Golosnovinua.com

Позначка: печерський суд

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Печерський суд відправив під варту адвоката Стецюка

    Печерський суд відправив під варту адвоката Стецюка

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід адвокату, якого в ЗМІ пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. Суд ухвалив рішення про тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4 млн 239 тис. гривень.

    За інформацією медіа, йдеться про адвоката Стецюка. Розгляд клопотання відбувався у межах кримінального провадження, деталі якого правоохоронні органи наразі публічно не розкривають.

    Прокуратура наполягала на більш жорсткому фінансовому запобіжному заході. Сторона обвинувачення просила суд визначити заставу в розмірі 40 млн гривень, аргументуючи це майновим станом підозрюваного, а також ризиками, які, на думку прокурорів, можуть виникнути у разі застосування м’якшого запобіжного заходу.

    Втім суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, обравши тримання під вартою, але встановивши значно менший розмір застави. У разі внесення визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти з покладенням на нього передбачених законом процесуальних обов’язків.

    Подальші процесуальні рішення у справі залежатимуть від перебігу досудового розслідування та позиції сторін у суді.

  • Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та голови НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, подала до Печерського районного суду Києва позов про поділ майна подружжя. Відповідний запис з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України».

    Позов зареєстрували 21 жовтня. У справі відповідачем зазначений Олексій Чернишов, який нині є фігурантом кримінального провадження щодо незаконного збагачення. Суд уже визначив склад, що розглядатиме справу по суті.

    18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

    Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

    Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.

  • Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Ми звернули увагу на майнові та процесуальні аспекти, пов’язані з суддею Печерського районного суду Києва Євгеном Хайнацьким. У декларації його сім’ї фігурують земельні наділи, квартири та елітні автомобілі, тоді як низка рішень судді — зокрема відмови у скаргах щодо бездіяльності прокурорів — викликає питання щодо прозорості й неупередженості у резонансних справах.

    Аналізуючи публічні декларації та судову практику можна знайти кілька потенційно неоднозначних моментів у діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького.

    За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

    Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

    Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

    У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

  • Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Банкова свідомо «дотискає» Геннадія Труханова після того, як той зайшов у прямий конфлікт із ОП. Йдеться не просто про кримінальну справу, а про демонстрацію сили в регіонах: хто надалі прийматиме політичні рішення, хто формуватиме списки, хто контролює місцеві бюджети й інформаційні мережі.

    Формальний привід для тиску — підозра Труханову у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до загибелі людей під час масштабної стихії 30 вересня в Одесі. У місті тоді випала півтора місячна норма опадів за один день, а водовідведення не витримало. Загинули щонайменше дев’ятеро людей, серед них — родина з дитиною. Слідство вважає, що міська влада не забезпечила підготовку інженерної інфраструктури і належне інформування населення про небезпеку.

    29 жовтня колишньому меру Одеси, двом його заступникам, керівникам департаментів мерії та посадовцям комунального підприємства оголосили підозри за статтею про службову недбалість, що спричинила загибель людей (ч. 3 ст. 367 ККУ). Максимальна санкція — до восьми років ув’язнення.

    Прокуратура вже заявила, що звернеться до суду із клопотанням про цілодобовий домашній арешт для Труханова з електронним браслетом. Розгляд запобіжного заходу, за даними Офісу генпрокурора, має відбутися в Печерському суді Києва.

    Наше джерело в ОП пояснює цей крок не тільки юридично, а й політично. За його словами, Банкова посилає меседж усім «важковаговикам» на місцях: якщо хтось спробує грати самостійно й будувати альтернативний центр впливу проти президента Володимира Зеленського, наслідки будуть жорсткими й швидкими.

    Цей меседж особисто пов’язують з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. За словами співрозмовника, Єрмак хоче показати, що перед виборчим циклом саме Банкова визначає правила гри: кого допустять до регіонального ресурсу, а кого — ні. Історія з Трухановим, який роками тримав під контролем Одесу й місцеві фінансові потоки, стала для цього показовою демонстрацією.

    Контекст робить удар по Труханову ще виразнішим. По-перше, його вже позбавили українського громадянства після того, як СБУ заявила про наявність у нього російського паспорта; сам Труханов це заперечував і називав політикою, але влада публічно дала зрозуміти, що вважає його токсичним і небезпечним.

    По-друге, справа з «негодою» стала універсальним інструментом тиску: вона звучить не як корупція чи земля, а як «загибель людей через бездіяльність влади». Це важливий момент напередодні будь-яких виборів, бо з таким наративом дуже складно публічно захищати фігуранта.

    З погляду Банкової, це ще й сигнал іншим регіональним елітам Півдня й Центру, які традиційно торгувалися з Києвом, а не підкорялися. Посил простий: у нинішній системі центрування рішень вертикаль будується не через коаліції з місцевими лідерами, а через контроль кримінальних справ, громадянського статусу та судових запобіжних заходів.

    Колишній мер стверджує, що підозра для нього стала «несподіванкою», і заявляє, що міськрада «працювала по хвилинах» у день стихії, попереджала місто та діяла відповідно до протоколів. Він наполягає, що проблема в Одесі — це багаторічно зношена система водовідведення, яка потребує мільярдних вкладень, а не «особиста бездіяльність мера в день бурі».

    Якщо суд ухвалить для Труханова цілодобовий домашній арешт із браслетом, це юридично зафіксує його як токсичного й керованого фігуранта кримінальної справи. Політично — це виставить його прикладом для інших мерів і великих регіональних гравців: не збирати власні союзи без погодження з Банковою, не формувати антиофісні коаліції й не розігрувати місцевий ресурс як самостійну ставку.

    Фактично, справа Труханова стає публічним тестом на лояльність до Офісу Президента перед новим виборчим циклом.

  • Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов намагається юридично оформити поділ сімейних активів із дружиною, поки триває розслідування щодо нього. Наприкінці жовтня дружина чиновника Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Ідеться не про розлучення публічного характеру, а про класичну для фігурантів корупційних проваджень превентивну техніку: зафіксувати, що частина майна «належить дружині», аби зменшити ризик арешту всього пакета або подальшої конфіскації.

    У позові згадуються квартири, автомобілі, коштовні речі та значні грошові суми. Згідно з деклараціями, родина Чернишових володіє п’ятьма квартирами у Києві загальною площею 386 квадратних метрів. У користуванні — Toyota Land Cruiser 200, записана на Світлану, а також Mercedes-Benz S500, який післяформально проходить через приватне підприємство «Савмоторс», тобто не відображений у декларації як прямий сімейний актив.

    Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

    Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

    Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

    У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

    Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

    Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

  • НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    Двом адвокатам юридичної компанії «Гарантія ваших прав» — Максиму Комарницькому та Денису Микуліну — повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ «Укрзалізниця». За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати «потрібний» висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Справу ведуть НАБУ і САП. Розслідування «групи Борзих» триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Під підозрою у «реєстровому» епізоді — Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів — шість із двадцяти співробітників компанії.

    Правова кваліфікація охоплює одержання неправомірної вигоди службовими особами (ч.3 ст.368 у складі групи — ч.3 ст.28 ККУ) та втручання в автоматизовані системи документообігу судів (ч.2 ст.376-1 ККУ). Слідство описує не лише цифровий, а й «людський» компонент впливу: платні контакти з окремими суддями, їхніми помічниками та працівниками апаратів, інформування про дії слідства, сталі зв’язки у Печерському й Шевченківському судах Києва. Окремо згадується родинний зв’язок голови Печерського суду Руслана Козлова з Дмитром Борзих.

    Після відставки екскерівника КНДІСЕ Олександра Рувіна вплив на експертну установу, за даними джерел, зберігся: «схема купівлі-продажу експертиз» продовжувала діяти. Адвокати намагалися змінити підслідність провадження щодо втручання в реєстр, однак після нових підозр у плануванні хабара юрисдикція остаточно закріплена за НАБУ, а справи слухатиме ВАКС. За інформацією джерел, провадження наближається до завершальної стадії.

    Контекст зв’язків: Борзих має давні контакти у військово-прокурорському середовищі, знайомий із чинним генпрокурором Русланом Кравченком, а також є кумом заступника голови СБУ Олександра Поклада, який, у свою чергу, часто відвідує керівника ОП Андрія Єрмака.

  • Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, за розблокування 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up суддя Печерського суду Світлана Смик отримала хабар в розмірі 13 мільйонів гривень та “пішла на пенсію”.

    Нагадаємо, 2,6 мільярда гривень онлайн казино  Pin-Up, реальними власниками якого є росіяни, були конфісковані АРМА та направлені на фінансування Збройних сил України.

    Але весною 2024 року суддя Печерського суду Світлана Смик своїм рішенням зняла арешт з 2,6 мільярда гривень, фактично повернувши їх росіянам.

    Таке рішення Печерського суду викликало широкий суспільний резонанс, а тодішній очільник АРМА Олена Дума публічно поставила під сумнів доброчесність судді Світлани Смик:

    “Суддя Печерського суду Світлана Смик не просто провела засідання, а й встигла одразу видати ухвалу суду та резолютивну частину про скасування арешту на 2,6 млрд гривень Pin-Up. День в день це ніколи не відбувається. Тут – потрібно задуматись.

     Ці кошти Національне агентство вже направило на закупівлю Військових облігацій, а отже на Збройні сили України.

     Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так” 

    Крім рішення про повернення 2,6 мільярда гривень росіянам, суддя Печерського суду відома цілим рядом інших сумнівних рішень, які ймовірно супроводжувались корупційною складовою.

    Так, раніше суддя Світлана Смик виступала фігурантом у справі про затягування та закриття справ щодо водіння в нетверезому стані.

    У період з 2019 по 2021 роки суддя Світлана Смик розглянула понад три сотні справ водіїв напідпитку, але в 76% випадків затягувала розгляд і закривала провадження через закінчення строків.

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, за масове “відмазування п’яних водіїв” суддя Світлана Смик отримала лише “догану”.

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, суддя Світлана Смик має репутацію у певних колах через закриття у 2020 році адміністративної справи  №757/28800/20-п проти Володимира Зеленського, через що не зупиняється навіть у винесенні рішень на користь росіян під час повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним журналістським запитом до ДБР та НАБУ, з метою перевірки викладених у даній статті фактів.

  • Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    18 червня 2025 року Печерський районний суд Києва ухвалив резонансне рішення у справі №757/19929/25-к (суддя – Головко Ю.Г.), яким майно онлайн-казино Pin-Up було повернуто його власнику, громадянину рф Дмитру Пуніну. Це сталося попри діючі санкції РНБО та низку кримінальних проваджень проти нього за тяжкими статтями – від створення ОЗУ до сприяння державі-агресору.

    Рішення одразу набрало законної сили, однак невдовзі після його оприлюднення у ЗМІ документ зник із Єдиного державного реєстру судових рішень. Такий крок виглядає як спроба стерти цифровий слід небезпечного прецеденту.

    Формально Pin-Up діє в Україні у рамках закону про гральний бізнес, але на практиці – це багаторівнева схема, що функціонує всупереч санкційному режиму та міжнародній безпеці.

    Серед покровителів компанії – колишні чиновники КРАІЛ та керівництво «ПлейСіті», зокрема Геннадій Новіков. Вони роками вибудовують корупційні зв’язки з операторами грального ринку, включно з російськими.

    Систему підживлює «кришування» з боку силових структур – зокрема окремих представників БЕБ. За даними джерел, вони отримують частку від платіжних провайдерів, що працюють із нелегальним гральним бізнесом.

    Міжнародна структура Pin-Up напряму пов’язана з російською економікою і може використовуватись для фінансування війни проти України. Тому повернення активів Дмитру Пуніну означає не просто відновлення бізнесу, а загрозу санкційній політиці та безпеці держави.

    Зникнення судового рішення з реєстру – не випадковість. Це симптом системної корупції, викривлення правосуддя і підриву санкційної політики України. Фактично, йдеться про створення механізму легалізації російських активів через судові рішення, що ухвалюються у закритих інтересах.

  • Судді Печерського суду блокують розслідування проти бізнесменів із російським корінням

    Судді Печерського суду блокують розслідування проти бізнесменів із російським корінням

    Печерський районний суд Києва, який вважається одним із найпрестижніших і найвпливовіших у столиці, дедалі частіше опиняється в центрі скандалів. Замість забезпечення справедливості він, фактично, став інструментом покривання бездіяльності правоохоронців і блокування справ, що стосуються впливових бізнесменів з російським походженням.

    Одним із найпомітніших фігурантів є девелопер Вагіф Алієв. Попри численні факти податкових і земельних махінацій, використання землі з порушенням цільового призначення та фіктивні фінансові операції, судді Печерського суду відмовляють у відкритті проваджень та блокують розслідування. Таким чином формується системний захист інтересів великого бізнесу, що діє поза законом.

    Ще один показовий приклад — діяльність громадянина рф Євгена Сотніченка. Під прикриттям легального бізнесу та навіть служби у ЗСУ він створив масштабну мережу криптообмінників. Ця структура займалася відмиванням грошей, фінансуванням терористичних угруповань та виведенням мільйонів доларів за кордон. Незважаючи на надані докази, суддя Печерського райсуду відмовилася зобов’язати правоохоронців внести відомості до ЄРДР, фактично заблокувавши початок розслідування.

    Такі випадки не є винятком. Печерський суд систематично ігнорує навіть очевидні порушення закону, створюючи небезпечний прецедент: злочини залишаються безкарними, а держава втрачає контроль над безпекою та фінансовими потоками. Це не лише підриває довіру до судової влади, але й ставить під сумнів ефективність антикорупційних реформ та правоохоронної системи в цілому.