Golosnovinua.com

Позначка: Пенсійний фонд

  • Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    В Україні спростили процедуру підтвердження страхового стажу для призначення пенсії. Тепер громадяни, які втратили трудову книжку або не мають необхідних записів про роботу, зможуть підтвердити відповідні періоди за допомогою державних електронних реєстрів, додаткових документів або свідчень колишніх колег. Особливі умови передбачили для українців, які постраждали від війни та окупації.

    Про це 10 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Відповідне рішення оприлюднили на офіційному сайті Кабінету Міністрів.

    За словами очільника уряду, головна мета змін — не допустити ситуацій, коли людина втрачає право на пенсію лише через відсутність документального підтвердження трудової діяльності.

    Насамперед Пенсійний фонд використовуватиме інформацію з державних електронних реєстрів. Якщо необхідні відомості вже містяться в інформаційних системах, громадянам не потрібно буде повторно підтверджувати їх паперовими документами.

    Якщо інформації в реєстрах немає, враховуватимуть трудову книжку та інші документи, які підтверджують роботу.

    Зокрема, це можуть бути архівні довідки, виписки з наказів роботодавців, відомості про нарахування заробітної плати, трудові договори та документи про банківські перекази зарплати.

    Найважливіше нововведення стосується українців, у яких документи не збереглися взагалі. У таких випадках трудовий стаж може підтверджуватися свідченнями щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником.

    Пенсійний фонд також сприятиме пошуку колишніх колег, які можуть підтвердити періоди роботи.

    Варто зазначити, що механізм підтвердження стажу свідками існував і раніше. Тепер уряд додатково врегульовує його застосування та розширює можливості для людей, які втратили документи.

    Окремий порядок передбачено для громадян, які працювали на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій.

    Він також поширюватиметься на випадки, коли кадрові архіви та інші документи були знищені внаслідок російських обстрілів.

    Це особливо актуально для переселенців, працівників зруйнованих підприємств та людей, які були змушені залишити свої домівки без можливості забрати трудові документи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про перехід України до електронного обліку трудового стажу, який має зменшити залежність пенсійної системи від паперових трудових книжок.

    Також видання пояснювало, скільки страхового стажу необхідно для виходу на пенсію у 2026 році.

    Нагадаємо, у 2026 році для призначення пенсії за віком у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо його недостатньо, право на пенсію може виникнути пізніше — залежно від накопичених років роботи та сплати страхових внесків.

    Водночас нові правила не означають автоматичного зарахування будь-якого періоду роботи без перевірки. Пенсійний фонд оцінюватиме наявні відомості та документи відповідно до встановленого порядку.

    Уряд наголошує, що зміни мають насамперед захистити пенсійні права українців, які постраждали від війни, а також спростити процедуру призначення виплат для всіх громадян, які не можуть надати повний пакет трудових документів.

  • Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

    Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

    Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

    Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

    У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

    Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

    Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

    Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

    Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

    Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

    Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

    Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

  • Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.

    За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.

    Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.

    Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.

    Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.

    «Ненька інфо» також повідомляла про оновлення правил бронювання. Зокрема, у червні Кабмін змінив критерії для критично важливих підприємств, посиливши вимоги до рівня середньої зарплати та прозорості процедури. Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв — «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.

    За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.

    Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Кабінет Міністрів змінив правила продовження допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Переселенці, які отримували виплати до 31 серпня 2026 року, можуть зберегти державну підтримку ще на один шестимісячний період. Продовження передбачене в автоматичному режимі, проте залишається обов’язкова умова: отримувачі мають відповідати критеріям чинного порядку. Окремо уряд врегулював продовження виплат дітям, яким допомогу призначили без урахування доходів батьків. Про зміни повідомив Пенсійний фонд України.

    Нововведення передбачені постановою Кабміну від 3 вересня 2026 року №1087. Документ вносить зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО, затвердженого постановою №332 від 20 березня 2022 року. За роз’ясненням ПФУ, нові норми застосовуються з 1 вересня 2026 року. Отже, хоча рішення уряд ухвалив уже після початку місяця, визначеною датою застосування змін є саме перше вересня.

    Головне нововведення стосується людей, яким допомогу вже виплачували до завершення серпня. Для них передбачено можливість автоматичного продовження підтримки ще на пів року. Йдеться про продовження раніше призначених виплат, а не про автоматичне первинне оформлення допомоги всім, хто має довідку внутрішньо переміщеної особи. Сам статус ВПО не замінює перевірки умов, установлених порядком надання цієї допомоги.

    У повідомленні Пенсійного фонду використано формулювання «може бути продовжено». Це означає, що отримання грошей у попередньому періоді саме по собі не є безумовною гарантією наступних виплат. Визначальною залишається відповідність критеріям програми. Тому новину про додаткові шість місяців підтримки не слід розуміти як скасування чинних вимог до отримувачів або як призначення допомоги без урахування обставин конкретної людини чи сім’ї.

    Автоматичний механізм покликаний спростити саме процедуру продовження. Для випадків, які підпадають під нього, не потрібно повторно подавати заяву лише через завершення чергового шестимісячного періоду. Водночас це не означає, що будь-яке попереднє припинення виплати тепер автоматично скасовано. У роз’ясненні ПФУ немає повідомлення про загальне поновлення допомоги всім переселенцям, яким раніше відмовили або припинили нарахування з інших підстав.

    Окремий блок змін стосується дітей. Пенсійний фонд уточнює, що на наступні шість місяців автоматично продовжується допомога дітям, виплату на яких призначили без урахування доходів їхніх батьків. Це конкретна категорія отримувачів, зазначена у повідомленні. Тому правило не варто переказувати як нове рішення виплачувати допомогу абсолютно всім дітям ВПО незалежно від будь-яких умов. Ідеться насамперед про механізм продовження вже призначеної підтримки.

    Для батьків і законних представників практичне значення цієї норми полягає у відсутності необхідності кожні пів року подавати нову заяву саме для такого продовження. На сайті ЦНАП Генічеської громади, де оприлюднили роз’яснення «Юридичного порадника для ВПО», зазначають, що раніше процедура продовження дитячих виплат не була однозначно врегульована. Тепер уряд окремо визначив автоматичний порядок, який має зменшити потребу в повторних зверненнях. Роз’яснення щодо змін.

    У цьому ж матеріалі пояснюють зміну максимальної кількості періодів підтримки. Раніше допомогу можна було продовжувати не більше ніж на п’ять шестимісячних періодів, а після ухвалення постанови передбачено шість таких періодів. Додавання ще одного періоду розширює можливість подальшого отримання допомоги для тих, хто зберігає право на неї. Однак це не означає призначення всього обсягу підтримки наперед одним рішенням без подальшого врахування вимог програми.

    Вересневі зміни також зачепили порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду. За роз’ясненням, оприлюдненим Генічеською громадою, уточнено застосування адміністративної процедури з урахуванням особливостей, визначених законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, описано звернення зі скаргою до керівника відповідного органу ПФУ та можливість подальшого оскарження до органу вищого рівня або суду. Це окрема процедурна зміна, яка стосується ситуацій незгоди з ухваленим рішенням. Джерело.

    Для отримувачів важливо також розрізняти початок застосування нових правил і конкретну дату зарахування грошей на рахунок. Зазначене в постанові перше вересня визначає, з якого часу застосовуються її норми. Натомість наведене повідомлення Пенсійного фонду не встановлює єдиного дня банківського зарахування для всіх сімей. Тому дата застосування змін не є обіцянкою, що кожен отримувач побачить кошти на рахунку в один і той самий день.

    Якщо очікуваного продовження немає, доцільно уточнити у Пенсійному фонді, чи ухвалено рішення щодо конкретної виплати та які обставини враховано. Це допоможе відрізнити питання строків зарахування від відмови у продовженні. Саме індивідуальна інформація про призначення допомоги дасть відповідь, чи поширюється автоматичний механізм на отримувача, тоді як загальна новина пояснює лише оновлені правила програми.

    Отже, з вересня переселенці, які отримували допомогу до кінця серпня та відповідають установленим критеріям, мають можливість її автоматичного продовження ще на шість місяців. Для визначеної категорії дітей уряд окремо закріпив аналогічний механізм. Основна зміна стосується тривалості й процедури підтримки; у наведеному повідомленні ПФУ про збільшення розміру щомісячних виплат не йдеться.

  • Українцям виплачують по 5 000 грн на дитину: хто ще може отримати гроші

    Українцям виплачують по 5 000 грн на дитину: хто ще може отримати гроші

    Українські родини, діти яких у 2026 році пішли до першого класу, можуть отримати від держави одноразову допомогу у розмірі 5 000 гривень на кожну дитину. Програма «Пакунок школяра» продовжує діяти й після початку навчального року, тож батьки, які ще не встигли оформити гроші, мають час подати заяву. Станом на 4 вересня загальна сума виплат за програмою вже перевищила 738 млн грн.

    У Міністерстві цифрової трансформації повідомляють, що заяву через застосунок «Дія» в середньому можна оформити приблизно за чотири хвилини. Водночас отримати допомогу можуть не лише користувачі застосунку — для родин, яким зручніше оформити виплату офлайн, передбачена можливість звернення до сервісного центру Пенсійного фонду.

    Важливий момент: 5 000 грн виплачують на кожного першокласника, а не одну суму на всю сім’ю. Тому якщо в родині цього навчального року до першого класу пішли, наприклад, двоє дітей, держава може виплатити загалом 10 000 грн. Це прямо підтверджують у Пенсійному фонді.

    Хто може отримати 5 000 гривень

    Програма розрахована на дітей, які у 2026/2027 навчальному році вперше пішли до першого класу на підконтрольній Україні території.

    Право оформити виплату мають батьки, усиновлювачі або інші законні представники першокласника — громадяни України. Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачено оформлення допомоги законним представником через сервісний центр Пенсійного фонду.

    При цьому сам факт того, що дитині виповнилося шість чи сім років, ще не дає автоматичного права на гроші. Ключова умова — дитина має бути зарахована до першого класу та розпочинати навчання цього року.

    Дані про зарахування першокласників містяться в державній освітній системі АІКОМ 2, тому під час стандартного оформлення приносити окрему довідку зі школи не потрібно.

    Як оформити «Пакунок школяра» через «Дію»

    Найпростіший спосіб — скористатися мобільним застосунком «Дія».

    Потрібно авторизуватися, відкрити розділ «Допомога від держави», знайти послугу «Пакунок школяра» та вибрати дитину, яка пішла до першого класу. Далі користувач переходить до оформлення заяви, обирає Дія.Картку зі спеціальним рахунком «Турбота для дитини», перевіряє інформацію та підписує заяву Дія.Підписом.

    Якщо відповідної Дія.Картки ще немає, її потрібно відкрити в одному з уповноважених банків.

    У Мінцифри зазначають, що весь процес подання заяви в середньому займає близько чотирьох хвилин.

    Водночас гроші не надходять на звичайну банківську картку як виплата, яку можна одразу зняти готівкою. Для програми використовується спеціальний рахунок, а сама допомога є цільовою.

    Що робити, якщо немає «Дії»

    Відсутність застосунку не позбавляє сім’ю права на допомогу.

    Заяву можна подати особисто в будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України. Це також актуально для людей, у яких у «Дії» немає необхідного біометричного документа або виникли інші проблеми з електронним оформленням.

    Під час особистого звернення необхідно мати паспорт або інший документ, який посвідчує особу, РНОКПП за наявності, а законному представнику — документи, які підтверджують відповідні повноваження. Якщо Пенсійний фонд не зможе автоматично отримати певні відомості через електронний обмін, можуть знадобитися додаткові паперові документи.

    Тобто відсутність «Дії» не є причиною відмовлятися від 5 000 грн — просто процедура оформлення буде іншою.

    До якого числа можна подати заяву

    Поспішати саме в перші дні навчального року не обов’язково, але відкладати оформлення надовго також не варто.

    Пенсійний фонд повідомляє, що заяви на отримання «Пакунка школяра» прийматимуть до 1 листопада 2026 року.

    Отже, початок навчання 1 вересня не був останнім днем для оформлення допомоги. Станом на 7 вересня родини ще можуть подати документи.

    Водночас «Дія» серед підстав, за яких допомогу не призначать, називає ситуацію, коли заяву не подано до 1 листопада. Також виплату не призначать, якщо дитина не була зарахована до першого класу, повторно навчається у першому класі або не розпочинає навчання цього року.

    На що дозволено витратити 5 000 гривень

    Це цільова державна допомога, тому витратити її на будь-які покупки не можна.

    За програмою дозволено придбати книжки, канцелярські товари, шкільне приладдя, дитячий одяг та взуття. Оплачувати покупки можна як у звичайних магазинах, так і онлайн.

    При цьому працює технічне обмеження за категорією продавця. Кошти можна використовувати у торгових точках, платіжні термінали яких мають визначені MCC-коди. Таким способом система відокремлює дозволені програмою покупки від інших витрат.

    «Дія» також повідомляє, що виплату можна використовувати на товари українських виробників.

    Дія.Картку можна додати до Apple Pay або Google Pay і розраховуватися нею безконтактно.

    Чому виплату можуть не призначити

    Є кілька ситуацій, коли Пенсійний фонд може не підтвердити право на допомогу.

    Зокрема, виплата не передбачена, якщо дитина не зарахована до першого класу, повторно проходить перший клас або цього року взагалі не починає навчання.

    Підставою для непризначення також може стати те, що заяву на ту саму дитину вже подав інший із батьків або законний представник.

    Крім того, «Дія» зазначає випадки, коли заявник позбавлений батьківських прав або дитина перебуває за кордоном, на тимчасово окупованій території чи території активних бойових дій без визначеної дати завершення бойових дій. Право на виплату також проходить перевірку Пенсійного фонду та Міністерства фінансів.

    Тому якщо послуга не відображається у застосунку або виникає проблема з поданням заяви, це не обов’язково означає остаточну відмову. Однією з причин може бути відсутність або некоректність інформації в державних реєстрах.

    У такій ситуації батьки можуть звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду й уточнити дані.

    Скільки грошей уже отримали українські родини

    Програма вже стала однією з помітних соціальних виплат початку нового навчального року.

    За даними «Дії» станом на 4 вересня, сума проведених виплат перевищила 738 млн грн. Водночас у повідомленні Мінцифри зазначено «158 поданих заяв» — це число виглядає технічно неповним або помилковим у самому опублікованому повідомленні, оскільки воно не узгоджується із сумою виплачених коштів. Тому без додаткового офіційного уточнення коректно орієнтуватися саме на підтверджений фінансовий показник — понад 738 млн грн — і не трактувати число «158» як достовірну загальну кількість заяв.

    За ставки 5 000 грн на дитину такий обсяг виплат математично відповідає щонайменше приблизно 147,6 тисячі виплат, хоча це розрахункова оцінка, а не оприлюднена державою статистика щодо кількості отримувачів.

    Для родин, які ще не скористалися програмою, головне — не пропустити кінцевий строк. Заяву можна оформити до 1 листопада 2026 року, а якщо у сім’ї кілька дітей, які цього року вперше стали першокласниками, 5 000 грн передбачені на кожного з них.

    Таким чином, навіть після початку навчального року можливість отримати «Пакунок школяра» залишається. Батькам варто перевірити послугу в «Дії», а якщо оформити її онлайн не вдається — звернутися безпосередньо до Пенсійного фонду.

  • 19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    Понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах України, отримають одноразову допомогу в розмірі 19 400 гривень на проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Йдеться не про щомісячну виплату і не про 19 400 гривень на кожного члена сім’ї: допомогу надаватимуть один раз на домогосподарство.

    Про запуск програми 7 вересня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також опублікував Кабінет Міністрів. На фінансування зимової підтримки уряду вдалося залучити 7,4 млрд гривень від міжнародних гуманітарних організацій.

    Допомога насамперед орієнтована на соціально вразливих мешканців територій, які розташовані поблизу зони бойових дій та особливо гостро відчувають наслідки війни.

    Хто може отримати 19 400 гривень

    Уряд назвав основні категорії громадян, на яких розрахована програма. Серед них:

    • люди з інвалідністю;
    • одинокі пенсіонери;
    • внутрішньо переміщені особи;
    • отримувачі житлових субсидій;
    • багатодітні сім’ї;
    • прийомні сім’ї;
    • одинокі матері;
    • сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
    • дитячі будинки сімейного типу;
    • патронатні родини.

    Важлива умова — проживання у прифронтових громадах, для яких передбачена така форма зимової підтримки. Сам факт належності, наприклад, до категорії ВПО або отримувачів субсидії по всій Україні автоматично не означає право на цю конкретну виплату.

    У серпні Міністерство соціальної політики також повідомляло, що під час підготовки програми разом із міжнародними партнерами погоджують критерії вразливості та механізм визначення одержувачів допомоги саме серед мешканців прифронтових територій.

    Куди подавати заяву

    Звернутися по одноразову допомогу можна до 30 жовтня 2026 року.

    За інформацією Кабміну, для цього передбачено одразу кілька каналів:

    Пенсійний фонд України, Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.

    Після призначення допомоги гроші можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    Уряд поки не оприлюднив у повідомленні від 7 вересня окремого універсального переліку документів для кожної категорії одержувачів. Тому перед поданням заяви варто перевірити вимоги безпосередньо у Пенсійному фонді, ЦНАПі або своїй громаді — набір підтверджувальних документів може залежати від статусу родини.

    19 400 гривень дадуть не кожній людині окремо

    Це одна з найважливіших деталей нової програми.

    У повідомленні уряду використовується формулювання про допомогу для понад 380 тисяч родин. Раніше Мінсоцполітики прямо уточнювало, що розмір зимової допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.

    Отже, якщо у будинку проживають, наприклад, четверо членів однієї родини, це не означає виплату 77 600 гривень. Передбачено одну виплату на домогосподарство, яке відповідає встановленим критеріям.

    Так само це одноразова, а не щомісячна допомога. Виплата у 19 400 гривень передбачена на весь опалювальний сезон.

    Звідки взяли 7,4 млрд гривень

    Програма значною мірою фінансується не безпосередньо з українського бюджету, а за рахунок міжнародної гуманітарної підтримки.

    За словами прем’єр-міністра, загальний залучений ресурс становить 7,4 млрд гривень. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

    Про підготовку такого фінансування Мінсоцполітики повідомляло ще 13 серпня.

    Тоді відомство заявило, що через гуманітарний рахунок уже залучило понад 2,2 млрд гривень міжнародної допомоги на підтримку вразливих українців узимку.

    Лише за програмою ЮНІСЕФ передбачалося охопити понад 104 тисячі домогосподарств, кожне з яких мало отримати по 19 400 гривень. Фінансування ЮНІСЕФ забезпечували, зокрема, уряди Німеччини, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, а також національні комітети організації.

    Український Червоний Хрест за підтримки уряду США на той момент уже перерахував на програму зимової допомоги понад 223,8 млн гривень.

    Тепер, за новими даними уряду від 7 вересня, загальний обсяг залучених від гуманітарних партнерів коштів збільшився до 7,4 млрд гривень, а охоплення програми — до понад 380 тисяч родин.

    На що можна витратити гроші

    Первинно подібна допомога для прифронтових територій була тісно пов’язана із забезпеченням домогосподарств паливом на зиму.

    Зокрема, у попередні опалювальні сезони програма у 19 400 гривень на домогосподарство використовувалася для придбання твердого пічного палива — передусім дров або вугілля. Такий механізм для населення територій, де ведуться або велися бойові дії, передбачений урядовими рішеннями.

    Однак у серпні 2026 року Мінсоцполітики, описуючи нинішню програму за кошти Українського Червоного Хреста, наголошувало, що родини зможуть самостійно визначати зимові потреби, на які спрямувати гроші. Серед можливих витрат відомство називало придбання палива, теплого одягу, оплату комунальних послуг та інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодного періоду.

    Водночас умови конкретної виплати можуть залежати від програми та джерела фінансування, тому остаточні правила для конкретного домогосподарства варто уточнювати під час оформлення.

    Чому допомогу спрямовують саме у прифронтові громади

    Зимова підтримка є частиною ширшої програми допомоги прифронтовим регіонам, де житлова та енергетична інфраструктура регулярно потерпає від російських атак.

    Ще у 2025 році серед заходів підтримки таких територій уряд називав виплату 19 400 гривень на тверде паливо, забезпечення визначеного обсягу безоплатної електроенергії та інші соціальні програми.

    Перед опалювальним сезоном 2026/2027 років питання стійкості енергетичної системи знову стало одним із ключових. У серпні Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну та місцевій владі прискорити підготовку до зими, створювати резерви обладнання й пального та збільшувати можливості резервного живлення об’єктів життєзабезпечення.

    Для людей у громадах поблизу фронту грошова допомога має стати можливістю заздалегідь придбати необхідне для зими й зменшити ризики у разі перебоїв з електро-, газо- або теплопостачанням.

    Що потрібно запам’ятати

    Отже, за актуальною інформацією уряду на 7 вересня 2026 року, понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах мають отримати одноразово по 19 400 гривень на опалювальний сезон.

    Допомога передбачена передусім для вразливих категорій населення. Заяви приймають до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАПи та місцеві органи влади, а отримати гроші можна буде на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    При цьому важливо не плутати розмір допомоги: 19 400 гривень передбачено на одне домогосподарство за опалювальний сезон, а не на кожного його члена.

  • Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Після березневої індексації частина українських пенсіонерів зіткнулася з несподіваною ситуацією: держава оголосила про індексацію на 12,1%, однак фактичне збільшення виплати для деяких людей становило лише 100 гривень. Це викликало запитання, чому оголошений відсоток не відповідає реальному зростанню суми, яку люди отримують щомісяця.

    Насправді 12,1% не означає автоматичного збільшення на такий відсоток усієї пенсійної виплати. Механізм індексації складніший: коефіцієнт застосовують до визначених складових, які використовуються при розрахунку пенсії, а доплати, надбавки та інші складові виплати можуть перераховуватися за іншими правилами. Пенсійний фонд прямо зазначає, що для пенсій за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням на 12,1% проіндексовано показник заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії.

    Сам коефіцієнт 1,121 уряд встановив постановою №236 від 25 лютого 2026 року. Індексація почала діяти з 1 березня. Мінімальне підвищення визначили на рівні 100 грн, а максимальне обмежили 2595 грн.

    Звідки взяли саме 12,1%? Формула передбачена законодавством і складається з двох компонентів. Половина залежить від зростання споживчих цін за попередній рік, а друга половина — від динаміки середньої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески.

    За даними Пенсійного фонду, інфляція у 2025 році становила 8%, а показник зростання середньої зарплати, використаний для розрахунку, — 16,11%. У результаті за встановленою формулою отримали коефіцієнт 1,121, тобто збільшення на 12,1%.

    Однак саме тут і виникає головне непорозуміння. Якщо людина до березня отримувала, наприклад, 6000 грн, це не означає, що до цієї суми просто додали 12,1%, тобто 726 грн. Загальна виплата може складатися з основної пенсії, надбавок, доплат, компенсацій та інших складових. Індексуватися вони можуть по-різному.

    ПФУ, зокрема, пояснює на прикладі Херсонщини, що індексацію проводили до основного розміру пенсії без урахування доплат і надбавок, а розмір фактичного підвищення визначався індивідуально.

    Саме тому два пенсіонери, які до березня отримували приблизно однакові суми, після індексації могли побачити зовсім різне підвищення. На кінцевий результат впливають страховий стаж, заробіток, час призначення пенсії та структура самої виплати.

    Більше того, для пенсій, призначених у різні роки, передбачені окремі коефіцієнти. За інформацією ПФУ, для пенсій, які не підвищуються за загальним порядком, у 2026 році застосували коефіцієнт 1,061 для призначених у 2021–2022 роках, 1,048 — у 2023 році, 1,036 — у 2024-му та 1,024 — у 2025 році.

    При цьому уряд встановив своєрідний «коридор» підвищення. Якщо розрахована за відповідними правилами сума збільшення виявлялася невеликою, для більшості охоплених індексацією пенсій мінімальне підвищення становило 100 грн. Водночас максимальне збільшення обмежили 2595 грн.

    У масштабах країни різниця справді виявилася значною. За підсумками березневого перерахунку Пенсійний фонд повідомив про підвищення пенсій для 9,5 млн осіб. Середнє збільшення становило 648,93 грн, а середній розмір пенсії після перерахунку в березні досяг 7137,26 грн.

    Окремо у 2026 році змінилися гарантовані мінімальні виплати для низки категорій. Зокрема, для всіх непрацюючих пенсіонерів встановлено мінімальну виплату 3406 грн. Для осіб віком від 65 років із повним страховим стажем — 4213 грн, для людей до 70 років із повним стажем — 3725 грн, а для пенсіонерів від 70 до 80 років із необхідним стажем — 4050 грн.

    Варто враховувати й те, що частину пенсійних виплат уже перерахували з 1 січня через зміну соціальних стандартів. Зокрема, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зріс із 2361 до 2595 грн. Це автоматично вплинуло на мінімальні та максимальні пенсії й низку доплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму.

    Тому сама по собі доплата лише у 100 грн після березневої індексації ще не свідчить про помилку Пенсійного фонду. Вона може бути наслідком законного механізму розрахунку конкретної пенсії.

    Водночас пенсіонер має можливість перевірити, як саме змінилася його виплата. Пенсійний фонд повідомляє, що інформація про проіндексований розмір пенсії доступна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Сам перерахунок проводився автоматично за матеріалами пенсійних справ — подавати окрему заяву для отримання березневої індексації не потрібно.

    Якщо ж людина вважає, що під час розрахунку не врахували страховий стаж, заробіток чи інші дані, варто звернутися до територіального органу Пенсійного фонду та отримати детальне пояснення розрахунку. Лише після перевірки конкретної пенсійної справи можна визначити, чи 100 грн є правильним результатом індексації, чи є підстави вимагати перерахунку.

    Отже, головна причина різниці проста: 12,1% — це коефіцієнт індексації, а не гарантоване збільшення на 12,1% усієї суми, яку пенсіонер щомісяця отримує на руки. Через різну структуру пенсійних виплат одні українці отримали мінімальні 100 грн, інші — кількасот гривень, а максимальне передбачене підвищення становило 2595 грн.

  • Нова «Зимова підтримка»: понад 104 тисячі прифронтових родин отримають по 19 400 гривень

    Нова «Зимова підтримка»: понад 104 тисячі прифронтових родин отримають по 19 400 гривень

    Міністерство соціальної політики України спільно з міжнародними партнерами запроваджує нову одноразову грошову допомогу для підтримки населення під час майбутнього опалювального сезону.

    Ключові деталі та умови виплати

    • Хто в списку перших: допомогу першочергово спрямують понад 104 тисячам родин із дітьми та опікунам, які мешкають у громадах у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту.
    • Сума та призначення: Розмір допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. Кошти не мають суворого цільового обмеження: родина може витратити їх на закупівлю дров, вугілля, теплого одягу, взуття або на оплату комунальних послуг.
    • Джерела фінансування: Загальний бюджет програми перевищує 2,2 млрд гривень. Понад 2 млрд грн виділяє ЮНІСЕФ за підтримки урядів США, Німеччини, Норвегії, Швеції та Великої Британії, а ще 223,8 млн грн надає Український Червоний Хрест.
    • Як отримати: Подавати окремі заяви чи звертатися до органів соцзахисту не потрібно. Нарахування здійснюватиме Пенсійний фонд України автоматично на основі інформації з державних реєстрів на наявні соціальні картки або пенсійні рахунки.

    Про порядок виплат та призначення допомоги:

    «Понад 104 тисячі вразливих сімей у прифронтових громадах отримають по 19 400 грн на підготовку до зимового періоду. Кошти нараховуватимуться автоматично через Пенсійний фонд України на основі даних із державних реєстрів».

  • Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.

    Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №972, яку уряд ухвалив 29 липня.

    Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.

    Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.

    Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.

    Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.

    Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.

    Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.