Golosnovinua.com

Позначка: Пентагон

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила американських законодавців, що не планує повністю використати $400 млн військової допомоги, передбаченої Конгресом для України, до завершення 2029 фінансового року. Таке рішення викликало різку критику серед представників обох партій у Конгресі, які вважають запропонований графік неприйнятно повільним в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з документами Пентагону.

    За інформацією Reuters, ще у травні Міністерство оборони США направило до Конгресу лист із детальним планом використання цих коштів. У документі зазначалося, що фінансування буде розподілятися протягом 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня 2026 року. Водночас остаточне освоєння всього пакета допомоги заплановане лише до завершення 2029 фінансового року – до 30 вересня 2029 року.

    Reuters зазначає, що така часово́ва рамка фактично виходить за межі другого президентського терміну Дональда Трампа, який завершиться 20 січня 2029 року. Якщо графік не буде переглянутий, частина передбаченої Конгресом допомоги може бути реалізована вже після завершення його каденції. Саме цей аспект став одним із головних предметів критики з боку законодавців.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що через два місяці після надсилання листа значна частина коштів не лише не була використана, а навіть не закріплена контрактами. За словами співрозмовників Reuters, гроші досі не були формально зобов’язані до витрачання, що означає відсутність укладених договорів із виробниками озброєння чи постачальниками військового обладнання.

    У Конгресі наголошують, що такий підхід не відповідає реальній ситуації на фронті. Україна продовжує зазнавати масованих ракетних і дронових атак Росії та потребує безперервного постачання озброєння, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони. Саме тому як демократи, так і частина республіканців відкрито висловили невдоволення темпами роботи Пентагону.

    Під час нещодавніх слухань у Сенаті один із керівників бюджетного комітету, сенатор-демократ Дік Дурбін, поставив питання міністру оборони Піту Гегсету щодо того, який практичний ефект матиме допомога, якщо її надання розтягнеться ще на кілька років. Законодавці наголошують, що кошти були схвалені Конгресом саме для задоволення нагальних потреб України, а не для довгострокового резервування.

    Йдеться про пакет фінансування, який передбачає закупівлю озброєння, військового обладнання, навчання українських військових та інші послуги у межах Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від президентських пакетів допомоги, коли техніка передається безпосередньо зі складів американської армії, програма USAI фінансує виробництво нового озброєння через контракти з оборонною промисловістю США. Саме тому реалізація таких пакетів традиційно займає більше часу.

    Втім, нинішній графік став одним із найдовших за весь період повномасштабної війни. У Reuters зазначають, що члени Конгресу вважають його надто повільним навіть з урахуванням специфіки програми USAI. За словами співрозмовників агентства, документ Пентагону раніше не оприлюднювався, а його зміст став відомий лише зараз.

    Ситуація загострюється ще й тому, що це вже не перший випадок затримок із використанням коштів, виділених Україні. Раніше стало відомо, що Пентагон не встиг укласти контракти на постачання озброєння в межах іншої програми USAI на суму близько $910 млн, через що ці кошти втратили чинність. Цей випадок уже викликав дискусію щодо ефективності управління програмами військової допомоги.

    Попри це останніми тижнями Дональд Трамп демонструє більш прихильну риторику щодо України. Президент США підтримав ідею надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також заявив про готовність підписати законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії, який свого часу просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Водночас смерть Грема поставила питання про подальшу долю частини законодавчих ініціатив, які він активно підтримував у Конгресі.

    Питання військової допомоги Україні також стане одним із ключових під час нинішнього візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона. Очікується, що під час переговорів із Дональдом Трампом у Білому домі український лідер порушить питання прискорення передачі систем протиповітряної оборони, збільшення військової підтримки та реалізації спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері безпілотних технологій. Після зустрічі в Білому домі Зеленський також планує провести переговори із сенаторами США, які продовжують наполягати на своєчасному виконанні рішень Конгресу щодо допомоги Україні.

    Відповідно до американського законодавства, кошти, які були офіційно виділені Конгресом, мають бути використані за призначенням, і президент не може довільно відмовитися від їхнього фінансування. Саме тому нинішня суперечка між Конгресом і Пентагоном стосується не питання скасування допомоги, а темпів її реалізації. Законодавці наголошують, що в умовах війни багаторічне розтягування вже схваленого пакета може суттєво знизити його практичну цінність для України.

  • США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    Сполучені Штати можуть готуватися до розширення військової кампанії проти Ірану, однак Пентагон стикається з дедалі серйознішими обмеженнями у власних ресурсах. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських посадовців та джерела, обізнані з внутрішніми дискусіями в адміністрації США. За їхніми словами, попри наміри Вашингтона посилити військовий тиск на Тегеран, американські збройні сили відчувають нестачу систем протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей для швидкого нарощування угруповання в регіоні.

    За даними видання, новий виток ескалації стався після загибелі американських військовослужбовців унаслідок іранських атак. Спочатку Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про двох загиблих під час удару по американській військовій базі в Йорданії. Згодом військові заявили, що на місці атаки були знайдені останки ще однієї людини, а окремо підтверджено загибель американського військового в Іраку під час контрольованого знешкодження боєприпасу від збитого іранського безпілотника. Таким чином, кількість загиблих американських військових унаслідок останніх подій зросла щонайменше до трьох, тоді як доля ще одного військовослужбовця певний час залишалася невизначеною.

    Президент США Дональд Трамп після нової хвилі ударів заявив, що американські війська завдали потужної відповіді Ірану.

    «Ми знову дуже сильно вдарили їх сьогодні ввечері, і зробили це на честь наших великих патріотів», — цитує президента The Washington Post.

    У Центральному командуванні США пояснили, що остання серія авіаударів була спрямована на іранські військові об’єкти, які, за твердженням Вашингтона, використовувалися для атак на комерційні судна та цивільних моряків у районі Ормузької протоки. Ударів зазнали склади ракет і безпілотників, системи ППО, берегові військові об’єкти та логістична інфраструктура.

    Водночас джерело The Washington Post, знайоме з перебігом внутрішніх консультацій, стверджує, що адміністрація США розглядає сценарій значно ширшої військової кампанії.

    «США планують більш широку війну», — сказав співрозмовник газети.

    Разом із цим співрозмовник видання попередив про серйозні проблеми, з якими вже стикається американська армія. За його словами, Пентагон активно перекидає додаткову авіацію та сили до регіону, однак ресурси не є безмежними.

    «У нас недостатньо засобів протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей безпечно нарощувати присутність. Я не впевнений, що Білий дім повністю усвідомлює масштаби цієї проблеми», — наводить WP слова американського посадовця.

    Аналітики зазначають, що нинішня ескалація фактично зруйнувала попередні домовленості між Вашингтоном і Тегераном. Лише кілька тижнів тому сторони намагалися втримати режим припинення бойових дій, однак серія взаємних ударів, атаки на американські бази, обстріли союзників США та нові авіаційні операції призвели до стрімкого погіршення ситуації. За оцінками експертів, обидві сторони вже перетнули низку так званих «червоних ліній», що значно підвищує ризик переходу конфлікту у фазу повномасштабної війни.

    Останніми днями бойові дії вийшли далеко за межі території Ірану. Тегеран здійснив атаки на американські військові об’єкти в Йорданії, Кувейті та Бахрейні, тоді як США продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі Ірану. Крім того, конфлікт дедалі сильніше впливає на безпеку судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Експерти, яких цитує The Washington Post, вважають, що хоча військовий потенціал Ірану був суттєво послаблений попередніми ударами, країна й надалі зберігає значний запас ракет і безпілотників, здатних завдавати ударів по американських базах і союзниках США на Близькому Сході. Саме тому навіть масштабніше залучення американських сил не гарантує швидкого завершення конфлікту.

    На цьому тлі дедалі більше уваги привертають внутрішні дискусії у Вашингтоні щодо готовності США до тривалого військового протистояння. Якщо інформація The Washington Post відповідає дійсності, адміністрація США одночасно розглядає варіанти подальшої ескалації та стикається з питанням, чи вистачить наявних запасів озброєння й засобів ППО для підтримки масштабної кампанії без ризику послаблення інших стратегічних напрямків.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    Одна з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту Anthropic опинилася в центрі масштабної дискусії щодо майбутнього регулювання ШІ-технологій. Як з’ясувало видання Financial Times, у своїх публічних комунікаціях компанія значно частіше за конкурентів наголошувала на ризиках, загрозах та необхідності державного контролю над штучним інтелектом. Частина представників технологічної індустрії вважає, що саме така стратегія могла вплинути на рішення влади США обмежити використання найновіших моделей Anthropic за межами країни.

    За даними Financial Times, у 2026 році Anthropic використовувала терміни, пов’язані з ризиками, небезпеками, обмеженнями та регулюванням штучного інтелекту приблизно у вісім разів частіше, ніж OpenAI. Видання проаналізувало офіційні заяви компаній, блоги, інтерв’ю керівників, публікації в соціальних мережах та інші відкриті матеріали.

    Результати дослідження показали помітну різницю у підходах до комунікації. Якщо в матеріалах Anthropic на кожну тисячу слів припадало близько п’яти згадок про ризики, регулювання або обмеження, то в OpenAI цей показник становив лише 0,6 згадки.

    Для аналізу журналісти використали спеціальний перелік ключових слів, серед яких були терміни «ризик», «небезпечний», «вразливість», «шкідливий», «запобіжник» та інші подібні формулювання.

    Зокрема, лише слово «ризик» у публічних матеріалах Anthropic за 2026 рік згадувалося 336 разів. Для порівняння, в OpenAI цей показник становив лише 30 згадок. Термін «запобіжник» компанія Даріо Амодеї використала 121 раз, тоді як OpenAI – 33 рази. Слово «вразливість» з’являлося у комунікаціях Anthropic 128 разів проти лише десяти випадків у конкурентів.

    Після того як Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження щодо новітніх моделей Anthropic – Mythos і Fable – частина експертів почала відкрито звинувачувати компанію у тому, що вона сама сприяла появі таких заборон.

    Найгучніше висловився один із піонерів сучасного штучного інтелекту, головний науковий співробітник Meta Ян ЛеКун. Він розкритикував керівництво Anthropic за надмірне наголошення на потенційних загрозах технології та назвав таку риторику «нагнітанням страхів».

    На його думку, саме постійні заяви про небезпеку надпотужного ШІ могли вплинути на рішення американських регуляторів обмежити поширення моделей компанії за кордоном.

    До критиків такого підходу раніше приєднувався і глава OpenAI Сем Альтман. Під час одного з подкастів він іронічно коментував заяви про надзвичайну небезпечність нових моделей штучного інтелекту.

    За словами Альтмана, повідомлення в стилі «ми створили бомбу і зараз скинемо її вам на голову» можуть бути ефективним маркетинговим інструментом, однак не завжди допомагають формувати збалансоване бачення технології.

    Anthropic, своєю чергою, давно будує власну репутацію саме навколо безпеки штучного інтелекту. Компанія була заснована колишніми співробітниками OpenAI та з перших днів роботи наголошувала на необхідності відповідального розвитку ШІ.

    Генеральний директор компанії Даріо Амодеї регулярно виступає із закликами до більш активного державного контролю над галуззю. Anthropic також систематично публікує дослідження про потенційні ризики надпотужних моделей та можливі наслідки їхнього використання.

    За кілька днів до введення експортних обмежень Амодеї оприлюднив великий блог, у якому критикував повільну реакцію регуляторів на стрімкий розвиток штучного інтелекту.

    У своєму матеріалі він зазначив, що останні місяці продемонстрували як величезний потенціал нових моделей, так і їхню здатність створювати реальні загрози для кібербезпеки, фінансової системи, критичної інфраструктури та національної безпеки.

    Особливу увагу він приділив моделі Mythos, яку компанія позиціонує як один із найпотужніших інструментів для виявлення критичних кіберзагроз і складних вразливостей у програмному забезпеченні.

    Саме Mythos разом із моделлю Fable опинилися під дією нових американських обмежень.

    Наприкінці минулого тижня Міністерство торгівлі США заборонило доступ до цих систем для іноземних громадян. Рішення викликало значний резонанс у технологічній спільноті та стало предметом активних дискусій щодо майбутньої політики Вашингтона у сфері штучного інтелекту.

    Особливість ситуації полягає в тому, що спочатку сама Anthropic добровільно обмежувала доступ до Mythos через потенційні ризики використання моделі. Компанія співпрацювала з державними структурами США та тестувала систему в обмеженому режимі для окремих організацій.

    Лише на початку червня доступ було частково розширено, однак невдовзі уряд США запровадив уже офіційні експортні обмеження.

    Аналітична платформа AlphaSense назвала Mythos однією з найбільш обговорюваних моделей штучного інтелекту у світі цього року. Пік інтересу до неї спостерігався після презентації у квітні та вдруге – після оголошення про заборону експорту.

    Ситуацію додатково ускладнює те, що відносини між Anthropic та американською владою залишаються напруженими вже кілька місяців. Раніше між сторонами виникали суперечки щодо використання ШІ у сфері державного спостереження та автономних бойових систем.

    У лютому Пентагон навіть включив компанію до переліку ризиків для національної безпеки в окремих ланцюгах постачання. Наразі Anthropic оскаржує це рішення у судовому порядку.

    Попри критику, компанія продовжує наполягати, що питання безпеки повинні залишатися головним пріоритетом у розвитку штучного інтелекту. Водночас історія з Mythos і Fable демонструє, наскільки складним стає баланс між інноваціями, безпекою та державним регулюванням у нову епоху розвитку ШІ.

  • Трамп запросив Усика до Білого дому: боксер показав новий кадр із президентом США

    Трамп запросив Усика до Білого дому: боксер показав новий кадр із президентом США

    Український чемпіон світу з боксу Олександр Усик опублікував нову фотографію зі своєї зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Знімок миттєво привернув увагу шанувальників спорту та політичних оглядачів, адже деталі візиту українського боксера до Вашингтона досі залишаються невідомими.

    Фото Усик оприлюднив на своїй сторінці в Instagram, подякувавши американському лідеру за запрошення та теплий прийом.

    «Дякую за запрошення, вашу гостинність і теплий прийом. Спорт дійсно об’єднує людей, зміцнює повагу і зближує культури. Я щиро ціную можливість зустрітися і поговорити особисто», – написав український боксер.

    Зустріч між Усиком і Трампом відбулася 12 червня у Білому домі. Про це раніше повідомила представниця пресслужби президента США Марго Мартін, яка опублікувала перші кадри з Овального кабінету.

    Нові світлини викликали значний резонанс як в Україні, так і за океаном. Для багатьох стало несподіванкою, що один із найвідоміших українських спортсменів отримав особисте запрошення до резиденції американського президента. При цьому жодна зі сторін поки не розкриває, про що саме йшла мова під час розмови.

    Додаткової інтриги ситуації додав ще один факт. Напередодні Усик також опублікував фотографії зі свого візиту до Пентагону. На кадрах боксер позував у штаб-квартирі Міністерства оборони США. Втім, як і у випадку з Білим домом, офіційної інформації про мету цих зустрічей не було оприлюднено.

    У соціальних мережах почали активно обговорювати можливі причини перебування українського чемпіона у Вашингтоні. Одні користувачі припускають, що мова могла йти про гуманітарні проєкти або підтримку України на міжнародному рівні. Інші вважають, що візит був пов’язаний із розвитком спортивної дипломатії. Проте жодна з цих версій наразі не має офіційного підтвердження.

    Олександр Усик давно є не лише спортивною зіркою, а й одним із найвідоміших українців у світі. Після початку повномасштабної війни він активно бере участь у міжнародних інформаційних кампаніях, привертаючи увагу до подій в Україні та підтримуючи українських військових і цивільних.

    Візит до Вашингтона відбувся на тлі чергового успіху українця на професійному рингу. Нещодавно Усик захистив свій чемпіонський пояс у надважкій вазі за версією WBC. Його поєдинок проти нідерландського бійця Ріко Верховена став однією з найобговорюваніших спортивних подій року.

    Український чемпіон здобув дострокову перемогу в 11-му раунді, зберігши статус одного з найсильніших боксерів сучасності. Після завершення поєдинку команда Верховена подала офіційний протест на результат бою, однак жодних рішень щодо перегляду підсумків наразі не ухвалено.

    Одразу після захисту титулу в спортивному середовищі почали обговорювати потенційних суперників Усика. Серед найбільш ймовірних кандидатів називають німецького боксера Агіта Кабаєла. Також не виключається можливість проведення реваншу з Ріко Верховеном, який залишається одним із найпопулярніших представників світового кікбоксингу.

    Цікаво, що сам Верховен після поєдинку публічно підтримав українського чемпіона на тлі хвилі критики в соціальних мережах. Частина вболівальників звернула увагу на фізичну форму Усика під час бою, однак нідерландець наголосив на високому рівні майстерності українця та закликав поважати його досягнення.

    На сьогодні увага шанувальників прикута не лише до спортивного майбутнього Усика, а й до його американського візиту. Поява нових фото з Білого дому лише підігріла інтерес до зустрічі з Дональдом Трампом, яка вже стала однією з найобговорюваніших подій за участю українського спортсмена цього літа.

    Поки офіційні подробиці переговорів залишаються за зачиненими дверима, у мережі продовжують активно обговорювати, про що могли говорити президент США та український чемпіон світу. Одне зрозуміло вже зараз: поява Усика в Білому домі стала подією, яка вийшла далеко за межі спортивних новин.

  • У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила матеріали, які, за її словами, свідчать про багаторічне фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу. Серед держав, згаданих у розсекречених документах, фігурує й Україна. Публікація матеріалів уже спричинила гостру дискусію у США, а низка журналістів та експертів попередила про ризик використання цих заяв російською пропагандою.

    Відповідні матеріали були оприлюднені Офісом директора Національної розвідки США напередодні відставки Габбард. У заяві стверджується, що американські платники податків десятиліттями фінансували діяльність понад 120 біологічних лабораторій за межами США. Частина цих установ, за версією американської розвідки, працювала з небезпечними патогенами та перебувала під недостатнім контролем.

    Окремо в документах згадується Україна. В оприлюднених матеріалах йдеться про те, що одна з лабораторій, яка отримувала американське фінансування, могла зберігати небезпечні патогени та залишалася вразливою до ризику захоплення або пошкодження внаслідок війни Росії проти України. При цьому жодних доказів створення біологічної зброї або проведення заборонених досліджень у документах не наведено.

    Публікація викликала значний резонанс через те, що тема так званих «американських біолабораторій в Україні» протягом останніх років активно використовувалася російською пропагандою як один із ключових наративів для виправдання агресії проти України. Раніше міжнародні організації, незалежні фактчекери та західні уряди неодноразово спростовували твердження про існування в Україні програм зі створення біологічної зброї.

    На оприлюднені матеріали відреагували журналісти та аналітики, які спеціалізуються на тематиці дезінформації. Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що такі дії фактично можуть стати «подарунком Кремлю», оскільки дозволяють знову оживити старі пропагандистські наративи про Україну. Подібну думку висловив і журналіст Financial Times Крістофер Міллер, який зауважив, що Габбард давно демонструє інтерес до цієї теми та фактично скористалася нагодою повернути її в інформаційний простір.

    Варто зазначити, що мова йде не про секретні військові об’єкти, а про мережу лабораторій, які в різні роки брали участь у міжнародних програмах біобезпеки. Значна частина цих проєктів реалізовувалася в рамках Програми зі зменшення біологічних загроз Міністерства оборони США. Її метою було запобігання поширенню небезпечних інфекцій, моніторинг епідемій, модернізація лабораторної бази та підвищення рівня біологічної безпеки після розпаду СРСР.

    Експерти з біобезпеки наголошують, що українські лабораторії не були секретними. Вони співпрацювали з міжнародними організаціями та займалися діагностикою інфекційних захворювань, ветеринарними дослідженнями та епідеміологічним моніторингом. Саме через це низка науковців критично поставилася до спроб подати існування таких установ як сенсаційне відкриття.

    Сама тема лабораторій в Україні вперше набула широкого розголосу навесні 2022 року. Тоді заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час слухань у Конгресі підтвердила наявність в Україні біологічних дослідницьких установ і висловила занепокоєння, що російські війська можуть отримати до них доступ. Після цього її слова почали активно використовуватися прихильниками теорій змови як нібито доказ існування програм зі створення біологічної зброї. Водночас американська адміністрація неодноразово пояснювала, що йдеться про цивільні наукові установи, які займаються питаннями біобезпеки та громадського здоров’я.

    Додаткову увагу до нинішньої ситуації привертає те, що Габбард незабаром залишає посаду директора Національної розвідки США. За повідомленнями американських ЗМІ, її відставка пов’язана з особистими обставинами. Однак оприлюднення таких матеріалів напередодні завершення каденції вже стало предметом політичних дискусій у Вашингтоні.

    На цей момент офіційної реакції української влади на нову публікацію американської розвідки не оприлюднено. Водночас експерти наголошують, що розсекречені документи не містять доказів створення біологічної зброї в Україні, а сама інформація про співпрацю США та українських лабораторій у сфері біобезпеки була відома й раніше.

    Скандал навколо заяв Тулсі Габбард вкотре продемонстрував, наскільки чутливою залишається тема біологічних досліджень в умовах війни та глобального протистояння інформаційних наративів. Для України ж ця історія є черговим прикладом того, як давно спростовані твердження можуть повертатися до міжнародного порядку денного та використовуватися у політичних суперечках далеко за межами країни.

  • Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Україна може отримати новий потужний пакет американської військової підтримки вже у межах оборонного бюджету США на 2027 фінансовий рік. Про це повідомило агентство Reuters. Комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав законопроєкт про національну оборону (NDAA), який передбачає збільшення фінансування Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) до 750 млн доларів. Це рішення стало одним із найважливіших сигналів підтримки Києва з боку Конгресу США за останній час на тлі дискусій про скорочення американської допомоги після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

    Відповідне рішення комітет ухвалив 11 червня під час розгляду своєї версії Національного оборонного бюджету США на 2027 рік. Загальний обсяг документа становить близько 1,15 трильйона доларів і охоплює практично всі ключові напрямки фінансування американських збройних сил — від закупівлі нових літаків і кораблів до програм підтримки союзників та реагування на глобальні безпекові виклики.

    Одним із пунктів документа стало збільшення фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) до 750 млн доларів. Саме через цей механізм США фінансують закупівлю озброєння, боєприпасів та військової техніки в американських виробників для подальшої передачі українським Силам оборони. На відміну від програм передачі озброєнь зі складів Пентагону, USAI дозволяє замовляти виробництво нової техніки та забезпечувати довгострокову підтримку української армії.

    Особливо важливим це рішення виглядає на тлі попередніх заяв адміністрації США. Ще навесні стало відомо, що проєкт федерального бюджету на 2027 рік взагалі не передбачав окремого фінансування програми USAI. Тоді представники Пентагону заявляли, що Вашингтон очікує більшої фінансової участі європейських союзників у підтримці України. Саме тому рішення сенатського комітету багато експертів розцінюють як спробу Конгресу зберегти стабільну військову підтримку Києва незалежно від позиції окремих представників виконавчої влади.

    Крім фінансування, законопроєкт містить і важливі політичні положення. Зокрема, документ прямо забороняє використовувати кошти оборонного бюджету США для будь-яких дій, які можуть означати визнання російського суверенітету над міжнародно визнаними українськими територіями. Таким чином американські законодавці фактично закріплюють на законодавчому рівні незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.

    Окремим пунктом передбачено продовження передачі Україні розвідувальної інформації для підтримки військових операцій. Це один із ключових компонентів співпраці між Києвом і Вашингтоном, який неодноразово допомагав українським військовим планувати операції та протидіяти російським атакам.

    Рішення сенатського комітету стало продовженням серії кроків Конгресу США на підтримку України. Раніше Палата представників також схвалила законодавчі ініціативи, які передбачають допомогу Києву та нові санкційні механізми щодо Росії. Водночас остаточний шлях до набуття законом чинності ще довгий.

    Наступним етапом стане розгляд документа повним складом Сенату США. Після цього власну версію бюджету повинна остаточно погодити Палата представників. Оскільки тексти законопроєктів у двох палатах можуть відрізнятися, буде створено погоджувальну комісію для підготовки компромісної редакції документа. Лише після повторного голосування в обох палатах Конгресу законопроєкт потрапить на стіл президента США для підписання або накладення вето.

    Аналітики зазначають, що навіть сам факт підтримки 750-мільйонного фінансування має важливе політичне значення. Це демонструє, що значна частина американського політичного істеблішменту продовжує розглядати допомогу Україні як елемент стратегічної безпеки США та Заходу загалом.

    Для України ухвалення NDAA в нинішній редакції означатиме можливість отримання нових контрактів на постачання озброєнь, боєприпасів, систем ППО, засобів зв’язку та іншого військового обладнання американського виробництва. Крім того, документ закладає основу для довгострокового планування допомоги, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

    Попри те, що остаточне голосування ще попереду, рішення сенатського комітету вже стало одним із найважливіших сигналів підтримки України від американського Конгресу у 2026 році. І якщо законопроєкт пройде всі етапи затвердження, українська армія може отримати додаткові сотні мільйонів доларів на посилення обороноздатності вже у найближчі роки.

  • США не завдадуть ударів по Ірану: Трамп пояснив різку зміну планів

    США не завдадуть ударів по Ірану: Трамп пояснив різку зміну планів

    Президент США Дональд Трамп заявив про раптове скасування запланованих на вечір четверга, 11 червня, військових ударів по Ірану, пояснивши це тим, що переговорний процес між сторонами нібито демонструє суттєвий прогрес і перейшов на новий рівень політичного узгодження.

    Про це він повідомив у дописі в соцмережі Truth Social, де детально виклав причини зміни позиції Вашингтона та окреслив загальну рамку поточних переговорів.

    За словами Трампа, рішення про відмову від «сильних ударів і бомбардувань» було ухвалене після того, як консультації щодо іранського питання, на його думку, були винесені на найвищий рівень керівництва в Ірані та отримали політичне схвалення. Американський президент наголосив, що йдеться не про попередні технічні контакти, а про узгодження ключових елементів потенційної міжнародної домовленості, яка, як він стверджує, вже перебуває на фінальній стадії формування.

    Трамп заявив, що обговорення охоплює одразу кілька напрямків — від безпекових гарантій у регіоні до питань морської безпеки та контролю над стратегічними об’єктами. За його словами, у процесі задіяні не лише США та Іран, а й низка ключових держав Близького Сходу та союзників Вашингтона. Серед них він назвав Ізраїль, Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар, Туреччину, Пакистан, Бахрейн, Кувейт, Йорданію, Єгипет та інші країни, які, за його словами, беруть участь у координації майбутньої угоди.

    Окремо президент США наголосив, що домовленості, які обговорюються, включають і питання морської безпеки в регіоні, зокрема режиму руху суден та обмежень, які, за його словами, залишатимуться чинними до остаточного підписання угоди. Він також заявив, що точні строки та місце можливого підписання будуть оголошені додатково, коли всі сторони завершать фінальне узгодження позицій.

    Заява Трампа стала різким контрастом до його попередніх сигналів. Ще напередодні він публічно заявляв про можливість «дуже сильного удару» по Ірану, а також допускав сценарії розширення військових дій, включно з ударами по нафтовій інфраструктурі та стратегічних об’єктах. Це формувало очікування подальшої ескалації між Вашингтоном і Тегераном.

    Фактична динаміка конфлікту залишалася напруженою протягом останніх днів. У ніч на 10 червня США завдали ударів по іранських системах протиповітряної оборони, командних пунктах та низці військових об’єктів. У відповідь іранська сторона заявила про атаки на американські цілі на Близькому Сході, що ще більше підвищило ризик прямого військового зіткнення.

    Після цього глава Пентагону Піт Гегсет припускав можливість нових ударів у найкоротші строки — протягом доби або наступної ночі. Дійсно, в ніч на 11 червня американські сили продовжили повітряні операції, атакуючи об’єкти на території Ірану, що виглядало як подальша ескалація.

    На цьому тлі заява про раптове скасування ударів і одночасне просування переговорів стала несподіваним поворотом у риториці Білого дому. Водночас офіційних підтверджень фінальних домовленостей або підписання будь-яких угод наразі не оприлюднено, а деталі можливого компромісу залишаються невідомими.