Golosnovinua.com

Позначка: переговори США та Ірану

  • США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    Сполучені Штати та Іран продовжують технічні переговори щодо досягнення остаточної мирної угоди, попри різке загострення ситуації між двома країнами та взаємний обмін масштабними ударами цього тижня. У Вашингтоні заявляють, що дипломатичний процес не припинено, хоча останні дії Тегерана поставили під серйозний сумнів виконання досягнутих раніше домовленостей. Водночас американська сторона наголошує, що її головна позиція залишається незмінною – Іран не повинен отримати можливість створити ядерну зброю.

    Про це повідомив неназваний високопосадовець адміністрації США в коментарі ABC News.

    За словами представника американської адміністрації, незважаючи на нову хвилю військової ескалації, сторони не припинили роботу над технічними аспектами майбутньої угоди. Переговори тривають на експертному рівні й стосуються насамперед ядерної програми Ірану, механізмів контролю за виконанням можливих домовленостей та шляхів досягнення довгострокового врегулювання конфлікту.

    Американський чиновник наголосив, що адміністрація Дональда Трампа не відмовилася від дипломатичного шляху розв’язання кризи, однак успіх переговорів безпосередньо залежить від готовності Тегерана виконувати взяті на себе зобов’язання.

    «Сполучені Штати, як і раніше, прагнуть знайти рішення, і технічні переговори тривають. Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю», – заявив посадовець.

    Він також прокоментував ситуацію навколо 60-денного режиму припинення вогню та меморандуму про взаєморозуміння, яких сторони досягли минулого місяця після тривалих консультацій. За словами чиновника, самі домовленості залишаються чинними лише за умови, що обидві сторони виконуватимуть свої зобов’язання.

    Представник адміністрації США стверджує, що останні дії Ірану свідчать про серйозне порушення умов домовленостей.

    «60-денне припинення вогню та меморандум про взаєморозуміння ґрунтуються на виконанні, а дії Ірану являють собою невиконання зобов’язань на неприйнятному рівні», – зазначив він.

    Окремо американський посадовець різко засудив атаки на міжнародне судноплавство в Ормузькій протоці. За словами представника адміністрації, саме ці напади стали однією з причин нового витка військової ескалації.

    «Напади Ірану на ці невинні судна є актами тероризму», – наголосив він.

    Ормузька протока є одним із найважливіших транспортних коридорів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке загострення безпекової ситуації в цьому районі традиційно викликає занепокоєння міжнародної спільноти та впливає на глобальні енергетичні ринки.

    Заяви представника Білого дому пролунали після того, як президент США Дональд Трамп фактично поставив під сумнів подальшу дію рамкової угоди про припинення бойових дій між США та Іраном, підписаної лише місяць тому.

    За словами американського президента, після останніх дій Тегерана ця домовленість практично втратила чинність. Водночас у самій адміністрації наголошують, що дипломатичні контакти не були повністю припинені, а переговорний процес триває.

    Цього тижня конфлікт між США та Іраном різко загострився. У вівторок і середу американські військові завдали ударів по десятках цілей на території Ірану. За інформацією Вашингтона, ці удари стали відповіддю на серію атак на комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які американська влада покладає на Тегеран.

    Американська сторона заявляє, що її операція була спрямована на об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою Ірану, і мала на меті запобігти подальшим нападам на міжнародне судноплавство.

    У відповідь Іран завдав ударів по американських військових об’єктах, розташованих у країнах Близького Сходу. Детальна інформація про масштаби пошкоджень, втрати чи кількість постраждалих офіційно не оприлюднювалася. Проте взаємні атаки стали одним із найсерйозніших загострень між двома державами за останній час та поставили під загрозу досягнуті дипломатичні домовленості.

    Паралельно зі збройним протистоянням США посилили економічний тиск на Іран. У вівторок Міністерство фінансів США відкликало ліцензію, яка дозволяла Ірану продавати нафту на міжнародному ринку відповідно до меморандуму про взаєморозуміння. Це рішення фактично означає відновлення більш жорстких обмежень на експорт іранської нафти, який є одним із головних джерел доходів державного бюджету країни.

    Американська адміністрація пояснює цей крок тим, що Іран, на думку Вашингтона, не виконав умов, необхідних для збереження санкційних послаблень. Таким чином, поряд із військовим тиском США повернулися до активного використання економічних інструментів впливу на Тегеран.

    Попри новий виток конфронтації, Вашингтон продовжує заявляти про готовність до дипломатичного врегулювання ситуації. Американські чиновники підкреслюють, що переговори можуть тривати лише за умови, якщо Іран припинить дії, які США розцінюють як порушення міжнародного права та загрозу безпеці міжнародного судноплавства.

    Однією з ключових тем консультацій залишається іранська ядерна програма. Сполучені Штати вкотре наголосили, що не допустять створення Іраном ядерної зброї, а будь-яка майбутня угода повинна містити ефективні механізми міжнародного контролю за розвитком ядерної програми країни.

    Наразі невідомо, коли може відбутися наступний раунд переговорів між сторонами. Водночас у Вашингтоні дають зрозуміти, що дипломатичний канал залишається відкритим навіть попри військові удари, взаємні звинувачення та посилення санкційного тиску, оскільки саме переговори американська сторона продовжує розглядати як єдиний шлях до довгострокового врегулювання конфлікту.

  • Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого відновлення військових ударів по Ірану суттєво ускладнили перебіг делікатних переговорів між Вашингтоном і Тегераном, які проходять за посередництва кількох держав. За інформацією CNN, різкі висловлювання американського лідера викликали негативну реакцію іранської сторони та поставили під загрозу дипломатичний процес, що мав на меті закріпити нещодавно досягнуті домовленості щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки судноплавства в регіоні.

    Як повідомляє телеканал із посиланням на власні джерела, напруженість виникла після того, як Трамп публічно пригрозив Ірану новими потужними ударами. Ці заяви пролунали лише через кілька годин після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса, який наголосив, що адміністрація Трампа прагне відкрити нову сторінку у відносинах із Тегераном та шукає можливості для дипломатичного врегулювання накопичених суперечностей. За його словами, переговори у Швейцарії розглядалися як важливий крок до стабілізації ситуації на Близькому Сході та створення умов для подальшого діалогу між країнами.

    За словами співрозмовника CNN, який знайомий із перебігом переговорів у швейцарському готелі Bürgenstock, недільні заяви президента стали серйозним ударом по атмосфері довіри. Джерело охарактеризувало ситуацію як «поганий день для твітів», натякаючи на те, що публічна риторика Трампа фактично перекреслила частину зусиль дипломатів, які протягом останніх днів намагалися наблизити сторони до компромісу.

    Після появи погроз іранська сторона різко відреагувала. Голова парламенту Ірану та очільник делегації на переговорах Мохаммед Галібаф заявив у соціальній мережі X, що Сполученим Штатам варто уважніше добирати слова. Він підкреслив, що іранські збройні сили готові відповісти на будь-які агресивні дії з боку Вашингтона. За його словами, мова ультиматумів та погроз не сприятиме досягненню миру, а лише посилить напруженість у регіоні.

    За даними CNN, після цього переговорний процес фактично опинився в глухому куті. Водночас джерела телеканалу стверджують, що остаточного зриву перемовин поки не сталося. Наразі тривають непублічні консультації між посередниками та представниками обох сторін, покликані повернути дипломатичний процес у конструктивне русло.

    Іранське джерело повідомило телеканалу, що після заяв Трампа переговори зайшли у складну фазу, однак повністю не припинилися. За його словами, зараз ведеться активна робота для того, щоб переконати дипломатів повернутися за стіл переговорів і продовжити обговорення умов майбутньої угоди. Водночас у Тегерані дали зрозуміти, що подальший перебіг процесу значною мірою залежатиме від риторики американської сторони.

    Ситуація ускладнюється тим, що переговори від самого початку проходили в умовах високої напруженості. Іран раніше заявив про закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Через цю морську артерію проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які ризики для її функціонування одразу привертають увагу світових ринків та міжнародних партнерів.

    Крім того, Тегеран вимагав від Вашингтона вплинути на ситуацію в Лівані та сприяти припиненню бойових дій. Саме тому нинішні переговори розглядалися як важливий шанс не лише для врегулювання двосторонніх суперечностей між США та Іраном, а й для зниження загальної напруженості на Близькому Сході.

    Дональд Трамп зі свого боку звинуватив Іран у підтримці ліванського угруповання «Хезболла», яке США вважають одним із головних чинників ескалації насильства в регіоні. Президент США заявив, що готовий завдати «дуже сильного удару», якщо Тегеран не вплине на своїх союзників. Крім того, він висловив жорсткі попередження щодо питання відкриття Ормузької протоки, яка має критичне значення для міжнародної торгівлі енергоносіями.

    На думку дипломатів, подібні заяви можуть суттєво ускладнити пошук компромісів. Переговорний процес перебуває на етапі, коли сторони намагаються перейти від загальних домовленостей до конкретних механізмів реалізації майбутньої угоди. У таких умовах довіра між учасниками є одним із ключових факторів успіху.

    CNN зазначає, що це вже не перший випадок, коли публічні заяви Трампа негативно впливають на переговорний процес. Подібна ситуація виникла ще у квітні, коли американський президент заявив, що Іран нібито погодиться передати США свій запас високозбагаченого урану та остаточно відмовиться від створення ядерної зброї.

    У Тегерані тоді категорично спростували ці твердження. Представники Ірану заявили, що слова Трампа не відповідають реальному змісту переговорів. Після цього дипломатичний процес помітно сповільнився, а сторонам знадобився додатковий час для відновлення робочої атмосфери.

    Тоді ключову роль у порятунку переговорів відіграли пакистанські посередники, які переконали іранську сторону не залишати переговорний майданчик. За інформацією CNN, нині саме Пакистан та Катар знову активно працюють над тим, щоб зберегти можливість для діалогу та не допустити остаточного зриву домовленостей.

    Попри нинішні труднощі, ще напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс заявляв про суттєвий прогрес на переговорах у Швейцарії. За його словами, сторонам вдалося досягти позитивних результатів щодо низки принципових питань, які можуть стати основою майбутньої мирної угоди.

    Втім, дипломатичний процес уже стикався з перешкодами. Перший раунд технічних консультацій щодо остаточного тексту мирної угоди, який мав відбутися у Швейцарії, було скасовано в останній момент. Однією з причин називали нові сутички між Ізраїлем та підтримуваною Іраном «Хезболлою» на території Лівану.

    Аналітики наголошують, що нинішні переговори мають значення не лише для США та Ірану. Їхній успіх може вплинути на безпекову ситуацію на всьому Близькому Сході, стабільність світових енергетичних ринків та перспективи подальшого дипломатичного врегулювання низки регіональних конфліктів.

    Нагадаємо, 17 червня США та Іран дистанційно підписали меморандум про припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Документ став основою для подальших переговорів щодо укладення всеосяжної мирної угоди, над якою сторони мають працювати протягом наступних 60 днів.

    Очікувалося, що в межах цього процесу будуть погоджені механізми контролю за виконанням домовленостей, гарантії безпеки та інші ключові питання, необхідні для закріплення перемир’я. Однак останні заяви Дональда Трампа продемонстрували, наскільки крихким залишається переговорний процес і як швидко дипломатичні зусилля можуть опинитися під загрозою через політичну риторику.

    Попри це міжнародні посередники продовжують працювати над збереженням діалогу між сторонами. У дипломатичних колах сподіваються, що переговори все ж вдасться відновити в повному форматі, адже їхній провал може спричинити новий виток нестабільності на Близькому Сході та створити додаткові ризики для глобальної безпеки.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон навмисно не поспішатиме з укладенням нової ядерної угоди з Іраном, попри те, що переговори між сторонами просуваються «конструктивно».

    За словами американського лідера, нинішній переговорний процес відбувається значно професійніше та організованіше, ніж попередні спроби домовленостей із Тегераном.

    «Я повідомив своїх представників не поспішати з угодою, поки час на нашому боці. Обидві сторони повинні не поспішати та зробити все правильно. Помилок бути не може», — заявив Трамп.

    Президент США наголосив, що санкції та економічна блокада Ірану залишатимуться чинними доти, доки нову угоду не буде остаточно погоджено, підтверджено та підписано.

    Трамп також укотре заявив, що США не дозволять Ірану створити або отримати ядерну зброю.

    «Іран повинен чітко розуміти: їм не дозволять розробляти чи купувати ядерну бомбу», — підкреслив глава Білого дому.

    Окремо Трамп розкритикував ядерну угоду часів адміністрації Барак Обама, назвавши її «прямим шляхом» до появи в Ірану ядерного арсеналу.

    Напередодні американський президент уже заявляв, що масштабна домовленість між Вашингтоном і Тегераном «переважно узгоджена».

    За його словами, до переговорного процесу залучені також Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Пакистан, Туреччина, Єгипет, Йорданія та Бахрейн.

    Одним із ключових елементів майбутньої угоди Трамп назвав відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти та газу.

    Також президент США повідомив, що провів переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньямін Нетаньягу щодо ситуації навколо Ірану.

    Водночас офіційний Тегеран уже заявив, що не погоджувався на обмеження власного контролю над Ормузькою протокою та не обговорював питання ядерних зобов’язань у форматі, який описує Вашингтон.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше анонсував «хороші новини» щодо переговорів, заявивши, що сторони суттєво просунулися у врегулюванні кризи навколо Ормузької протоки.

  • США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран, схоже, опинилися найближче до масштабної дипломатичної домовленості від початку нового загострення на Близькому Сході. У Вашингтоні та Тегерані вже відкрито говорять про підготовку рамкової угоди щодо припинення війни, а перші офіційні документи можуть бути погоджені вже найближчими днями.

    Про це повідомляють Reuters, The Times of Israel, CNN та низка близькосхідних медіа з посиланням на американських та іранських чиновників.

    За даними західних ЗМІ, адміністрація президента США Дональда Трампа зараз робить ставку не на нову масштабну військову кампанію, а на дипломатичний сценарій. Саме тому останніми днями помітно активізувалися закулісні контакти між Вашингтоном, Тегераном, Катаром, Пакистаном та іншими посередниками.

    Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що переговорний процес перебуває на фінальному етапі.

    «Є ймовірність того, що сьогодні, завтра або через кілька днів у нас з’явиться що сказати. Певного прогресу досягнуто, певна робота ведеться», — заявив він журналістам.

    За словами Рубіо, США продовжують вимагати від Ірану відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та передачі запасів високозбагаченого урану під міжнародний контроль. Водночас у Вашингтоні наголошують, що Дональд Трамп прагне завершити конфлікт саме дипломатичним шляхом.

    Американські чиновники також підтверджують, що зараз обговорюється меморандум про взаєморозуміння — документ, який має стати базою для майбутньої повноцінної мирної угоди.

    Паралельно свою позицію озвучив і Тегеран. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив державному телеканалу IRIB, що сторони вже фактично завершують підготовку рамкової угоди.

    За його словами, документ міститиме 14 основних пунктів, а детальні переговори щодо остаточного договору можуть тривати ще від 30 до 60 днів.

    «Наразі ми перебуваємо в процесі завершення роботи над цими меморандумами про взаєморозуміння», — заявив Багаї.

    Водночас іранська сторона дає зрозуміти, що не готова зараз обговорювати ключове для США питання — власну ядерну програму. За словами Багаї, Тегеран хоче спершу зосередитися саме на припиненні бойових дій у регіоні, включно з Ліваном.

    «На даному етапі ми не будемо обговорювати деталі ядерного питання. Ми вирішили приділити першочергову увагу нагальному для нас питанню: припиненню війни на всіх фронтах», — заявив представник іранського МЗС.

    Фактично це означає, що сторони можуть піти шляхом поетапної деескалації: спочатку — перемир’я та стабілізація ситуації на Близькому Сході, а вже потім — переговори про ядерну програму Ірану, санкції та регіональний вплив Тегерана.

    Окрему увагу зараз привертає різке охолодження між Вашингтоном та Ізраїлем. За інформацією The New York Times і CNN, адміністрація Трампа останніми днями фактично відсунула уряд Біньяміна Нетаньягу від переговорного процесу.

    Причиною стали серйозні розбіжності щодо подальших дій проти Ірану. Якщо Білий дім дедалі більше схиляється до дипломатичного сценарію, то ізраїльське керівництво, навпаки, наполягає на продовженні військової операції та нових ударах по іранських об’єктах.

    CNN із посиланням на американських чиновників повідомляє, що Трамп був незадоволений надто оптимістичними оцінками Нетаньягу щодо швидкої перемоги у війні. У Вашингтоні дедалі більше побоюються, що затяжний конфлікт може втягнути США у масштабну регіональну війну.

    Крім того, американська адміністрація серйозно занепокоєна ситуацією навколо Ормузької протоки, яку Іран фактично частково блокує вже кілька місяців. Через це світові ринки зіткнулися з новим стрибком цін на нафту та ризиками для глобальної логістики.

    Саме питання Ормузької протоки зараз називають одним із ключових у переговорах. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, а її перекриття створює ризики глобальної енергетичної кризи.

    У переговорах також активну роль почав відігравати Пакистан. Після візиту начальника штабу армії Пакистану Асіма Муніра до Тегерану іранські чиновники вперше відкрито заговорили про можливість компромісу зі США.

    Аналітики припускають, що Ісламабад зараз виступає одним із неформальних посередників між сторонами. Пакистан традиційно має робочі відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє йому бути каналом комунікації у кризових переговорах.

    Попри дипломатичний прогрес, ситуація залишається надзвичайно нестабільною. У США прямо заявляють, що у разі провалу переговорів готові повернутися до жорсткого сценарію.

    Сам Дональд Трамп раніше вже заявляв, що «ця проблема буде вирішена так чи інакше».

    Водночас експерти зазначають, що нинішня адміністрація США значно обережніше ставиться до перспектив нової великої війни на Близькому Сході після виснажливих конфліктів останніх десятиліть.

    Тому зараз Білий дім намагається уникнути одночасного загострення одразу на кількох напрямках — в Ірані, навколо Тайваню та у війні Росії проти України.

    Якщо рамкову угоду все ж буде підписано найближчими днями, це може стати першим великим дипломатичним проривом у регіоні за останні роки. Однак остаточне врегулювання конфлікту все ще залежатиме від десятків суперечливих питань — від ядерної програми Ірану до ролі Ізраїлю та майбутньої архітектури безпеки на Близькому Сході.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Трамп зробив жорстку заяву про війну з Іраном і пригрозив новими ударами

    Трамп зробив жорстку заяву про війну з Іраном і пригрозив новими ударами

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран зазнав нищівної військової поразки, однак категорично заперечив, що війна завершена. За його словами, Сполучені Штати все ще мають потенційні цілі для нових ударів.

    Про це Трамп сказав в інтерв’ю YouTube-каналу Full Measure with Sharyl Attkisson.

    Американський лідер наголосив, що Тегеран нібито втратив ключові військові можливості — флот, авіацію, системи протиповітряної оборони та частину військового командування.

    “У військовому плані вони розгромлені. Можливо, самі вони цього ще не усвідомлюють, але, думаю, усвідомлюють”, — заявив Трамп.

    Водночас він підкреслив, що ніколи офіційно не оголошував про завершення бойових дій проти Ірану.

    “Я не говорив, що з ними покінчено. Ми могли б продовжувати ще два тижні та знищити кожну ціль”, — сказав президент США.

    За словами Трампа, американські сили виконали приблизно 70% поставлених військових завдань, однак у США залишаються інші потенційні цілі для ударів.

    Також глава Білого дому повідомив, що американські космічні сили продовжують стежити за іранськими ядерними об’єктами. Окремо він заявив, що Вашингтон у майбутньому планує “дістати” збагачений уран Ірану.

    Заява Трампа прозвучала на тлі суперечливих сигналів із Вашингтона щодо завершення конфлікту. Ще 1 травня адміністрація США офіційно повідомляла Конгресу, що війна з Іраном завершена. А 5 травня держсекретар Марко Рубіо заявив, що американська операція проти Ірану “Епічна лють” уже завершилася.

    Попри це, західні ЗМІ повідомляють про підготовку нових дипломатичних контактів між США та Іраном. За даними The Wall Street Journal, сторони можуть уже найближчими днями провести переговори в Пакистані та обговорити меморандум із 14 пунктів щодо подальшого врегулювання ситуації.

    На цьому тлі риторика Трампа свідчить про те, що Білий дім поки не готовий остаточно закривати військовий сценарій щодо Ірану, залишаючи за собою можливість нової ескалації.