Позначка: переговори

  • Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремлю наразі нічого не відомо про підготовку або можливе проведення тристоронніх переговорів за участю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Володимира Зеленського.

    Тобто в Москві спростували заяви та припущення щодо узгодженого графіка або конкретного плану проведення таких самітів на найвищому рівні.

    Деталі заяви та позиція сторін:

    • Відсутність конкретики: За словами речника Кремля, жодних офіційних домовленостей чи підготовчих кроків щодо організації тристороннього контакту лідерів США, України та Росії наразі не ведеться.
    • Дипломатичний контекст: Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про ініціативи американської сторони та потенційні майданчики для консультацій за участю представників переговорних груп у листопаді.
    • Умови Москви: У Кремлі традиційно наголошують, що будь-які саміти чи зустрічі на найвищому рівні можливі лише за умови досягнення попередніх фіксованих домовленостей на рівні експертних та делегаційних груп.

    Контекст

    Організація можливих прямих або тристоронніх переговорів для врегулювання війни в Україні залишається предметом постійних дипломатичних сигналів з боку Вашингтона, Києва та міжнародних посередників. Утім, розбіжності щодо умов припинення вогню та територіальних питань наразі стримують процес організації зустрічі безпосередньо між главами держав.

  • Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Традиційна єдність країн Північної Європи дала несподівану тріщину через неоднозначну дипломатичну ініціативу щодо Російської Федерації. Дев’яностохвилинна телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером Володимиром Путіним спровокувала гостру критику з боку керівництва Данії та Швеції. Цей інцидент, який стався на тлі засідання Північної ради в Гельсінкі, став рідкісним публічним проявом розбіжностей між державами, які зазвичай виступають єдиним монолітним фронтом у питаннях потужної підтримки України та посилення санкційного тиску на Москву.

    Ініціаторами прямого контакту виступили Стубб та Стьоре, які нещодавно приймали в Осло черговий раунд мирних консультацій. Під час розмови політики закликали Кремль негайно припинити повномасштабне вторгнення та розпочати предметні переговори для досягнення сталого миру в Європі. Фінський та норвезький лідери окремо наголосили, що виступають виключно як очільники своїх суверенних держав, а не від імені всієї об’єднаної Європи. Одразу після завершення спілкування з російським президентом вони зателефонували Володимиру Зеленському, який подякував їм за активну підтримку. Проте такий дипломатичний алгоритм не зміг вгамувати обурення найближчих регіональних союзників.

    Найбільш жорстку та безкомпромісну оцінку цим подіям дала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. Вона відверто заявила про свій глибокий скептицизм щодо доцільності таких неузгоджених самостійних кроків, провівши пряму паралель із сумнозвісними сольними візитами до Москви угорського прем’єра Віктора Орбана. Очільниця данського уряду наголосила на повній відсутності будь-яких ознак готовності Росії до реального миру, вказавши на щоденну гібридну агресію проти європейських держав та невпинну ескалацію на українському фронті. Офіційний пресреліз Кремля за підсумками дзвінка, який лише підтвердив максималістську та жорстку позицію Путіна, додав ще більше аргументів критикам цієї дипломатичної спроби.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтримав свою данську колегу, обравши дещо м’якшу, але так само несхвальну риторику. Він відзначив, що проведення подібних сепаратних переговорів несе серйозний ризик роздроблення спільноєвропейської позиції, підкресливши марність сподівань на конструктив з боку чинного російського керівництва. Зіткнувшись із такою хвилею нерозуміння, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре спробував захистити свій крок, аргументуючи його необхідністю підтримувати бодай якісь канали діалогу для доповнення тих політичних сигналів, що надходять від адміністрації США. Попри ці пояснення, демарш яскраво висвітлив різні філософські підходи всередині скандинавського блоку щодо припустимості прямих контактів з агресором.

  • Відлига у торговельній війні: Вашингтон та Оттава готують угоду щодо зниження мит на сталь і автомобілі

    Відлига у торговельній війні: Вашингтон та Оттава готують угоду щодо зниження мит на сталь і автомобілі

    Сполучені Штати Америки та Канада опинилися за крок до укладання компромісної угоди, яка може суттєво знизити градус напруги у жорсткій двосторонній торговельній війні. За інформацією джерел в урядових та промислових колах обох держав, наразі тривають інтенсивні кулуарні переговори щодо скасування або значного пом’якшення американських загороджувальних мит на канадську металургійну продукцію та транспортні засоби. Головним предметом дипломатичного торгу стали безпрецедентні п’ятдесятивідсоткові тарифи на імпорт сталі, а також двадцятип’ятивідсоткові збори на ввезення автомобілів, які стали важким ударом для економіки північного сусіда США. Інсайдери припускають, що довгоочікуване підписання відповідного документа може відбутися блискавично, ще до початку американських виборів, запланованих на третє листопада.

    Процес пошуку точок дотику відбувається на найвищому урядовому рівні. Згідно з наявними даними, міністр торгівлі Сполучених Штатів Говард Лутнік та канадський урядовець Домінік Леблан, який безпосередньо відповідає за двосторонні торговельні відносини, останнім часом підтримують регулярний контакт. Цю інформацію також публічно підтвердив економічний радник Білого дому Кевін Гассет. Водночас представники адміністрації американського президента Дональда Трампа категорично наполягають на тому, що для фіналізації угоди Оттава повинна піти на додаткові стратегічні поступки. Представник канадського міністерства зі свого боку дипломатично наголосив, що країна веде надзвичайно конструктивний діалог і готова до сумлінної праці заради налагодження взаємовигідних відносин, які обов’язково враховуватимуть її національні інтереси.

    Попри загальний оптимізм, представники канадського промислового сектору оцінюють ситуацію вкрай обережно. Експерти вважають, що у разі досягнення консенсусу угода буде підписана дуже швидко, проте вона матиме виключно вузькоспеціалізований характер і не вирішить усіх накопичених економічних розбіжностей. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спілкування з пресою підтвердив певне пожвавлення у переговорному процесі, однак спростував будь-які чутки про капітуляцію свого уряду. За його словами, Оттава залишається непохитною у своїх базових економічних вимогах.

    «Якщо і був досягнутий якийсь прогрес, то це тому, що США наближаються до нашої позиції», – безапеляційно заявив очільник канадського уряду.

    Варто нагадати, що глибока криза у двосторонніх відносинах загострилася ще в серпні поточного року, коли дипломатичні консультації остаточно зайшли у глухий кут. Саме тоді Вашингтон запровадив шокуючі мита на низку канадських товарів. Ескалація супроводжувалася гучними політичними демаршами: Дональд Трамп відзначився саркастичними дописами у соціальних мережах та показово перейменував прикордонне озеро Онтаріо на «озеро Америка». У відповідь на такий тиск двадцять п’ятого серпня Канада анонсувала дзеркальні санкції проти американського імпорту, які офіційно набули чинності восьмого вересня. Реакція Білого дому не забарилася – президент США миттєво підписав низку указів, якими повністю заборонив ввезення з Канади широкого асортименту алкогольних напоїв, молочної продукції та мотоциклів. Нинішній раунд переговорів є першою реальною спробою зупинити це руйнівне для обох країн тарифне протистояння.

  • Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає суперечливий варіант мирного врегулювання війни в Україні, який передбачає суттєві геополітичні поступки. За інформацією The Economist, неофіційний план базується на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, масштабному скасуванні американських санкцій проти РФ та відновленні постачання російського газу до Європи транзитом через українську ГТС і залишки «Північного потоку». Натомість Києву пропонують потужний інвестиційний пакет та перспективу вступу до Євросоюзу за умови повної відмови від членства в Північноатлантичному альянсі.

    Європейські дипломати сприйняли енергетичні ініціативи Вашингтона з обережністю, оскільки вони суперечать багаторічній стратегії ЄС щодо енергонезалежності від Москви. На тлі цих пропозицій посилюється дипломатичний тиск на Україну: очікується, що Трамп спробує форсувати підписання угоди вже на грудневому саміті G20 у Маямі. Президент Володимир Зеленський наголошує на неприпустимості примусу до капітуляції, допускаючи можливість компромісів лише за умови збереження контролю над більшістю українських територій, тоді як у США критикують Київ за небажання пришвидшити переговорний процес.

  • Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін скептично оцінює ідею можливого проведення нової «Ялти» на тлі дискусій про ймовірну зустріч президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, очільника Китаю Сі Цзиньпина та російського диктатора Володимира Путіна. На думку українського дипломата, сучасна світова архітектура та характер глобальних протистоянь унеможливлюють кулуарний поділ сфер впливу у стилі ХХ століття, а реальні цілі американського лідера у такому форматі мають зовсім іншу мотивацію. Про це колишній очільник українського МЗС детально розповів у своєму авторському проєкті «Климкін пояснює».

    Аналізуючи інтереси ключових гравців, дипломат зазначив, що Сполучені Штати на чолі з Дональдом Трампом прагнуть передусім перехопити ініціативу у глобальній конкуренції та вибудувати власну стратегію стримування Пекіна і Москви. Водночас розмови про уявну «Ялту-2» найчастіше підживлюються російською пропагандою, яка намагається нав’язати світу міф про нібито вирішення долі України та Європи за лаштунками великих геополітичних домовленостей. Клімкін наголосив, що глобальний контекст сьогодні є настільки складним і багатополярним, що жодні закриті угоди між супердержавами не здатні забезпечити стабільність чи скасувати об’єктивні правила сучасного міжнародного права.

  • Ілюзії Кремля та реальність терору: Путін заявив про «тристоронні переговори», відкинув заморозку фронту й згадав «генетику» на тлі кривавих ударів по Україні

    Ілюзії Кремля та реальність терору: Путін заявив про «тристоронні переговори», відкинув заморозку фронту й згадав «генетику» на тлі кривавих ударів по Україні

    Російський диктатор Володимир Путін у черговому інтерв’ю продемонстрував повну відірваність від реальності, цинічно заявивши про нібито готовність до тристоронніх переговорів щодо завершення війни. Водночас глава Кремля категорично відкинув будь-які спроби заморозити бойові дії по теперішній лінії зіткнення та виправдав продовження кривавої агресії абсурдними міфами про «генетичну спільність» українців і росіян.

    За словами російського очільника, під час недавньої зустрічі зі спеціальним посланцем Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом він погодився на відновлення діалогу за американського посередництва. Кремль наполягає на тому, що кінцевою метою таких контактів має стати обговорення глобальних питань безпеки після досягнення остаточних мирних домовленостей, а не тимчасове зупинення вогню на короткий проміжок часу. Проте на ідею українського керівництва щодо заморозки війни по лінії фронту Путін відреагував рішучою відмовою, цинічно заявивши, що ці українські регіони є «територією історичної Росії».

    Окрім територіальних претензій, диктатор знову озвучив пропагандистські тези про те, що Москва нібито «не хоче войовати», та переклав усю відповідальність за продовження бойових дій на українську сторону. Для обґрунтування своїх загарбницьких амбіцій він навів псевдонаукові аргументи. Як зазначив глава Кремля, «це дуже близький нам народ, останні генетичні дослідження показують, що це один народ – русскіє і українці», хоча жодним чином не пояснив, яким саме чином псевдогенетика скасовує міжнародне право та державний суверенітет.

    Попри гучні заяви про мирні ініціативи та готовність шукати розв’язки важкої ситуації, інтенсивність російських ударів по мирних українських містах анітрохи не знизилася. Ба більше, у день оприлюднення цих висловлювань окупаційні війська завдали чергових руйнівних ударів по цивільних об’єктах. Зокрема, під жорстким вогнем опинилося місто Лозова у Харківській області, де ворожа ракета влучила по людному речовому ринку. Внаслідок цього цинічного злочину двоє мирних громадян загинули на місці, а ще 34 особи отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Одночасно масованих атак зазнали автомобільні дороги, мости та історичний центр української столиці. Подібна дволита політика Кремля наочно демонструє, що Москва використовує дипломатичну риторику виключно як димову завісу для продовження знищення української інфраструктури, тиску на міжнародних партнерів та спроб примусити Україну до капітуляції на тлі щоденного терору проти цивільного населення.

     

  • Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Стівен Віткофф готується провести нову серію особистих переговорів із лідерами України та Росії — Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. За даними міжнародного інформаційного агентства Reuters, що посилається на власні поінформовані анонімні джерела, закриті консультації мають відбутися вже найближчими днями в межах чергового раунду дипломатичних зусиль команди Дональда Трампа, спрямованих на пошук механізмів заморожування або припинення бойових дій.

    Першим етапом цієї місії стане розширений дипломатичний трек у столиці Норвегії Осло протягом поточного тижня. Очікується, що за стіл переговорів сядуть Стівен Віткофф, президент України Володимир Зеленський, а також високопосадовці та уповноважені представники ключових союзників: Норвегії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, керівництва Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Сам Володимир Зеленський напередодні публічно зазначив, що переговорні групи України та США можуть зустрітися в Норвегії найближчим часом, проте прямо не підтверджував свою безпосередню фізичну присутність. Цьому візиту передувала телефонна розмова між українським президентом, Віткоффом та Джаредом Кушнером. Примітно, що зять американського президента Кушнер, який зазвичай є невіддільним учасником усіх ключових закритих контактів команди Трампа, цього разу пропустить особисту поїздку через хворобу, проте розглядає можливість підключення до окремих консультацій у дистанційному форматі.

    Одразу після завершення зустрічей із європейськими партнерами та українською делегацією Стівен Віткофф планує вирушити безпосередньо до Росії для особистої розмови з Володимиром Путіним. Окрім загальних питань війни РФ проти України та спроб наблизити сторони до формату припинення вогню, на порядок денний буде винесено гуманітарне питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою. Зокрема, спецпредставник має намір домагатися звільнення з російської в’язниці 73-річного громадянина США Стівена Хаббарда, засудженого російським судом за сфабрикованими звинуваченнями в найманстві та службі в лавах ЗСУ. Попри те, що американська влада офіційно поки що утримується від коментарів і називає графік попереднім, підготовка настільки масштабного човникового вояжу свідчить про намагання Білого дому максимально форсувати кулуарний мирний процес до кінця року.

     

  • Демонтаж легітимності: Дональд Трамп заявив, що мирні переговори від імені України має вести не Володимир Зеленський

    Демонтаж легітимності: Дональд Трамп заявив, що мирні переговори від імені України має вести не Володимир Зеленський

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зробив чергову безпрецедентну та резонансну заяву щодо врегулювання російсько-української війни, відкрито закликавши усунути чинного президента України Володимира Зеленського від будь-яких подальших мирних переговорів. За словами очільника Білого дому, українська влада мала врегулювати конфлікт набагато раніше, а відмова від компромісів із Кремлем на початкових етапах нібито призвела до катастрофічних демографічних та територіальних збитків. Трамп безапеляційно заявив, що якби Київ дослухався до його попередніх порад, українська сторона змогла б укласти значно кращу угоду, зберігши життя мільйона людей. Виходячи з цього, американський президент констатував, що настав час, коли вести переговори та представляти інтереси України на міжнародній арені повинна зовсім інша людина, а не Володимир Зеленський.

    Розвиваючи власну критику, глава Білого дому вкотре вдався до жорстких звинувачень на адресу офіційного Києва, поставивши під сумнів щирість намірів українського керівництва зупинити бойові дії. Трамп наголосив, що Сполучені Штати надали Україні безпрецедентні обсяги фінансової та військової допомоги, проте натомість не отримали взаємності чи поступок. За його оцінкою, Зеленський своєю непоступливою політичною лінією зовсім не сприяє розрядці ситуації і насправді нібито не бажає зупиняти кровопролиття. Позиціонуючи себе як миротворця, який прагне уникнути подальших людських жертв по обидва боки лінії фронту, Трамп фактично перекладає всю відповідальність за триваючі бойові дії з держави-агресора на українську сторону, що чинить спротив окупації.

    Ці висловлювання стали новою кульмінацією системної лінії Вашингтона на посилення політичного тиску на українську владу. Лише нещодавно найближчий радник Трампа Алекс Брюзевіц публічно закликав українське суспільство обрати нове керівництво, тиражуючи тези про нібито комерційну вигоду команди Зеленського від затягування війни. Синхронізація таких випадів безпосередньо з уст президента США свідчить про спробу Білого дому нав’язати Києву власні умови перемир’я через підрив міжнародної підтримки та дискредитацію верховного головнокомандувача України. Ба більше, вимоги щодо зміни переговірників або пошуку «зручнішої» фігури в Києві практично в унісон повторюють ультиматуми кремлівського керівництва, яке від початку повномасштабного вторгнення намагається зруйнувати легітимну владну вертикаль в Україні та встановити маріонетковий контроль над зовнішньою політикою держави.

     

  • Пряме втручання в суверенітет: радник Дональда Трампа звинуватив оточення Зеленського у затягуванні війни та закликав українців змінити владу

    Пряме втручання в суверенітет: радник Дональда Трампа звинуватив оточення Зеленського у затягуванні війни та закликав українців змінити владу

    Радник президента Сполучених Штатів Америки Алекса Брюзевіц виступив із відверто провокаційною та безпрецедентною заявою, відкрито закликавши українських громадян обрати нове політичне керівництво держави. Представник найближчого політичного кола Дональда Трампа стверджує, що чинна влада в Києві на чолі з Володимиром Зеленським нібито не зацікавлена у реальному завершенні війни з Російською Федерацією через фінансові та владні вигоди свого найближчого оточення. Свої скандальні тези американський посадовець оприлюднив у соціальній мережі X, коментуючи нещодавні дописи самого очільника Білого дому щодо заморожування нових санкцій проти агресора.

    Приводом для різкої заяви радника стала публікація Дональда Трампа, у якій той пояснював власну відмову від запровадження посилених «пекельних» тарифних обмежень проти РФ небажанням «по-дурному відштовхнути Москву від столу переговорів». Брюзевіц повністю солідаризувався з позицією свого патрона, повторивши наратив про те, що саме українське керівництво начебто виступає перепоною на шляху до якнайшвидшого перемир’я. «Президент Трамп має рацію. Зеленський не виявив щирої зацікавленості у припиненні цього конфлікту», — категорично написав представник команди республіканця.

    Розвиваючи цю думку, радник Трампа вдався до прямих звинувачень вищого керівництва України в корупції та експлуатації трагедії власного народу. За версією Брюзевіца, ключовим мотивом небажання офіційного Києва йти на територіальні чи політичні поступки Кремлю є збереження тіньових прибутків президентського оточення. «Ймовірно, тому, що його найближче оточення, судячи з усього, витягує з цього більше вигоди, ніж будь-коли, тоді як звичайні українці продовжують жахливо страждати», — заявив американський діяч, свідомо ігноруючи факт щоденного російського балістичного терору проти українських міст.

    Кульмінацією заяви Брюзевіца став прямий випад проти легітимності керівництва держави, що перебуває в стані тотальної війни проти зовнішнього агресора. На його переконання, українському суспільству «настав час обрати нове керівництво». Така риторика з боку оточення глави Білого дому є свідченням системного посилення політичного та дипломатичного тиску на Київ з метою примусити Україну до підписання мирних домовленостей на вкрай невигідних стартових умовах, фактично синхронізуючи тези американських республіканців із вимогами кремлівського керівництва щодо так званої «денацифікації» та зміни влади.

    Ці висловлювання стали логічним продовженням загального курсу команди Дональда Трампа щодо максимальної дискредитації українських зусиль спротиву. Напередодні президент США особисто піддав нищівній критиці дії Києва, стверджуючи, що удари українських дронів по російських нафтопереробних підприємствах дестабілізують світові ціни на пальне та б’ють по американських фермерах. Ба більше, Трамп заявив, що два роки тому Зеленський мав шанс укласти набагато кращу угоду, тоді як зараз країна зазнала колосальних руйнувань, втратила значну частину територій та вихід до морів, а чоловіче населення зазнало непоправних втрат.

     

  • Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно заблокував запровадження пакета так званих «пекельних санкцій» проти Російської Федерації, пояснивши цей крок наміром утримати Кремль за столом переговорів щодо припинення війни в Україні та бажанням запобігти розширенню військової допомоги Москви іранському режиму. Відповідне розлоге роз’яснення американський лідер оприлюднив у своїй соціальній мережі Truth Social у неділю, 18 жовтня. Глава Білого дому скористався спеціальним пунктом законодавства, що дає главі держави право відкладати накладення обмежень, якщо це відповідає національним інтересам США, і підписав відповідну паузу ще 17 жовтня.

    Мова йде про радикальний законопроєкт авторства покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який мав завдати нищівного удару по економіці держави-агресора та її ключових зовнішньоторговельних партнерах. Документ вимагав встановлення штрафних 500-відсоткових мит на будь-які товари російського походження, а також 100-відсоткових тарифів на імпорт із країн, що входять до першої п’ятірки покупців енергоресурсів РФ або беруть активну участь у схемах обходу міжнародних санкцій. Хоча закон вимагав обов’язкового запуску штрафних заходів до 18 жовтня, Трамп категорично відмовився ставити фінальний підпис, залишивши собі можливість активувати механізм пізніше — «коли сам вважатиме за потрібне».

    Аргументуючи відтермінування фінансового зашморгу для Москви, президент США заявив, що в кулуарному треку переговорів із російською стороною наразі нібито вдалося досягти «значного прогресу», зокрема в процесах обміну полоненими. «Моє рішення щодо Росії дуже просте. Зараз я веду мирні переговори про війну між Росією та Україною і не хочу робити жодних кроків, які по-дурному могли б відштовхнути Росію від столу переговорів», — наголосив Трамп. Він також підкреслив стратегічний фактор Близького Сходу, зауваживши, що Росія практично утримується від масштабної військової підтримки Ірану порівняно зі своїм реальним потенціалом, і Вашинґтон прагне зберегти цю стриманість Кремля за будь-яку ціну.

    Водночас Дональд Трамп виступив із надзвичайно агресивними нападками на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його у небажанні зупиняти кровопролиття та цілеспрямованому провокуванні глобальної енергетичної кризи. Головною претензією Білого дому стали регулярні операції українських сил проти російських нафтопереробних заводів. За версією Трампа, рейди на об’єкти виробництва дизельного пального прямо шкодять фермерам, власникам ранчо та бізнесменам у США через дестабілізацію світових цін, тоді як Росія продовжує продавати дешеве паливо на міжнародні ринки.

    У фінальній частині своєї заяви американський лідер перейшов до відверто пораженської риторики щодо перспектив України. Трамп публічно заявив, що Зеленський буцімто «зовсім не прагне завершення цієї війни і, ймовірно, ніколи до цього не прагнув», зазначивши, що Київ міг укласти значно кращу мирну угоду два роки тому. «Його країна в руїнах, значна частина територій втрачена, більше немає виходу до морів та океанів, а чоловіче населення скоротилося, зазнало поранень або загинуло», — підсумував президент США, відкрито демонструючи намір домагатися завершення конфлікту за рахунок українських інтересів і за рахунок пом’якшення економічного тиску на Москву.