Golosnovinua.com

Позначка: перейменування

  • Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Президент США Дональд Трамп підтримав ідею змінити назву американського штату Нью-Мексико на «Нью-Америка» (New America). Він опублікував у своїй соцмережі Truth Social допис і згенероване за допомогою штучного інтелекту відео, в якому слово Mexico у назві штату замінюють на America.

    Однак поки що йдеться саме про пропозицію президента, а не про офіційний процес перейменування. Білий дім не пояснив, чи планує адміністрація робити якісь юридичні кроки для зміни назви штату. Ба більше, американський президент не має повноважень одноосібно перейменувати штат своїм указом, на відміну від зміни назв географічних об’єктів у федеральних реєстрах.

    Трамп заявив, що «Нью-Америка» звучить престижніше

    Свою заяву американський президент опублікував увечері 6 вересня.

    Трамп написав, що «багато людей» нібито пропонували змінити назву Нью-Мексико на New America. Водночас він знову повторив без наведених доказів твердження про масштабні виборчі фальсифікації у штаті.

    На думку президента США, нова назва була б «набагато престижнішою і красивішою» для його жителів. Наприкінці допису Трамп емоційно заявив, що йому ця ідея дуже подобається. Архів його публікацій підтверджує, що відповідний пост з’явився у Truth Social 6 вересня о 19:36 за американським часом.

    Публікацію супроводжувало відео, створене за допомогою ШІ. На ньому демонструється заміна назви штату. Ідею підхопив і офіційний акаунт Білого дому, який також поширив відповідне зображення, однак без пояснень щодо того, чи стоїть за цим реальна законодавча ініціатива.

    Саме ця деталь важлива: Трамп не оголошував про підписання указу щодо Нью-Мексико і не представив офіційного плану перейменування штату.

    Чи справді Трамп може перейменувати Нью-Мексико

    Зробити з Нью-Мексико «Нью-Америку» значно складніше, ніж просто змінити напис на федеральній карті.

    Вашингтонський оглядач The Washington Post зазначає, що президент не має повноважень самостійно перейменувати Нью-Мексико або будь-який інший штат. Тому допис Трампа наразі слід сприймати саме як політичну пропозицію, а не як рішення, яке вже набуває чинності.

    Це принципово відрізняє ситуацію від нещодавньої історії з озером Онтаріо.

    Наприкінці серпня Трамп дійсно підписав виконавчий указ, яким розпорядився використовувати для озера Онтаріо назву Lake America — «озеро Америка» у федеральній системі географічних назв США.

    У випадку з Нью-Мексико подібного указу немає.

    Тому заголовки про те, що Трамп уже «перейменував» штат, були б некоректними. Він лише публічно підтримав таку ідею.

    Це вже не перша гучна історія Трампа з географічними назвами

    Нова публікація продовжує серію ініціатив Трампа щодо перейменування географічних об’єктів.

    Одним із найвідоміших прикладів стало рішення щодо Мексиканської затоки. Ще після повернення до Білого дому у 2025 році Трамп розпорядився використовувати в американських федеральних документах назву Gulf of America — «Американська затока».

    А наприкінці серпня 2026 року він пішов далі та взявся за озеро Онтаріо, яке розташоване на кордоні США й Канади.

    25 серпня Трамп заявив, що США «серйозно розглядають» можливість називати його Lake America. Це відбувалося на тлі загострення торговельного конфлікту між Вашингтоном і Оттавою.

    Уже 27 серпня президент підписав відповідний виконавчий указ. Документ зобов’язав федеральні органи США використовувати нову назву у своїх географічних системах.

    Але американське рішення не означає міжнародного перейменування водойми. Значна частина озера належить Канаді, і Вашингтон не може зобов’язати Оттаву чи інші країни відмовитися від назви Lake Ontario.

    Google уже змінив назву озера для американців

    Історія з Lake America вийшла далеко за межі політичних заяв.

    Після внесення нової назви до американської федеральної системи Google почав показувати Lake America користувачам Google Maps у США. Для канадських користувачів залишилася традиційна назва Lake Ontario, а в інших країнах можуть відображатися обидві назви.

    Трамп також звернувся до Apple із вимогою змінити назву водойми у власному картографічному сервісі. Міністр внутрішніх справ США Даг Бергам підтверджував, що президент особисто контактував із компанією щодо цього питання.

    Водночас MapQuest відмовився переходити на нову назву. Після цього сервіс, який свого часу був одним із найпопулярніших картографічних сайтів у США, несподівано різко піднявся в рейтингах завантажень застосунків.

    Чому історія з Нью-Мексико інша

    Назва Нью-Мексико значно старша, ніж сам американський штат.

    Територія стала 47-м штатом США у 1912 році, однак назва New Mexico використовувалася задовго до цього та походить від іспанського Nuevo México. Тому поширене уявлення, ніби американський штат просто назвали на честь сучасної держави Мексика після його входження до США, не зовсім відповідає історії.

    І саме тому потенційне перейменування було б не просто зміною напису на карті. Воно стосувалося б назви суб’єкта американської федерації з власною конституцією та законодавчими органами.

    Після допису Трампа американські ЗМІ окремо наголосили: президент не може просто підписати документ і наступного дня перетворити New Mexico на New America.

    Влада Нью-Мексико не в захваті

    Ініціатива вже викликала негативну реакцію в самому штаті.

    Губернаторка Нью-Мексико Мішель Лухан Грішем та інші політики штату виступили проти запропонованої зміни. Американські медіа повідомляють, що представники Нью-Мексико наголосили на історичній та культурній цінності його нинішньої назви.

    Поки що немає ознак, що за публікацією Трампа стоїть формальний процес зміни назви.

    Сам президент також не пояснив, хто саме ті «багато людей», які, за його словами, запропонували йому New America, і не представив юридичного механізму реалізації ідеї.

    Тому станом на 7 вересня 2026 року Нью-Мексико залишається Нью-Мексико, а «Нью-Америка» — лише підтриманою Трампом пропозицією, яка стала вірусною після його допису в соцмережі.

    Однак з огляду на те, що всього кілька тижнів тому схожа на перший погляд історія з озером Онтаріо завершилася реальним президентським указом, увага до нового допису Трампа цілком зрозуміла. Цього разу головною перешкодою для президента є те, що перейменувати цілий американський штат набагато складніше, ніж змінити назву географічного об’єкта у федеральних реєстрах.

  • Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Дональда Трампа було остаточно демонтовано з фасаду Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді у Вашингтоні після рішення американського суду, яке зобов’язало усунути відповідні написи з будівлі та фактично поставило крапку в тривалому юридичному й політичному спорі навколо статусу однієї з найвідоміших культурних установ США. Про це повідомляє Associated Press.

    Роботи з демонтажу завершилися у суботу після серії судових слухань, під час яких керівництво Кеннеді-центру намагалося відтермінувати виконання рішення, посилаючись на технічні складнощі та погодні умови. Початковий дедлайн для виконання припису спливав опівночі п’ятниці, однак суд погодився продовжити його до полудня суботи, врахувавши ризики для безпеки працівників та несприятливу погоду. Після завершення робіт адміністрація установи офіційно підтвердила, що рішення суду виконано у повному обсязі, а всі написи з іменем чинного президента США з фасаду будівлі знято.

    Напередодні апеляційний суд відхилив чергову спробу керівництва культурного центру зберегти ім’я Трампа на будівлі до завершення остаточного розгляду справи по суті. Після цього на території комплексу були встановлені будівельні риштування, а частину фасаду закрили захисними матеріалами, що дозволило провести демонтажні роботи без значного резонансу для відвідувачів і мінімізувати публічний доступ до процесу.

    Юридичний конфлікт довкола назви Кеннеді-центру розпочався після позову конгресвумен Джойс Бітті, яка оскаржила рішення про зміну оформлення та фактичне перейменування частини елементів будівлі, а також вимагала зупинити плани масштабної реконструкції установи. Федеральний суддя підтримав позов, постановивши, що розміщення імені чинного президента на фасаді культурної інституції є неправомірним, і зобов’язав негайно його прибрати.

    Після ухвалення цього рішення Джойс Бітті заявила, що воно є «перемогою верховенства права» та важливим кроком до відновлення традиційного статусу Кеннеді-центру як незалежної культурної установи, створеної на честь 35-го президента США Джона Кеннеді. За її словами, культурні інституції не повинні ставати інструментом політичної персоналізації, а їхня символіка має залишатися поза межами політичних змін влади.

    Сам конфлікт навколо Кеннеді-центру загострився після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році, коли було ініційовано кадрові зміни в керівництві установи та сформовано нову раду піклувальників. Ця рада згодом обрала Трампа своїм головою, що стало безпрецедентним кроком в історії культурного закладу. Після цього його ім’я з’явилося не лише на фасаді будівлі, але й на офіційних інформаційних ресурсах центру, що викликало суспільну дискусію та низку юридичних викликів.

    Рішення суду про демонтаж стало кульмінацією багатомісячного протистояння між адміністративним керівництвом центру, політичними структурами та позивачами, які наполягали на незаконності персоналізації державної культурної інституції. Сам процес супроводжувався кількома апеляціями, спробами відтермінування виконання рішень та обговоренням майбутнього статусу установи.

    Попри судову поразку в цьому епізоді, Дональд Трамп продовжує реалізовувати низку масштабних проєктів, пов’язаних із архітектурними та інфраструктурними змінами у Вашингтоні. Серед них ініціативи щодо перебудови окремих частин Білого дому, реконструкції меморіальних зон та оновлення міської інфраструктури, які викликають дискусії серед політиків і громадськості щодо масштабів і доцільності таких змін.

    Водночас майбутнє самого Кеннеді-центру залишається невизначеним. Судові рішення також заблокували плани його тимчасового закриття на масштабну реконструкцію, а скорочення персоналу ускладнило нормальне функціонування установи. Експерти відзначають, що подальша доля центру залежатиме як від нових судових рішень, так і від політичних рішень у Вашингтоні, що можуть визначити формат управління та статус однієї з найважливіших культурних інституцій країни.

  • Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    У Копенгагені ухвалили рішення про перейменування семи нових вулиць на честь українських міст. Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців з посиланням на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

    Рішення прийняв кліматично-технічний та екологічний комітет міста. Назви обрали серед українських портових міст, щоб вони гармонійно вписувалися в морський характер району, де будуть нові вулиці.

    Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

    • Київгаде (вулиця Київ)

    • Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

    • Українагаде (вулиця Україна)

    • Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

    • Херсонгаде (вулиця Херсон)

    • Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

    • Одесагаде (вулиця Одеса)

    Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

    За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

  • Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    У Чернігові вирішили перейменувати один зі скверів на честь президента США Дональда Трампа. Таке рішення ухвалили 16 жовтня під час 46-ї позачергової сесії міської ради. За відповідну пропозицію проголосували 22 депутати.

    Ініціаторкою перейменування стала голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Йдеться про сквер «Казка», розташований у мікрорайоні Шерстянка. Документ, поданий на розгляд, зазначає, що таким чином у місті хочуть вшанувати «видатного політичного лідера сучасності» та привернути міжнародну увагу до відбудови Чернігова, який зазнав значних руйнувань під час російського вторгнення.

    У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

    Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

  • Київські активісти пропонують увіковічнити ім’я мера Віталія Кличка

    Київські активісти пропонують увіковічнити ім’я мера Віталія Кличка

    Петиція про перейменування проспекту Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка з’явилася на сайті Київської міської ради. Автор ініціативи Андрій Слободян переконаний, що така зміна сприятиме формуванню позитивного іміджу столиці та відображатиме сучасні цінності Києва.

    Основна аргументація петиції полягає в наступному: Костянтин Рокосовський — радянський воєначальник, який не мав безпосереднього відношення до історії та розвитку Києва. Водночас Віталій Кличко — український спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з боксу та політичний діяч, який з 2014 року обіймає посаду Київського міського голови. Його ім’я відоме як в Україні, так і за її межами, що на думку автора петиції, робить його достойним символом столиці.

    На момент публікації петиція зібрала майже 80 голосів з необхідних 6000 для розгляду. Ініціатива викликала активне обговорення серед киян у соцмережах, де одні підтримують ідею увіковічнення сучасного мера, а інші наголошують на історичному значенні проспекту.

    Подальший розвиток петиції залежатиме від активності громадян, адже для офіційного розгляду потрібно досягти мінімального порогу підписів. Міська рада раніше вже розглядала подібні перейменування, пов’язані з декомунізацією, що створює прецедент для цього процесу.

  • ОПЗЖ активізувалася і знов почала нести російськи наративи

    ОПЗЖ активізувалася і знов почала нести російськи наративи

    Народний депутат Юрій Бойко знову опинився в центрі уваги, викликавши шквал критики після своєї заяви про “радикалів”, які, за його словами, перейменовують міста, зносять пам’ятники, забороняють розмовляти рідною мовою та ходити до церкви. Його позиція викликала обурення в Центрі протидії дезінформації та Офісі президента.

    Юрій Бойко, очільник депутатської групи “Платформа за життя і мир”, у своєму відеозверненні в TikTok порівняв дії українських активістів із подіями у США, коли було знесено пам’ятники Христофору Колумбу.

    “Схоже, наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам’ятники, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити до тієї церкви, до якої вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває”, — заявив Бойко.

    Голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко жорстко відреагував на заяву нардепа.

    “Було б дуже корисно, якби народний депутат, якщо він працює в інтересах України, публічно нагадував про захист нашої держави. Утім, бачимо дещо інше. І це відверто, м’яко кажучи, обурює,” — наголосив Коваленко.

    Андрій Єрмак, глава Офісу президента, також висловився щодо заяви, не називаючи імен, але натякаючи на Бойка.

    “Деякі політики забувають, що саме захист України і перемога над росією, а не поширення російських наративів є ключовою метою зараз,” — зазначив Єрмак.

    Юрій Бойко — один із небагатьох представників колишньої ОПЗЖ, які продовжують активно висловлюватися на тему мови, релігії та історичної пам’яті. Його заява про “насильство над людьми” перегукується з риторикою, яку часто використовує російська пропаганда, звинувачуючи Україну у “утисках”.

    Водночас у країні триває процес декомунізації та дерусифікації, який підтримується значною частиною суспільства. Перейменування вулиць, знесення радянських пам’ятників та заборона діяльності УПЦ МП є частиною цього курсу.

    Риторика Юрія Бойка збігається з російськими наративами, які покликані розколоти українське суспільство. У той час, коли країна протистоїть російській агресії, такі заяви викликають особливе обурення.

    На фоні війни питання декомунізації, мови та церкви набувають не лише історичного, але й стратегічного значення. А висловлювання політиків, які працюють на розкол, потребують чіткої реакції держави та суспільства.

  • Як Україна дарує Росії своє видатне минуле

    Як Україна дарує Росії своє видатне минуле

    Перейменування топонімів в Україні — це тема, яка не втрачає актуальності та викликає глибокі суспільні дискусії. Останні зміни у назвах вулиць, міст і регіонів спричинили розкол у громадській думці. Одні вважають цей процес необхідним кроком на шляху до відокремлення від радянського минулого та російського впливу, інші, як аналітик Олексій Копитько, попереджають про небезпеку необдуманих перейменувань, які можуть призвести до втрати важливих історичних символів та дарування Росії частини українського минулого.

    Стрічка забита суперечками з приводу “деколонізації” топонімів. Що в Харкові, що в Дніпрі, що в Одесі.

    Перейменування завжди провокуватимуть полеміку, а в мене зараз немає можливості предметно брати в цьому участь.

    Відзначу тільки два моменти.

    Перший

    Уже очевидний абсолютно недолугий і шкідницький підхід до “деколонізації”, який полягає в тому, щоб поступово віддати Росії всю тему перемоги над нацизмом. Ми скоро прийдемо до того, що у Другій світовій війні українці воювали тільки в лавах УПА. А із захоплених міст нацисти самі пішли. Передумали просто!

    Що буде далі — цілком очевидно. На перших же виборах після війни відбудеться відкат, новий виток скандалів і розбрату. Дуже схоже на чиюсь політичну заготовку, яка грає проти країни.

    Другий

    Як доповнення до згаданої вище дурості, присутній явний курс на “деколонізацію” всієї науково-технічної спадщини, створеної українцями в радянський період. Хтось аж надто тямущий вирішив і цей пласт Кремлю подарувати.

    Наприклад, перейменування в Одесі проспекту Академіка Глушка (уродженця та почесного громадянина міста) на проспект Ярослава Мудрого — це щось таке, що потребує дуже серйозного пояснення, як на мене. А чому?

    Ми соромимося одного з найвідоміших конструкторів ракетних двигунів у світі? Ми соромимося, що українці й вихідці з України багато в чому побудували ВСЮ радянську космічну програму? Чи ми соромимося, що син академіка, який живе в Москві, підрядився в місіонери і занадився після 2014 р. їздити в Донецьк? Та нехай горить у пеклі!

    Це те, про що я писав у період дискусії про назву станції метро в Харкові, тобто питання масштабу і рівень планки, яку ми собі ставимо. Іменем Ярослава Мудрого можна назвати все що завгодно. І це не потребує жодних душевних зусиль. Це дуже гідне ім’я, це один із найвеличніших діячів нашої історії. Але коли за допомогою цього імені вимивається те, що українці сильні в науці й техніці, де ми маємо кров з носа повернути позиції — це ж зло, чи не так? Чи ті здобутки — вже не цінність?

    глушко, академікFullscreen
    Академік Глушко — великий українець, який виявився непотрібним країні

    Хтось явно заражений ідеєю загнати Україну у вузькі рамки “аграрної наднедодержави” без традицій і, відповідно, без майбутнього.

    Пора вже усвідомити: коли суспільство/країна не переосмислює, а просто віддає щось своє, зароблене потом і кров’ю, воно/вона віддає не набір байок про минуле, а саме людей і території.

    Спочатку в ментальному, а потім й у фізичному сенсі.

    Ми вже маємо трагічний приклад Криму. Україна відмовилася від Кримської війни 1853-1856 рр., повністю подарувавши її Росії. Хоча це була війна, яку витягнув на своїх плечах український народ — від Одеси і Шостки до Луганська. І цьому є безліч доказів. Москва ж із 1954 року розгортала міф про Севастополь як про “місто російських моряків”. А в Києві навіть після 2014 р. не були проти.

    У росіян — монополія. І в цьому пряма вина вузьколобих політиків і чиновників, які відповідали за історичну пам’ять.

    Час уже робити якісь висновки.

  • Примітивний та злочинний піар від депутатів Броварів

    Примітивний та злочинний піар від депутатів Броварів

    Політичні перепалки часто набирають несподіваних обертів, особливо коли стосуються культурних і історичних аспектів національного ідентитету. Останнім випадком стало обговорення в Україні ініціативи деяких нардепів перейменувати місто Бровари на Броварі.

    Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

    Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

    “На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

    Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

    Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

    Нагадаємо

    На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

    Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

    Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

    Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

    “Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

    На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

    В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.