Позначка: переказ коштів

  • В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні набули чинності нові правила здійснення грошових переказів через банки та фінансові компанії без відкриття рахунку. Відповідні зміни запровадив Національний банк України, ухваливши постанову №20. Нові вимоги почали діяти з 3 березня і спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій та зручності для користувачів.

    Згідно з новими правилами, сервіси переказу коштів зобов’язані показувати клієнту всі реквізити платіжної інструкції перед підтвердженням операції. Це дозволить користувачам перевірити правильність введених даних і переконатися, що кошти будуть надіслані саме тому отримувачу, якому вони призначені.

    Після завершення операції клієнт обов’язково має отримати підтвердження платежу. Це може бути паперовий чек, квитанція або електронне повідомлення про успішне проведення переказу.

    У Державній податковій службі пояснюють, що нові вимоги мають зробити процедуру переказу грошей більш прозорою і зрозумілою. Вони також допоможуть уникнути помилок під час оформлення платежів та пришвидшать зарахування коштів.

    Ще однією важливою зміною стало те, що у платіжних документах тепер можна зазначати фактичного платника навіть у випадках, коли сам переказ здійснює інша особа. Наприклад, бухгалтер може оплатити податки за фізичну особу-підприємця, а керівник підприємства — за компанію. Завдяки цьому платежі будуть зараховуватися коректно і не затримуватимуться через технічні неточності.

    Крім того, Національний банк дозволив сервісам автоматично підставляти частину реквізитів у платіжні документи. Це означає, що користувачам не доведеться щоразу вручну вводити однакові дані під час регулярних платежів, наприклад під час оплати комунальних послуг або податків.

    Водночас банки та фінансові компанії отримали перехідний період для адаптації до нових вимог. Надавачі послуг з переказу коштів мають шість місяців, щоб повністю привести свою діяльність у відповідність до оновлених правил.

    Також залишаються чинними обмеження на міжнародні перекази. Українці можуть переказувати за кордон до 100 тисяч гривень на місяць. Крім того, продовжує діяти заборона на фінансові операції з низкою країн, зокрема Росією, Білоруссю, Сирією, Іраном, Іраком та Північною Кореєю.

    Фахівці також нагадують, що переказ коштів на рахунок фізичної особи-підприємця не вважається доходом, якщо це сімейні гроші і платіж правильно оформлений із чітким призначенням.

  • Українцям масово блокують рахунки: банки посилили фінмоніторинг

    Українцям масово блокують рахунки: банки посилили фінмоніторинг

    В Україні посилилися вимоги до фінансового моніторингу. Попри те, що обов’язкове обмеження у 150 тис. грн на місяць для переказів із картки на картку формально скасовано, банки зберігають його у межах добровільного меморандуму. Більше того, з липня 2025 року обмеження зменшать до 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високими ризиками — до 50 тис. грн.

    Рахунки українців блокують навіть без пояснень. Причина — підозри у відмиванні коштів, ознаках транзитних переказів або використанні рахунків для схем з “дропами”.

    Що таке “дроп” і чому банки його бояться

    “Дропами” називають осіб, які дозволяють використовувати свої картки для транзитних грошових операцій. Це типова ланка у схемах легалізації коштів. Банки зобов’язані виявляти такі випадки та блокувати рахунки.

    В одній зі справ ПриватБанк заблокував рахунок жителя Кривого Рогу, через який за рік пройшло 5,2 млн грн. Чоловік не зміг пояснити походження коштів, і суд визнав дії банку правомірними.

    Інша історія — вчителька з Волині, яка через чотири роки провела через свою картку 4,6 млн грн, маючи офіційний дохід у 1,3 млн грн. Її рахунок також заблокували, і в суді вона не змогла довести правомірність своїх операцій.

    Чому рахунок можуть заблокувати

    Банки звертають увагу на такі ознаки:

    • регулярні Р2Р-перекази в значних обсягах;

    • незрозуміле походження коштів;

    • транзитний характер операцій (гроші одразу виводяться);

    • відсутність пояснень мети операцій.

    У випадку черкащанина, що програв суд ПриватБанку, банк визнав його “високоризиковим” через постійні поповнення картки без зрозумілого джерела коштів — начебто з продажу автозапчастин.

    Ліміти, що зміняться з липня

    Із середини літа обмеження стають жорсткішими:

    • загальний ліміт – 100 тис. грн/міс;

    • для “ризикових клієнтів” – 50 тис. грн/міс;

    • для осіб із підтвердженими доходами, зарплатами, пенсіями – ліміти не застосовуються;

    • перекази між власними рахунками в одному банку обмеженням не підлягають.

    Фінансова експертка Олеся Данильченко наголошує: ліміти самі по собі проблему “дропів” не вирішують. Потрібна система — чорні списки, заборона на отримання держпослуг, залучення МВС та інших органів.

    На її думку, підхід має бути індивідуальним. Замість блокувати всіх — банки мають будувати профілі “дропа” на основі поведінкових даних.

    Українцям із “білими” доходами варто одразу звернутись до банку з довідками про доходи (зокрема зарплатними, пенсійними чи з ФОП), щоб підвищити персональний ліміт. Тоді фінансовий моніторинг не стане для них проблемою.

    Для інших клієнтів – кожна незрозуміла транзакція може призвести до блокування рахунку, а іноді й до його повного закриття.

  • НБУ тестує е-гривню: цифрова валюта, яка стане доповненням до готівки

    НБУ тестує е-гривню: цифрова валюта, яка стане доповненням до готівки

    Національний банк України (НБУ) розпочав підготовку пілотного проєкту цифрової гривні, яка має стати важливим доповненням до готівкових коштів. Тестування цієї цифрової валюти дозволить оцінити її ефективність, зручність та популярність серед користувачів, перш ніж ухвалити рішення про впровадження на масовому рівні.

    Що таке е-гривня і як вона працюватиме?

    Цифрова гривня – це нова форма національної валюти, що існуватиме виключно в безготівковому вигляді. Вона буде контролюватися НБУ і виконуватиме всі функції традиційних грошей. Зокрема, цифрову гривню можна буде використовувати для переказів між фізичними особами (P2P), оплати товарів та послуг, здійснення платежів на користь держави, благодійних пожертв, а також отримання заробітної плати та соціальних виплат.

    Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що е-гривня відповідає глобальним тенденціям: центральні банки багатьох країн, таких як ЄС, Китай, Індія та Туреччина, вже тестують або впроваджують свої цифрові валюти. Основною метою е-гривні є забезпечення сучасних та швидких платежів, фінансової безпеки та сприяння цифровізації економіки.

    Е-гривня матиме кілька суттєвих переваг. Зокрема, вона дозволить створювати програмовані платежі, такі як автоматичні перекази або виплати за певними умовами. Крім того, використання цифрової валюти зменшить ризики банківських криз та забезпечить стабільність фінансової системи. Цифровізація економіки та збільшення рівня фінансової інклюзії сприятимуть розвитку електронних платежів в Україні.

    Іще одна важлива особливість е-гривні полягає у високому рівні захисту конфіденційності. На відміну від криптовалют, цифрова гривня зберігатиме приватність користувачів, оскільки НБУ не матиме доступу до персональних даних.

    Наразі НБУ готує пілотний проєкт, який відбудеться на основі технології DLT (Distributed Ledger Technology). Це означає, що тестування буде проходити за участі реальних користувачів та платіжних сервісів, що дозволить отримати реальні дані про ефективність і зручність цифрової гривні.

    Основною метою пілотного проєкту є перевірка здатності е-гривні виконувати функції грошей та її здатність задовольняти потреби користувачів. Проте, як зазначив Шабан, е-гривня не має замінити готівку. Готівка залишиться в обігу, а цифрова гривня стане лише додатковою формою валюти, яку можна буде обирати для здійснення платежів.

    Попри значні переваги, впровадження цифрової гривні може зіткнутися з кількома проблемами. Однією з них є необхідність оновлення законодавства, щоб забезпечити правову основу для нового платіжного інструменту. Крім того, інфраструктура банківських та платіжних систем має бути готова працювати з новою цифровою валютою. Не менш важливим є рівень довіри серед громадян, що може стати перешкодою для масового впровадження е-гривні, тому НБУ має провести активну інформаційну кампанію.

    Загалом, цифрова гривня може стати важливим етапом у розвитку фінансової системи України, сприяючи її модернізації та інтеграції з глобальними економічними процесами.