Golosnovinua.com

Позначка: перемир’я

  • Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    На Близькому Сході знову загострюється ситуація. Лише через кілька годин після оголошення режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хізбалла» ізраїльські військові завдали нової серії ударів по території Лівану. Внаслідок атак загинули щонайменше п’ятеро людей, серед яких військовослужбовець ліванської армії. Події поставили під сумнів перспективи нового перемир’я та викликали побоювання щодо чергового витка ескалації в регіоні.

    За інформацією ліванських державних медіа та міжнародних агентств, удари були завдані в ніч на 20 червня та продовжилися вранці. Під обстрілами опинилися райони провінції Набатія на півдні країни, які останніми місяцями залишаються одними з основних зон протистояння між ізраїльськими силами та «Хізбаллою».

    Ліванська сторона повідомила про загибель щонайменше п’яти людей. Серед жертв є військовослужбовець національної армії. Також було зафіксовано пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. За деякими повідомленнями, кількість загиблих може бути більшою, оскільки частина людей залишалася під завалами після ударів.

    Особливе занепокоєння викликало те, що атаки сталися практично одразу після оголошення про досягнення домовленостей щодо припинення вогню. Напередодні американські та катарські посередники повідомили про нову угоду між сторонами, яка мала зупинити бойові дії на лівано-ізраїльському кордоні та сприяти стабілізації ситуації в регіоні. Про готовність дотримуватися перемир’я заявляли як ізраїльські представники, так і джерела, близькі до «Хізбалли».

    Втім уже в перші години після початку дії домовленостей сторони почали звинувачувати одна одну у порушеннях.

    Ізраїльські військові пояснили свої дії необхідністю реагувати на атаки з боку «Хізбалли». За даними ізраїльської сторони, напередодні бойовики випустили понад 50 ракет та інших боєприпасів по ізраїльських позиціях, а також здійснили атаку безпілотниками, унаслідок якої загинули ізраїльські військові. Саме це, як стверджує командування Армії оборони Ізраїлю, стало підставою для нових ударів у відповідь.

    Зі свого боку «Хізбалла» заявила, що саме Ізраїль порушив домовленості про припинення вогню. Представники угруповання наголосили, що готові дотримуватися режиму тиші лише за умови припинення ізраїльських атак. Також вони пригрозили відповідати на будь-які нові удари по території Лівану.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є особливо небезпечною через ширший геополітичний контекст. Перемир’я між Ізраїлем та «Хізбаллою» розглядається як важливий елемент більш масштабних дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження напруги між США та Іраном. Будь-яке загострення на ліванському напрямку може поставити під загрозу ці домовленості та ускладнити подальші переговори між ключовими регіональними гравцями.

    За останні місяці бойові дії на кордоні Ізраїлю та Лівану неодноразово ставали причиною зриву попередніх домовленостей. Незважаючи на кілька спроб встановити режим припинення вогню, обидві сторони продовжували звинувачувати одна одну в порушеннях та зберігали готовність до подальших військових операцій.

    Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль наполягає на збереженні права проводити військові операції проти об’єктів, які вважає загрозою для своєї безпеки. Водночас «Хізбалла» категорично відмовляється складати зброю або припиняти діяльність у прикордонних районах без повного припинення ізраїльської військової присутності.

    На тлі нових ударів міжнародні посередники намагаються не допустити остаточного зриву домовленостей. За даними західних ЗМІ, дипломатичні контакти між США, Катаром, Ліваном та іншими сторонами тривають практично безперервно. Однак поки що перспективи стабільного припинення вогню залишаються невизначеними.

    Події 20 червня вкотре продемонстрували, наскільки крихким залишається мир на Близькому Сході. Навіть після офіційних заяв про припинення бойових дій регіон продовжує балансувати між дипломатією та новою ескалацією, а будь-який інцидент може стати поштовхом до чергового витка конфлікту.

  • Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про запровадження локального режиму припинення вогню в районі Запорізької атомної електростанції для проведення невідкладних ремонтних робіт на одній із ключових ліній електропередач. Йдеться про високовольтну лінію 750 кВ «Дніпровська», пошкодження якої суттєво підвищило ризики для найбільшої атомної електростанції Європи.

    За інформацією МАГАТЕ, це вже шостий випадок, коли сторони погоджуються на тимчасовий режим тиші поблизу станції для виконання робіт, необхідних для підтримання ядерної безпеки. Найближчими днями українські енергетики за участю представників сторони, що контролює територію навколо станції, та під наглядом експертів агентства розпочнуть відновлення пошкоджених ділянок лінії після завершення робіт із розмінування території.

    Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних об’єктів у зоні війни. Від початку російської окупації станції у березні 2022 року міжнародна спільнота неодноразово попереджала про ризик ядерної аварії через бойові дії, пошкодження енергетичної інфраструктури та постійні обстріли району.

    Особливе занепокоєння викликає стан зовнішнього електропостачання станції. Для безпечної роботи будь-якої атомної електростанції необхідне стабільне живлення насосів охолодження реакторів та сховищ відпрацьованого ядерного палива. Навіть після повної зупинки енергоблоків системи охолодження мають працювати безперервно.

    Лінія 750 кВ «Дніпровська» була останньою основною високовольтною лінією, яка забезпечувала електроживлення Запорізької АЕС. У березні вона була відключена через пошкодження, після чого станція залишилася залежною від резервної лінії електропередачі 330 кВ «Феросплавна-1». Така ситуація значно підвищила рівень ризику для об’єкта.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що втрата зовнішнього електропостачання є одним із найсерйозніших ризиків для ядерної безпеки на Запорізькій АЕС. За його словами, ситуація залишається нестабільною, а кожне пошкодження енергетичної інфраструктури наближає об’єкт до потенційно небезпечного сценарію.

    У МАГАТЕ пояснили, що нинішні ремонтні роботи є особливо складними через розташування пошкодженої ділянки. Частина лінії проходить уздовж Дніпра через території, які перебувають поблизу лінії зіткнення. Пошкоджені елементи знаходяться на високих опорах за межами безпосередньої контрольованої зони станції, що потребує додаткових заходів безпеки, інженерної підготовки та координації між усіма залученими сторонами.

    Перш ніж ремонтні бригади зможуть приступити до відновлення лінії, необхідно провести повне обстеження місцевості та розмінування. Саме через мінну небезпеку підготовка до ремонтних робіт тривала кілька тижнів.

    Запорізька АЕС залишається найбільшою атомною електростанцією Європи. До початку повномасштабної війни шість її енергоблоків забезпечували близько 20% виробництва електроенергії в Україні. Зараз усі реактори перебувають у стані холодного зупину, однак навіть у такому режимі станція потребує постійного електроживлення для функціонування систем безпеки.

    Від початку окупації ЗАЕС неодноразово втрачала зовнішнє живлення. У деяких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори. Подібні ситуації викликали серйозне занепокоєння міжнародних експертів, оскільки тривала робота лише на резервних джерелах живлення може створити додаткові ризики для ядерної безпеки.

    Останніми місяцями МАГАТЕ регулярно повідомляє про вибухи, постріли та активність безпілотників у районі станції. Експерти агентства, які постійно працюють на ЗАЕС, неодноразово фіксували ознаки бойових дій поблизу об’єкта. Саме тому будь-які ремонтні роботи потребують окремих домовленостей про припинення вогню.

    Фахівці зазначають, що відновлення лінії «Дніпровська» дозволить значно посилити енергетичну безпеку станції та знизити ризик повного відключення від зовнішнього електропостачання. У випадку успішного завершення робіт Запорізька АЕС отримає додатковий канал живлення, що є критично важливим для підтримання стабільної роботи систем охолодження та ядерної безпеки.

    Попри локальне перемир’я для проведення ремонту, загальна ситуація навколо Запорізької АЕС залишається напруженою. МАГАТЕ продовжує закликати всі сторони утримуватися від будь-яких військових дій поблизу атомного об’єкта та створити умови для його безпечного функціонування.

    Запровадження шостого режиму тиші навколо станції демонструє, наскільки критичним залишається питання енергопостачання ЗАЕС. Від успішності нинішніх ремонтних робіт залежить не лише стабільність роботи найбільшої атомної станції Європи, а й безпека мільйонів людей в Україні та за її межами.

  • Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Росія наближається до моменту, коли Кремлю доведеться визначатися з подальшою стратегією війни проти України. На тлі затяжних бойових дій, економічного тиску санкцій та зростання витрат на ведення війни західні аналітики розглядають кілька можливих сценаріїв розвитку подій. Серед них є як варіант реального перемир’я, так і ризик масштабної ескалації із залученням країн НАТО.

    Такі оцінки оприлюднив данський військовий аналітик Андерс Нільсен. Його висновки проаналізував викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи Українського католицького університету Валерій Пекар, який вважає, що найбільшу небезпеку для Європи становить сценарій подальшої ескалації російської агресії.

    За словами Пекаря, Нільсен виділив чотири базові сценарії розвитку війни, кожен із яких має власні переваги та ризики для Кремля.

    Першим сценарієм є реальне перемир’я та припинення активних бойових дій. Для російського керівництва такий варіант міг би стати можливістю стабілізувати економічну ситуацію, знизити соціальну напругу та отримати перепочинок після кількох років війни. Водночас для Кремля це означало б фактичне визнання того, що заявлені цілі так званої «спеціальної військової операції» не були досягнуті. Крім того, російська влада зіткнулася б із проблемою повернення великої кількості військових із фронту, що може створити додаткові внутрішні ризики.

    Другим сценарієм аналітики називають замороження лінії фронту без офіційного завершення війни. У цьому випадку бойові дії можуть перейти у менш інтенсивну фазу, однак конфлікт залишиться невирішеним. Для Кремля це дає можливість зберегти політичну стабільність та продовжувати виснажувати Україну у довгостроковій перспективі. Водночас економічні проблеми Росії продовжуватимуть накопичуватися, а витрати на утримання окупованих територій та військової машини залишатимуться високими.

    Третій сценарій передбачає проведення нової повномасштабної мобілізації в Росії. Такий крок дозволив би Кремлю збільшити чисельність армії та спробувати переломити ситуацію на фронті на свою користь. Проте наслідки для самої Росії можуть бути вкрай болючими. Йдеться не лише про додаткове навантаження на економіку, а й про ризик зростання соціального невдоволення та посилення внутрішніх конфліктів серед політичних і бізнесових еліт.

    Найбільш тривожним сценарієм, на думку частини експертів, є розширення конфлікту за межі України та атака на країни НАТО. Прихильники цієї версії вважають, що Кремль може спробувати залякати європейські держави та продемонструвати слабкість Альянсу. У разі успіху Росія могла б розраховувати на зменшення підтримки України та посилення політичних суперечностей усередині Європейського Союзу. Однак ризики такого кроку надзвичайно високі, оскільки він може спровокувати пряму відповідь з боку країн НАТО.

    Валерій Пекар зазначає, що з військової точки зору всі чотири сценарії залишаються можливими. За його оцінкою, Росія все ще має достатньо людських і матеріальних ресурсів для проведення додаткової мобілізації, а також потенціал для провокацій або атак проти окремих країн Альянсу.

    Особливу увагу експерт звертає на держави Балтії та Польщу, які регулярно згадуються у звітах західних аналітичних центрів як потенційні цілі російського тиску. В останні роки країни НАТО значно посилили свою військову присутність на східному фланзі, однак дискусії щодо готовності Альянсу до швидкої реакції на можливі провокації тривають.

    На думку самого Андерса Нільсена, найбільш логічним для Кремля виглядає сценарій замороження фронту з продовженням війни у менш інтенсивному форматі. Такий підхід дозволив би Росії виграти час, уникнути політично ризикованої мобілізації та зберегти можливість для подальшого тиску на Україну.

    Проте Пекар наголошує, що логіка Володимира Путіна не завжди збігається з класичними військовими розрахунками. За його словами, російський президент часто обирає стратегію постійного підвищення ставок, намагаючись досягти максимальної переваги навіть ціною значних ризиків.

    Саме тому викладач вважає сценарій ескалації проти країн НАТО одним із найімовірніших. На його думку, у разі успішної реалізації такого плану Кремль міг би спробувати досягти одразу кількох стратегічних цілей: послабити Європейський Союз, зменшити підтримку України, домогтися пом’якшення санкцій та повернення частини заморожених російських активів.

    Водночас експерт застерігає, що готовність Європи до такого розвитку подій може кардинально змінити розрахунки Москви. Останніми роками країни ЄС суттєво збільшили оборонні бюджети, нарощують виробництво озброєнь та поглиблюють військову співпрацю з Україною. У разі подальшої інтеграції оборонних зусиль Росія може зіткнутися зі значно серйознішими викликами, ніж очікує.

    Нагадаємо, раніше Валерій Пекар зазначав, що головною метою Кремля залишається виснаження України та її партнерів. Водночас він вважає малоймовірним виникнення масових протестів у Росії через погіршення економічної ситуації. На його думку, реальні зміни всередині країни-агресора можуть відбутися лише в разі серйозного конфлікту між представниками російських еліт.

    Експерти сходяться в одному: незалежно від того, який сценарій обере Кремль, найближчі місяці можуть стати визначальними не лише для України, а й для всієї системи безпеки в Європі. Саме тому питання підтримки України та зміцнення обороноздатності держав НАТО залишається одним із ключових факторів стримування подальшої ескалації.

  • Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Останніми днями в Україні різко побільшало заяв, інсайдів і прогнозів щодо можливого завершення війни. Одні політики говорять про шанс зупинити гарячу фазу вже до листопада, західні медіа пишуть про підготовку до ще кількох років протистояння, а окремі європейські політики попереджають, що війна може тривати значно довше. Через це в суспільстві виник інформаційний хаос: українці чують абсолютно різні сценарії й не розуміють, до чого насправді готуватися.

    Першою хвилю обговорень запустила інформація про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу». Після неї частина депутатів повідомила, що під час розмови обговорювали можливість завершення гарячої фази війни до листопада 2026 року. Йшлося не про повний мирний договір із Росією, а саме про потенційне припинення активних бойових дій за умови гарантій безпеки та зміни ситуації на фронті.

    Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про сценарій завершення гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає необхідні гарантії безпеки. Інші парламентарі підтверджували, що тема війни та можливих переговорів справді була однією з головних, однак наголошували: чіткої дати завершення бойових дій ніхто не називав.

    Паралельно з’явилася протилежна за змістом інформація. Британське видання The Economist написало, що Зеленський нібито наказав готуватися до ще двох-трьох років війни. В Офісі президента це спростували та назвали такі повідомлення недостовірними. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що насправді Зеленський говорив про концентрацію зусиль на найближчих шести місяцях, а не про підготовку до багаторічної війни.

    Ще песимістичніший прогноз озвучила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Вона припустила, що війна може завершитися лише через десять років, і висловила сподівання, що після цього Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою.

    Такі різні прогнози пояснюються тим, що політики, військові та аналітики говорять про різні речі. Одні мають на увазі завершення гарячої фази бойових дій, інші — повне політичне врегулювання, а треті — довготривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.

    Найреалістичнішим зараз виглядає проміжний сценарій. Україна може намагатися використати найближчі місяці для посилення позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників і тиску на Росію. Якщо Кремль не зможе досягти значних успіхів у літній кампанії, восени справді може з’явитися вікно для переговорів або заморожування активних бойових дій.

    Однак це не означатиме повного завершення війни. Навіть у разі перемир’я Росія, найімовірніше, продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Саме тому дедалі більше українських експертів закликають не чекати «швидкого миру» у класичному розумінні.

    Останні дії Зеленського також свідчать, що влада готується до складного періоду. Президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, зокрема системами Patriot і ракетами PAC-3. Крім того, Зеленський провів зустрічі з лідерами парламентських фракцій, зокрема з Петром Порошенком. Це може свідчити про спробу внутрішньої політичної консолідації перед вирішальним етапом війни.

    Отже, суперечливі прогнози не обов’язково означають хаос у владі. Вони радше показують, що Україна одночасно готується до кількох сценаріїв: можливого зниження інтенсивності бойових дій, продовження війни ще на роки або тривалого протистояння з Росією навіть після припинення вогню.

    Головний висновок — простого прогнозу сьогодні не існує. Гаряча фаза війни може завершитися раніше, ніж багато хто очікує, але сама загроза з боку Росії залишатиметься для України ще дуже довго.

  • Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зниження на тлі підвищеної геополітичної невизначеності та очікувань щодо розвитку ситуації навколо крихкого перемир’я між США та Іраном. Додатковим фактором для ринку стали очікування ключового міжнародного саміту в Китаї за участю президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, який може вплинути на глобальну енергетичну політику. Про це повідомляє Reuters.

    Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, де ситуація залишається нестабільною після тривалого періоду військової ескалації. Ринок нафти реагує на будь-які сигнали щодо можливого припинення вогню або, навпаки, відновлення конфлікту, оскільки це безпосередньо впливає на постачання енергоносіїв через один із найважливіших світових логістичних маршрутів — Ормузьку протоку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,22 долара, або 1,1%, до 106,55 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 1,16 долара, або 1,1%, до 101,02 долара за барель. Попри це, обидва еталонні сорти залишаються на високих рівнях, утримуючись поблизу позначки у 100 доларів за барель, що свідчить про збереження структурно напруженого ринку.

    Аналітики відзначають, що ринок нафти перебуває в стані підвищеної чутливості до політичних і військових новин. Після початку ескалації між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого, а також на тлі часткових перебоїв у роботі Ормузької протоки, інвестори закладають у ціни премію за геополітичний ризик. Через це навіть короткострокові заяви або дипломатичні сигнали здатні спричиняти різкі коливання котирувань.

    За словами старшої ринкової аналітикині Phillip Nova Пріянки Сачдеви, нинішня ситуація на ринку характеризується відсутністю чіткого тренду, оскільки трейдери балансують між ризиком ескалації та потенційною деескалацією конфлікту. Вона зазначає, що невизначеність навколо Близького Сходу продовжує підтримувати ціни на підвищених рівнях, навіть попри короткострокові корекції.

    Експертка також підкреслила, що будь-яке нове загострення або загроза для постачання нафти через Ормузьку протоку може швидко повернути ринок до стрімкого зростання цін як на Brent, так і на WTI. Через цей стратегічний морський шлях проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної стабільності.

    Окремо на ринок впливають і санкційні кроки США. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) нещодавно запровадило санкції проти 12 фізичних та юридичних осіб, які, за даними Вашингтона, сприяли експорту іранської нафти до Китаю. Це посилює тиск на іранський енергетичний сектор і додає додаткову невизначеність щодо подальших постачань.

    Водночас попередні торгові сесії демонстрували протилежну динаміку: напередодні ціни на нафту зросли більш ніж на 3%, продовживши ралі, яке було підтримане ослабленням очікувань щодо стабільного припинення вогню між США та Іраном. Це, своєю чергою, знову підняло ризики перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку та посилило побоювання щодо дефіциту енергоносіїв на глобальному ринку.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається у фазі високої волатильності, де ключовими драйверами виступають геополітичні події, дипломатичні процеси та ризики для глобальної логістики енергоносіїв. Інвестори продовжують уважно стежити за розвитком ситуації на Близькому Сході та сигналами з великих економічних центрів, які можуть визначити подальший рух цін у коротко- та середньостроковій перспективі.

  • Путін переграв Трампа “перемир’ям”: Європа готується говорити з Росією напряму — але не на умовах Кремля

    Путін переграв Трампа “перемир’ям”: Європа готується говорити з Росією напряму — але не на умовах Кремля

    Європа фактично готується до моменту, коли їй доведеться говорити з Росією напряму — не замість України і не замість американського треку, а для того, щоб не дозволити Кремлю та Вашингтону самостійно визначати майбутню архітектуру безпеки на континенті. Наприкінці травня, 27–28 числа, міністри закордонних справ країн ЄС мають обговорити на неформальній зустрічі на Кіпрі, чи можливі переговори Союзу з Москвою і які вимоги Європа повинна висувати Росії. Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас, наголосивши, що перед будь-якими контактами ЄС має сам визначити, про що саме готовий говорити з росіянами.

    Поштовхом до нової дискусії стала не лише втома від американського посередництва, яке зайшло в глухий кут, а й чергова спроба Володимира Путіна нав’язати Європі зручні для Кремля правила гри. Після параду 9 травня в Москві російський президент заявив, що як європейський переговірник його влаштував би колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер. Реакція була різкою: у ЄС фактично відкинули цю ідею, а Каллас нагадала, що Шредер роками мав тісні зв’язки з російськими державними компаніями. За її словами, дозволити Росії самій обирати представника Європи було б “не дуже мудро”.

    Для України така кандидатура також є неприйнятною. Шредер неодноразово критикувався через близькість до Путіна та роботу в структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором. Саме тому його поява в інформаційному полі виглядає не як реальна мирна ініціатива, а як тест: чи готова Європа дозволити Кремлю диктувати навіть склад майбутніх переговорів. Поки що відповідь ЄС виглядає однозначною — ні.

    На цьому тлі президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що Європі настав час почати розмовляти з Росією напряму, бо політика США щодо України та РФ більше не повністю відповідає європейським інтересам. За його словами, європейські лідери вже обговорюють, хто міг би встановити контакт із Москвою: спеціальний посланець або група лідерів, однак остаточного рішення ще немає. Стубб також вважає, що повноцінна мирна угода у 2026 році малоймовірна, а серед можливих сценаріїв називає продовження війни, перемир’я з подальшою угодою або крах однієї зі сторін.

    Американський трек справді буксує. Держсекретар США Марко Рубіо визнав, що переговори між Україною та Росією за посередництва Вашингтона фактично зайшли в глухий кут. За його словами, США готові знову відігравати роль посередника, але лише якщо побачать реальну можливість просунути сторони до мирної угоди, а не витрачати час на процес без результату.

    Символом цього глухого кута стало триденне “перемир’я” 9–11 травня, яке просував Дональд Трамп. Воно мало стати кроком до деескалації та супроводжувалося ідеєю обміну полоненими у форматі 1000 на 1000. Однак тиші на фронті так і не настало. Україна повідомляла про бойові дії, удари та російські атаки, а Володимир Зеленський заявив, що Росія не має наміру завершувати війну й готується до нових атак. Після завершення “перемир’я” Україна знову опинилася під масованою атакою дронів.

    Саме тому в Європі дедалі частіше говорять: Путін не просто зірвав очікування Трампа, а фактично показав межі американського впливу на Москву. Якщо президент США оголошує про режим тиші, але Кремль використовує паузу для маневру, атак або політичного торгу, це б’є не лише по Україні, а й по репутації Вашингтона як гаранта домовленостей.

    Водночас ситуація на полі бою вже не така зручна для Кремля, як раніше. The Economist пише, що очікуваний російський весняний наступ не дав бажаного результату, а у квітні російські війська вперше за тривалий час мали чисту втрату територій. Видання оцінює це як можливий переломний момент, хоча не як швидке завершення війни.

    Отже, головне питання для Європи зараз не в тому, чи “замінити” США, а в тому, чи здатна вона діяти як самостійний центр сили. Українська позиція полягає в тому, що європейський трек має доповнювати американський, а не підміняти його. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликає ЄС говорити єдиним голосом і посилювати тиск на Росію, зокрема через санкції, військову допомогу Україні та чіткі умови для будь-яких переговорів.

    Європа може сісти за стіл із Росією лише тоді, коли не дозволить Москві визначати порядок денний. Якщо переговори почнуться з кандидатури Шредера, вимог до України вивести війська з власних територій або спроб легалізувати російські захоплення, це буде не дипломатія, а капітуляція перед кремлівським сценарієм. Але якщо ЄС використає паузу в американському лідерстві для консолідації, посилення України та формування власної жорсткої позиції, тоді прямий діалог із Москвою може стати не поступкою Путіну, а інструментом тиску на нього.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.

  • “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що підготовка до масштабного обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000” триває, а гарантії виконання домовленостей взяла на себе американська сторона.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні 10 травня.

    За словами Зеленського, українська сторона вже передала Росії списки осіб для обміну через Координаційний штаб. Наразі Київ веде активні контакти зі США щодо забезпечення реалізації домовленостей.

    “Обмін полонених 1000 на 1000 готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — наголосив президент.

    Він також підкреслив, що саме американське посередництво стало ключовим фактором у досягненні домовленостей між Україною та РФ, тому Київ очікує активної участі Вашингтона у контролі за виконанням угоди.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як очільник Кремля Володимир Путін 9 травня заявив, що нібито не отримував від України жодних пропозицій щодо обміну полоненими.

    Перед цим президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня. Після цього українська та російська сторони підтвердили готовність провести великий обмін військовополоненими.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів держави. У Координаційному штабі зазначають, що формат “1000 на 1000” може стати одним із найбільших обмінів від початку повномасштабної війни.

    Водночас офіційної дати проведення обміну наразі не оголошують. Українська сторона пояснює це питаннями безпеки та необхідністю дотримання конфіденційності переговорного процесу.

  • “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    Росія не припинила бойові дії попри оголошене так зване “перемир’я” на 9 травня. За минулу добу на фронті зафіксували 147 бойових зіткнень, а російська армія продовжувала штурми та обстріли практично по всій лінії фронту.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, підбиваючи підсумки першого дня оголошеного Росією режиму тиші.

    Найскладнішою ситуація залишалася на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 28 атак окупантів. Бої тривали поблизу Білицького, Никанорівки, Дорожнього, Новоолександрівки, Родинського, Василівки, Удачного та низки інших населених пунктів.

    На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили ще 27 атак у районах Нового Запоріжжя, Рибного, Цвіткового, Залізничного, Святопетрівки та Чарівного.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках окупанти 30 разів обстрілювали позиції українських військових і населені пункти. Зокрема, зафіксували один удар із реактивних систем залпового вогню. Також там відбулося дві штурмові атаки.

    На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував позиції Сил оборони поблизу Приліпки, Ізбицького, Стариці, Тернової, Петро-Іванівки, Синельникового та Нововасилівки.

    На Куп’янському напрямку російські війська здійснили атаку в бік Куп’янська.

    На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в районах Лимана, Зарічного, Ямполя та Озерного.

    Ще дві атаки відбулися на Слов’янському напрямку — біля Різниківки та у напрямку Рай-Олександрівки.

    На Краматорському напрямку противник атакував поблизу Тихонівки, а на Костянтинівському напрямку українські захисники відбили 11 штурмів у районах Іллінівки, Плещіївки, Русиного Яру та Костянтинівки.

    Також п’ять атак росіяни провели на Олександрівському напрямку у бік Олександрограда, Січневого, Вороного та Соснівки.

    Водночас на Оріхівському та Придніпровському напрямках активних штурмових дій не зафіксували. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань РФ також не виявили.

    У Генштабі повідомили, що за добу російська армія втратила ще 840 військових убитими та пораненими. Також українські сили знищили:

    • три бойові броньовані машини;
    • 75 артилерійських систем;
    • дві РСЗВ;
    • два засоби ППО;
    • 11 наземних роботизованих комплексів;
    • 1489 безпілотників;
    • 227 одиниць автомобільної техніки;
    • три одиниці спецтехніки.

    Крім того, у ніч проти 10 травня Росія знову атакувала Україну дронами. Окупанти запустили 27 ударних безпілотників та дронів-імітаторів типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” і “Пародія”.

    Сили протиповітряної оборони України заявили, що всі ворожі цілі були знищені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби. Попередньо, влучань не зафіксовано.

    Таким чином, попри заяви Кремля про “перемир’я”, бойові дії на фронті фактично не припинялися, а російські війська продовжували штурми, обстріли та атаки дронами.

  • Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Російські війська використовують оголошене “перемир’я” для перегрупування сил, ротацій та підвезення резервів на фронт.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, на окремих ділянках фронту російська армія справді знизила активність, однак це пов’язано не зі зміною намірів, а з бажанням посилити свої наступальні можливості.

    “На сьогодні вони справді намагаються брати паузу й використовувати її для ротації, підвезення сил і загалом для поновлення своїх наступальних можливостей”, — зазначив Трегубов.

    Водночас речник наголосив, що українські сили також використовують цей час для логістики та проведення ротацій.

    За словами Трегубова, Росія намагалася уникнути будь-яких інцидентів під час святкувань 9 травня в Москві.

    “Виглядає так, що саме сьогодні росіяни не хотіли можливих ексцесів із парадом”, — додав він.

    Тема тимчасового припинення вогню активно обговорюється після заяв президента США Дональда Трампа про домовленість щодо триденного перемир’я між Україною та Росією — 9, 10 та 11 травня.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що за посередництва США сторони також погодили обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.

    У Кремлі заявили, що Росія погодилася на тимчасове припинення бойових дій до 11 травня. Водночас російська сторона неодноразово попереджала про “відповідь” у разі ударів по території РФ або по Москві під час параду до 9 травня.

    Українська влада, своєю чергою, наголошувала, що Москва використовує подібні паузи насамперед для перегрупування військ і накопичення ресурсів для подальших атак.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що пропозиція Кремля щодо короткого перемир’я пов’язана насамперед із бажанням Росії безпечно провести військовий парад у Москві.

    Попри заяви про режим тиші, у ніч проти 9 травня Росія продовжила атаки по Україні із застосуванням дронів і ракет.