Golosnovinua.com

Позначка: переселенці

  • Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

    Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

    За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

    Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

    «Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

    Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

    Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

    Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

    Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

    Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

    Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

    За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

    Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

    Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

    Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

    Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

    За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

    Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

    Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

    При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

    Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

    Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

  • З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі та загрози тривалих відключень електроенергії українці дедалі частіше розглядають тимчасовий переїзд до західних областей. Одним із популярних напрямків став Луцьк, куди на зимові місяці їдуть жителі Києва, Харкова та Сум. Однак оренда житла тут стрімко дорожчає, а відключення світла та ракетно-дронові атаки залишаються серйозними ризиками.

    За інформацією «Телеграфу», попит на квартири в Луцьку суттєво перевищує пропозицію, а лише за липень–вересень 2026 року орендна плата зросла приблизно на 20%.

    Представниця Волинського відділення Асоціації фахівців з нерухомості Тетяна Шевчук розповіла «Суспільному», що до міста дедалі частіше приїжджають родини з інших регіонів, які прагнуть перечекати холодний сезон у відносно спокійніших умовах.

    «Найбільше у нас людей з Києва, Сум, є Харків. Хочуть перезимувати, щоб діти ходили до школи в безпечних умовах», — зазначила експертка.

    Проте збільшення кількості охочих винайняти житло вже вплинуло на ціни.

    Станом на кінець вересня середня вартість оренди однокімнатної квартири в новобудові Луцька становила від 12 до 16 тисяч гривень на місяць. За двокімнатне житло власники просили від 16 тисяч гривень, а трикімнатні квартири коштували ще дорожче.

    Найбільший попит спостерігається в центральній частині міста, 55-му кварталі, Привокзальному районі, поблизу Львівської вулиці та в мікрорайоні ДПЗ.

    Для родини, яка планує переїхати на три зимові місяці, лише оренда однокімнатної квартири може коштувати 36–48 тисяч гривень. Додатково потрібно врахувати комунальні платежі, дорогу, можливу комісію рієлтора та страховий депозит, який зазвичай дорівнює місячній орендній платі.

    Отже, з урахуванням депозиту для такого переїзду може знадобитися вже 48–64 тисячі гривень без витрат на комунальні послуги, дорогу й посередників. При цьому депозит за належного виконання умов договору може повертатися після завершення оренди.

    Однак головна причина переїзду — бажання уникнути масштабних блекаутів — не завжди виправдовує очікування.

    На Волині також застосовують графіки погодинних відключень електроенергії. Зокрема, 17 жовтня обмеження діяли для різних черг споживачів, а тривалість окремих відключень становила кілька годин.

    «Волиньобленерго» попереджає, що фактичний час вимкнення та відновлення електропостачання може відрізнятися від графіка на 20–30 хвилин.

    Крім того, 17 жовтня російські війська атакували енергетичні об’єкти одразу в десяти областях України, серед яких була й Волинська. Частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Не менш важливим залишається питання безпеки.

    14 жовтня російські безпілотники атакували Луцьк. Унаслідок удару по гуртівні «Єврогурт» та пошкодження житлової забудови загинули шестеро людей, ще 13 постраждали, серед них дитина.

    За даними ДСНС, рятувальні роботи на місці трагедії завершили того ж дня. Пошкодження отримали також житлові приміщення на проспекті Соборності.

    Ця атака продемонструвала, що віддаленість від лінії фронту не гарантує захисту від російських ударів.

    Тому фахівці радять оцінювати житло не лише за ціною та розташуванням. Важливо перевірити наявність укриття, тип опалення, можливість автономного електроживлення та умови водопостачання.

    Особливо це актуально для родин із маленькими дітьми та людей, які працюють дистанційно.

    Таким чином, Луцьк залишається одним із варіантів тимчасового переїзду на зиму завдяки розвиненій міській інфраструктурі та можливості орендувати житло дешевше, ніж у деяких інших західних обласних центрах. Однак високі витрати на заселення, погодинні відключення та небезпека російських обстрілів змушують ретельно зважувати таке рішення.

  • «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

    Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

    «Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

    За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

    Скільки українців насправді перебувають за кордоном

    Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

    Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

    Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

    Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

    Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

    Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

    Чому українці не поспішають повертатися

    Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

    Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

    Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

    Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

    За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

    Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

    Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

    Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

    Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

    Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

    Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

    Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

    За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

    Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

    Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

    Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

    Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

    Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

    Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

    Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

    Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

    Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

    Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

    Що Україна робить для повернення громадян

    Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

    Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

    Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

    Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

    Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

    Чи повернуться українці після завершення війни

    Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

    Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

    На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

    Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

    Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

    Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

    Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

  • Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив два важливі рішення у справах проти України, які стосуються обмеження та зупинення виплати пенсій громадянам на тлі збройного конфлікту. Обидві постанови стосуються ситуацій, коли держава обмежувала соціальні виплати підзаконними актами уряду (постановами Кабміну), а не прямими нормами закону.

    Головні деталі рішень ЄСПЛ:

    • «Боровик і Топоркова проти України»: Справи стосуються літніх жительок Донецька та Вуглегірська (1935 та 1947 років народження), які через важкий стан здоров’я (онкологія та параліч) не могли виїхати на підконтрольну територію та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО), чого вимагали для отримання пенсій. Обидві жінки померли, не дочекавшись виплат (у 2019 та 2024 роках), після чого справу продовжили їхні родичі. ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном), зазначивши, що вимога обов’язкового переїзду для малорухливих пенсіонерів була непропорційною, а держава не запропонувала ефективних альтернативних механізмів.
    • «Черкасов і Кузін проти України»: Справа стосується внутрішньо переміщених осіб, яким зупиняли пенсійні виплати через невиконання вимог відкриття рахунків у конкретному банку (Ощадбанку) на підставі урядових постанов, що також було визнано обмеженням прав.
    • Правові висновки Суду: ЄСПЛ підкреслив, що хоча цілі держави щодо захисту бюджету та неможливості здійснювати виплати на непідконтрольних територіях були законними, самі обмеження запроваджувалися не на рівні законів, а через постанови Кабміну, що створювало непропорційний тягар для найбільш вразливих категорій пенсіонерів. Суд присудив компенсації моральної та майнової шкоди спадкоємцям заявників.
  • Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    В Україні спростили процедуру підтвердження страхового стажу для призначення пенсії. Тепер громадяни, які втратили трудову книжку або не мають необхідних записів про роботу, зможуть підтвердити відповідні періоди за допомогою державних електронних реєстрів, додаткових документів або свідчень колишніх колег. Особливі умови передбачили для українців, які постраждали від війни та окупації.

    Про це 10 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Відповідне рішення оприлюднили на офіційному сайті Кабінету Міністрів.

    За словами очільника уряду, головна мета змін — не допустити ситуацій, коли людина втрачає право на пенсію лише через відсутність документального підтвердження трудової діяльності.

    Насамперед Пенсійний фонд використовуватиме інформацію з державних електронних реєстрів. Якщо необхідні відомості вже містяться в інформаційних системах, громадянам не потрібно буде повторно підтверджувати їх паперовими документами.

    Якщо інформації в реєстрах немає, враховуватимуть трудову книжку та інші документи, які підтверджують роботу.

    Зокрема, це можуть бути архівні довідки, виписки з наказів роботодавців, відомості про нарахування заробітної плати, трудові договори та документи про банківські перекази зарплати.

    Найважливіше нововведення стосується українців, у яких документи не збереглися взагалі. У таких випадках трудовий стаж може підтверджуватися свідченнями щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником.

    Пенсійний фонд також сприятиме пошуку колишніх колег, які можуть підтвердити періоди роботи.

    Варто зазначити, що механізм підтвердження стажу свідками існував і раніше. Тепер уряд додатково врегульовує його застосування та розширює можливості для людей, які втратили документи.

    Окремий порядок передбачено для громадян, які працювали на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій.

    Він також поширюватиметься на випадки, коли кадрові архіви та інші документи були знищені внаслідок російських обстрілів.

    Це особливо актуально для переселенців, працівників зруйнованих підприємств та людей, які були змушені залишити свої домівки без можливості забрати трудові документи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про перехід України до електронного обліку трудового стажу, який має зменшити залежність пенсійної системи від паперових трудових книжок.

    Також видання пояснювало, скільки страхового стажу необхідно для виходу на пенсію у 2026 році.

    Нагадаємо, у 2026 році для призначення пенсії за віком у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо його недостатньо, право на пенсію може виникнути пізніше — залежно від накопичених років роботи та сплати страхових внесків.

    Водночас нові правила не означають автоматичного зарахування будь-якого періоду роботи без перевірки. Пенсійний фонд оцінюватиме наявні відомості та документи відповідно до встановленого порядку.

    Уряд наголошує, що зміни мають насамперед захистити пенсійні права українців, які постраждали від війни, а також спростити процедуру призначення виплат для всіх громадян, які не можуть надати повний пакет трудових документів.

  • Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Майже третина дорослих українців, опитаних у межах міжнародного дослідження, відповідає діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або його комплексної форми. Британські науковці встановили, що найбільше на психологічний стан впливають пережиті травматичні події, вимушене переселення, попередній військовий досвід та тривале життя в умовах небезпеки.

    Про це свідчать результати дослідження Королівського коледжу Лондона, опублікованого 28 вересня 2026 року в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology.

    Дослідники проаналізували результати масштабного телефонного опитування 2504 дорослих українців, проведеного у травні 2024 року на територіях, підконтрольних уряду України.

    За результатами опитування, 25,2% респондентів відповідали критеріям ПТСР, а ще 6% — комплексного посттравматичного стресового розладу. Загалом цей показник становив 31,2%.

    Водночас науковці наголошують, що результати ґрунтуються на самооцінці симптомів, а не на клінічному обстеженні кожного учасника. Тому їх не можна автоматично прирівнювати до кількості людей з офіційно встановленим діагнозом.

    Звичайний ПТСР може проявлятися нав’язливими спогадами про травматичні події, нічними кошмарами, підвищеною тривожністю, порушеннями сну та уникненням ситуацій, які нагадують про пережите.

    Комплексний ПТСР також може супроводжуватися труднощами з регулюванням емоцій, негативним сприйняттям себе та проблемами у стосунках з іншими людьми.

    Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що психологічні наслідки війни не обмежуються військовослужбовцями або жителями прифронтових територій.

    Серед груп із підвищеною ймовірністю ПТСР або комплексного ПТСР вчені назвали жінок, людей старшого віку, внутрішньо переміщених осіб, людей із попереднім військовим досвідом та тих, хто пережив численні травматичні події.

    Зокрема, дослідження показало, що вплив попередніх травм може накопичуватися. Людина, яка до повномасштабного вторгнення пережила тяжку хворобу, втрату близьких або інші небезпечні події, могла зіткнутися з новими психологічними випробуваннями після початку великої війни.

    За результатами опитування, 92,9% респондентів повідомили щонайменше про одну травматичну подію в дорослому віці, а 45,2% — у дитинстві.

    Крім того, 79% опитаних повідомили про травматичний досвід після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Водночас 77% переживали такі події ще до нього.

    Серед найпоширеніших травматичних ситуацій учасники називали пожежі, тяжкі людські страждання, дорожньо-транспортні пригоди, небезпечні захворювання та перебування в зоні бойових дій.

    Таким чином, дослідження демонструє, що повномасштабна війна посилила вже наявний психологічний тягар українського суспільства.

    Науковці також звернули увагу на те, що прояви ПТСР під час активної війни можуть відрізнятися від симптомів, які спостерігаються після завершення бойових дій.

    Постійна небезпека, повторні обстріли, вимушене переселення та невизначеність майбутнього створюють умови, за яких люди не завжди мають можливість психологічно відновитися після пережитого.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про психологічні наслідки російської окупації та труднощі повернення до мирного життя.

    Також видання аналізувало, як повномасштабна війна змінила українське суспільство та чому психологічне виснаження стає одним із викликів для соціальної згуртованості.

    Автори міжнародного дослідження наголошують на необхідності розвивати доступну систему психологічної підтримки, раннього виявлення розладів і спеціалізованої допомоги людям, які пережили тяжкі травматичні події.

    Водночас пережитий стрес не обов’язково призводить до розвитку ПТСР. У багатьох людей психологічні реакції поступово слабшають, а за наявності стійких симптомів ефективними можуть бути доказові методи психотерапії.

    Головний висновок науковців полягає в тому, що наслідки війни для психічного здоров’я українців уже становлять серйозний виклик для системи охорони здоров’я. Підтримка людей, які пережили травматичні події, потрібна не лише після завершення бойових дій, а й зараз, поки війна триває.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Кабінет Міністрів України оновив порядок функціонування місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Нові правила визначають порядок поселення, укладення договорів, моніторингу умов проживання, а також перелік підстав, за яких переселенці можуть втратити право користування тимчасовим житлом. Відповідні зміни затверджені постановою уряду №728.

    Однією з головних новацій стало запровадження обов’язкової перевірки об’єктів перед тим, як вони отримають статус місця тимчасового проживання для ВПО. Місцеві адміністрації повинні оцінювати, чи відповідає житло встановленим мінімальним стандартам безпеки та придатності для проживання. Крім цього, уряд удосконалив систему контролю за умовами проживання переселенців.

    До проведення моніторингу можуть залучатися представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадських об’єднань, а також самі внутрішньо переміщені особи за їхньою згодою. Результати перевірок передаватимуть керівникам місць тимчасового проживання, балансоутримувачам об’єктів і Міністерству соціальної політики, щоб виявлені порушення могли бути оперативно усунені.

    Оновлено й порядок оформлення права на проживання. Відтепер користування тимчасовим житлом здійснюватиметься виключно на підставі договору, який має бути укладений не пізніше дня заселення. Якщо людина через об’єктивні причини не має необхідних документів, оформлення договору допускається протягом 90 днів після вселення.

    Під час дії воєнного стану для підтвердження особи можна використовувати цифрові документи у застосунку “Дія”, зокрема електронний паспорт громадянина України, закордонний е-паспорт або єДокумент. Сам договір укладатиметься строком на шість місяців із можливістю його подальшого продовження.

    Постанова також чітко визначає випадки, коли право на проживання може бути припинене. Підставами для виселення можуть стати систематичне порушення умов договору, надання неправдивої інформації під час оформлення документів, наявність у переселенця власного житла, відсутність у місці проживання понад 60 днів без поважних причин або виключення самого об’єкта з переліку місць тимчасового проживання.

    Окрему увагу уряд приділив питанню працевлаштування. Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після укладення договору протягом трьох місяців не працевлаштується, не стане на облік у центрі зайнятості як безробітна або не здійснить інших дій для пошуку роботи чи започаткування підприємницької діяльності, це також може стати підставою для припинення договору користування житлом.

    Після втрати права на проживання переселенці повинні звільнити житлове приміщення протягом 15 днів, якщо інший строк не визначений умовами договору.

    Уряд також визначив категорії внутрішньо переміщених осіб, які матимуть пріоритет під час поселення або продовження проживання. Насамперед це багатодітні сім’ї, родини з дітьми, ветерани війни та учасники бойових дій, сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю, вагітні жінки, особи похилого віку, а також переселенці, чиє житло було зруйноване або пошкоджене внаслідок бойових дій.

    Крім цього, адміністрації місць тимчасового проживання тепер зобов’язані повідомляти мешканців про можливе переселення не менш ніж за чотири тижні до зміни місця проживання. Виняток становлять лише надзвичайні ситуації або випадки, коли будівля стає непридатною для подальшої експлуатації.

    Останнім часом держава поступово оновлює систему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Раніше було запущено пілотний проєкт соціального житла, який передбачає викуп місцевими громадами вільних будинків для подальшого надання їх переселенцям. Крім того, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно модернізує законодавство щодо ВПО та розширює можливості реалізації їхніх прав незалежно від факту реєстрації місця проживання.

  • Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Деякі родини внутрішньо переміщених осіб, які отримали статус ВПО ще після початку російської агресії у 2014 році, можуть зіткнутися з відмовою у призначенні або поновленні державної допомоги на дітей. Причиною є нові правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, які визначають чіткі критерії для отримання виплат. Зокрема, ключовою умовою є повторне переміщення сім’ї після початку повномасштабного вторгнення Росії або проживання на територіях, визначених урядом.

    Постанова внесла зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та передбачила можливість поновлення виплат дітям, які раніше вже отримували державну підтримку або втратили право на неї. Водночас нові правила містять низку вимог, без виконання яких Пенсійний фонд має законні підстави відмовити у призначенні допомоги.

    Однією з головних умов є те, що сім’я повинна була здійснити переміщення або повторне переміщення після 1 січня 2022 року з територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих Росією регіонів. Альтернативною підставою може бути знищення або суттєве пошкодження житла до стану, непридатного для проживання.

    Сам факт наявності довідки внутрішньо переміщеної особи, отриманої ще у 2014 році, більше не гарантує права на поновлення допомоги. Якщо сім’я після початку повномасштабної війни не здійснювала повторного переїзду із територій, визначених відповідним урядовим переліком, вона може не відповідати новим вимогам програми.

    Крім умов щодо самого факту переміщення, родина повинна відповідати встановленим майновим критеріям. Середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не може перевищувати чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році ця межа становить 10 380 гривень на одну особу.

    Окремі вимоги встановлено й залежно від віку дітей. Для дітей віком до шести років, а також до семи або восьми років у разі наявності особливих освітніх потреб, допомога призначається незалежно від того, де саме проживає сім’я та в якому форматі навчається дитина.

    Натомість для дітей віком від шести до вісімнадцяти років правила є жорсткішими. У такому разі допомога призначається лише за умови, що сім’я фактично проживає на території активних або можливих бойових дій, для яких ще не визначено дату завершення бойових дій, або якщо родина проживає у відносно безпечному населеному пункті, а дитина навчається за очною чи змішаною формою навчання за місцем проживання.

    Особливу увагу уряд звернув на випадки, коли дитина народилася вже після початку повномасштабного вторгнення. Навіть якщо така дитина має власну довідку ВПО, це саме по собі не створює права на допомогу. Під час ухвалення рішення державні органи оцінюють не історію переміщення конкретної дитини, а історію всієї сім’ї. Якщо родина не виконала базову умову щодо повторного переміщення після 24 лютого 2022 року або не відповідає іншим критеріям, Пенсійний фонд може законно відмовити у призначенні виплати.

    Таким чином, для отримання або поновлення державної підтримки недостатньо лише мати статус внутрішньо переміщеної особи. Необхідно одночасно відповідати всім вимогам, передбаченим оновленим порядком, зокрема щодо часу переміщення, майнового стану та умов проживання й навчання дітей.

    Водночас уряд продовжує змінювати систему підтримки переселенців. Раніше повідомлялося, що частині внутрішньо переміщених осіб у липні можуть тимчасово призупинити виплати, якщо вони своєчасно не оновлять свої персональні дані. Крім того, в Україні стартував пілотний проєкт соціального житла для ВПО, у межах якого громади викуповуватимуть вільні будинки для подальшого надання їх переселенцям. Також Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно оновлює законодавство щодо внутрішньо переміщених осіб та розширює їхні права незалежно від місця реєстрації.

  • В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12301, який передбачає комплексне оновлення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та запроваджує нову модель підтримки переселенців, що базується на цифровізації, індивідуальному підході та розширенні житлових можливостей. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

    За словами ініціаторів реформи, ухвалений документ фактично змінює підхід держави до роботи з внутрішньо переміщеними особами — від формального обліку до системи, яка орієнтується на реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Однією з ключових новацій є відмова від паперових довідок про статус ВПО. Відтепер підтвердженням статусу переселенця стане електронний витяг із державної інформаційної системи. Це рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити доступ до послуг і мінімізувати залежність громадян від паперових документів, які часто потребували додаткових процедур оформлення та поновлення.

    Водночас закон закріплює принцип, за яким внутрішньо переміщені особи зможуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. У парламенті наголошують, що реєстрація надалі матиме значення лише у випадках, коли йдеться про отримання додаткових соціальних гарантій або спеціальних пільг. Це, зокрема, має запобігати зловживанням і забезпечити справедливий розподіл державної підтримки.

    Окрему увагу в законі приділено фінансовій допомозі. Вона більше не буде уніфікованою для всіх переселенців, а визначатиметься на основі оцінки індивідуальних потреб кожної людини або сім’ї. Такий підхід, як зазначають автори реформи, дозволить зробити систему підтримки більш точною та ефективною, спрямовуючи ресурси саме туди, де вони найбільш необхідні.

    Зміни також стосуються житлової політики для ВПО. Закон передбачає перехід від виключно тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень. Серед них — пільгові кредити на придбання житла, механізми викупу житла державою, субсидована оренда, а також інші інструменти, що мають забезпечити переселенцям стабільні умови проживання.

    У документі також врегульовано діяльність місць тимчасового проживання, які продовжать відігравати роль у системі підтримки, однак розглядатимуться лише як один з елементів більш широкої житлової політики, а не як єдине рішення для ВПО.

    Ще однією важливою зміною стало запровадження чіткішої термінології у законодавстві. Вперше на нормативному рівні розмежовуються поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє структурувати державну політику як поетапний процес — від вимушеного переміщення до можливого повернення додому або повної інтеграції в нових громадах.

    Олена Шуляк наголосила, що новий закон спрямований на те, щоб відійти від суто адміністративного підходу та перейти до людиноцентричної моделі, де держава реагує не лише на статус, а насамперед на реальні потреби громадян.

    Окремо підкреслюється, що ухвалення закону — лише перший етап реформи. Для повного запуску нової системи необхідно ухвалити підзаконні акти, оновити державні реєстри та запровадити нові цифрові механізми обліку та взаємодії з переселенцями.

    У парламенті зазначають, що житлова проблема залишається однією з найгостріших для ВПО, адже значна частина переселенців змушена витрачати непропорційно велику частину доходів на оренду житла або проживання у тимчасових умовах. Саме тому новий закон робить акцент на розвитку доступного житла та фінансових інструментів його придбання.

    Раніше в Україні вже почали впроваджувати окремі елементи нової житлової політики для переселенців, зокрема механізм житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. У перспективі ці програми планують розширювати на ширші категорії переселенців.

    Таким чином, ухвалений закон №12301 фактично формує нову архітектуру державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, яка має поєднати цифровізацію, соціальну підтримку та довгострокові житлові рішення в єдину систему.