Golosnovinua.com

Позначка: перевезення

  • На кордоні — жорсткі перевірки: українців змушують викидати продукти — що тепер заборонено ввозити до Польщі у 2026 році

    На кордоні — жорсткі перевірки: українців змушують викидати продукти — що тепер заборонено ввозити до Польщі у 2026 році

    У 2026 році правила перетину кордону з Польщею для українців стали жорсткішими — прикордонники дедалі частіше вилучають і знищують продукти, які мандрівники намагаються провезти із собою. У деяких випадках людей змушують просто на місці викидати вміст валіз, якщо він порушує митні та санітарні норми Європейського Союзу.

    Як свідчать повідомлення самих мандрівників і інформація, що поширюється у відкритих джерелах, ключові обмеження стосуються передусім продуктів харчування тваринного походження. Такі правила діють не перший рік, однак у 2026-му їх контроль значно посилили, що й призвело до масових конфіскацій на пунктах пропуску.

    Найсуворіша заборона стосується м’яса та молочної продукції. Йдеться не лише про сире м’ясо, а й про будь-які вироби з нього — ковбаси, сосиски, сало, копченості. Так само під забороною опинилися молоко та всі похідні продукти: сир, йогурти, кефір, згущене молоко та інші види «молочки». Причина — санітарні правила ЄС, які покликані запобігти занесенню небезпечних хвороб тварин.

    Крім того, обмеження поширюються і на рослинну продукцію. На кордоні можуть вилучити фрукти та овочі, особливо ті, що містять насіння або кісточки. Йдеться, зокрема, про яблука, груші, помідори, огірки та інші популярні продукти, які українці часто беруть із собою в дорогу. Це пов’язано з фітосанітарним контролем, який діє в межах Євросоюзу для захисту аграрного сектору.

    Фактично це означає, що навіть звичний «перекус у дорогу» може стати причиною проблем на кордоні. У разі виявлення заборонених продуктів їх не просто конфіскують — у більшості випадків їх одразу утилізують. Саме тому мандрівникам радять або спожити такі продукти до проходження контролю, або взагалі не брати їх із собою.

    Водночас деякі категорії товарів залишаються дозволеними, але з обмеженнями. Наприклад, солодощі, снеки, печиво чи шоколад можна перевозити, однак у невеликих кількостях — щоб не виникло підозри у комерційній діяльності.

    Окремо діють правила щодо алкоголю та тютюнових виробів. Дозволено ввозити до 1 літра міцного алкоголю або до 2 літрів слабоалкогольних напоїв, а також до 16 літрів пива. Щодо сигарет — не більше двох пачок або до 40 штук. Перевищення цих норм може призвести до штрафів або вилучення товару.

    Ще одна важлива категорія — лікарські засоби. У 2026 році особливу увагу приділяють рецептурним препаратам. Якщо у вас немає відповідного рецепта, такі ліки можуть вилучити на кордоні. Це правило стосується насамперед сильнодіючих препаратів, які в ЄС контролюються значно суворіше, ніж в Україні.

    Також прикордонники можуть перевіряти готівку, яку перевозять мандрівники. Хоча сам факт перевезення грошей не заборонений, важливо дотримуватися встановлених лімітів і, за потреби, декларувати значні суми.

    Експерти наголошують: усі ці обмеження не є новими, однак у 2026 році контроль за їх дотриманням суттєво посилився. Це пов’язано як із загальною політикою ЄС щодо безпеки, так і з необхідністю захисту внутрішнього ринку.

    Окремо варто враховувати правила перебування українців у Польщі. Зокрема, особи, які мають тимчасовий захист, повинні повідомляти відповідні органи про виїзд із країни. Якщо перебування за межами Польщі перевищує 30 днів, статус може бути автоматично анульований. У такому разі змінюється і реєстраційний номер, що впливає на доступ до соціальних виплат і послуг.

    Підготовка до поїздки за кордон у 2026 році вимагає більшої уважності. Навіть звичайні продукти чи ліки можуть стати причиною затримки або неприємностей під час перетину кордону. Найкраща стратегія — заздалегідь перевіряти актуальні правила та мінімізувати кількість речей, які можуть викликати питання у прикордонників.

  • Євроколія до Києва й Одеси: ЄС планує нові залізничні коридори через Україну

    Євроколія до Києва й Одеси: ЄС планує нові залізничні коридори через Україну

    Європейський Союз розглядає масштабне розширення залізничної інфраструктури в Україні — зокрема продовження європейської колії до ключових міст: Львів, Київ та Одеса. Про це заявила генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Європейська комісія Магда Копчинська, повідомляє Forbes.

    Йдеться про створення нових транспортних коридорів, які інтегрують українську залізницю в європейську систему та дозволять здійснювати перевезення без необхідності зміни колії на кордоні. У перспективі планується налагодити пряме залізничне сполучення між Польщею та Києвом, а також розширити маршрути з Центральної Європи через захід України до південних регіонів, включно з Одесою.

    Ключовим елементом цього проєкту є перехід на європейський стандарт колії (1435 мм), який відрізняється від ширшої колії, що традиційно використовується в Україні. Така інтеграція значно скоротить час перевезень, спростить логістику та підвищить ефективність міжнародної торгівлі.

    У Єврокомісії наголошують, що розвиток інфраструктури відбуватиметься з урахуванням безпекових ризиків. В умовах повномасштабної війни транспортні коридори мають не лише будуватися, а й бути захищеними від можливих атак. Це означає додаткові вимоги до проєктування, розміщення об’єктів і систем безпеки.

    Після 2022 року Європейський Союз вже зробив важливий крок у цьому напрямку, розширивши транс’європейську транспортну мережу TEN-T і включивши до неї Україну. Зокрема, до пріоритетних напрямків було додано маршрути, що ведуть до Одеси, яка є ключовим портом для експорту.

    Важливу роль у збереженні логістичних можливостей України після блокування частини морських шляхів відіграли так звані «Шляхи солідарності». Ця ініціатива ЄС дозволила перенаправити експортні потоки, зокрема аграрної продукції, через сухопутні маршрути та європейські порти.

    Окрім залізниці, Євросоюз також акцентує увагу на розвитку прикордонної інфраструктури, внутрішніх водних шляхів і морських портів. У перспективі планується модернізація українських аеропортів — після відкриття повітряного простору.

    Реалізація таких масштабних проєктів потребує значних інвестицій і часу, однак уже зараз Україна робить перші кроки у напрямку інтеграції з європейською транспортною системою. Зокрема, ведуться роботи з розвитку євроколії на заході країни.

    Раніше повідомлялося, що першу в Україні ділянку залізничної колії європейського стандарту, відкриту у вересні 2025 року, планують продовжити від Ужгород до Львова. Також передбачено будівництво нової ділянки Скнилів – Мостиська-2, яка має покращити сполучення з Польщею.

    Окрім цього, Україна планує запуск швидкісного поїзда «Інтерсіті» з Ужгорода після завершення електрифікації відповідної ділянки євроколії. Це стане ще одним кроком до інтеграції транспортної системи країни з Європою.

    Експерти зазначають, що розвиток євроколії має не лише економічне, а й стратегічне значення. Він сприятиме швидшому переміщенню товарів, зменшенню логістичних витрат і підвищенню конкурентоспроможності українського експорту. Водночас це посилює зв’язки України з європейським ринком і прискорює процес євроінтеграції.

    Ініціатива ЄС щодо продовження євроколії до Львова, Києва та Одеси є частиною ширшої стратегії інтеграції України в європейський транспортний простір. У довгостроковій перспективі це може суттєво змінити логістику в регіоні та зробити Україну важливим транспортним хабом між Європою та іншими частинами світу.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.

  • На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    У Львівській області з початку квітня зросте вартість проїзду на міжміських та приміських маршрутах. Мінімальна ціна квитка на коротких дистанціях підніметься до 45 гривень, а на довших маршрутах тариф формуватиметься з розрахунку близько 3,3 гривні за кілометр.

    Про підвищення повідомили в обласній військовій адміністрації, пояснивши його стрімким зростанням вартості пального. За словами начальника управління транспорту Львівської ОВА Степана Рудницького, перевізники змушені переглядати тарифи, щоб відповідати новим економічним умовам.

    Ключовим фактором стало подорожчання дизельного пального, яке наразі коштує 87–90 гривень за літр. У структурі витрат перевізників саме пальне займає найбільшу частку — до 60%. Ще близько 30% припадає на заробітну плату водіїв та обслуговуючого персоналу. За таких умов, як зазначають в ОВА, старі тарифи вже не покривають витрат.

    У регіоні вже фіксували випадки, коли перевізники відмовлялися виходити на маршрути через збитковість. Частина напрямків, особливо малонаселених, опинилася під загрозою закриття. Саме тому, за словами чиновників, підвищення вартості проїзду є вимушеним кроком, покликаним зберегти транспортне сполучення.

    Експерти зазначають, що ситуація на Львівщині є показовою для всієї країни. У разі подальшого зростання цін на пальне аналогічні рішення можуть ухвалювати й в інших регіонах. При цьому найбільший удар відчують мешканці передмість і сіл, для яких громадський транспорт часто є єдиним способом дістатися до роботи чи навчання.

    Водночас питання компенсацій або стримування тарифів залишається відкритим. У нинішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для масштабного субсидування перевезень, тому фінансове навантаження поступово перекладається на пасажирів.

    Таким чином, подорожчання проїзду на Львівщині стало прямим наслідком енергетичної ситуації та змін на ринку пального. І якщо тенденція зростання цін збережеться, українці можуть зіткнутися з новою хвилею тарифних змін уже найближчим часом.

  • Україна планує запустити новий міжнародний потяг до Болгарії через Румунію

    Україна планує запустити новий міжнародний потяг до Болгарії через Румунію

    У Києві відбулася зустріч представників урядів України та Болгарії, під час якої сторони обговорили відновлення та розвиток транспортного сполучення між країнами. Ключовим питанням переговорів став запуск нового міжнародного залізничного маршруту.

    У переговорах взяли участь віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба та міністр транспорту і зв’язку Болгарії Корман Ісмаїлов. Сторони розглянули низку стратегічних напрямків співпраці у транспортній сфері.

    Основною темою зустрічі став можливий запуск пасажирського залізничного сполучення між Україною та Болгарією через територію Румунії. Йдеться про тестовий запуск маршруту вже влітку у форматі тристоронньої взаємодії.

    За словами Олексія Кулеби, цей проєкт має не лише практичне значення для пасажирів, а й стратегічне — у контексті інтеграції України до європейської транспортної системи. Він зазначив, що попит на такий маршрут уже сформований, а сторони налаштовані реалізувати його найближчим часом у тестовому режимі.

    Окрему увагу учасники зустрічі приділили вартості проїзду. Розглядається можливість застосування механізму зобов’язань щодо надання публічних послуг, що дозволить забезпечити доступні тарифи для пасажирів.

    Крім залізничного сполучення, сторони обговорили розвиток транспортних коридорів, потенціал дунайського кластеру та модернізацію автомобільної інфраструктури. Досягнуто домовленостей щодо посилення координації у сфері автоперевезень і проведення засідання спільної українсько-болгарської автомобільної комісії.

    Також йшлося про цифровізацію транспортних сервісів, зокрема впровадження електронної черги на кордоні. Окремо сторони обговорили питання безпеки судноплавства в Чорному морі та домовилися активізувати роботу над міжурядовою угодою щодо морського пошуку і рятування.

    За підсумками переговорів Україна та Болгарія підтвердили готовність до подальшої співпраці та реалізації узгоджених ініціатив.

  • Інспектори Укртрансбезпеки попалися на отриманні та вимаганні хабарів

    Інспектори Укртрансбезпеки попалися на отриманні та вимаганні хабарів

    Укртрансбезпека знову опинилася у центрі корупційного скандалу: за останній час правоохоронці зафіксували два випадки отримання та вимагання хабарів у різних регіонах країни. Інциденти сталися в Черкаській та Хмельницькій областях і демонструють системну проблему в роботі відомства.

    У Черкаській області затримали співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті, який намагався підкупити свого колегу. За даними слідства, посадовець пропонував інспектору щомісячний «внесок» у розмірі 50 тисяч гривень за ігнорування порушень перевізників. Серед порушень — перевищення вагових норм та відсутність необхідних дозволів для пасажирських перевезень. Іншими словами, гроші мали легалізувати незаконні дії за фіксовану плату.

    10 січня посадовця затримали під час передачі грошей. Йому оголосили підозру за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — надання неправомірної вигоди посадовій особі.

    У Хмельницькій області затримали старшого державного інспектора Укртрансбезпеки під час отримання 30 тисяч гривень від підприємця за безперешкодне транспортування сільськогосподарської продукції. За даними слідства, посадовець не лише обіцяв ігнорувати порушення, а й надавав службову інформацію про місця розташування пунктів вагового контролю, щоб перевізник міг уникнути перевірок і штрафів.

    Затримання відбулося у січні 2026 року відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою. Дії посадовця кваліфікували за частиною 3 статті 368 КК України — одержання неправомірної вигоди, що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Обидва випадки свідчать, що корупція у відомстві носить системний характер. Ваговий контроль, видача дозволів та перевірки перетворилися на механізм вимагання грошей. Через це порушення правил перевезення не усуваються, дороги руйнуються перевантаженими вантажівками, а державний бюджет зазнає мільйонних збитків.

    Експерти наголошують: доки Укртрансбезпека функціонує як пункт збору «данини», а не як контрольний орган, подібні випадки будуть повторюватися. Кожен «безперешкодний» рейс без штрафів — ще одне підтвердження того, що система працює не на закон, а на особисту вигоду.

  • Підвищення тарифів Укрзалізниці сильно вдарять по економіці

    Підвищення тарифів Укрзалізниці сильно вдарять по економіці

    Асоціація добувних підприємств України (НАДПУ) звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з закликом переглянути плани підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Згідно з їхнім зверненням, таке рішення може завдати серйозного удару по добувній промисловості, яка вже постраждала через війну, і негативно вплинути на обороноздатність країни.

    Добувна промисловість України, як відзначають в НАДПУ, вже зазнала серйозних втрат через війну. Багато гірничих об’єктів і підприємств виявилися під окупацією або постійними обстрілами, через що близько 40% підприємств припинили свою діяльність. Зокрема, металургійна промисловість втратила щонайменше 40% своїх потужностей, що значно вплинуло на економічний стан галузі.

    В такій ситуації, як зазначають в Асоціації, будь-яке додаткове фінансове навантаження, зокрема у вигляді підвищених логістичних витрат, може призвести до катастрофічних наслідків для добувних підприємств. Зростання витрат на перевезення сировинних вантажів може знизити їх конкурентоспроможність, що в свою чергу вплине на доходи державного бюджету та стабільність національної валюти.

    За перше півріччя 2024 року “Укрзалізниця” отримала значний дохід від вантажних перевезень – 43 мільярди гривень, що на 17% більше порівняно з попереднім роком, та зафіксувала прибуток у розмірі 3,1 мільярда гривень. Однак, попри позитивні фінансові показники, компанія планує чергове підвищення тарифів на вантажні перевезення, що викликає занепокоєння у представників добувної промисловості.

    В НАДПУ наголошують, що рентабельність вантажних перевезень у 2023 році становила +27%, тоді як пасажирські перевезення принесли очікувані збитки в розмірі 20 мільярдів гривень. У той час, як у країнах ЄС впроваджуються тарифні стимули для підтримки залізничних перевезень, в Україні ціна на такі послуги продовжує зростати.

    Асоціація звертає увагу на те, що чинні тарифи “Укрзалізниці” в доларовому еквіваленті вже в 1,5 рази вищі за довоєнний рівень. Це призводить до того, що деякі підприємства не можуть працювати беззбитково, знижують виробничі показники, а отже, “Укрзалізниця” втрачає доходи від перевезень.

    У своєму листі НАДПУ наголошує на необхідності впровадження заходів, спрямованих на скорочення витрат і підвищення ефективності “Укрзалізниці”, а не на безкінечне підвищення тарифів. Асоціація закликає прем’єр-міністра дати доручення “Укрзалізниці” знизити тарифи на вантажні перевезення за рахунок збільшення обсягів перевезень. Такий крок, на їхню думку, сприятиме відновленню економічного потенціалу країни та зміцненню її обороноздатності.

    НАДПУ підкреслює, що зниження тарифів і оптимізація витрат можуть стати ефективними інструментами підтримки вітчизняного бізнесу, що, у свою чергу, позитивно позначиться на державному бюджеті та стабільності національної валюти.