Golosnovinua.com

Позначка: перевірка декларацій

  • Декларація дізнавача з Харкова викликала питання через дешеву Tesla і великі заощадження

    Декларація дізнавача з Харкова викликала питання через дешеву Tesla і великі заощадження

    Дізнавач сектору дізнання відділу №2 Харківського районного управління поліції №2 Ілля Дикань опинився в центрі уваги після подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У документі йдеться про придбання у березні 2026 року автомобіля Tesla Model Y 2024 року випуску за 784 тис. грн — суми, яка суттєво нижча за середньоринкову вартість такого авто.

    Згідно з відкритими даними авторинку, аналогічні моделі Tesla Model Y на українських майданчиках наразі продаються в межах 27–36 тисяч доларів, що еквівалентно приблизно 1,2–1,6 млн грн залежно від стану, пробігу та комплектації. Таким чином, задекларована вартість придбання може бути заниженою майже вдвічі.

    Цікавим виглядає і джерело придбання авто. У декларації зазначено, що продавцем виступає громадянин України Ілля Віталійович Дикань — особа з ідентичними ПІБ, що може свідчити про операцію із самим собою або пов’язаною особою.

    Водночас фінансові показники дізнавача виглядають досить значними. У декларації за 2025 рік вказано понад 1,9 млн грн доходів, з яких 672 тис. грн — зарплата в Нацполіції, а ще 1,275 млн грн — дохід від відчуження рухомого майна. Деталі цієї угоди не розкриті.

    Крім того, Дикань задекларував значні готівкові заощадження — 99,85 тис. доларів і 40 тис. грн. Банківські рахунки відкриті у державних та комерційних банках.

    У розділі нерухомості зазначено квартиру в Харкові площею 75,2 м², якою він користується безоплатно з 2009 року. Власником житла є його батько — також працівник поліції.

    Окремо у декларації вказані інвестиції у вигляді облігацій ПрАТ «Трест Житлобуд-1», придбаних ще у 2021 році.

    Сукупність цих фактів — занижена вартість авто, значні готівкові активи та специфічні фінансові операції — можуть стати підставою для додаткової уваги з боку контролюючих органів.

  • НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації колишнього начальника управління експлуатації житлового фонду та систем життєзабезпечення департаменту ЖКГ Запорізької ОДА Руслана Курмаєва недостовірні відомості на понад 14 млн гривень.

    Про це йдеться у результатах перевірки декларації посадовця.

    Зокрема, Курмаєв задекларував наявність 507 тисяч доларів готівкою. Однак під час перевірки НАЗК не змогло підтвердити законне походження цих коштів.

    Сам посадовець пояснював, що гроші були сформовані за рахунок подарунку від матері у 2020 році на суму 20,9 млн гривень. За його словами, мати отримала ці кошти ще у 1994 році як подарунок від чоловіка — батька декларанта.

    Втім у НАЗК вважають таке пояснення економічно необґрунтованим. У відомстві зазначили, що у 1994 році накопичити таку суму батько посадовця, який працював інженером на харківському заводі, фактично не міг.

    Зокрема, до 1991 року в СРСР існувала заборона на обіг іноземної валюти серед громадян. Крім того, за підрахунками агентства, навіть максимальні можливі заощадження за офіційними зарплатами того періоду становили б лише близько 475 доларів.

    Перевірка також показала, що мати декларанта у період з 1998 по 2020 рік офіційно отримала доходи приблизно на 641 тисячу гривень. Додатково вона отримала близько 42 тисяч доларів від продажу двох об’єктів нерухомості.

    Таким чином, за оцінками НАЗК, загальна сума можливих заощаджень матері могла становити не більше приблизно 110 тисяч доларів.

    Сам Курмаєв за 2011–2024 роки задекларував доходи після сплати податків на суму близько 3,35 млн гривень. Навіть разом із потенційними коштами матері сума підтверджених ресурсів становить приблизно 6,97 млн гривень.

    У результаті перевірки НАЗК дійшло висновку, що походження приблизно 14,34 млн гривень не підтверджено, а ці кошти відображені у декларації як недостовірні відомості.

    Крім того, агентство виявило й інші порушення у декларації посадовця. Зокрема, неправильно були зазначені або взагалі не вказані права користування кількома квартирами, що належать самому декларанту, його дружині та сину.

    Також не було задекларовано квартиру за кордоном, де фактично проживала його донька. За даними системи «Аркан», вона перебувала у Туреччині та Німеччині, однак конкретні об’єкти нерухомості у декларації не зазначені.

    Окремо НАЗК встановило порушення у декларуванні автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску, який був зазначений як такий, що перебуває у користуванні, хоча фактично його продали ще у березні 2024 року.

    Крім того, не підтверджено походження значних надходжень на банківські рахунки сина посадовця, які декларувалися як повернення боргів.

    Ще одним порушенням стало невказання боргового зобов’язання перед сестрою на суму 549 тисяч доларів. Це зобов’язання декларувалося раніше, але пояснення щодо його часткового повернення та реструктуризації не змінили факту наявності боргу.

    За підсумками перевірки НАЗК дійшло висновку, що у діях Руслана Курмаєва є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації службовою особою.

  • НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку неточностей та недостовірних відомостей у декларації директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної військової адміністрації Олега Вівсянника. Перевірку декларації за 2023 рік проводило Національне агентство з питань запобігання корупції з 22 вересня по 25 грудня 2025 року.

    Під час аналізу розділу про суб’єкта декларування та членів сім’ї — дружину, доньку та сина — чиновник неодноразово зазначав позначку «Не застосовується» у графах, що стосуються унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізитів паспортів або свідоцтв про народження, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас перевірка відповідних державних реєстрів показала, що ці дані фактично існують.

    Окремі питання виникли щодо задекларованої нерухомості. Зокрема, у декларації не була вказана земельна ділянка площею 1197 квадратних метрів у селі Малий Олексин Рівненського району, яка перебуває у користуванні дружини посадовця. Будинок на цій ділянці належить третій особі — Івану Лабі. Також у документі вказана вартість приватизованої квартири в Рівному у розмірі 11 гривень, хоча в таких випадках слід зазначати позначку «Не застосовується», адже відновна вартість під час приватизації не є ринковою.

    Ще одним епізодом стала земельна ділянка у селі Боремель Дубенського району, яку чиновник задекларував як орендовану. Водночас Боремельська сільська рада повідомила, що у 2023 році договори оренди з ним не укладалися.

    Під час перевірки транспортних засобів виявили розбіжність у даті набуття права власності на вантажний автомобіль Renault Kangoo 2006 року випуску, який належить дружині чиновника. У декларації зазначено 31 грудня 2003 року, тоді як за даними державного реєстру транспортних засобів право власності було оформлено лише 25 квітня 2012 року.

    Також перевірка торкнулася нематеріальних активів. Відомості про корисну модель «пристрій для фітотерапії», яка була задекларована як спільна власність із іншими особами, не вдалося підтвердити. Установи інтелектуальної власності не підтвердили, що Олег Вівсянник є власником цього об’єкта. Натомість виявлено авторське право на науковий твір «Методика реабілітації хворих із застосуванням глини», зареєстрований 26 січня 2023 року, який у декларації взагалі не був зазначений.

    У процесі перевірки посадовець не надав пояснень та документів на запити агентства. Частина запитів до банків та інших установ на момент завершення перевірки залишалася без відповіді.

    Водночас у довідці НАЗК не зазначено нових порушень щодо готівкових коштів за 2023 рік. Перевірка була зосереджена саме на достовірності задекларованих даних, а не на походженні коштів. У декларації за 2023 рік значні суми готівки не вказані, тоді як у декларації за 2022 рік після виправлення було задекларовано 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів та 40 тисяч євро як спільну сумісну власність із дружиною.

    Агентство зазначає, що перевірка за 2023 рік частково спиралася на матеріали попередньої перевірки, під час якої походження задекларованих готівкових коштів залишилося непоясненим. У межах нової перевірки також були направлені запити до понад двадцяти банків, серед яких Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Кредобанк, а також до державних реєстрів і баз даних.

    За результатами перевірки НАЗК констатувало порушення вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції» щодо повноти, достовірності та своєчасності декларування. Матеріали перевірки можуть бути передані до правоохоронних органів для оцінки наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

    Олег Вівсянник обіймає посаду директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОВА з початку 2020-х років і відповідає за питання цивільного захисту, медицини та гуманітарної політики в області. Раніше, після журналістського розслідування медіа «Четверта влада», посадовець вносив зміни до декларації за 2022 рік, однак пояснень щодо походження значних сум готівки так і не надав.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

  • Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило значні невідповідності у декларації колишнього заступника Закарпатської митниці Леоніда Негріча. Протягом 2024 року на рахунки ексмитника надходили мільйонні перекази від невстановлених осіб, які не були відображені у декларації.

    Загальний обсяг неправдивої інформації сягає 2,54 млн грн, що суттєво перевищує законодавчо встановлений ліміт у 750 прожиткових мінімумів. Такі дії Негріча кваліфікують як можливе кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України — службове підроблення.

    Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

    НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

  • СБУ витратить майже 17 мільйонів гривень на обладнання для перевірки декларацій своїх працівників

    СБУ витратить майже 17 мільйонів гривень на обладнання для перевірки декларацій своїх працівників

    Служба безпеки України виклала угоду на закупівлю програмно-апаратного комплексу для перевірки декларацій своїх співробітників. Відповідно до інформації, розміщеною в системі публічних закупівель «Прозорро», договір із ПрАТ «Інститут інформаційних технологій» був підписаний 19 грудня. Загальна вартість обладнання та програмного забезпечення становить 16,86 млн. гривень.

    До 30 жовтня 2025 року компанія поставить програмно-апаратний комплекс «Перевірка декларацій», склад якого наведено у таблиці нижче. Він потрібен для проведення логічного та арифметичного контролю та контролю щодо правильності та повноти заповнення декларацій суб’єктів декларування СБУ, повідомлень про суттєві зміни, повідомлень про відкриття валютного рахунку відповідно до вимог законодавства України. Тобто фактично цей комплекс має допомагати представникам СБУ правильно заповнювати декларації.

    На його базі створять інформаційно-комунікаційну систему з комплексною системою захисту інформації (далі КСЗІ), а також проведуть первинну державну експертизу КСЗІ. Договір передбачає аванс та гарантійну підтримку софту комплексу протягом року після введення у промислову експлуатацію.

    Серед іншого цей комплекс включає два джерела безперебійного живлення Vertiv GXTRT-3000IRT2UXL + Liebert GXT RT+ по 72 тис грн. Це приблизно відповідає середній ціні на ринку. За даними сервісу порівняння цін Hotline, в інтернет-магазинах ціни дуже різні – 32-105 тис грн. Крім того, оптичні патч-корди UPC-5LCLC(MM)D(ON)BK замовили по 600 грн. Виробник CMS продає їх по 569 грн, але без доставки. Оптичні модулі SFP MikroTik S+AO0005 включили по 2 880 грн. На ринку вони коштують 1 608-2 622 грн без доставки.

    Компанія отримала замовлення без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі треба було мати ліцензії на провадження господарської діяльності у галузі криптографічного захисту інформації та у галузі технічного захисту інформації з оцінювання захищеності інформації усіх видів, у тому числі інформації, що становить державну таємницю. Крім того, вимагались довільні довідки про наявність спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та про наявність у штаті учасника спеціалістів (найманих працівників), необхідних для надання відповідного виду послуг у галузі криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації.

    Закупівлю провели з другої спроби. На першому тендері цю компанію із такою ж ціною відхилили за невідповідність технічним вимогам. Тоді вона пропонувала диски з меншою швидкістю запису, ніж потрібно, не вказала базову частоту процесора комп’ютера тощо.

    Нині акціонерами харківського «Інституту інформаційних технологій» є Юрій Іванович Горбенко, Іван Дмитрович Горбенко та Олена Качко, а директором – Віктор Онопрієнко.

    Загалом із 2016 року компанія «ІІТ» отримала державних замовлень на 376,76 млн грн.