Golosnovinua.com

Позначка: перевірки

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Руслан Гурак і скандал із плагіатом: що відомо про очільника служби якості освіти

    Руслан Гурак і скандал із плагіатом: що відомо про очільника служби якості освіти

    Освіта в Україні під час великої війни тримається буквально на межі можливого. Повітряні тривоги розривають навчальний процес, школи переходять із формату у формат, вищі навчальні заклади стикаються з браком фінансування, а система загалом переживає кадровий голод. У таких умовах питання якості освіти мало б бути не просто важливим, а визначальним. І тут виникає базове питання: хто саме в Україні відповідає за те, щоб ця якість не зникла остаточно.

    Одним із ключових чиновників у цій системі є Руслан Васильович Гурак. Саме він уже понад десять років очолює державний орган, який має контролювати якість освіти. До 2017 року це була Державна інспекція навчальних закладів, а після реорганізації — Державна служба якості освіти. Тобто йдеться не просто про чиновника МОН чи формального адміністратора, а про людину, яка роками сидить у кріслі наглядача за академічною доброчесністю, стандартами навчання і дотриманням правил у системі освіти.

    Проблема в тому, що сам Гурак давно фігурує у публічних матеріалах зовсім не як взірець цієї доброчесності.

    Один із найгучніших сюжетів, який тягнеться за ним роками, — це історія з плагіатом у кандидатській дисертації. Профільні медіа, що спеціалізуються на викритті академічного плагіату, стверджували, що його дисертація 2006 року містить масштабні неатрибутовані запозичення з російських джерел. За оприлюдненими даними, йшлося про 54 сторінки тексту, які нібито були скопійовані з роботи російської дослідниці Тетяни Сухової і перекладені фактично через Google Translate. Саме мовні покручі і стилістично неприродні формулювання, як писали журналісти, і стали першою зачіпкою, яка вивела на російський першоджерельний текст.

    Історія не обмежилася публікаціями в медіа. Була проведена судова експертиза, яка, за даними журналістів, встановила наявність у дисертації плагіату. Більше того, ще 24 січня 2017 року Окружний адміністративний суд Києва мав розглядати справу про позбавлення Гурака наукового ступеня кандидата наук. Але справа так і не була розглянута по суті. Сам Руслан Гурак тоді не визнав претензій і у відповідь заявляв про шантаж та вимагання з боку так званих антиплагіатних груп. На цьому фоні постає очевидне питання: як так сталося, що людина, чия власна академічна доброчесність роками ставиться під сумнів, продовжує керувати органом, який має стежити за якістю освіти в країні.

    Не менш показовим є і політичний та кар’єрний бекграунд Гурака. У 2002–2006 роках він працював помічником Михайла Поплавського у Верховній Раді. Тоді в медіа його навіть називали “зірковим” помічником. Але цей епізод цікавий не сам по собі, а через те, що зв’язок із Поплавським, за публічними звинуваченнями, нібито міг мати продовження вже тоді, коли Гурак очолив державний освітній нагляд. Зокрема, видання Антикор писало, що в 2015 році в університеті Поплавського проводилися лише часткові перевірки, а не повноцінний аудит, що породило сумніви у неупередженості керівника інспекції. Якщо це так, то йдеться не лише про давні знайомства, а про можливе використання посадового ресурсу на користь “своїх”.

    Ще один пласт — його зв’язки з політичним табором Януковича. У біографії Руслана Гурака фігурує членство у Партії регіонів. У медіа також згадувався його зв’язок із Дмитром Табачником — колишнім міністром освіти часів Януковича, який після 2014 року втік до Росії. У тому ж контексті в публікаціях з’являлися прізвища Лілії Гриневич та В’ячеслава Кириленка. Окремо журналісти пов’язували Гурака з історією навколо Катерини Кириленко, дружини тодішнього віцепрем’єра, яку звинувачували у масштабному плагіаті в наукових роботах. За цією версією, Гурак міг бути одним із тих, хто допоміг уникнути для неї серйозних наслідків. Це вже не просто питання особистої репутації. Це питання про те, чи не перетворювалася державна інституція контролю якості освіти на інструмент прикриття “правильних” людей.

    Окрема зона ризику — його майновий стан і джерела коштів. У травні 2020 року Гурак вніс зміни до декларації, вказавши дохід у 620 тисяч гривень від “відчуження рухомого майна”. Але, як звертали увагу журналісти з посиланням на дані Interfax, при цьому всі автомобілі залишилися у власності. Тобто з’являється цілком логічне питання: що саме було відчужено, якщо автопарк нікуди не зник.

    При офіційній річній зарплаті близько 959 тисяч гривень Гурак, згідно з публікаціями, зміг не лише сформувати значний набір активів, а й позичити Ользі Василівні Гурак 125 тисяч доларів. Крім того, він тримає на рахунках і у готівці валюту та кошти на загальну суму понад 100 тисяч у перерахунку. Сам факт наявності заощаджень не є злочином, але у випадку чиновника, до якого вже є питання щодо доброчесності, кожен такий епізод автоматично викликає інтерес.

    Ще цікавішою є історія з нерухомістю у селі Гореничі Бучанського району Київської області. У державних реєстрах журналісти виявили аномальну концентрацію майна на ім’я Ольги Гурак, яку називають ймовірною сестрою посадовця. Саме на неї записані кілька ділянок у престижній локації. Перші дві вона набула у травні 2019 року, тобто вже тоді, коли Руслан Гурак очолював Державну службу якості освіти. Одна з ділянок — на березі озера — має площу близько пів гектара. Інша — 0,1251 га.

    Але справа не лише в землі. На одній із ділянок, яку Ольга Гурак придбала у 2021 році, ведеться будівництво. Саме цей об’єкт незавершеного будівництва площею майже 300 квадратних метрів — 293,2 кв. м — вказаний у декларації самого Руслана Гурака. Тобто чиновник не відмежовується від цього активу, а фактично підтверджує зв’язок із ним. Особливу увагу привертає той факт, що ділянка включає приватизовану частину водойми. А це вже може вказувати на потенційні порушення не лише етичного характеру, а й земельного та водного законодавства.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, Руслан Гурак має у власності квартиру в Києві площею 180,5 кв. м, яка записана на нього ще з 2004 року. Також він володіє будинком у селі Вербівці Івано-Франківської області площею 58,1 кв. м, придбаним у січні 2014 року. Там же у нього дві земельні ділянки, одна з яких під самим будинком. Окрім цього, він задекларував землю у Городенці на Івано-Франківщині площею 1600 кв. м, а також ділянку в Гореничах площею 1219 кв. м, яка перебуває у власності з 2003 року.

    Що стосується автомобілів, то у власності Гурака є преміальний Land Rover Range Rover Autobiography 2015 року, придбаний і задекларований у квітні 2023 року за 1 104 000 грн. Але навіть тут виникає питання до адекватності оцінки. За даними ринку, аналогічні машини такого року випуску сьогодні коштують у середньому близько 40 тисяч доларів, тобто приблизно 1,7–1,8 млн грн. Інакше кажучи, задекларована вартість може бути помітно занижена. Крім того, посадовець зазначив право безоплатного користування автомобілем Skoda Octavia A7 2016 року випуску, який записаний на вже згадану Ольгу Гурак. На вторинному ринку така машина коштує приблизно 12–13 тисяч доларів.

    Показово, що у деклараціях Руслана Гурака не фігурують інші близькі особи — дружина, діти чи батьки. На тлі концентрації активів на ймовірній сестрі це тільки підсилює інтерес до того, як саме оформлюються активи і чи не використовується для цього стандартна схема винесення майна за межі прямої декларативної відповідальності.

    У фіналі вся ця історія виглядає не як набір випадкових епізодів, а як цілісний портрет системного чиновника, який роками тримається на чолі важливої державної інституції, попри довгий шлейф запитань. Плагіат у дисертації. Політичне минуле з регіоналами. Зв’язки з одіозними персонажами старої освітньої системи. Підозрілий баланс між офіційними доходами і способом життя. Майно, записане на ймовірних родичів. І при цьому — жодної повноцінної публічної оцінки з боку держави.

    Редакція направила журналістські запити до НАЗК, МОН, Державної служби якості освіти та самому Руслану Гураку. У НАЗК відповіли, що не досліджували діяльність цього посадовця у контексті озвучених фактів. У МОН повідомили, що до міністерства не надходило листів від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про встановлені порушення щодо текстових запозичень без посилання на джерело у дисертації Гурака. Відповіді від самої Державної служби якості освіти та від самого Руслана Гурака на момент публікації редакція не отримала.

    І в цьому, можливо, головний висновок цієї історії. Українська освіта сьогодні живе в умовах постійного стресу, скорочення ресурсів і війни. Але навіть у такій ситуації на вершині системи продовжують залишатися люди, до яких є давні і публічні питання — і з академічної, і з політичної, і з майнової точки зору. Поки на ці питання не буде чесної і предметної відповіді, розмови про “якість освіти” ризикують залишатися лише красивою вивіскою.

  • Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    У Чернігівській області правоохоронці викрили схему системного отримання хабарів серед посадовців податкової служби.

    Про підозру повідомлено двом керівникам структурних підрозділів та головному державному інспектору Головного управління ДПС області.

    За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

    Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

  • У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник через відмову пройти повторну медичну експертизу для підтвердження статусу особи з інвалідністю. Водночас її було позбавлено і самого статусу інвалідності.

    У рішенні комісії зазначено, що Яшник свідомо ухилялася від повторного медичного огляду, не з’являлася до профільних медичних установ і не вживала жодних дій для усунення сумнівів щодо законності встановлення їй інвалідності. Крім того, комісія встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала бути передана за місцем її роботи відповідно до вимог законодавства.

    Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

    Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

    Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

    Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

  • АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    Антимонопольний комітет України повідомив, що комунальне підприємство Київтранспарксервіс виконало всі вимоги після справи про завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках столиці. Раніше АМКУ визнав, що підприємство, маючи монопольне становище, встановило економічно необґрунтовану ціну за експлуатацію та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць, включивши вартість додаткового «обов’язкового платежу», що порушувало законодавство про захист економічної конкуренції.

    23 грудня 2025 року Тимчасова адміністративна колегія АМКУ розглянула виконання зобов’язань та дійшла висновку, що підприємство повністю їх виконало. Правомірність рішення підтвердив Північний апеляційний господарський суд, а до Верховного Суду воно не оскаржувалося.

    У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

    • скасувало наказ про введення вартості послуг;

    • сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

    • повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

    • припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

    • скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

    • направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

    За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.

  • Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    В Україні фіксують різке зростання кількості чоловіків, які вступають до закладів освіти у віці понад 25 років. Державні установи констатують: навчання дедалі частіше стає способом отримати відстрочку від мобілізації під час воєнного стану.

    Ще у 2021 році в університетах, коледжах та інших закладах освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії. Нині ж їхня кількість зросла до приблизно 250 тисяч. Про це повідомив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, зазначивши, що держава вже розпочала системні перевірки.

    За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

    Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

    За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

    Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

    На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

  • Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 22 декларацій посадовців медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за 2024–2025 роки. Порушення виявлено у більшості випадків: у 18 деклараціях — ознаки недостовірних відомостей на понад 148,9 млн грн, а в одній — ознаки незаконного збагачення на 16,4 млн грн. До правоохоронних органів скеровано 17 обґрунтованих висновків.

    Перше покарання вже відбулося: Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за недостовірне декларування. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку чоловіка вартістю понад 9 млн грн. Суд призначив штраф 68 тис. грн та заборонив обіймати керівні посади в закладах охорони здоров’я та експертних командах строком на 1 рік.

    НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

    Серед інших виявлених випадків:

    • Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

    • Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

    • Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

    Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

    Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

  • Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила підсумки державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за перші 9 місяців 2025 року. У зазначений період відбулося 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, з яких у 302 випадках (92,9%) виявлено порушення.

    За результатами перевірок прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 2,5 млн грн та видано 210 приписів щодо усунення порушень і приведення тарифів у відповідність до законодавства. Окрім того, до адміністративної відповідальності притягнуто 62 посадові особи; накладено штрафів на суму 130,1 тис. грн.

    За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

    У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.

  • Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у вересні 2025 року відомство завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом; в усіх цих перевірках фіксувалися порушення.

    Загальна картина виглядає так: у 43 із 75 перевірених декларацій (57%) виявлено ознаки подання недостовірних відомостей — сукупний обсяг розбіжностей перевищує 461,7 млн грн. В одній із декларацій встановлено необґрунтованість активів на суму понад 3 млн грн, в іншій — ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн. За результатами перевірок НАЗК скерувало до правоохоронних органів 27 обґрунтованих висновків за статтею 366-2 ККУ (службове підроблення/подання недостовірних відомостей), 16 висновків за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (порушення фінансового контролю) та один висновок за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).

    Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

    НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.