Позначка: перевищення швидкості

  • Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    На дорогах Києва та Київської області з 31 серпня знову працюють так звані «фантомні патрулі» — спеціальні автомобілі поліції без звичної зовнішньої символіки, обладнані комплексами автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму. На першому етапі на маршрути виїхали три такі автомобілі, а надалі систему планують розширити як за кількістю машин, так і географічно — на інші області України. Про відновлення роботи «Фантому» повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

    Головна особливість цих машин полягає в тому, що зовні вони майже не відрізняються від звичайних цивільних автомобілів у транспортному потоці. На них немає традиційного поліцейського оформлення, яке дозволяло б водієві здалеку зрозуміти, що поруч рухається патруль. Саме тому система має не лише каральний, а й превентивний ефект: водій не може знати, де саме в конкретний момент працює «фантом», а отже повинен дотримуватися дозволеної швидкості постійно, а не лише перед стаціонарними камерами.

    «Фантоми» обладнані системами контролю швидкості, які можуть працювати не лише тоді, коли спеціальне авто стоїть на місці, а й безпосередньо під час його руху. Система здатна визначати швидкість інших автомобілів як у попутному, так і в зустрічному напрямку. Після фіксації перевищення камера зчитує державний номер транспортного засобу, інформація передається до системи автоматичної фіксації, де дані обробляються і формується постанова про адміністративне правопорушення.

    Для більшості водіїв це означає принципову річ: поліцейські не повинні обов’язково зупиняти автомобіль після перевищення швидкості. Порушення фіксується автоматично, тому водій може навіть не знати, що його машину зафіксував «фантом», доки не отримає інформацію про постанову. Такий принцип нагадує роботу стаціонарних камер автофіксації, однак мобільний комплекс має очевидну перевагу — його місцезнаходження постійно змінюється разом із патрульною машиною.

    Крім автоматичного комплексу, автомобілі мають дві відеокамери, що дозволяють поліцейським контролювати ситуацію і попереду, і позаду службової машини. У неавтоматичному режимі екіпаж може фіксувати й інші порушення Правил дорожнього руху. А якщо інспектори побачать небезпечне або особливо грубе порушення, вони можуть безпосередньо втрутитися та зупинити транспортний засіб у випадках, передбачених законодавством.

    Тобто назва «фантом» не означає, що всередині машини немає поліцейських або що автомобіль використовується винятково як пересувна камера. Це повноцінний патрульний екіпаж, але його основне завдання — непомітно контролювати транспортний потік і автоматично виявляти порушення швидкості. За словами Білошицького, після фіксації «найбільш зухвалих» порушень інспектори можуть зупиняти водія, однак у більшості випадків перевищення швидкості опрацьовуватиметься системою без такої зупинки.

    У поліції пояснюють повернення системи ситуацією з аварійністю та необхідністю посилити контроль на дорогах. Логіка «фантомних» патрулів полягає не стільки в тому, щоб приховано зібрати якомога більше штрафів, скільки в тому, щоб позбавити водіїв можливості пригальмовувати лише перед відомими точками контролю. Якщо стаціонарну камеру можна побачити на карті або запам’ятати її розташування, то передбачити появу звичайного на вигляд автомобіля з комплексом автофіксації значно складніше. Саме цей фактор поліція називає одним із головних елементів превентивного впливу.

    «Фантоми» не є абсолютно новою технологією для України. Система запрацювала ще у січні 2022 року, незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними, які наводить OBOZ.UA, лише протягом першого місяця роботи таких автомобілів до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв. Після тривалої перерви МВС вирішило відновити цей формат патрулювання вже з урахуванням нових технічних параметрів та умов, у яких нині працює поліція.

    Поки що масштаб системи залишається невеликим: на Київ та область припадають лише три екіпажі. Водночас у поліції вже підтвердили, що це лише перший етап. Надалі кількість автомобілів мають збільшувати, а «фантомні патрулі» з’являтимуться й у інших регіонах країни.

    Для водіїв фактично змінюється не саме правило відповідальності за перевищення швидкості, а спосіб, у який порушення може бути виявлене. Камера тепер може рухатися в тому самому транспортному потоці, що й автомобіль порушника, одночасно контролюючи транспорт у різних напрямках. Тому орієнтація лише на відомі стаціонарні комплекси автофіксації вже не гарантує, що перевищення залишиться непоміченим.

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Верховна Рада розглядає законодавчі зміни, які можуть суттєво спростити процедуру сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані камерами автоматичної фіксації. Йдеться про законопроєкт №15348, який, окрім посилення відповідальності за перевищення швидкості, містить важливу норму для водіїв, що керують автомобілем, який належить іншій особі. Документ має усунути юридичну колізію, через яку фактичний порушник сьогодні часто не може своєчасно оплатити штраф і скористатися передбаченою законом 50-відсотковою знижкою.

    Необхідність змін виникла після серії гучних дорожньо-транспортних пригод, найбільш резонансною з яких стала смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві 5 червня 2026 року. Тоді водій автомобіля Mercedes, який мав десятки зафіксованих порушень правил дорожнього руху, спричинив ДТП, у якій загинули четверо людей. Саме ця трагедія стала поштовхом до комплексного перегляду системи відповідальності за порушення швидкісного режиму та інших норм безпеки дорожнього руху.

    Законопроєкт №15348 був зареєстрований у Верховній Раді 24 червня 2026 року. Його авторами виступила група народних депутатів із Комітету з питань правоохоронної діяльності. Документ наразі перебуває на розгляді профільного парламентського комітету.

    Однією з ключових новацій документа є врегулювання ситуації, коли автомобілем керує не його власник. За чинним законодавством, якщо камера автоматичної фіксації зафіксувала порушення, постанова про адміністративне стягнення автоматично оформлюється саме на власника транспортного засобу незалежно від того, хто перебував за кермом у момент правопорушення. Формально закон дозволяє реальному водієві визнати свою вину та взяти відповідальність на себе відповідно до статті 279³ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте реалізація цього механізму на практиці виявилася значно складнішою.

    Як пояснив адвокат Дмитро Бузанов, сьогодні виникає парадоксальна ситуація. Для того щоб офіційно переоформити відповідальність на фактичного водія, необхідно подати підтвердження сплати штрафу. Але реквізити для оплати в постанові оформлені на власника автомобіля. Через це особа, яка фактично керувала транспортним засобом, не може коректно сплатити штраф від свого імені до моменту внесення змін у постанову. У результаті формується своєрідне замкнене коло: спочатку потрібно переоформити відповідальність, але для цього необхідно вже мати підтвердження оплати штрафу.

    Саме цю проблему і покликаний вирішити законопроєкт. Якщо документ буде ухвалено, оплатити штраф зі знижкою 50% протягом встановленого законом пільгового строку зможе будь-яка особа, яка визнає, що саме вона керувала автомобілем під час порушення. При цьому не матиме значення, чи є ця людина власником транспортного засобу. Таким чином законодавці прагнуть зробити процедуру більш зрозумілою, логічною та позбавленою зайвих бюрократичних перепон.

    Втім, спрощення процедури оформлення відповідальності є лише частиною масштабної реформи. Законопроєкт №15348 також пропонує суттєво змінити систему штрафів за перевищення швидкості. Замість нинішньої дворівневої системи передбачено чотири рівні адміністративної відповідальності залежно від величини перевищення швидкісного режиму. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год штраф пропонується збільшити до 680 гривень, понад 40 км/год — до 2040 гривень, понад 60 км/год — до 2720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — до 3400 гривень. Для водіїв, які систематично допускають грубі порушення швидкісного режиму, передбачено окреме покарання — штраф у розмірі 17 тисяч гривень у разі п’яти і більше аналогічних порушень протягом року.

    Документ також змінює правила застосування пільгової оплати. Для менш тяжких порушень можливість сплатити половину штрафу протягом десяти днів зберігатиметься. Натомість для найсерйозніших випадків перевищення швидкості така знижка більше не діятиме. Законодавці також пропонують виключити можливість закривати окремі справи через малозначність правопорушення, якщо йдеться про суттєве перевищення швидкісного режиму.

    У Департаменті патрульної поліції підтримують необхідність змін. Перший заступник начальника ДПП Олексій Білошицький наголошував, що нинішні штрафи давно втратили превентивний ефект і не стримують системних порушників. За офіційною статистикою, лише за перше півріччя 2026 року через перевищення швидкості сталося понад 4300 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, у яких загинули сотні людей, а тисячі отримали травми. Саме перевищення швидкості залишається однією з головних причин смертельних аварій на українських дорогах.

    Експерти зазначають, що запропоноване спрощення процедури оформлення штрафів не посилює відповідальність для водіїв, а навпаки — дозволяє усунути очевидну адміністративну прогалину. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, фактичний водій зможе оперативно підтвердити свою відповідальність, скористатися пільговою оплатою штрафу та уникнути тривалих процедур переоформлення постанови.

    Наразі законопроєкт №15348 перебуває на стадії опрацювання у профільному комітеті Верховної Ради. Після завершення підготовки документ має бути винесений на розгляд парламенту, де депутати визначать його подальшу долю.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Bolt змінює правила після смертельної ДТП у Києві

    Bolt змінює правила після смертельної ДТП у Києві

    Сервіс виклику таксі Bolt заявив про посилення внутрішніх правил безпеки та контролю за водіями після смертельної дорожньо-транспортної пригоди в Києві. Компанія повідомила, що відтепер водії можуть бути назавжди заблоковані у разі надходження щонайменше двох обґрунтованих скарг щодо перевищення швидкості або небезпечного стилю керування.

    Про це пресслужба Bolt повідомила у дописі в Threads, наголосивши, що рішення ухвалене після перегляду внутрішніх процедур реагування на інциденти, пов’язані з безпекою пасажирів і учасників дорожнього руху.

    У компанії зазначили, що посилюють підхід до розгляду скарг користувачів: звернення, які стосуються потенційно небезпечної поведінки водіїв, тепер оброблятимуться у пріоритетному порядку. Йдеться, зокрема, про випадки перевищення швидкості, агресивного водіння, різких маневрів та інших дій, що можуть створювати ризик для пасажирів і пішоходів.

    Окремо Bolt повідомив, що працює над розширенням функціоналу мобільного застосунку. У майбутньому платформа має отримати додаткові інструменти моніторингу дотримання правил дорожнього руху під час виконання замовлень. У компанії не розкривають технічних деталей, однак підкреслюють, що нові рішення будуть спрямовані на підвищення прозорості та безпеки поїздок.

    Також у Bolt підтвердили, що акаунт водія, який став учасником резонансної ДТП у Києві, було заблоковано одразу після отримання першої інформації про аварію. Компанія заявила про повну співпрацю з правоохоронними органами, які розслідують обставини трагедії, а також про підтримку контакту з пасажиркою, яка перебувала в автомобілі під час інциденту.

    Рішення сервісу ухвалене на тлі смертельної аварії, що сталася у Солом’янському районі столиці. За даними поліції, автомобіль Mercedes-Benz на високій швидкості виїхав на пішохідну зону, де збив людей. Внаслідок ДТП загинули чотири особи, ще троє отримали травми різного ступеня тяжкості.

    Правоохоронці повідомили, що автомобіль Mercedes-Benz C300, який потрапив у аварію, раніше неодноразово фіксувався за порушення правил дорожнього руху. За офіційною інформацією, йдеться про щонайменше 39 зафіксованих порушень, переважно пов’язаних із перевищенням швидкості.

    Додатково встановлено, що водій у момент аварії виконував замовлення через платформу Bolt. У салоні автомобіля перебувала 41-річна пасажирка, яка також була учасницею поїздки.

    У компанії наголошують, що безпека пасажирів є пріоритетом сервісу, а запроваджені зміни мають посилити превентивний контроль за поведінкою водіїв і знизити ризики повторення подібних інцидентів у майбутньому. Bolt також підкреслює, що аналізує додаткові механізми оцінки ризиків, які можуть бути інтегровані у систему перевірки водіїв.

    Окремо в компанії зазначають, що нові правила є частиною ширшого перегляду стандартів безпеки на платформі, який відбувається після резонансної аварії та суспільного обговорення рівня контролю в сервісах таксі.

  • Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    У Києві з’явилися нові деталі смертельної аварії на Чоколівському бульварі, де автомобіль Mercedes на великій швидкості вилетів із дороги та влетів у підземний пішохідний перехід. Унаслідок трагедії загинули четверо людей, серед них — дитина та двоє молодих поліцейських. Ще троє людей отримали травми.

    За інформацією ТСН.ua із власних джерел, 49-річний водій Павло Плешивцев у момент аварії нібито віз пасажирку, оскільки підробляв у таксі. Саме ця жінка тепер може стати ключовою свідкою у справі. За попередніми даними, під час поїздки водій Mercedes намагався похизуватися перед нею своїм «вправним» керуванням. Поїздка завершилася катастрофою, яка забрала життя чотирьох людей.

    Аварія сталася 5 червня близько 17:00–17:30 у Солом’янському районі столиці, на Чоколівському бульварі, неподалік Караваєвих Дач. За даними правоохоронців, Mercedes-Benz рухався із перевищенням швидкості. На заокругленій ділянці дороги водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та влетів у підземний перехід, де в цей момент перебували люди.

    Наслідки удару були жахливими. На місці загинули 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє поліцейських віком 21 і 23 роки. Ще двоє чоловіків і жінка були госпіталізовані. За даними ТСН.ua, саме травмована пасажирка Mercedes зараз є головним свідком у справі.

    Після ДТП водія затримали у процесуальному порядку. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

    8 червня Шевченківський районний суд Києва обрав водієві запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Захисником підозрюваного є Євген Мельниченко, який раніше представляв інтереси Олени Зайцевої у справі резонансної ДТП у Харкові.

    Окремий резонанс викликав бекграунд водія. За інформацією Київської міської прокуратури, чоловік раніше вже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року. Також його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. За даними ЗМІ, на його рахунку могло бути 39 порушень правил дорожнього руху, більшість із яких стосувалися саме швидкості.

    У медіа також повідомляли, що Павло Плешивцев є керівником релігійної громади. Водночас офіційні органи зосереджуються не на його статусі, а на обставинах аварії, попередніх порушеннях та доказах у кримінальному провадженні.

    Ця ДТП спричинила величезний суспільний резонанс. Українці обурені тим, що водій із численними попередніми порушеннями міг продовжувати сідати за кермо, а штрафи за перевищення швидкості фактично не зупиняли потенційно небезпечну поведінку на дорозі. Після трагедії у соцмережах знову активізувалася дискусія про необхідність жорсткішої відповідальності для системних порушників ПДР, автоматичного вилучення водійських прав після певної кількості порушень та посилення контролю швидкості у містах.

    Особливо болісною ця історія стала через загибель дитини та двох молодих правоохоронців. Вони перебували в підземному переході — місці, яке мало б бути безпечним для пішоходів. Саме це перетворило аварію не лише на кримінальну справу, а й на символічний приклад того, як безкарність на дорогах може завершитися непоправною трагедією.

    Слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну швидкість автомобіля, технічний стан машини, дії водія перед аварією, а також допитати всіх свідків, зокрема пасажирку, яка перебувала в салоні Mercedes у момент зіткнення.

    Попереду — експертизи, судові засідання та боротьба за справедливість для родин загиблих. Але вже зараз ця справа стала однією з найгучніших дорожніх трагедій року в Києві.

  • Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після резонансної смертельної дорожньо-транспортної пригоди на Чоколівському бульварі в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, стали відомі нові подробиці про водія та автомобіль, що спричинили трагедію. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, за автомобілем Mercedes-Benz C300, який фігурує у справі, раніше було зафіксовано 39 порушень правил дорожнього руху. Переважна більшість із них стосувалася перевищення швидкості.

    За словами правоохоронця, лише протягом минулого року за цим автомобілем було зафіксовано 18 випадків перевищення швидкісного режиму. Крім того, у березні 2026 року транспортний засіб уже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду. Тоді обійшлося без постраждалих, однак нині ця інформація привернула особливу увагу на тлі масштабної трагедії, яка сталася у столиці.

    Смертельна аварія на Чоколівському бульварі викликала широкий суспільний резонанс через кількість жертв та обставини події. За попередніми даними слідства, автомобіль Mercedes-Benz рухався на великій швидкості, після чого водій втратив контроль над керуванням. Машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в підземний пішохідний перехід, де в той момент перебували люди.

    Удар був настільки потужним, що автомобіль зазнав критичних пошкоджень. Для того щоб дістати водія з понівеченого салону, довелося залучати рятувальників та спеціальну техніку. Очевидці трагедії повідомляли про страшні наслідки зіткнення, а місце аварії одразу стало центром роботи екстрених служб, поліції та медиків.

    Унаслідок ДТП загинули четверо людей. Серед жертв був 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали тяжкі травми та були госпіталізовані. Медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.

    Після оприлюднення інформації про 39 попередніх порушень ПДР представники поліції знову порушили питання про необхідність перегляду механізмів відповідальності для водіїв, які систематично нехтують правилами дорожнього руху.

    Олексій Білошицький наголосив, що регулярне порушення правил має розглядатися як серйозний сигнал для держави та суспільства. За його словами, якщо водій роками ігнорує швидкісні обмеження та інші норми безпеки, це свідчить про потенційну загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Він зазначив, що в багатьох країнах світу поряд зі штрафами діють додаткові інструменти впливу на водіїв-рецидивістів. Йдеться про накопичувальні системи штрафних балів, тимчасове позбавлення права керування, обов’язкове повторне складання іспитів або інші обмежувальні заходи. На його думку, подібні механізми могли б бути ефективними й в Україні, особливо щодо осіб, які систематично демонструють небезпечну поведінку на дорогах.

    На тлі трагедії Білошицький також навів загальну статистику порушень правил дорожнього руху в Україні. За його словами, з 1 січня по 5 червня 2026 року підрозділи Національної поліції зафіксували понад 1,05 мільйона адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

    Крім того, ще понад 1,73 мільйона постанов було винесено за порушення, зафіксовані камерами автоматичної фото- та відеофіксації. Найбільшу частку таких правопорушень традиційно становить перевищення швидкості.

    Фахівці у сфері безпеки дорожнього руху неодноразово наголошували, що саме швидкість залишається одним із ключових факторів смертності на дорогах. При перевищенні дозволених обмежень водій має значно менше часу для реагування на небезпечну ситуацію, а сила удару під час зіткнення суттєво зростає.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування обставин трагедії на Чоколівському бульварі. Слідчі встановлюють усі деталі аварії, зокрема швидкість руху автомобіля перед зіткненням, технічний стан транспортного засобу та інші фактори, які могли вплинути на втрату керування.

    Трагедія вже стала приводом для нової хвилі дискусій щодо необхідності посилення відповідальності за систематичне порушення правил дорожнього руху. У суспільстві дедалі частіше лунають заклики запровадити механізми, які дозволяли б обмежувати право керування транспортними засобами для водіїв, які накопичують десятки порушень та продовжують становити небезпеку для інших людей.

    Поки триває слідство, одним із головних залишається питання, чи можна було запобігти трагедії, якби на численні попередні порушення водія було відреаговано більш жорстко. Саме ця тема сьогодні стала однією з центральних у суспільному обговоренні після смертельної аварії, яка забрала життя чотирьох людей у самому центрі столиці.

  • Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    У Києві розслідують одну з найжахливіших дорожньо-транспортних пригод останнього часу. На Чоколівському бульварі автомобіль Mercedes-Benz на великій швидкості вилетів з дороги, збив людей біля підземного переходу та фактично заїхав усередину переходу. Унаслідок аварії загинули четверо людей, серед них — 12-річний хлопчик. Ще троє постраждалих отримали тяжкі травми, за їхні життя борються лікарі.

    За попередніми даними Київської міської прокуратури, за кермом Mercedes-Benz перебував 49-річний чоловік, який приїхав до столиці з Херсонської області. Слідство встановлює всі обставини аварії, однак уже зараз відомо, що водій рухався з великою швидкістю та не впорався з керуванням.

    Машину винесло з проїжджої частини на пішохідну зону. Далі автомобіль на швидкості влетів у людей, які перебували поблизу підземного переходу, після чого опинився у самому переході. Від удару авто отримало значні пошкодження, а його водія довелося деблокувати із салону за допомогою спеціального інструменту.

    На місці трагедії загинули двоє чоловіків, жінка та 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали важкі тілесні ушкодження. Постраждалих госпіталізували, наразі медики надають їм необхідну допомогу.

    Кадри з камер спостереження, які з’явилися в мережі після аварії, демонструють моторошний момент ДТП. На відео видно, як легковик майже без гальмування рухається на великій швидкості, втрачає керування та влітає у пішохідну зону. Саме ці кадри стали одним із ключових доказів у справі та викликали хвилю обурення серед киян.

    Окрему увагу слідчі приділяють особі водія. За інформацією прокуратури, чоловіка раніше неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року.

    Саме ці факти можуть мати важливе значення для слідства, адже вони свідчать про систематичне нехтування правилами дорожнього руху. Правоохоронці мають з’ясувати, чи перебував водій у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, з якою саме швидкістю рухався автомобіль та чи була технічно справною машина.

    За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці опитують свідків, аналізують відео з камер спостереження, призначають експертизи та встановлюють точну траєкторію руху автомобіля перед зіткненням. Окремо вивчається питання, чи мав водій можливість уникнути наїзду та чи намагався він гальмувати.

    Трагедія на Чоколівському бульварі знову гостро підняла питання безпеки на дорогах столиці. Київ неодноразово стикався з резонансними аваріями через перевищення швидкості, однак ДТП із такою кількістю загиблих у пішохідній зоні стала особливо болючою для міста.

    Експерти з безпеки дорожнього руху наголошують, що систематичне перевищення швидкості є однією з головних причин смертельних аварій. Особливо небезпечними є ділянки поблизу підземних переходів, зупинок громадського транспорту, шкіл, лікарень та великих транспортних розв’язок, де завжди є велика кількість пішоходів.

    Після цієї ДТП у соцмережах кияни знову закликали посилити контроль за швидкістю руху в місті, встановлювати більше камер автофіксації та фізичних обмежувачів швидкості на небезпечних ділянках. Також лунають вимоги жорсткіше карати водіїв, які системно порушують правила та створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Наразі головне завдання слідства — встановити всі деталі трагедії та дати правову оцінку діям водія. Для родин загиблих цей день став непоправною втратою, а для столиці — черговим болісним нагадуванням про те, що одна мить безвідповідальності на дорозі може забрати одразу кілька людських життів.

  • Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Як повідомляє Ігор Мосійчук, нардеп від групи За майбутнє Сергій Лабазюк намагається уникнути кримінальної відповідальності за жорстке ДТП та перекласти провину на потерпілого через, уже відкрите НАБУ кримінальне провадження про корупцію.

    Нагадаємо, ДПТ за участю Сергія Лабазюка 27 квітня близько 20.35 год в місті Хмельницький по вул. Кам’янецькій, 137.

    Житель м. Хмельницький Гавришко Владислав 2006 р.н., керуючи автомобілем «BMW–535» з номером ВХ7447ВО, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Тернопільську, виїхавши на смугу зустрічного руху допустив зіткнення із автомобілем «Range Rover», ВХ7001ІО, під керуванням Шудри Богдана 1985 р.н., який рухався в зустрічному напрямку.

    Внаслідок ДТП пасажир «Range Rover», народний депутат Лабазюк Сергій 1980 р.н., отримав ушкодження у вигляді розсічення правої брови, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітини, та був госпіталізований до Хмельницької обласної клінічної лікарні, стан здоров’я задовільний. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

    Водночас, за інформацією Ігоря Мосійчука, ситуація розвивалась наступним чином:

    “Водій Лабазюка порушив правила, проїхав на червоне світло з перевищенням швидкості, фактично протаранив BMW, а також забрав у потерпілого реєстратор. Відразу внесли до ЄДР статтю 286, але винуватцем вказали водія BMW Гавришка.

    На місце події, як вказують джерела, приїжджав начальник слідства Олександр Радченко, також підключили начальника відділу СБУ Хмельницької області Руслана Скубського.

    Відео з камер «Безпечне місто» за наказом Радченка видалили. Медіа які почали висвітлювати правду чи бодай щось писали по цьому, отримали погрози, почали видаляти все, щоб ніде не було слідів цієї події.

    Нардеп Лабазюк прямував зі свого маєтку, де він самовільно використовує територію лісу. Там же без будь-яких дозволів облаштовано вертолітний майданчик.

    Причина по якій справу «заминають» зокрема в тому, що водій Сергія Лабазюка в лютому отримав підозру від НАБУ через відмову давати показання у суді щодо обставин справи нардепа про ймовірний хабар.

    Лабазюк підозрюється у наданні $150 тис за сприяння в перемозі на державних тендерах. За даними антикорупційних органів, гроші нібито планували передати тодішньому віце-прем’єру Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму.

    Помічник й водій нардепа Богдан Шудра по справу зафіксований, як особа яка передавала кошти. В суді Шудра не спростовав факт передачі пакету ймовірно із коштами, проте свідчити відмовився, спираючись на право не свідчити проти себе.

    По суті, якщо б Богдана Шудру зазначили як винуватця даного ДТП, то це дає підстави НАБУ змінити йому міру запобіжного засобу і помістити в камеру тимчасового утримання. Ну а це вже ризик для Лабазюка, бо це вже більші шанси для НАБУ” – зазначає Мосійчук.