Golosnovinua.com

Позначка: Перська затока

  • Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

    Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

    Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

    У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

    Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

    Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

    За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

    Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

    Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

    Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

    За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

    Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

    Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

    Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

    Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

    Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

    За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

    Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

    Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

    Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

    Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

    За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

    Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

    Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

    Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

    Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

    Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

    У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

    Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

    Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

    За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

    Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

    І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

  • Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Рада Безпеки ООН у четвер, 10 вересня, проведе чергове засідання щодо ситуації на Близькому Сході на тлі різкого загострення війни за участю США та Ірану, нової хвилі атак на судноплавство в Перській затоці та стрімкого подорожчання нафти. Початок засідання запланований на 15:00 за нью-йоркським часом — це 22:00 за Києвом. В офіційному календарі ООН зустріч позначена як 10219-те засідання Ради Безпеки з питання «Ситуація на Близькому Сході».

    Саме формулювання порядку денного залишається широким, тому ООН не називає зустріч окремим «екстреним засіданням щодо Ірану». Однак вона відбувається у момент, коли іранська криза фактично стала одним із головних факторів безпеки для всього регіону. Лише цього тижня протистояння США та Ірану знову різко загострилося: сторони обмінялися ударами по суднах, а Іран повідомив про атаку одразу на десять кораблів поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили потопили п’ять іранських нафтових танкерів. Reuters назвав це найбільшою хвилею ударів по судноплавству від початку нинішньої війни.

    Напруження швидко вийшло далеко за межі безпосередньо американо-іранського протистояння. За даними Reuters, Іран також здійснив ракетну атаку на американську військову базу в Йорданії. Йорданська сторона заявляла, що перехопила 18 із 20 ракет і що жертв вдалося уникнути. Одночасно єменські хусити, яких вважають союзниками Тегерана, посилили атаки на територію Саудівської Аравії та енергетичну інфраструктуру регіону.

    Окремим фронтом стала боротьба навколо судноплавства. Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів для світової торгівлі нафтою та газом. До нинішньої війни через неї проходила приблизно п’ята частина глобальних поставок цих енергоресурсів. Через військову ескалацію потоки вже суттєво скоротилися, а страх нових атак змушує трейдерів, перевізників і страхові компанії закладати у ціни дедалі більшу премію за ризик.

    Ринок відреагував майже миттєво. 10 вересня Brent подорожчала приблизно на 5% і піднімалася до $106,60 за барель, тоді як американська WTI сягала $101,21. Це найвищі рівні за кілька місяців. Причиною нового стрибка Reuters називає атаки на танкери, загрози для Ормузької протоки й ризик поширення ударів на ширшу енергетичну інфраструктуру Перської затоки.

    Таким чином, засідання Ради Безпеки проходить уже не просто на тлі локального воєнного протистояння. Наслідки конфлікту безпосередньо відчувають глобальні фінансові та сировинні ринки. Зростання нафтових котирувань посилює інфляційні ризики для США, Європи та держав Азії. На цьому тлі 10 вересня американські фондові індекси також опинилися під тиском: дорогі енергоносії наклалися на вищу, ніж очікувалося, виробничу інфляцію у США.

    Додаткового напруження ситуації додала заява президента США Дональда Трампа щодо іранських ядерних об’єктів. 10 вересня він повідомив, що Вашингтон помітив активність на об’єкті, який американська сторона називає Pickaxe Mountain, поблизу ядерного комплексу в Натанзі. Трамп попередив Тегеран, що США можуть завдати нового удару, якщо вважатимуть ці дії загрозливими. Іран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.

    Ядерне питання в ці дні взагалі повернулося в центр дискусій у системі ООН. Вранці 10 вересня, ще до вечірньої зустрічі щодо Близького Сходу, Рада Безпеки запланувала окреме засідання з питань нерозповсюдження, пов’язане з комітетом, створеним резолюцією 1737 щодо Ірану. Цей комітет відповідає за контроль санкцій, які стосуються іранської ядерної та ракетної програм.

    Санкційний механізм став предметом гострої суперечки між членами Радбезу. Велика Британія, Франція та Німеччина у 2025 році активували так званий механізм snapback, після чого низка попередніх санкцій ООН проти Ірану була відновлена. Росія і Китай оскаржують правомірність цієї процедури й наполягають, що відповідні обмеження мали остаточно припинити дію. Західні члени Ради Безпеки займають протилежну позицію та вважають санкційний комітет чинним.

    Ще один важливий сигнал надійшов 9 вересня від Міжнародного агентства з атомної енергії. Рада керуючих МАГАТЕ проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням походження слідів урану на незадекларованих об’єктах. За повідомленням Associated Press, це стало першим подібним рішенням щодо Ірану приблизно за два десятиліття. Резолюцію підтримали 23 держави, проти виступили Росія, Китай і Нігер, ще вісім країн утрималися.

    Західні держави окремо звертають увагу на запаси високозбагаченого урану в Ірані. Перед масштабними ударами по іранських ядерних об’єктах МАГАТЕ оцінювало запас урану, збагаченого до 60%, приблизно у 440,9 кг. Це рівень, який суттєво перевищує потреби більшості цивільних програм, але все ще нижчий від приблизно 90%, що вважається збройовим рівнем. Тегеран категорично заперечує намір створити ядерну зброю та заявляє, що його програма має виключно мирний характер.

    Паралельно санкційний тиск продовжує зростати. Велика Британія 8 вересня опублікувала законодавство про посилення обмежень проти Ірану. Нові правила передбачають розширення торговельних і фінансових заборон та відновлення низки секторальних санкцій, які були послаблені після ядерної угоди 2015 року. Лондон пояснює рішення необхідністю тиску на Тегеран через ядерну програму.

    Сам Іран тим часом намагається пом’якшити удар по власній економіці та морській торгівлі. У четвер Тегеран оголосив про тимчасове скасування 10-відсоткового збору для іноземних суден, які перевозять нафту, газ та інші енергетичні товари до або з Ірану. Такий крок має знизити вартість перевезень у ситуації, коли американська морська блокада та військові ризики різко ускладнили іранський експорт.

    Однак дипломатичний вихід із конфлікту поки не проглядається. У червні США та Іран уже домовлялися про припинення атак і повернення до переговорів щодо режиму судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала стати основою для ширшого врегулювання, однак у наступні місяці вона почала руйнуватися через взаємні звинувачення, суперечки щодо контролю над протокою, нафтових санкцій та ядерної програми.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше неодноразово закликав Вашингтон і Тегеран повернутися до припинення вогню та дипломатії. Він попереджав, що нова велика ескалація може мати непередбачувані наслідки не лише для Близького Сходу, а й для світової економіки та міжнародної безпеки.

    Тепер увага буде прикута до того, що скажуть члени Ради Безпеки після 22:00 за Києвом. Особливо важливими стануть позиції США, Росії, Китаю, Франції та Великої Британії — п’яти постійних членів із правом вето. Історія попередніх засідань показує глибокий розкол: Вашингтон і його європейські союзники звинувачують Іран у порушеннях ядерних зобов’язань і дестабілізації регіону, тоді як Москва та Пекін критикують американські удари й санкційний тиск та наполягають на поверненні до переговорів.

    При цьому головний ризик уже виходить далеко за межі дипломатичної суперечки. Якщо атаки на танкери, нафтові об’єкти чи порти триватимуть, ціна конфлікту дедалі сильніше відчуватиметься поза Близьким Сходом — від вартості пального і транспорту до інфляції та цін на товари. Brent вище $100 стала одним із найбільш очевидних сигналів того, що регіональна війна знову перетворюється на глобальну економічну проблему.

  • США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    Сполучені Штати завдали ударів по підрозділах Корпусу вартових ісламської революції поблизу стратегічно важливої Ормузької протоки. У Вашингтоні заявляють, що операція була спрямована проти іранських сил, які встановлювали морські міни та створювали загрозу міжнародному судноплавству. Тегеран уже назвав дії американських військових «актом агресії», тоді як США відкинули ці звинувачення.

    Про операцію повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

    За версією американського командування, військові вжили «обмежених і точних заходів» проти підрозділів КВІР, причетних до мінування та створення небезпеки для суден в Ормузькій протоці.

    У CENTCOM наголосили, що метою операції був захист цивільного судноплавства та одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу.

    «По суті, Іран створив цю загрозу, а американські військові її усунули, щоб захистити цивільних моряків, торговельне судноплавство та вільний потік світової торгівлі», — заявили в американському командуванні.

    Американські військові також відкинули заяви КВІР про те, що дії США були «актом агресії». У Вашингтоні наполягають, що операція стала відповіддю на безпосередню загрозу судноплавству.

    США знову атакували територію Ірану

    Напередодні американські військові вперше більш ніж за місяць завдали удару по іранському острову Ларак, розташованому поблизу Ормузької протоки.

    Таким чином, напруження між Вашингтоном і Тегераном знову почало стрімко зростати після відносного затишшя.

    Іранська сторона не залишила американські дії без відповіді. Після удару по Лараку Тегеран атакував американські сили в Йорданії.

    Нова ескалація особливо небезпечна через місце протистояння. Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети: будь-яке серйозне порушення руху суден у цьому районі може позначитися не лише на ситуації на Близькому Сході, а й на глобальних поставках енергоносіїв.

    Загроза мін залишається

    Ситуацію додатково ускладнюють повідомлення про можливе мінування Ормузької протоки.

    За даними Bloomberg, попри заяви президента США Дональда Трампа про повне очищення маршруту, протока, ймовірно, все ще може залишатися замінованою.

    Саме можливу мінну загрозу американська сторона називає однією з причин нової військової операції.

    Одночасно тривають дипломатичні спроби не допустити подальшого загострення. Катар веде переговори з Іраном щодо деблокування Ормузької протоки. За наявною інформацією, Тегеран погодився сформувати перелік умов, за яких нормальний рух суден може бути відновлений.

    Однак після нового обміну ударами перспективи швидкої деескалації стають дедалі менш визначеними.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і є одним із ключових маршрутів транспортування нафти та скрапленого природного газу.

    Через неї проходять величезні обсяги енергоресурсів із країн Перської затоки на світові ринки. Тому навіть загроза блокування протоки традиційно викликає побоювання щодо перебоїв із постачанням та можливого зростання світових цін на нафту.

    Нинішня ситуація створює одразу кілька ризиків: можливе мінування морського маршруту, пряме протистояння США та Ірану, атаки на американські сили в регіоні та загроза для цивільних торговельних суден.

    Особливо небезпечним є те, що Вашингтон і Тегеран фактично по-різному трактують саму причину останнього удару. США називають свої дії операцією із захисту судноплавства, тоді як Іран розцінює їх як військову агресію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи обмежаться сторони нинішнім обміном ударами, чи протистояння навколо Ормузької протоки переросте у новий виток масштабної ескалації на Близькому Сході.

  • «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    Іран різко попередив сусідні держави про наслідки можливої підтримки нової кампанії економічного тиску США. У Тегерані заявили, що країни, які допомагатимуть Вашингтону ізолювати іранську економіку або створювати альтернативні маршрути транспортування нафти, ризикують перейти для Ірану до категорії «ворогів». При цьому погрози вже стосуються не лише санкцій — іранське керівництво заговорило про можливі удари по інтересах таких держав та нафтовій інфраструктурі.

    Із жорсткою заявою виступив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї. В інтерв’ю державному телеканалу IRIB він закликав сусідів не долучатися до американської кампанії економічного тиску на Тегеран. Про його заяви повідомляють Al Jazeera, Reuters, Associated Press та інші міжнародні ЗМІ.

    «Ми кажемо всім сусіднім країнам не приєднуватися до економічної війни США. Інакше ми вважатимемо їх ворогами», — заявив Резаї.

    За його словами, Іран не планує одразу переходити до силового сценарію. Тегеран хоче спочатку спробувати переконати сусідні держави не підтримувати Вашингтон, однак у разі провалу дипломатії обіцяє перейти до конкретних дій.

    Тегеран описав три етапи своєї стратегії

    Резаї фактично представив триступеневу модель дій Ірану щодо держав регіону.

    На першому етапі Тегеран має намір вести переговори із сусідами та намагатися знизити напруженість. Далі іранська влада планує переконувати ці країни дистанціюватися від американської політики.

    «Спочатку ми ведемо переговори. Потім ми намагаємося відокремити їх від Америки приємною мовою, бо ми насправді не прагнемо розширення війни», — пояснив іранський посадовець.

    Країнам, які все ж вирішать підтримати американську кампанію, Тегеран, за його словами, може дати певний час для зміни позиції. Однак після цього Іран погрожує перейти до третього етапу.

    «На третьому етапі ми обов’язково діятимемо», — заявив Резаї.

    Associated Press повідомляє, що новий очільник головного безпекового органу Ірану також заявив про можливість ударів по інтересах держав, які допомагатимуть Вашингтону чинити економічний тиск на Тегеран.

    Таким чином, риторика Ірану виходить далеко за межі дипломатичного протесту проти санкцій.

    Під загрозою можуть опинитися альтернативні нафтові маршрути

    Окремо Резаї торкнувся надзвичайно чутливого для світової економіки питання — транспортування нафти.

    Він пригрозив, що Іран може завдати удару по альтернативних маршрутах постачання енергоносіїв, якщо сусідні країни допомагатимуть США обходити проблеми з транспортуванням через Ормузьку протоку.

    AP зазначає, що Резаї говорив про можливість атакувати нафтові маршрути за межами самої Ормузької протоки. Це суттєво розширює географію потенційної ескалації.

    Ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів нинішньої кризи. Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку різко скоротилося на тлі війни та загроз для суден. Водночас Іран напередодні надав спеціальний дозвіл кільком іракським нафтовим танкерам пройти через протоку після дипломатичних переговорів із Багдадом.

    Для Іраку ця проблема особливо болюча. За даними Reuters, Багдад одночасно намагається диверсифікувати маршрути експорту, зокрема через турецький порт Джейхан, сирійський Баніяс та йорданську Акабу.

    Паралельно Франція та Саудівська Аравія обговорюють альтернативні транспортні маршрути, які могли б зменшити залежність від Ормузької протоки.

    Саме такі проєкти тепер потенційно потрапляють під іранські погрози.

    Трамп готує новий удар по економіці Ірану

    Різка заява Тегерана прозвучала після того, як президент США Дональд Трамп анонсував новий етап економічної кампанії проти Ірану.

    Американський президент назвав майбутні заходи найпотужнішою економічною операцією проти країни та пригрозив наслідками не лише самому Тегерану, а й державам та компаніям, які допомагатимуть йому торгувати й обходити обмеження.

    Reuters повідомляє, що Вашингтон готується оголосити нові санкції 24 серпня. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв про підготовку надзвичайно жорсткого пакета обмежень.

    Однією з головних цілей американської стратегії може стати перекриття каналів, через які Іран продовжує отримувати доходи від експорту нафти.

    Особливе значення тут має Китай. За даними Reuters, на нього припадає понад 80% іранського нафтового експорту, що робить Пекін одним із найважливіших факторів для ефективності нової американської кампанії.

    Після заяв Трампа світові ціни на нафту пішли вгору. Reuters 21 серпня повідомляв про зростання нафтових котирувань на тлі побоювань щодо нових санкцій проти торговельних партнерів Ірану та подальшого скорочення постачання.

    Іран називає санкції незаконними

    У Тегерані нову американську стратегію відкидають. Іранська сторона називає заплановані обмеження незаконними екстериторіальними заходами та стверджує, що вони не мають підстав у міжнародному праві.

    Водночас позиція іранського керівництва виглядає подвійною. З одного боку, представники силового та безпекового блоку погрожують жорсткою відповіддю США та їхнім регіональним партнерам. З іншого — президент Ірану Масуд Пезешкіан продовжує говорити про можливість дипломатичного виходу з конфлікту.

    22 серпня Пезешкіан заявив, що настав час завершувати війну зі США, але робити це Іран, за його словами, має «з позиції сили». Паралельно відбуваються дипломатичні контакти: міністри закордонних справ Ірану та Оману провели телефонну розмову, а Єгипет намагається сприяти відновленню американсько-іранських переговорів.

    Активних мирних переговорів між Вашингтоном і Тегераном наразі, за даними Reuters, немає.

    Ризик нової ескалації зростає

    Нова риторика Тегерана створює додаткову загрозу для країн Перської затоки. Якщо раніше головним джерелом ризику залишалася Ормузька протока, тепер Іран прямо допускає дії проти альтернативної інфраструктури та економічних інтересів держав, які допомагатимуть США.

    При цьому Вашингтон намагається перейти від переважно військового тиску до масштабнішої економічної ізоляції Ірану. Reuters зазначає, що Трамп відмовився від продовження дипломатичних переговорів і вирішив посилити санкційний тиск після відсутності бажаного результату від попередніх заходів.

    Через це протистояння дедалі більше охоплює не лише США та Іран. Під загрозою опиняються держави Перської затоки, міжнародні нафтові компанії, банки, судноплавні оператори та країни, які продовжують економічні зв’язки з Тегераном.

    А заява Резаї фактично ставить сусідів Ірану перед вибором: дистанціюватися від нової кампанії Вашингтона або ризикувати потрапити до переліку держав, які Тегеран вважатиме своїми противниками.

  • Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військово-морські сили фактично встановили повний контроль над Ормузькою протокою та очистили стратегічний водний шлях від мін, передає CNN.  За його словами, протока тепер відкрита для судноплавства, а саме ВМС США є силою, яка контролює ситуацію в районі одного з найважливіших енергетичних маршрутів планети. Водночас дані про рух комерційних суден та заяви Ірану свідчать, що говорити про повне повернення Ормузу до нормальної роботи поки зарано.

    Гучну заяву Трамп зробив 10 серпня під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті Білого дому. Американський президент стверджує, що Сполучені Штати провели масштабну операцію з пошуку та знешкодження мін, встановлених у районі протоки.

    «Єдиний, хто зараз контролює Ормузьку протоку, — це ВМС США», — заявив Трамп, додавши, що американські сили контролюють водний шлях «на 100%».

    За словами американського президента, загроза мінування все ще може виникати: окремі міни можуть з’являтися у воді, однак американські військові їх виявляють та знешкоджують. Трамп при цьому заявив, що США «прочистили всю протоку».

    Однак саме формулювання президента про повне відкриття Ормузу потребує обережності. За даними ЗМІ, які відстежують ситуацію із судноплавством, рух через стратегічний маршрут усе ще не повернувся до довоєнного режиму. Тому слова Трампа наразі передусім відображають позицію американської адміністрації щодо військового контролю над водним шляхом, а не остаточне політичне врегулювання статусу протоки.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормуз — вузький морський прохід між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Індійським океаном. У найвужчій частині протока має приблизно 30 кілометрів завширшки.

    У нормальних умовах через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Саме тому будь-яка загроза блокування Ормузу практично миттєво стає проблемою не лише для країн Перської затоки, а й для глобальної економіки.

    Через протоку проходять танкери, що перевозять енергоресурси з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та інших держав регіону. Тривале порушення судноплавства здатне впливати на ціни на нафту, страхування танкерів, вартість фрахту та зрештою — на ціни енергоносіїв далеко за межами Близького Сходу.

    Саме контроль над Ормузом став одним із головних важелів Тегерана у протистоянні зі США. Європейський Союз ще навесні розширив санкційний механізм, щоб отримати можливість запроваджувати обмеження проти осіб та структур, причетних до перешкоджання свободі судноплавства в регіоні. ЄС прямо заявляв, що дії проти суден у протоці суперечать міжнародному праву.

    У червні Євросоюз також запровадив санкції проти командування ВМС Корпусу вартових ісламської революції в провінції Хормозган. За даними Ради ЄС, іранська сторона запроваджувала систему контролю, за якої судна мали передавати інформацію про себе, вантаж і пункт призначення, після чого вирішувалося питання щодо їхнього проходження.

    Розмінування Ормузу триває не перший місяць

    Американська операція в районі протоки розпочалася значно раніше за нинішню заяву Трампа. Ще у квітні Центральне командування США повідомляло про підготовку умов для розмінування Ормузу та прокладання безпечних маршрутів для комерційного судноплавства.

    До операції залучалися американські військові кораблі та спеціалізовані засоби, включно з безпілотними підводними системами. Вашингтон заявляв, що після визначення безпечних маршрутів відповідну інформацію передаватимуть судноплавній галузі.

    Сам Трамп тоді визнавав, що у воді можуть залишатися міни, які необхідно знайти та ліквідувати.

    Тепер президент США стверджує, що ця робота фактично завершена.

    Але Іран не відмовився від претензій на контроль

    Ключова проблема полягає в тому, що фізичне розмінування протоки не означає автоматичного політичного врегулювання.

    Іран раніше наполягав, що судна повинні використовувати маршрути, схвалені Тегераном. Корпус вартових ісламської революції також вимагав від кораблів підтримувати зв’язок з іранськими військово-морськими силами під час проходження Ормузу.

    Ситуацію додатково ускладнила спроба Оману запропонувати альтернативний механізм. Маскат виступив за регіональне управління протокою та добровільні платежі за певні послуги замість моделі, за якої Іран фактично контролював би водний шлях і стягував плату за його використання. За інформацією Reuters від 28 липня, саме питання контролю над Ормузом залишалося одним із головних каменів спотикання в процесі врегулювання американсько-іранського конфлікту.

    Раніше досягнуті домовленості передбачали тимчасове безкоштовне проходження комерційних суден протягом 60 днів та проведення операцій із розмінування. Водночас остаточна модель управління протокою після завершення цього періоду залишилася невизначеною.

    Тегеран висунув Вашингтону додаткові умови

    Ще одна проблема для заявленого Трампом «відкриття» Ормузу — позиція самого Ірану.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявляв, що домовленості між Тегераном та Маскатом щодо маршруту недостатньо для повного відновлення роботи стратегічного водного шляху. Іран пов’язує остаточне врегулювання з ширшим комплексом питань у відносинах зі Сполученими Штатами.

    Таким чином, навіть після заяви Вашингтона про завершення розмінування залишається принципова суперечність: США наполягають на свободі проходу міжнародною протокою, тоді як Тегеран прагне зберегти значний вплив на правила судноплавства.

    Вашингтон раніше прямо відкидав можливість обов’язкової плати за прохід. Держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що жодна держава не може одноосібно претендувати на міжнародний водний шлях або вимагати плату лише за право його використання.

    Заява Трампа може бути сигналом не лише Ірану

    Твердження президента США про «100% контроль» має також політичне та економічне значення. Для Вашингтона критично важливо переконати судноплавні компанії та енергетичні ринки у тому, що Ормуз поступово стає безпечнішим.

    Трамп уже використовував подібну риторику раніше. У березні він закликав нафтові компанії відновлювати перевезення через протоку, стверджуючи, що американські сили суттєво послабили можливості Ірану загрожувати судноплавству. Водночас уже тоді залишалися питання щодо реального масштабу розмінування та готовності комерційних перевізників повернутися на маршрут.

    Нинішня заява є значно категоричнішою: Трамп уже не говорить про часткове відновлення безпеки, а заявляє про повний контроль американського флоту.

    Проте остаточним тестом стане не політична заява Білого дому, а фактичне повернення танкерів і торговельних суден до нормального режиму роботи. Поки цього не сталося, ситуація навколо Ормузької протоки залишається частиною ширшого протистояння США та Ірану.

    Фактично зараз існують дві паралельні реальності. Вашингтон заявляє, що військова загроза мінування значною мірою усунена і протока перебуває під контролем ВМС США. Тегеран, своєю чергою, не відмовляється від претензій на участь у визначенні правил проходу суден та пов’язує повне відкриття Ормузу з ширшими політичними домовленостями.

    Тому слова Трампа про «100% контроль» можуть означати важливий військовий перелом навколо Ормузу, але ще не ставлять крапку в боротьбі за один із найважливіших морських маршрутів світу.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжили зростання у п’ятницю, 10 липня, та готуються завершити тиждень упевненим підвищенням на тлі різкого загострення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном. Основним фактором, який підтримує ринок, стала майже повна зупинка судноплавства через Ормузьку протоку після взаємних військових ударів двох країн. Інвестори побоюються, що подальша ескалація може призвести до серйозних перебоїв із постачанням нафти на світові ринки, що вже відобразилося на вартості енергоносіїв.

    Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на нафту марки Brent у п’ятницю подорожчали на 19 центів, або на 0,25%, до 76,49 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 19 центів, або 0,26%, і торгувалася на рівні 72,27 долара за барель.

    Попри те, що денне зростання було відносно помірним, обидва еталонні сорти нафти демонструють значне підвищення у тижневому вимірі. Якщо торги завершаться на поточних рівнях, Brent за підсумками тижня подорожчає приблизно на 6%, тоді як WTI додасть близько 5%. Це стане одним із найпомітніших тижневих стрибків цін за останній період.

    Аналітики пояснюють, що нинішня ситуація на нафтовому ринку формується насамперед під впливом геополітичних ризиків. Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, оскільки будь-які бойові дії у цьому регіоні безпосередньо впливають на глобальне постачання енергоносіїв.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу. Через неї проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти та значна частина поставок скрапленого природного газу. Саме через цей вузький морський шлях транспортується сировина із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та Ірану до міжнародних ринків.

    Після нової хвилі військового протистояння між Вашингтоном і Тегераном рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку практично припинився. Судноплавні компанії почали відкладати проходження маршруту через різке підвищення рівня небезпеки та побоювання нових атак на цивільні судна.

    Саме це, за оцінками експертів, стало ключовим фактором нинішнього зростання нафтових котирувань.

    Засновниця аналітичної компанії Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що ринок уже відійшов від пікових значень, зафіксованих у середині тижня, однак так звана “премія за ризик” залишається дуже високою.

    За її словами, інвестори продовжують закладати у вартість нафти потенційні перебої з поставками через майже повну зупинку руху через Ормузьку протоку. При цьому експерти поки не бачать ознак того, що ситуація із судноплавством найближчим часом нормалізується.

    Аналітики зазначають, що ринок традиційно дуже чутливо реагує на будь-які ризики, пов’язані з Ормузькою протокою. Навіть короткочасні перебої у її роботі можуть вплинути на світовий баланс попиту та пропозиції, оскільки альтернативні маршрути транспортування нафти мають значно меншу пропускну спроможність.

    Попри це, подальше стрімке зростання цін наразі стримується очікуваннями можливого повернення США та Ірану до дипломатичних переговорів. Частина учасників ринку вважає, що навіть після взаємних ударів сторони можуть спробувати уникнути масштабного військового конфлікту.

    Напередодні американська адміністрація заявила, що технічні переговори між США та Іраном щодо остаточної мирної угоди тривають, хоча президент Дональд Трамп раніше зазначив, що рамкова домовленість про припинення бойових дій фактично втратила чинність через останні дії Тегерана.

    Однак саме військова ескалація залишається головним чинником, який визначає настрої на ринку.

    У четвер іранські сили завдали ударів по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки. Ці атаки стали відповіддю на масштабні удари США по десятках цілей на території Ірану, які американська сторона здійснила у вівторок і середу.

    Вашингтон заявив, що його операція була відповіддю на серію нападів на міжнародні комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які США покладають на Іран.

    Таким чином, бойові дії між двома країнами фактично поставили під загрозу режим припинення вогню, про який сторони домовилися лише три тижні тому.

    Додаткову тривогу на світових ринках викликали повідомлення іранських засобів масової інформації про вибухи у південних районах країни. Зокрема, повідомлялося про інциденти поблизу міста Бушер, де розташована єдина діюча атомна електростанція Ірану. Офіційного підтвердження причин вибухів або інформації про можливі пошкодження ядерного об’єкта наразі не надходило.

    Фінансові ринки уважно стежать за розвитком ситуації, адже будь-яке подальше загострення може не лише вплинути на нафтові котирування, а й позначитися на глобальній економіці.

    Експерти наголошують, що тривале порушення судноплавства через Ормузьку протоку може призвести до скорочення світових поставок нафти, збільшення транспортних витрат, зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску в багатьох країнах.

    Особливо вразливими до подібних змін залишаються держави, економіка яких значною мірою залежить від імпорту нафти та нафтопродуктів. Крім того, подорожчання сировини може негативно вплинути на промисловість, транспортний сектор і світову торгівлю загалом.

    Водночас аналітики зазначають, що ситуація може швидко змінитися залежно від політичних рішень Вашингтона та Тегерана. Якщо сторонам вдасться відновити повноцінний переговорний процес і знизити рівень військової напруги, ціни можуть стабілізуватися. Якщо ж бойові дії продовжаться, а рух танкерів через Ормузьку протоку залишатиметься обмеженим, ринок, імовірно, відреагує новою хвилею подорожчання нафти.

    Саме тому найближчими днями увага інвесторів буде прикута не лише до біржових торгів, а й до будь-яких заяв офіційних представників США та Ірану, які можуть вплинути на розвиток конфлікту та визначити подальший напрямок світового нафтового ринку.

  • Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР), за даними американських посадовців, завдав ракетного удару по двох комерційних суднах, які проходили через Ормузьку протоку. Внаслідок атаки обидва судна зазнали значних пошкоджень, однак інформації про загиблих чи постраждалих членів екіпажів наразі немає.

    Про інцидент спочатку повідомило видання Axios із посиланням на двох американських чиновників. Згодом інформацію підтвердили міжнародні агентства, зокрема Reuters, а також низка західних медіа.

    За даними джерел, Іран випустив щонайменше дві ракети по цивільних суднах, які здійснювали транзит через одну з найважливіших морських транспортних артерій світу. Обидва кораблі отримали суттєві пошкодження корпусу та внутрішніх систем, проте екіпажі змогли уникнути людських втрат.

    Паралельно британське агентство United Kingdom Maritime Trade Operations (UKMTO) повідомило про сигнал лиха від капітана танкера, який перебував поблизу узбережжя Оману. За інформацією відомства, судно було уражене невідомим боєприпасом, після чого на борту виникла масштабна пожежа.

    За інформацією американських чиновників, друге комерційне судно також було уражене практично одночасно з першим. У Вашингтоні розцінюють цей інцидент як чергову атаку Ірану на міжнародне цивільне судноплавство, що може поставити під загрозу безпеку одного з ключових енергетичних маршрутів світу.

    Ормузька протока є стратегічним морським коридором, через який щодня транспортується значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яка ескалація в цьому районі традиційно викликає занепокоєння на світових енергетичних ринках та серед міжнародних судноплавних компаній.

    Інцидент стався на тлі напружених, але безрезультатних непрямих переговорів між США та Іраном щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. За даними Axios, атака може поставити під загрозу попередні домовленості про зниження напруженості в регіоні.

    Офіційний Тегеран станом на момент публікації не підтвердив відповідальність за удар. Водночас іранські державні медіа заявили, що одне із суден нібито проігнорувало попередження щодо маршруту руху, хоча прямого визнання атаки не зробили.

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.

  • Іран атакував цивільне судно: США завдали ударів у відповідь

    Іран атакував цивільне судно: США завдали ударів у відповідь

    Увечері 26 червня Сполучені Штати Америки завдали серії авіаударів по військових об’єктах Ірану в районі Ормузької протоки. Американська сторона заявила, що операція стала прямою відповіддю на атаку іранських сил по цивільному торговельному судну, яка відбулася днем раніше та, за оцінкою Вашингтона, стала грубим порушенням чинного режиму припинення вогню. Під удар потрапили склади ракетного озброєння, бази безпілотних літальних апаратів, а також берегові радіолокаційні станції, які, за даними США, використовувалися Іраном для ведення військових операцій у районі стратегічно важливої морської артерії.

    Про це повідомило Центральне командування США (CENTCOM) у своїй офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі Х.

    У повідомленні зазначається, що американська авіація завдала високоточних ударів по низці іранських військових об’єктів після того, як 25 червня Іран здійснив атаку на цивільне вантажне судно M/V Ever Lovely, використавши ударний безпілотник. За інформацією американського командування, дрон був запущений у режимі “камікадзе” та атакував судно під час його проходження через Ормузьку протоку.

    У CENTCOM уточнили, що в момент атаки судно під прапором Сінгапуру виходило з Ормузької протоки вздовж узбережжя Оману, виконуючи комерційний рейс. Унаслідок удару було поставлено під загрозу безпеку цивільного судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу, через який щодня проходять значні обсяги світових поставок нафти, зрідженого природного газу та інших стратегічно важливих вантажів.

    Американські військові наголосили, що напад Ірану не лише становив загрозу цивільному екіпажу та міжнародному судноплавству, а й порушив умови чинного режиму припинення вогню, який мав забезпечити тимчасову стабілізацію ситуації в регіоні та створити передумови для подальших переговорів.

    «Американські літаки завдали ударів по іранських сховищах ракет і безпілотників, а також по берегових станціях радіолокацій після того, як Іран 25 червня атакував судно M/V Ever Lovely безпілотником, спрямованим в один бік», — йдеться у заяві Центрального командування США.

    У командуванні також різко засудили дії Тегерана, заявивши, що атака на комерційне судно є невиправданою агресією, яка підриває свободу міжнародного судноплавства та створює додаткові ризики для глобальної торгівлі.

    «Невиправдана агресія іранських сил проти комерційного судноплавства явно порушила режим припинення вогню. Більше того, небезпечна поведінка Ірану підірвала свободу судноплавства, оскільки торгівля все активніше здійснюється через цей найважливіший міжнародний торговий коридор», — наголосили у CENTCOM.

    У заяві також підкреслюється, що американські військові продовжать забезпечувати координацію безпечного проходу цивільних і торговельних суден через Ормузьку протоку, а також співпрацюватимуть із міжнародними партнерами для гарантування безпеки морських перевезень у регіоні.

    Водночас журналіст американського видання Axios Барак Равід із посиланням на власні джерела повідомив, що удари США були завдані саме по іранських військових цілях, розташованих у районі Ормузької протоки. За його словами, операція мала обмежений характер і була спрямована виключно на об’єкти, які могли використовуватися для подальших атак на цивільне судноплавство.

    Перед цим, 25 червня, низка міжнародних ЗМІ повідомила, що Іран атакував цивільне торговельне судно, яке проходило Ормузькою протокою. Інцидент одразу викликав занепокоєння міжнародної спільноти, оскільки цей морський маршрут має критично важливе значення для світової економіки. Будь-які атаки на цивільні кораблі можуть призвести до перебоїв у глобальних поставках енергоносіїв, зростання страхових ставок для судноплавних компаній та різкого підвищення напруженості в регіоні.

    Наступного дня президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив факт атаки, заявивши, що Іран застосував щонайменше чотири ударні безпілотники для нападу на вантажне судно. За словами американського лідера, один із дронів безпосередньо влучив у цивільний корабель.

    Коментуючи інцидент, Трамп наголосив, що дії Ірану стали прямим порушенням домовленостей про припинення вогню. Йдеться про рамкову угоду, яка нещодавно продовжила перемир’я ще на 60 днів та мала забезпечити сторонам час для проведення переговорів щодо досягнення остаточної угоди про завершення війни. За оцінкою Вашингтона, напад на цивільне судно поставив під сумнів готовність Тегерана дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань і став причиною силової відповіді з боку США.

    Останній інцидент свідчить про нове загострення ситуації в районі Перської затоки та Ормузької протоки, яка залишається одним із найбільш стратегічно важливих і водночас найнапруженіших регіонів світу. Через цей морський коридор проходить значна частина світового експорту нафти, тому будь-які військові інциденти в акваторії миттєво привертають увагу міжнародної спільноти та можуть мати наслідки для глобальних ринків і безпеки міжнародного судноплавства.