Позначка: перу

  • Аномальна стихія в Перу: на регіон обрушився град розміром із тенісний м’яч

    Аномальна стихія в Перу: на регіон обрушився град розміром із тенісний м’яч

    Перу зіткнулося з екстремальними погодними умовами. На низку регіонів країни обрушилася потужна негода, головною аномалією якої став велетенський град. За свідченнями очевидців та даними метеорологічних служб, розміри крижаних куль досягали габаритів тенісного м’яча.

    Стихія завдала серйозної шкоди місцевій інфраструктурі, пошкодивши дахи будинків, автомобілі та сільськогосподарські угіддя.

    Головні деталі природного катаклізму:

    • Розмір крижаних куль: Небувалий за розмірами град руйнував шифер на дахах і залишав глибокі вм’ятини на кузовах машин.
    • Наслідки для господарства: Удари стихії припали на сільськогосподарські райони, що загрожує знищенням значної частини врожаю місцевих фермерів.
    • Погодні аномалії: Метеорологи пов’язують такі раптові й руйнівні опади з різкою зміною кліматичних умов та проходженням холодних атмосферних фронтів через гірські регіони країни.
  • Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити $52 млн військової допомоги, раніше запланованої для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку, на підтримку Панами, Перу, Еквадору та Колумбії. Про це повідомила The Washington Post із посиланням на трьох американських посадовців, обізнаних із рішенням.

    Особливу суперечку у Вашингтоні викликали кошти для Словаччини та Північної Македонії. За даними видання, вони були включені Конгресом до додаткового пакета, пов’язаного з підтримкою України та європейських партнерів після повномасштабного вторгнення Росії. Демократи в Конгресі стверджують, що виконавча влада не може вільно перенаправляти ці гроші на цілі, не пов’язані з початковим призначенням.

    У вересні Держдепартамент повідомив Конгрес про намір перерозподілити фінансування. Після цього сенаторка-демократка Джин Шахін та конгресмен Грегорі Мікс наклали процедурне блокування на цей крок. Однак наприкінці вересня адміністрація повідомила законодавців, що все одно рухатиметься вперед із перенаправленням коштів.

    У листі до держсекретаря Марко Рубіо Шахін та Мікс заявили, що Конгрес виділяв гроші для чітко визначеної мети — підтримки України та європейських союзників після російського вторгнення. За їхньою оцінкою, адміністрація не має необмежених повноважень змінювати кінцевих отримувачів таких коштів. Це позиція законодавців-демократів; сама адміністрація трактує свої повноваження інакше.

    Держдепартамент пояснює рішення новим акцентом американської зовнішньої політики на Західній півкулі. Представники відомства заявляли, що кошти в Латинській Америці мають піти на боротьбу з наркотероризмом, посилення безпеки Панамського каналу та протидію стратегічному впливу суперників США у регіоні.

    Йдеться про програму Foreign Military Financing — механізм, через який іноземні партнери можуть закуповувати американське військове обладнання коштом США. Перенаправлення $52 млн не означає повного припинення допомоги Словаччині, Північній Македонії, Тунісу чи Іраку, але Вашингтон не повідомив, скільки саме фінансування залишиться для кожної з цих держав після перерозподілу.

    Рішення вписується у ширший перегляд американських пріоритетів. Адміністрація Трампа дедалі більше переносить увагу на Латинську Америку та Карибський басейн, зокрема на боротьбу з наркотрафіком, міграцією та впливом Китаю і Росії. TIME повідомляв, що Білий дім прямо пов’язує збільшення військової підтримки регіону з прагненням не допустити посилення стратегічних конкурентів США у Західній півкулі.

    Для Панами додаткове фінансування пов’язують передусім із безпекою Панамського каналу. Для Колумбії, Еквадору та Перу — із посиленням силових структур і спільними антинаркотичними операціями. У 2026 році військова участь США в регіоні вже помітно зросла: Вашингтон розширює використання безпілотників, розвідки та спільних операцій проти наркотрафіку.

    Водночас критики цього курсу в США застерігають, що скорочення військової підтримки європейських союзників може поступово послаблювати оборонні зв’язки Вашингтона з НАТО. Колишні посадовці Пентагону, яких цитує TIME, вважають, що постійне перекидання ресурсів із Європи може негативно впливати на довіру союзників до США. Це експертна оцінка, а не офіційна позиція американської влади.

    Найчутливішим аспектом залишається саме походження частини коштів. The Washington Post наголошує: фінансування для Словаччини та Північної Македонії було схвалено в межах законодавства, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України. Саме тому законодавці вважають їхнє перенаправлення окремим юридичним питанням, а не звичайною зміною географії військової допомоги.

    При цьому некоректно говорити, що Трамп «забрав $52 млн безпосередньо в України». Йдеться не про кошти, які мали бути передані Києву напряму, а про військове фінансування для чотирьох інших країн. Частина цих грошей, однак, справді була виділена Конгресом у контексті підтримки держав, що зазнали наслідків російської війни проти України.

    Сам Білий дім подає рішення як частину нової стратегії: більше ресурсів мають залишатися ближче до кордонів США та використовуватися для регіональної безпеки. Держдепартамент заявив The Washington Post, що використання коштів у Західній півкулі має зміцнити партнерства США у сфері безпеки й протидіяти військовому впливу противників у регіоні.

    Отже, суперечка навколо $52 млн фактично стала ще одним проявом ширшого конфлікту між адміністрацією Трампа та частиною Конгресу щодо контролю над зовнішньою допомогою. Білий дім прагне швидше переорієнтувати ресурси на власні стратегічні пріоритети, тоді як законодавці наполягають, що гроші, вже схвалені Конгресом для конкретної мети, не можна безперешкодно перенаправляти в інші регіони.

    Для України це важливо не через пряме скорочення її пакета допомоги, а як сигнал зміни американських пріоритетів: Вашингтон дедалі активніше відводить частину військових ресурсів від Європи та Близького Сходу на користь Латинської Америки.

  • Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Міністерство закордонних справ Перу розпочало масштабні дії з повернення своїх громадян із Росії, яких, за даними влади та правозахисників, могли обманом завербувати й змусити брати участь у війні проти України. Ситуація вже набула ознак системної проблеми та стала підставою для кримінального розслідування.

    За інформацією МЗС Перу, лише за останні два тижні на батьківщину вдалося повернути 18 громадян, які опинилися в Росії за обставин, що викликають серйозні підозри щодо примусового залучення до війни.

    Дипломатичні установи продовжують працювати над поверненням інших громадян. Очікується, що ще один перуанець прибуде додому 3 травня, а шістьох мають репатріювати 4 травня. Крім того, щонайменше двоє громадян наразі перебувають під захистом посольства Перу в Москві та очікують на завершення процедур повернення.

    У МЗС наголошують, що йдеться не про поодинокі випадки, а про ширшу проблему, яка потребує системного реагування.

    За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих і їхніх родин, громадян Перу заманювали до Росії під виглядом легального працевлаштування. У рекламних пропозиціях обіцяли роботу в цивільних сферах — охороні, будівництві, логістиці, сфері обслуговування.

    Зокрема, людям пропонували вакансії охоронців, інженерів, кухарів або водіїв таксі — тобто діяльність, яка не передбачає участі у бойових діях.

    Однак після прибуття до Росії ситуація кардинально змінювалася. За свідченнями постраждалих:

    • їх змушували підписувати документи російською мовою без перекладу;
    • вилучали паспорти та інші документи;
    • обмежували можливість пересування;
    • направляли на короткий курс військової підготовки;
    • після цього відправляли у зону бойових дій.

    Правозахисники вважають, що такі дії можуть мати ознаки торгівлі людьми, трудової експлуатації та примусу до участі у збройному конфлікті.

    На тлі численних звернень родичів зниклих громадян прокуратура Перу відкрила попереднє розслідування щодо можливої торгівлі людьми. За даними слідства, йдеться про сотні випадків, коли зв’язок із людьми обривався після їхнього виїзду до Росії.

    Слідчі перевіряють обставини вербування, канали переміщення людей, можливу участь організованих мереж або посередників, причетність іноземних структур до залучення громадян Перу до війни.

    У центрі уваги — встановлення повного ланцюга організації таких поїздок і відповідальності осіб, які могли вводити людей в оману.

    За оцінками адвокатів і правозахисників, із жовтня 2025 року до Росії могли виїхати близько 600 громадян Перу за подібними схемами. Частина з них, імовірно, опинилася безпосередньо на фронті.

    Відомо, що щонайменше 13 перуанців уже загинули у війні. Водночас точна кількість тих, хто перебуває у зоні бойових дій або не виходить на зв’язок, залишається невідомою.

    МЗС Перу заявляє, що активізувало консульську роботу через посольство в Москві. Дипломати надають допомогу громадянам, які звертаються по захист, і координують їх повернення.

    У відомстві підкреслюють, що діють у межах міжнародного права та підтримують контакт із відповідними структурами інших держав.

    Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми використання іноземців у війнах через обман або примус, що може мати міжнародно-правові наслідки.

    Перуанська влада закликає громадян бути обережними щодо пропозицій роботи за кордоном, особливо якщо вони пов’язані з поїздками до країн, залучених у збройні конфлікти.

    Дипломати наголошують на необхідності перевіряти роботодавців, умови контрактів і звертатися до офіційних установ перед виїздом.

    Процес повернення громадян триває, а розслідування набирає обертів. Уряд Перу заявляє про готовність вживати додаткових заходів для захисту своїх громадян та притягнення винних до відповідальності.

    Очікується, що найближчим часом з’являться нові деталі щодо масштабів вербування, а також можливих міжнародних каналів, які могли бути задіяні у цій схемі.

  • На курорті в Перу українець убив та розчленував росіянку

    На курорті в Перу українець убив та розчленував росіянку

    В одному з лікувальних центрів міста Юрімагуас, Перу, стався жахливий злочин, який сколихнув місцеву громаду. За повідомленнями місцевих ЗМІ, 38-річний громадянин України Іван Кузнєцов скоїв убивство 44-річної громадянки Росії Людмили Лазаренко. після чого спробував розчленувати її тіло.

    Після цього він спробував розчленувати тіло, щоб позбутися його. Пара проживала в одному номері.

    Поліція приїхала на крики жертви. Чоловік під час затримання поводився неадекватно, дряпався і кусався.

    Чоловіком убитої він, судячи з усього, не є, оскільки в соцмережах у росіянки багато фотографій із чоловіком і дочками. Але вони з Кузнєцовим, як стверджується, проживали разом у номері.

    У Кузнєцова знайшли курильну трубку. Але поки доказів того, що він вживав місцевий наркотик аяуаску, не виявлено.

    Наразі українець заарештований за підозрою у вбивстві.