Позначка: Петро Пантелєєв

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонт огорожі Байкового кладовища у Києві призупинено. Причиною стали відсутність узгодженої науково-проєктної документації та суспільний резонанс щодо збереження культурної спадщини. Київська міська державна адміністрація ініціювала перевірку, яка показала, що частина історичної цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що сталося

    У грудні 2024 року Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” розпочала капітальний ремонт огорожі Байкового кладовища, реалізуючи проєкт протизсувних заходів. Тендер на виконання робіт виграла компанія ТОВ “Будівельна компанія “ДЕНКО”, а загальна сума контракту становила майже 200 тисяч гривень.

    Після початку ремонту пам’яткоохоронець Дмитро Перов зареєстрував петицію із закликом зупинити роботи та зберегти історичну частину огорожі. Це викликало значний суспільний резонанс.

    Чому виник конфлікт

    Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв пояснив, що не вся огорожа Байкового кладовища є пам’яткою культурної спадщини. До історичних елементів належать:

    • надбрамна церква,
    • 12 секцій цегляної огорожі з металевими ґратами,
    • Католицькі та Лютеранські ворота.

    За словами Пантелєєва, роботи спрямовані на збереження поховань, а не на зміну історичних конструкцій. Водночас перевірка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА виявила, що частина цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що буде далі

    Департамент охорони культурної спадщини видав припис про призупинення робіт до отримання відповідної науково-проєктної документації. Також заплановане залучення експертів для проведення комплексних досліджень усіх конструктивних елементів огорожі.

    Фахівці Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій встановили, що демонтована цегла була виготовлена у середині ХХ століття. Через її поганий стан експерти не рекомендують використовувати її повторно.

    На сьогодні будівельні та демонтажні роботи на території Байкового кладовища повністю зупинені. Чи відновиться ремонт після розробки нової проєктної документації – поки що невідомо.