Позначка: Пхеньян

  • «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Суперечка між Києвом і Сеулом навколо передачі Південній Кореї двох полонених військових із КНДР отримала новий поворот. Адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що Україна ще до виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН повідомила Сеулу про можливу публічну згадку цієї історії. Водночас південнокорейська сторона стверджує, що не знала, як саме президент України сформулює заяву.

    Про це Korea JoongAng Daily повідомило з посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї.

    За його словами, українська сторона «заздалегідь повідомила» Сеулу про намір Зеленського порушити тему двох північнокорейських військовополонених і звернулася по розуміння ситуації.

    «Ми через дипломатичні канали знали про можливість того, що інформація щодо репатріації північнокорейських полонених може бути включена до виступу», — пояснив посадовець. Однак, за його словами, Південній Кореї не було зрозуміло, «як саме це питання буде сформульовано».

    Таким чином, нова заява дещо уточнює картину дипломатичної суперечки, яка виникла після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН.

    Раніше президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно заявив, що Київ порушив домовленість про конфіденційність, розповівши про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР. Він назвав ситуацію «глибоко прикрою» та наголосив, що доля північнокорейських полонених є надзвичайно чутливим питанням для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.

    За версією Сеула, Південна Корея хотіла вирішити питання максимально швидко та без зайвого публічного розголосу.

    Представник адміністрації Лі Чже Мьона пояснив, що позиція уряду полягала в тихому врегулюванні ситуації, оскільки публічність могла створити додаткові політичні та безпекові ризики.

    Сеул стверджує, що сторони мали взаємне розуміння: передача двох військових повинна відбутися без публічного оголошення. Саме тому виступ Зеленського, за версією південнокорейської адміністрації, «дещо відійшов» від попереднього розуміння між сторонами.

    Але в Києві цю версію подій заперечують.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що домовленості, яка забороняла б українській стороні розповідати про передачу полонених, не існувало. В Офісі президента також заявили, що Україна не брала на себе зобов’язання приховувати сам факт переміщення військових КНДР до Південної Кореї.

    За інформацією РБК-Україна з посиланням на співрозмовника в Офісі президента, Київ виходить із позиції, що питання військовополонених має суспільне значення, зокрема тому, що українці мають право знати про подальшу долю людей, яких українські військові взяли в полон.

    Саме тут і виникає головна розбіжність між сторонами.

    Південна Корея говорить про домовленість щодо конфіденційності всієї операції. Українська сторона натомість стверджує, що не обіцяла приховувати сам факт передачі військових і не вважає заяву Зеленського порушенням домовленостей.

    При цьому тепер стало відомо, що Сеул усе ж був попереджений про можливу згадку цієї теми ще до виступу українського президента.

    Тобто суперечка фактично стосується не того, чи знала Південна Корея про намір Зеленського говорити про полонених, а того, наскільки детально сторони погодили межі публічного розкриття інформації.

    Сам Зеленський розповів про двох військових КНДР під час виступу на загальних дебатах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Президент заявив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, яких українські сили захопили в російській Курській області.

    Ці військовослужбовці потрапили в український полон ще у січні 2025 року.

    На той момент Київ повідомляв, що вони входили до підрозділів КНДР, які Росія залучила до бойових дій у Курській області.

    Питання їхньої подальшої долі від початку було непростим. Південна Корея вважає жителів КНДР громадянами Республіки Корея відповідно до власної конституційної системи та заявляє, що готова забезпечувати захист північнокорейцям, які добровільно хочуть переїхати на Південь.

    У липні 2026 року президенти Володимир Зеленський і Лі Чже Мьон уже обговорювали питання північнокорейських військовополонених під час двосторонньої зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі.

    За офіційним повідомленням адміністрації президента Південної Кореї, тоді сторони домовилися вирішувати долю полонених із повагою до їхньої власної волі, а також відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів.

    Саме добровільність була принциповою умовою.

    Раніше обидва полонені через інтерв’ю та передані послання висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Після цього між Києвом та Сеулом тривали консультації щодо юридичної та практичної сторони їхнього переміщення.

    Ситуація має значно ширший геополітичний контекст.

    Північна Корея стала безпосереднім військовим партнером Росії у війні проти України. Пхеньян не лише передавав Москві боєприпаси та ракети, а й направив військовослужбовців до Росії, де вони брали участь у бойових діях проти українських сил.

    Саме тому історія двох полонених виходить далеко за межі звичайної процедури поводження з військовополоненими.

    Для Південної Кореї вона безпосередньо пов’язана з відносинами з Пхеньяном, безпекою Корейського півострова та внутрішньою політикою.

    «Ненька інфо» раніше детально розбирала дипломатичний конфлікт після заяви Зеленського. У матеріалі йшлося про претензії Сеула щодо конфіденційності та ризики, які південнокорейська сторона бачить у публічному обговоренні долі військових КНДР.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР — матеріал «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про ширший контекст відносин Києва й Сеула. Попри участь військових КНДР у війні на боці Росії, Південна Корея досі утримується від прямих поставок Україні летального озброєння та систем ППО, наголошуючи на внутрішніх правилах і збереженні переважно гуманітарної та нелетальної підтримки.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    При цьому нинішня суперечка, судячи із заяв південнокорейської адміністрації, поки не повинна вплинути на допомогу Україні.

    Представник офісу президента Південної Кореї окремо заявив, що консультації щодо підтримки Києва є іншим питанням і не пов’язані безпосередньо зі скандалом навколо полонених. За його словами, допомога Україні надавалася раніше і продовжуватиметься.

    Це важливий сигнал на тлі різких публічних слів Лі Чже Мьона.

    Фактично станом на 27 вересня позиції сторін виглядають так: Сеул стверджує, що існувало взаємне розуміння про непублічний характер передачі військових, а заява Зеленського вийшла за межі цього розуміння. Київ заперечує наявність зобов’язання приховувати сам факт передачі. Водночас адміністрація президента Південної Кореї тепер підтвердила, що українська сторона попередила її заздалегідь, що тема полонених може прозвучати під час виступу Зеленського.

    Саме ця деталь робить історію значно складнішою, ніж початкові повідомлення про нібито абсолютно несподіване для Сеула розголошення.

    Наразі немає даних про розрив домовленостей щодо підтримки України або про погіршення офіційної співпраці між двома державами. Навпаки, південнокорейська сторона публічно відокремлює суперечку щодо конфіденційності від подальшої допомоги Києву.

    Водночас історія показує, наскільки чутливим для Сеула залишається будь-яке питання, пов’язане з громадянами КНДР, особливо коли воно одночасно зачіпає Пхеньян, Москву, війну проти України та внутрішню безпекову політику Південної Кореї.

  • «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відреагував на його спроби відновити прямий діалог. Заява пролунала практично одразу після рішення американського президента наказати суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї — маневри, які Пхеньян протягом багатьох років називає загрозою своїй безпеці.

    Про це повідомляє Reuters.

    У понеділок, 17 серпня, під час спілкування з журналістами у Білому домі Трампа запитали, чому Кім Чен Ин досі нібито не відповів на його спроби поновити контакти між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Американський президент заперечив саме формулювання запитання, заявивши, що відповідь від північнокорейського лідера вже була. Водночас Трамп не пояснив, коли саме відбувся контакт, яким каналом могла бути передана відповідь та що саме повідомив Кім Чен Ин.

    «Відповів», — заявив Трамп, після чого додав, що Кім Чен Ин завжди ставився до нього з повагою.

    Таким чином, наразі невідомо, чи йдеться про пряме повідомлення від керівництва КНДР, дипломатичні канали або інший сигнал з боку Пхеньяна. Офіційного оголошення про нову зустріч двох лідерів також поки немає.

    Трамп пішов назустріч Пхеньяну щодо військових навчань

    Заява Трампа привернула особливу увагу через її час. Лише напередодні американський президент наказав Пентагону «суттєво скоротити» масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю.

    Йдеться про щорічні навчання Ulchi Freedom Shield. У них мали брати участь близько 18 тисяч південнокорейських військовослужбовців. Попри заяву Трампа, Сеул повідомив, що навчання розпочалися відповідно до запланованого графіка.

    Трамп назвав масштабні спільні маневри дорогими для Сполучених Штатів і поставив під сумнів доцільність їх проведення у нинішньому форматі. Крім фінансового аргументу, він фактично визнав, що враховує реакцію Пхеньяна: президент США назвав такі навчання невдалим та ворожим сигналом для Північної Кореї.

    Ще одним аргументом Трампа стала позиція Сеула щодо Ірану. Президент США висловив невдоволення тим, що Південна Корея не долучилася до американських дій проти Тегерана.

    При цьому Трамп знову наголосив на своїх особистих відносинах із Кім Чен Ином, які він називає «дуже хорошими».

    Для Пхеньяна питання американсько-південнокорейських навчань є принциповим. Влада КНДР регулярно називає їх репетицією нападу та використовує проведення маневрів як аргумент для виправдання розвитку власної ракетно-ядерної програми.

    У Сеулі сподіваються на повернення переговорів

    Рішення Трампа викликало неоднозначну реакцію в Південній Кореї. Адміністрація президента Лі Чже Мьона сподівається, що зменшення масштабів навчань може відкрити шлях до відновлення переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Південнокорейська влада виступає за відновлення міжкорейського діалогу та вже демонструвала готовність до дипломатичних кроків, спрямованих на зниження напруженості на Корейському півострові. Водночас Пхеньян поки не демонстрував аналогічної готовності та продовжував розвиток своєї військової програми.

    Критики рішення Трампа побоюються іншого сценарію: якщо Вашингтон скорочуватиме військову активність без конкретних поступок з боку КНДР, це може послабити стримування Північної Кореї та викликати питання щодо надійності американських гарантій безпеки союзникам у регіоні.

    Особливо гостро ця дискусія відбувається на тлі того, що Північна Корея продовжує розвивати ядерні та ракетні можливості, а її відносини з Росією за останні роки суттєво поглибилися.

    Трамп уже намагався домовитися з Кім Чен Ином

    Нинішні заяви американського президента можуть свідчити про спробу повернутися до моделі особистої дипломатії, яку Трамп активно використовував під час свого першого президентського терміну.

    Тоді відносини між двома політиками пройшли шлях від надзвичайно жорсткої риторики та взаємних погроз до особистих зустрічей.

    У червні 2018 року Трамп і Кім провели історичний саміт у Сінгапурі — першу в історії зустріч чинного президента США з лідером КНДР. У лютому 2019 року вони зустрілися вдруге у Ханої, однак переговори завершилися без угоди через розбіжності щодо ядерної програми Північної Кореї та санкцій.

    У червні того ж року Трамп зустрівся з Кімом у демілітаризованій зоні між двома Кореями та став першим чинним американським президентом, який ступив на територію КНДР.

    Між Трампом та Кімом також відбувався обмін особистими листами, а американський президент неодноразово наголошував на особливому характері їхніх відносин.

    Однак дипломатичний прорив так і не привів до домовленості про ядерне роззброєння Північної Кореї.

    Чи можлива нова зустріч Трампа і Кіма

    Reuters зазначає, що у другий президентський термін контакти Трампа з Кім Чен Ином до останнього часу отримували значно менше уваги Білого дому, ніж у 2018–2019 роках. Однак американський президент неодноразово демонстрував зацікавленість у відновленні дипломатії з північнокорейським лідером.

    Тепер одразу два кроки — наказ скоротити спільні навчання із Сеулом і заява про отриману «відповідь» від Кім Чен Ина — знову поставили питання про можливість особистих переговорів.

    Утім, умови для них зараз значно відрізняються від ситуації часів першої каденції Трампа. Північна Корея за минулі роки продовжила вдосконалювати свої ядерні та ракетні можливості, а її стратегічні зв’язки з Росією та Китаєм стали важливішими. Через це перспективи того, що Кім погодиться відмовитися від ядерного арсеналу, залишаються вкрай невизначеними.

    Водночас навіть сам факт можливого відновлення прямого контакту між Вашингтоном і Пхеньяном може стати початком нового дипломатичного етапу на Корейському півострові.

    Поки ж Трамп не розкрив головного — що саме означала «відповідь» Кім Чен Ина і чи домовилися сторони про конкретні переговори.

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав молодь країни до посилення дисципліни, ідеологічної стійкості та готовності виконувати державні завдання, прямо пов’язавши ці вимоги з участю КНДР у війні проти України на боці Росії. Відповідні заяви пролунали під час XI з’їзду молодіжної організації у Пхеньян, про що повідомляє державне інформаційне агентство KCNA. Виступ північнокорейського лідера став черговим сигналом про поглиблення військово-політичної співпраці між Пхеньяном і Москвою, а також про посилення мобілізаційних настроїв усередині самої КНДР.

    У своїй промові Кім Чен Ин наголосив, що молодіжні організації мають відігравати ключову роль у реалізації рішень правлячої партії та зміцненні держави в умовах зовнішнього тиску. Він підкреслив необхідність абсолютної лояльності, високої організованості та готовності до самопожертви заради інтересів країни. Особливий акцент було зроблено на тому, що саме молодь розглядається як основна сила, здатна забезпечити виконання стратегічних завдань, включно з військовими.

    Як зазначає Reuters, у матеріалах, поширених під час з’їзду, влада КНДР фактично ототожнила відданість державі з готовністю брати участь у закордонних операціях. У зверненнях до учасників наголошувалося, що молоді солдати, відправлені за межі країни, виконують місію із захисту честі держави, а їхня участь у бойових діях подається як приклад героїзму та патріотизму. Така риторика свідчить про посилення ідеологічної підготовки населення до можливих подальших військових кроків.

    На тлі цих заяв міжнародні джерела продовжують повідомляти про фактичну участь північнокорейських військових у війні Росії проти України. За оцінками південнокорейських, українських і західних аналітиків, КНДР могла направити до Росії близько 14 тисяч військовослужбовців для підтримки російських сил. Частина з них, за наявною інформацією, залучалася до бойових дій, зокрема на території прикордонних регіонів Росії, включно з Курська область, а також до виконання допоміжних функцій, пов’язаних із використанням безпілотників, логістикою та коригуванням ударів по українських позиціях.

    Водночас повідомляється про значні втрати серед північнокорейського контингенту. За попередніми оцінками, кількість загиблих може перевищувати 6 тисяч осіб, однак ці дані не мають офіційного підтвердження з боку Пхеньяна. КНДР традиційно не розкриває інформацію про свої військові операції за кордоном, що ускладнює незалежну перевірку таких повідомлень і залишає простір для різних оцінок з боку міжнародної спільноти.

    Перші повідомлення про можливе залучення військових КНДР до підтримки Росії з’явилися ще у жовтні 2024 року, коли розвідки низки країн заявили про перекидання північнокорейських підрозділів на російську територію. Відтоді, за даними відкритих джерел, співпраця між Москвою і Пхеньяном у військовій сфері могла значно розширитися, охоплюючи не лише людські ресурси, а й постачання озброєнь, боєприпасів і технологічну взаємодію.

    Паралельно із зовнішньою активністю КНДР посилює контроль над власним суспільством. Влада країни продовжує обмежувати доступ до іноземної інформації та культури, зокрема західної та південнокорейської, а також посилює ідеологічний вплив через освітні та молодіжні організації. У цьому контексті молодь розглядається як стратегічний ресурс, який має забезпечити довгострокову стабільність режиму та підтримку його політики як всередині країни, так і за її межами.

    Заяви Кім Чен Ина про готовність молоді до виконання військових завдань на тлі війни в Україні свідчать про подальшу мілітаризацію північнокорейського суспільства та поглиблення його залучення до міжнародних конфліктів. Це також підсилює занепокоєння міжнародної спільноти щодо розширення географії війни та втягнення до неї нових держав, що може мати довгострокові наслідки для глобальної безпеки.

  • Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

    Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

    Росія готується до розгортання п’яти тисяч північнокорейських військовослужбовців у Курській області, повідомляє The New York Times з посиланням на українського чиновника. Цей крок передбачає поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном та є черговим свідченням нестабільної ситуації в регіонах.

    За словами чиновника, військові є частиною елітного підрозділу Корейської народної армії. Їх доставляють із Владивостока на борту транспортних літаків Іл-76 на військовий аеродром у європейській частині Росії, а потім відправляють у зону бойових дій.

    Також чиновник заявив, що були неоднозначні сигнали про те, чи будуть відправлені додаткові війська КНДР для участі в бойових діях на українській території. Наразі вони концентруються тільки в Курській області.

    Тим часом перший секретар місії Північної Кореї при ООН Іл Ха Кім спростував перекидання корейських військ до РФ.

    За його даними, ці звинувачення на адресу Пхеньяна – «брудні маневри США та їхніх союзників, щоб замаскувати власні злочини і затягнути конфлікт в Україні».