Через серйозні затримки у надходженні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів України було змушене піти на надзвичайний крок, відтермінувавши на грудень критично важливі капітальні видатки держави, які заздалегідь планувалися на вересень, жовтень та листопад. Під вимушене скорочення насамперед потрапили стратегічні державні програми з підготовки енергетичної системи до зими, спорудження захисних об’єктів для критичної інфраструктури, будівництво укриттів у цивільних закладах та реновація медичних установ. Про масштабну фінансову кризу офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, попередивши про високу ймовірність повного зриву зазначених проєктів у поточному році.
Урядове рішення про перекроювання бюджетного розпису безпосередньо вдарило по найважливіших соціальних та безпекових напрямках. Лише за один вересень сума заморожених капітальних видатків, які механічно змістили на кінець бюджетного року, сягнула значної позначки у 39 мільярдів гривень.
«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла і т. д.», – наголосила Роксолана Підласа.
Парламентарка висловила глибокий скепсис щодо реалістичності втілення цих проєктів після їхнього формального відтермінування. За її словами, перенесення фінансування будівельних робіт на грудень фактично означає їхню остаточну зупинку та неможливість освоєння коштів у межах поточного бюджетного періоду, адже провести тендерні процедури, підписати акти виконаних робіт та провести будівельні операції взимку за лічені тижні технічно неможливо.
«Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що їх перенесення на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», – констатувала голова профільного комітету.
Першопричиною гострого фінансового дефіциту стало системне зволікання з виконанням міжнародних зобов’язань, погоджених із західними донорами. Кабінет Міністрів та парламент вчасно не ухвалили необхідні законодавчі зміни, передбачені програмами отримання макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про резонансний урядовий законопроєкт щодо скасування податкових пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. За початковим планом Верховна Рада повинна була проголосувати цей документ у цілому ще до кінця серпня, щоб уже в середині вересня гарантовано отримати черговий транш від Європейського Союзу.
«Однак ми ухвалили законопроєкт у середині вересня, тобто в кращому випадку гроші надійдуть наприкінці жовтня – на два місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», – резюмувала Підласа.
Через двомісячне зміщення графіку виплат бюджетна система опинилася у стані розриву ліквідності, змусивши уряд консервувати будівництво шкільних сховищ і захисних споруд для трансформаторних підстанцій напередодні настання морозів.
