Golosnovinua.com

Позначка: підозра

  • Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    В Одесі розслідують резонансне вбивство 50-річного військовослужбовця, яке сталося вранці 30 вересня на Люстдорфській дорозі. За версією слідства, підозрюваний навмисно спровокував дорожньо-транспортну пригоду, після чого під час конфлікту двічі вистрілив у військового.

    Про нові деталі повідомили Одеська обласна прокуратура та Національна поліція.

    За даними правоохоронців, підозрюваний — мешканець Дніпропетровської області старшого віку — їхав автомобілем ЗАЗ у Київському районі Одеси. Побачивши Chevrolet, за кермом якого перебував військовослужбовець, він, за версією слідства, умисно спричинив зіткнення.

    Після ДТП обидва водії вийшли з автомобілів і почали з’ясовувати обставини аварії. Саме тоді конфлікт переріс у стрілянину.

    Два постріли впритул

    Прокуратура стверджує, що під час сварки підозрюваний дістав пістолет і вистрілив військовому в груди.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Після першого поранення чоловік упав на асфальт. Тоді, за версією слідства, нападник підійшов ближче і зробив ще один прицільний постріл у шию.

    Від отриманих поранень 50-річний військовослужбовець помер на місці.

    Правоохоронці підкреслюють, що обставини події наразі розслідуються саме як умисне вбивство, а не як випадкова ескалація дорожнього конфлікту.

    Підозрюваного затримали на місці

    Поліцейські прибули на Люстдорфську дорогу після повідомлення про стрілянину та виявили тіло чоловіка поруч із Chevrolet.

    Підозрюваного затримали безпосередньо на місці події. За первинною інформацією поліції, водій ЗАЗ намагався залишити місце злочину, однак правоохоронці його зупинили.

    Під час огляду вилучили зброю, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе направили на експертизи, які мають встановити тип зброї, її походження та підтвердити інші деталі стрілянини.

    Які статті інкримінують

    Прокуратура повідомила затриманому про підозру в умисному вбивстві за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Поліція також заявила про підозру за ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

    Правоохоронці готують клопотання до суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Водночас остаточна юридична кваліфікація може уточнюватися в ході розслідування залежно від висновків експертиз та встановлених обставин.

    Слідство перевіряє мотив

    Одне з головних питань, на яке правоохоронці ще мають відповісти, — чому підозрюваний навмисно спровокував ДТП і що стало справжнім мотивом убивства.

    Наразі прокуратура та поліція не повідомляють про підтверджений мотив і зазначають, що слідство розглядає кілька версій.

    Тому твердження про можливе замовлення, політичний чи інший мотив наразі не підтверджені офіційно.

    За інформацією місцевого видання «Думська», перед стріляниною між водіями міг виникнути конфлікт поблизу пішохідного переходу. Втім, ця деталь ще має бути перевірена слідством.

    ДТП могла бути лише приводом

    Особливу увагу слідчих привертає те, що, за версією прокуратури, зіткнення автомобілів не було випадковим.

    Якщо умисність створення ДТП буде доведена, це може свідчити про те, що аварія використовувалася як спосіб зупинити автомобіль військового та спровокувати подальший контакт.

    Однак на цьому етапі слідства правоохоронці не повідомляють, чи були чоловіки знайомі раніше, чи мав підозрюваний інформацію про потерпілого до моменту ДТП та чи готувався він до злочину заздалегідь.

    Саме ці обставини можуть бути ключовими для встановлення мотиву.

    Що відомо про загиблого

    Публічно правоохоронці повідомили лише, що загиблому було 50 років і він був військовослужбовцем.

    Інших даних про місце його служби, посаду чи військову частину наразі офіційно не розкривають.

    Це може бути пов’язано як із необхідністю сповістити родину, так і з міркуваннями безпеки та слідства.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідчі мають отримати результати судово-балістичної та інших експертиз, опитати свідків і проаналізувати записи камер відеоспостереження.

    Окремо перевірятимуть законність походження зброї та обставини, за яких вона опинилася у підозрюваного.

    Суд також має визначити запобіжний захід.

    У разі доведення вини покарання залежатиме від остаточної кваліфікації злочину. Наразі ж чоловік має статус підозрюваного, а його вина може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Розслідування триває, а правоохоронці продовжують встановлювати мотив убивства та причини, через які підозрюваний, за версією слідства, навмисно спровокував ДТП перед стріляниною.

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Підозра поштою, записи скасовані: новий поворот у конфлікті Кравченка з НАБУ

    Підозра поштою, записи скасовані: новий поворот у конфлікті Кравченка з НАБУ

    Офіс Генерального прокурора спростував інформацію про повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу, яку раніше поширив Руслан Кравченко. У відомстві заявили про відсутність правових підстав для такого процесуального рішення та скасування відповідних відміток у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Відсторонений генпрокурор продовжує наполягати на законності своїх дій і посилається на поштові документи.

    У повідомленні Офісу генпрокурора зазначено, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відомство також наголосило, що правових підстав для цього немає. Оприлюдненим заявам про підозру в ОГП дали однозначну оцінку, назвавши їх позбавленими юридичного сенсу.

    Саме після цього, за поясненням прокуратури, відмітки про повідомлення про підозру в ЄРДР скасували. Водночас у короткій заяві відомства не наведено докладного обґрунтування щодо кожного документа, який публікував Кравченко. Також повідомлення не містить заяви про закриття всього кримінального провадження: йдеться саме про відмітки, пов’язані з підозрою.

    Кравченко зі свого боку стверджує, що документ був складений, особисто підписаний ним та направлений у передбачений законом спосіб. На підтвердження своєї позиції він оприлюднив файли з найменуванням вкладення, сумою оголошеної цінності та квитанцією. Згодом у його Telegram-каналі з’явилося окреме повідомлення про те, що підозра прямує до отримувача.

    У дописі з поштовими документами Кравченко також заявив про нібито спробу домогтися скасування підозри через звернення до керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора. За його версією, такі дії мали ознаки політичного втручання. Він наполягає, що належно направлений процесуальний документ не може втратити силу через неформальні домовленості.

    У цьому повідомленні Кравченко назвав Олександра Абакумова. Поширене в окремих переказах згадування народного депутата Олександра Бакумова не відповідає тексту його допису. Водночас сама заява про тиск залишається твердженням Кравченка: оприлюднення такого звинувачення не є незалежним підтвердженням описаних ним подій.

    Публічне протистояння загострилося після ранкової заяви Кравченка 14 вересня. Тоді він повідомив, що підписав підозри директору НАБУ та людині, яку назвав близькою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Надалі у своєму каналі він розміщував відеозвернення та матеріали, якими обґрунтовував претензії до антикорупційних органів. Керівники НАБУ та САП заявили, що про підозри дізналися з Telegram.

    Антикорупційні органи відреагували спільною позицією. У заяві, опублікованій НАБУ, вони розцінили дії генпрокурора як продовження системної атаки на їхню незалежність. На момент оприлюднення повідомлення, за даними Бюро, Семену Кривоносу офіційно не вручили жодної підозри. Заяви Кравченка в НАБУ та САП охарактеризували як публічні, а не процесуальні.

    Окремо відомства заперечили твердження щодо нібито вилучення НАБУ кримінальних проваджень, про які говорив генпрокурор. Вони також наголосили, що не вимагають недоторканності для своїх працівників або інших осіб. Таким чином, їхня відповідь стосувалася одночасно процедури повідомлення про підозру, звинувачень у діях із матеріалами справ та ширших заяв про діяльність антикорупційної системи.

    На тлі цих подій президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора. Відповідний указ №905/2026 датований 14 вересня. У документі зазначено, що рішення ухвалено відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

    Указ містить рішення саме про відсторонення від посади. Раніше Кравченко повідомив про подання заяви про відставку. Ці обставини важливо розрізняти, адже оприлюднений президентський документ не є текстом рішення про остаточне звільнення. Сам Кравченко заявляє, що кадрові рішення щодо нього не спростовують викладених ним претензій до керівника НАБУ та не звільняють останнього від необхідності відповісти на поставлені запитання.

    Конфлікт розгортається на тлі розслідування щодо можливого прикриття шахрайських колцентрів за участю представників прокуратури. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», НАБУ та САП оприлюднили аудіозаписи в межах операції «Карфаген». За версією слідства, учасники схеми отримували неправомірну вигоду за неперешкоджання роботі шахрайських колцентрів, а одержані кошти легалізовували через придбання майна та перекази на рахунки інших осіб.

    На початку розслідування в інформаційному просторі також з’явилися повідомлення про обшуки безпосередньо у генпрокурора. «Ненька інфо» писала, що Офіс генпрокурора спростував ці повідомлення. У заяві від 5 вересня відомство заперечило проведення обшуків у його робочих кабінетах або за місцем проживання.

    Кравченко, зі свого боку, відкинув звинувачення у причетності до прикриття колцентрів та оголосив про внутрішні перевірки. Він заявив, що не давав вказівок сприяти незаконній діяльності, а також повідомив про перевірку профільних підрозділів ОГП та проходження поліграфа працівниками, які займаються справами щодо колцентрів.

    Тепер до протистояння додалася суперечка щодо підозри директору НАБУ. Офіс генпрокурора заявляє про відсутність правових підстав для її повідомлення та скасування відповідних відміток у ЄРДР. Кравченко наполягає на законності підписання й направлення документа, тоді як НАБУ у своїй заяві заперечило офіційне вручення підозри Кривоносу.

  • Прокурор Валерія Васечко підтримує відносини з екс-чоловіком засновником батальйону АрБАТ

    Прокурор Валерія Васечко підтримує відносини з екс-чоловіком засновником батальйону АрБАТ

    Прокурор Київської обласної прокуратури Валерія Володимирівна Васечко продовжує підтримувати відносини зі своїм екс-чоловіком засновником батальйону “АрБАТ” Денисом Васечко, який з 2025 року занесений в базу сайту Миротворець та брав участь у катуванні українських військовополонених.

    Зокрема, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

    В матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

    Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

    Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

    Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

    Водночас, як вияснили журналісти, прокурор Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом, зокрема на території третіх країн, таких як Турецька Республіка, що може вказувати на фіктивний характер розлучення.

  • Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Гучний корупційний скандал, що завершився відставкою та кримінальним переслідуванням колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, викликав серйозне занепокоєння та нерозуміння у вищих політичних колах Сполучених Штатів Америки. Американські партнери, для яких підозрюваний багато років залишався головною контактною особою від української влади, були відверто спантеличені як самим фактом вручення підозри, так і специфічними деталями оприлюднених матеріалів слідства. Колишня посолка України у США Ольга Стефанішина розкрила подробиці того, як за океаном сприйняли раптове падіння одного з найвпливовіших посадовців держави.

    Спантеличеність стратегічних партнерів
    Відставка високопосадовця відбулася всього через кілька тижнів після завершення складних міжнародних переговорів у Женеві, де сторони детально обговорювали стратегічний «мирний план», що складався з двадцяти восьми пунктів. Протягом тривалого часу саме він повністю закривав так званий американський трек, маючи прямий доступ до найвищих кабінетів у Вашингтоні. Його раптове усунення з посади на тлі серйозних корупційних звинувачень створило певний вакуум у комунікації та змусило американських дипломатів шукати пояснень щодо подальшого політичного курсу офіційного Києва.

    «Він насправді був тією людиною, яка підіймала слухавку і телефонувала секретарю Рубіо, і секретар Рубіо розмовляв з ним. І в цьому моменті, коли відбуваються такі події, звичайно, дуже багато було питань», – сказала Стефанішина.

    Астрологія в матеріалах кримінального провадження
    Окремий резонанс серед західних союзників викликали безпрецедентні матеріали негласних слідчих розшукових дій, оприлюднені представниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час судових засідань слідчі продемонстрували листування колишнього очільника Офісу президента з езотерикинею на ім’я Вероніка Анікієвич, більш відомою під псевдонімом «Вероніка Феншуй». Згідно з версією сторони обвинувачення, ці записи прямо вказують на те, що астрологиня мала безпосередній вплив на ухвалення ключових державних рішень та призначення високопосадовців. Якщо українське суспільство сприйняло цю інформацію переважно з іронією, то американські посадовці поставилися до доказів прокурорів із максимальною серйозністю, намагаючись з’ясувати реальний статус цієї особи в системі державного управління.

    «Ми всі в Україні посміялися з цього, обговорили. Це треш, угар тощо. Але в Америці цю інформацію розглядають як частину судового процесу і як те, в чому звинувачують Єрмака. Тому що ця інформація прозвучала з вуст прокурора. І тому було багато запитань», – розповіла експосолка.

    Хронологія арешту та багатомільйонна застава
    Нагадаємо, що офіційну підозру у справі про махінації навколо елітного будівництва під Києвом правоохоронні органи оголосили 11 травня 2026 року. Розслідування виявило масштабні зловживання, що стали підставою для жорстких запобіжних заходів. Вже 14 травня слідчий суддя ухвалив рішення про відправлення підозрюваного під варту, визначивши при цьому альтернативу у вигляді застави колосального розміру – 140 мільйонів гривень. Перебування посадовця в слідчому ізоляторі виявилося нетривалим, оскільки 18 травня він вийшов на волю після повного внесення визначеної судом багатомільйонної суми, продовжуючи фігурувати в кримінальному провадженні як головний підозрюваний.

     

  • Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.

    Про це повідомила Національна поліція України.

    До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.

    Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.

    У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.

    Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.

    У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.

    За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.

    В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.

    Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.

    Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.

    За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.

    Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.

    Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.

    Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.

    Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.

    Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.

  • 17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    У Києві 31-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві лікарки військово-лікарської комісії, офіційно повідомили про підозру. За даними слідства, під час проходження медичного огляду він завдав жінці численних ножових поранень, від яких вона загинула на місці. Наразі правоохоронці готують клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За інкримінований злочин підозрюваному загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

    За інформацією слідства, Подільська окружна прокуратура міста Києва повідомила чоловіку про підозру за пунктом 8 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку. Правоохоронці зазначають, що наразі вирішується питання щодо його арешту на час проведення досудового розслідування.

    Крім того, окремо триває розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Слідчі встановлюють, яким чином підозрюваний зміг пронести ніж до приміщення військово-лікарської комісії та чи були порушення вимог безпеки під час його допуску до медичного закладу.

    За даними правоохоронців, трагедія сталася 29 липня у позаштатній постійній військово-лікарській комісії №1 Подільського районного у Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіка, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії, доставили для проходження медичного огляду.

    Однією з останніх його оглядала 55-річна лікарка-хірург. Підозрюваний пояснив слідчим, що наполягав на більш ретельному обстеженні, скаржився на сильний зубний біль та просив відтермінувати проходження комісії на кілька днів. За його словами, після того як він зрозумів, що медики визнають його придатним до військової служби, дістав із сумки ніж та завдав лікарці близько 17 хаотичних ударів у груди, шию та руки.

    Від отриманих поранень жінка померла на місці ще до прибуття медиків. Після затримання чоловіку повідомили про підозру, а слідчі продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини резонансного злочину.

    Водночас правоохоронці наголошують, що паралельно перевіряють організацію безпеки у приміщенні ВЛК, зокрема порядок пропуску відвідувачів та контроль за проносом потенційно небезпечних предметів.

    Резонансний напад стався на тлі інших випадків агресії щодо працівників ТЦК та ВЛК. Зокрема, у Вінниці чоловік із ножем напав на військовослужбовця ТЦК під час доставлення до центру комплектування, а СБУ та Національна поліція також продовжують розслідування нападу на ТЦК у Львові, що стався 8 липня.

  • Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.

    Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.

    За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.

    Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.

    Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.

    Нагадаємо, 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило Андрія Довбенка в розшук, а вже 19 квітня 2023 року ВАКСзаочно взяв його під варту. Згодом щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Відомості про спроби екстрадувати цього фігуранта справи відсутні.

  • Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Правоохоронці повідомили про підозру водію кросовера Nissan Murano, який, за даними слідства, став винуватцем масштабної дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, що забрала життя 12 людей. Після аварії чоловік залишив місце події, однак його вдалося оперативно розшукати та затримати. Наразі слідчі готуються звернутися до суду з клопотанням про взяття підозрюваного під варту, а розслідування обставин однієї з найтрагічніших автокатастроф останнього часу триває.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    За інформацією прокуратури, водію повідомлено про підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом термін.

    У прокуратурі зазначають, що найближчим часом буде вирішено питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Сторона обвинувачення наполягатиме на триманні чоловіка під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, кількість загиблих та поведінку водія після аварії.

    За даними слідства, трагедія сталася вранці 4 липня на території Миколаївської області на одній із ділянок автомобільної дороги, якою щоденно рухаються сотні транспортних засобів.

    Маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter здійснював регулярний рейс за маршрутом Одеса – Миколаїв та перевозив пасажирів до обласного центру.

    За попередньою інформацією Національної поліції, під час руху назустріч маршрутці виїхав кросовер Nissan Murano.

    Слідчі вважають, що водій легкового автомобіля порушив правила дорожнього руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, де й сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом.

    Удар був надзвичайно потужним.

    Від сили зіткнення Mercedes Sprinter перекинувся, після чого зіткнувся ще й із вантажним автомобілем Volvo, який рухався дорогою.

    Фактично маршрутний автобус опинився затиснутим між двома транспортними засобами, що значно збільшило масштаби трагедії та ускладнило проведення рятувальної операції.

    Мікроавтобус отримав критичні пошкодження кузова, а багато пасажирів опинилися заблокованими всередині салону.

    На місце події були негайно направлені численні екіпажі екстрених служб.

    Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій проводили деблокування людей за допомогою спеціального гідравлічного обладнання, адже самостійно вибратися із понівеченого транспортного засобу більшість потерпілих не могла.

    Одночасно медики надавали першу допомогу постраждалим безпосередньо на місці аварії, після чого потерпілих госпіталізували до лікарень Миколаївської області.

    Унаслідок аварії загинули 12 людей.

    Ще шестеро пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Постраждалих доправили до медичних закладів, де вони перебувають під наглядом лікарів. Частина з них отримала тяжкі травми, тому медики продовжують боротися за їхнє здоров’я.

    Особливого резонансу трагедія набула через те, що після аварії водій Nissan Murano не залишився на місці пригоди.

    За інформацією правоохоронців, він утік одразу після зіткнення, не викликав екстрені служби, не надав допомоги постраждалим і не дочекався прибуття поліції.

    Після отримання повідомлення про втечу винуватця аварії правоохоронці негайно розпочали спеціальну поліцейську операцію.

    До пошуку чоловіка були залучені оперативники, патрульні поліцейські та інші підрозділи.

    У результаті проведених оперативно-розшукових заходів особу водія вдалося швидко встановити, після чого його затримали відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

    Після затримання із підозрюваним провели першочергові слідчі дії.

    Наразі правоохоронці продовжують збирати доказову базу у кримінальному провадженні.

    Слідчі призначили низку експертиз, зокрема автотехнічну, трасологічну та судово-медичну.

    Фахівці мають остаточно встановити швидкість руху транспортних засобів, механізм виникнення аварії, технічний стан автомобілів, дорожню обстановку, а також інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

    Крім того, правоохоронці аналізують записи камер відеоспостереження, реєстраторів транспортних засобів, якщо вони збереглися, та опитують очевидців трагедії.

    У прокуратурі наголошують, що кримінальне провадження перебуває на особливому контролі через надзвичайно тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

    Смерть дванадцяти людей зробила цю аварію однією з найбільш трагічних в Україні за останній час.

    Трагедія вкотре привернула увагу до проблеми грубих порушень правил дорожнього руху, які можуть мати катастрофічні наслідки, а також до необхідності суворої відповідальності для водіїв, чиї дії призводять до загибелі людей.

    Найближчим часом суд має розглянути клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу для підозрюваного. Якщо його провину буде доведено в суді, чоловікові загрожує тривалий строк позбавлення волі.

  • Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    На Рівненщині правоохоронці викрили 39-річну жінку, яку підозрюють одразу у двох особливо тяжких злочинах – торгівлі людьми та незаконному збуті психотропних речовин із залученням неповнолітньої дитини. За даними слідства, жінка намагалася передати трьох власних дітей сторонньому чоловікові для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва, а також використовувала свою 11-річну доньку для передачі наркотиків покупцям. Суд уже обрав підозрюваній найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

    Про це повідомили у Національній поліції України та Рівненській обласній прокуратурі.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваною є 39-річна жителька Рівненської області, яка виховувала трьох дітей. Слідство встановило, що жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу йому своїх синів віком 9 та 14 років, а також 11-річної доньки. За попередніми даними, дітей планували перевезти до Києва, де вони мали жебракувати на території Києво-Печерської лаври та в інших місцях великого скупчення людей.

    За версією слідства, жінка розглядала власних дітей як джерело заробітку та погодилася передати їх для експлуатації за грошову винагороду. Загалом вона розраховувала отримати 60 тисяч гривень. Половину суми – 30 тисяч гривень – підозрювана отримала одразу після домовленості, а решту коштів мала одержати після повернення дітей додому.

    Операцію вдалося задокументувати правоохоронцям. Після отримання частини обумовлених грошей жінку затримали співробітники поліції. За даними слідства, її дії мають ознаки торгівлі людьми, оскільки дітей планували використовувати для систематичного жебрацтва та отримання прибутку.

    У прокуратурі наголошують, що жебрацтво, до якого примушують дітей, законодавство розглядає як одну з форм експлуатації людини. Особливо тяжким злочином вважається ситуація, коли жертвами стають неповнолітні.

    Під час подальших слідчих дій правоохоронці встановили ще один епізод ймовірної злочинної діяльності жінки. За даними слідства, вона залучала свою 11-річну доньку до незаконного обігу психотропних речовин. Як повідомляють у поліції, підозрювана використовувала дитину для передачі особливо небезпечного психотропу покупцю, намагаючись таким чином уникнути підозр та відповідальності.

    Слідчі вважають, що жінка свідомо втягувала неповнолітню у злочинну діяльність та використовувала її для здійснення незаконних оборудок. Сам факт залучення дитини до збуту наркотиків є обтяжуючою обставиною та передбачає суворіше покарання.

    Після затримання матері всіх трьох дітей вилучили із сім’ї. Наразі вони перебувають під опікою відповідних служб та отримують необхідну допомогу. Фахівці оцінюють їхній психологічний стан і вирішують питання щодо подальшого влаштування дітей.

    Особливу увагу правоохоронців привернув той факт, що до моменту викриття сім’я не перебувала на обліку в службах у справах дітей. Це означає, що офіційно родина не вважалася неблагополучною та не перебувала під контролем соціальних служб. Наразі компетентні органи перевіряють усі обставини життя дітей та з’ясовують, чи були раніше сигнали про можливі проблеми у сім’ї.

    Жінці вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінують торгівлю людьми, вчинену щодо кількох осіб, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин із залученням дитини.

    За даними прокуратури, санкція найтяжчої зі статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років із можливою конфіскацією майна.

    Під час судового засідання слідчі та прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході, аргументуючи це тяжкістю інкримінованих злочинів, ризиком впливу на свідків та можливістю ухилення від слідства. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та ухвалив рішення взяти підозрювану під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми експлуатації дітей. Зокрема, перевіряється роль чоловіка, якому, за даними слідства, мали передати неповнолітніх для жебрацтва.

    У поліції наголошують, що торгівля людьми залишається одним із найнебезпечніших злочинів, жертвами якого часто стають діти. Експлуатація неповнолітніх може проявлятися у різних формах – від примусової праці та жебрацтва до використання у злочинній діяльності чи сексуальної експлуатації.

    Фахівці зазначають, що випадки, коли до таких схем причетні власні батьки, викликають особливе занепокоєння, оскільки саме родина має бути головним місцем безпеки та захисту дитини.

    Раніше подібний випадок було зафіксовано на Закарпатті, де 32-річну жінку засудили до восьми років позбавлення волі за передачу власних дітей в “оренду” для жебрацтва. Правоохоронці наголошують, що боротьба з торгівлею людьми та експлуатацією дітей залишається одним із пріоритетних напрямків їхньої роботи, а за такі злочини законодавство України передбачає максимально сувору відповідальність.