Позначка: підозри

  • Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Чутки про Данила Гетьманцева в кріслі генпрокурора з’явилися в потрібний момент — і майже одразу почали розсипатися. Як стало відомо редакції від джерела, обізнаного із ситуацією, всередині влади зараз обговорюється інший сценарій — збереження впливу Гетьманцева через податкову вертикаль. Сам голова податкового комітету відповів у своєму стилі: «поки ні, не з нашим щастям», але якщо Офіс президента буде вперто просувати «свого» кандидата — «обіцяю подумати». Реальна ставка виглядає інакше. Увечері 14 вересня Кабмін зняв виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух. Мінфіну доручено терміново внести кандидатури. Пост податкової знову порожній того ж дня, коли Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора. Кравченко прийшов в ОГП саме з податкової. Коло замкнулося — і відкрило іншу вакансію.

    Для Давида Арахамії контроль над ДПС важливіший, ніж формальна перемога в Офісі генпрокурора. Прокуратура зараз токсична: операція НАБУ «Карфаген», обшуки, взаємні підозри, виїзд Кравченка «у відрядження». Поставити туди людину, яку вже називають «близькою до Арахамії», означає вплутатися у війну з антикорупційними органами на їхньому полі. Податкова — інше. Це каса, детінізація, «клуб білого бізнесу», адміністрування ПДВ, митний контур і важіль тиску на бізнес без гучних кримінальних процесів.

    Гетьманцев роками вважався неформальним куратором податкової політики. Його люди сиділи в ДПС і раніше. Офіційне призначення головою служби закріпило б те, що й так існувало в сірій зоні: комітет Ради плюс виконавча вертикаль в одних руках. Для фракції це прямий доступ до потоків, які годують бюджет у війну, і до інструменту, який можна вмикати й вимикати точково. Політична логіка теж простіша. Генпрокурора затверджує Рада після подання президента — це публічний бій. Голову ДПС призначає уряд. Тихіше, швидше, менше міжнародного шуму. Арахамії, якого в кулуарах уже порівнюють з «Єрмаком 2.0», потрібен не ще один скандальний силовик, а робочий фіскальний важіль.

    Гетьманцев як генпрокурор був би ефектною картинкою: професор фінансового права, учасник конкурсу до Верховного Суду, людина, яка сама пише, що стане «страшним сном корупціонерів». Як голова податкової він небезпечніший саме тому, що залишається у своїй сфері. Там він знає правила, людей і схеми краще за будь-якого прокурора, що прийшов збоку. Поки голосують відставку Кравченка, іде інший конкурс — тихий. І якщо Гетьманцева справді «подадуть» у ДПС, це буде не пониження. Це буде закріплення реального активу, який для Арахамії зараз дорожчий за гучне крісло в ОГП.

     

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

  • Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Зерновий термінал “Боріваж” 13 березня було передано в управління АРМА за рішенням суду. Це стало можливим завдяки розслідуванню Бюро економічної безпеки України, яке виявило незаконну передачу терміналу ще у 2016 році. У центрі справи опинилися колишні топменеджери “ПриватБанку”, серед яких Володимир Яценко, а також нерезиденти-засновники юридичних осіб, представники Міністерства юстиції та судді. Очікуються нові підозри та арешти.

    Слідство встановило, що термінал, який перебував у заставі Національного банку України, був переданий ТОВ “Агротермінал Логістик” незаконно. В ухвалі суду зазначено, що службові особи “Боріваж” діяли у змові зі службовими особами “Агротермінал Логістик”, “ПриватБанку” та іншими невстановленими особами. Це дало змогу колишнім власникам та менеджменту “ПриватБанку” заволодіти активом і уникнути відповідальності перед державним банком.

    Ключову роль у схемі відіграв Володимир Яценко, який на той час був заступником голови правління “ПриватБанку”. Саме він організував юридичне оформлення схеми, що дозволило у вересні 2016 року перевести порт “Боріваж” від боржника “ПриватБанку” до нової компанії – “Агротермінал Логістик”. Як заставу банк отримав не реальний актив, а лише корпоративні права на нову компанію, що фактично означало втрату контролю над портом.

    Ця схема дозволила колишньому керівництву банку згодом використовувати порт для власної вигоди, залишивши державний “ПриватБанк” без забезпечення. Протягом дев’яти років ситуація залишалася без належної уваги правоохоронних органів, однак зараз БЕБ займається розслідуванням та встановлює всіх причетних.

    За даними слідства, серед фігурантів справи – Володимир Яценко, інші представники колишнього менеджменту “ПриватБанку”, засновники офшорних компаній, які використовувалися для оборудок, а також члени Центральної колегії Міністерства юстиції та два судді, один із яких наразі перебуває за межами України.

    Ця справа є продовженням масштабного розслідування щодо розкрадань у “ПриватБанку” перед його націоналізацією. У 2016 році, під керівництвом Яценка, з банку було виведено майже 6 млрд грн. Частину цих коштів, як випливає з ухвали суду, відмили через Єврейську общину України.