Golosnovinua.com

Позначка: підозрюваний

  • Громадянка України загинула в Берліні: поліція затримала підозрюваного

    Громадянка України загинула в Берліні: поліція затримала підозрюваного

    9 лютого в одному з парків Берліна на лавці було виявлено тіло жінки. Незабаром посольство України повідомило, що загиблою є 40-річна громадянка України. Про це спершу писали німецькі медіа Tagesschau та Welt.

    За даними німецької поліції та прокуратури, про інцидент повідомили близько 3:30 ранку. На місці правоохоронці виявили закривавлену жінку, яка померла від травм верхньої частини тіла. У парку також затримали підозрюваного чоловіка, із яким жертва, ймовірно, була знайома.

    Наразі розслідування веде відділ убивств. Офіційно німецька влада не розкривала особи ані загиблої, ані підозрюваного. Водночас посольство України в Берліні підтвердило, що обидва — громадяни України, а справу розслідують як ймовірне убивство та тримають на контролі.

    Дипломатична установа зазначила, що посольство перебуває на постійному зв’язку з німецькими правоохоронними органами та надає підтримку родині загиблої.

  • СБУ: підозрюваний у вбивстві Парубія був агентом Росії

    СБУ: підозрюваний у вбивстві Парубія був агентом Росії

    СБУ встановила, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія понад рік працював на російські спецслужби. За даними слідства, Михайло Сцельніков був завербований у Львові та отримував завдання від ворога, серед яких – збір інформації про локації українських військових та рух залізничних ешелонів з пальним.

    Згодом російська спецслужба доручила йому складніше завдання – ліквідувати народного депутата, колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Агент отримав фінансування на підготовку злочину, відстежував розклад та маршрути політика, а також продумував план втечі за кордон після виконання “замовлення”.

    Однак правоохоронцям вдалося запобігти спробі втечі: зловмисника затримали на Хмельниччині. Йому повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цією статтею Кримінального кодексу України йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

    Водночас раніше слідство кваліфікувало злочин як посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю.

  • Сімейна трагедія в Бельгії: сина підозрюють у вбивстві матері й сестри

    Сімейна трагедія в Бельгії: сина підозрюють у вбивстві матері й сестри

    Жорстоке вбивство 46-річної громадянки України та її шестирічної доньки шокувало бельгійське село Хаасроде. 6 червня в будинку, що загорівся, були знайдені тіла двох українок із ножовими пораненнями. Пожежа, як з’ясувалося згодом, була навмисно влаштована — і головним підозрюваним у справі став 16-річний син загиблої.

    Як повідомив бельгійський мовник VRT, юнак зізнався, що наніс матері та сестрі ножові поранення, після чого підпалив будинок. Раніше повідомлялося, що на момент пожежі хлопець нібито перебував у школі, однак подальші слідчі дії змінили хід справи.

    Наразі прокуратура Лювена розслідує інцидент. 8 червня підозрюваний має постати перед судом у справах неповнолітніх. Мотив злочину поки не розкрито, його намагаються з’ясувати під час слідства.

    У Міністерстві закордонних справ України підтвердили, що справа перебуває на особливому контролі. За словами заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги, українське посольство в Бельгії взаємодіє з місцевою поліцією, прокуратурою та родичами загиблих.

    У МЗС повідомили, що консульські співробітники вже працюють з усіма відповідними органами та родиною. Тим часом бельгійська прокуратура продовжує розслідування в рамках відкритого кримінального провадження.

    Ця трагедія сколихнула не лише місцеву громаду в Бельгії, а й українське суспільство. Питань поки більше, ніж відповідей: як могло дійти до такого, чому син убив свою сім’ю — і що залишилось за кадром цього страшного злочину?

  • Вбивство активіста Дем’яна Ганула: підозрюваному загрожує довічне ув’язнення

    Вбивство активіста Дем’яна Ганула: підозрюваному загрожує довічне ув’язнення

    Правоохоронці оголосили підозру затриманому у справі про вбивство відомого одеського активіста Дем’яна Ганула. Його підозрюють у умисному вбивстві на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України) та незаконному поводженні зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).

    Що відомо про вбивство?

    Трагедія сталася 14 березня в Одесі, посеред білого дня. Невідомий чоловік розстріляв Ганула, після чого втік із місця злочину. Поранення виявилися смертельними.

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко одразу заявив, що для розслідування резонансного вбивства в Одесу виїхала спеціальна група Національної поліції.

    Правоохоронцям вдалося оперативно затримати підозрюваного. Наразі суд наполягає на тому, щоб він залишався під вартою без права внесення застави.

    Хто такий Дем’ян Ганул?

    Дем’ян Ганул був відомим одеським активістом, який займався боротьбою проти незаконної забудови, екологічних порушень та проросійських впливів в регіоні. Він часто опинявся у центрі гучних конфліктів та протестних акцій.

    Що далі?

    Слідство встановлює замовника злочину та можливі мотиви. За статтями, які інкримінують підозрюваному, йому загрожує довічне ув’язнення. Розслідування триває, і суспільство очікує на відповідь – хто і чому замовив убивство активіста.

  • До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    Прокуратура завершила досудове розслідування та передала до суду справу щодо вбивства громадської діячки Ірини Фаріон. Підозрюваним у цій резонансній справі є 18-річний житель Дніпра, якому інкримінують умисне вбивство через мовне питання.

    “Прокурори Львівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно 18-річного жителя міста Дніпра за обвинуваченням у вбивстві громадської діячки, народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон”, – ідеться у повідомленні.

    На підставі зібраних доказів дії обвинуваченого перекваліфіковано.

    Йому інкримінують умисне вбивство особи, пов’язане з виконанням нею громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України).

    Слідством встановлено, що 19 липня 2024 року у Львові обвинувачений з відстані близько двох метрів вистрелив у потерпілу з пістолета і втік з місця події. Жінка померла того ж дня від проникаючого вогнепального поранення у голову у лікарні.

    “Докази підтверджують, що вбивство було скоєно через виконання потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Обвинувачений виявив переконання в “національній дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою”. Ірина Фаріон, яка була відома своєю позицією щодо захисту української мови та культури, своїми діями нібито розколювала народну єдність. На підставі чого у фігуранта виник умисел на її вбивство”, – повідомили в Офісі Генпрокурора.

    За клопотанням прокуратури йому раніше було обрано запобіжний захід – тримання під вартою без можливості застави, який продовжено до 12 січня 2025 року.

  • Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який надає правоохоронним органам розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації громадян та компаній.

    Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

    Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

    Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

    Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

    «Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

    Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

    Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

    З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

    – ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

    – Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

    – IP-адреса учасників.

    – Дані геолокації.

    – Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

    – Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

    – Адреса каси, де було здійснено платіж.

    – Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

    – Ідентифікатор платіжного пристрою.

    – Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

    Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

    Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.