Позначка: підприємницька діяльність

  • Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина мешкає у розкішній квартирі в центрі Києва — в елітному житловому комплексі біля станції метро «Золоті ворота». Проте у її декларації ця нерухомість не фігурує, хоча чиновниця підтвердила, що проживає там з минулого року. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів Bihus.info.

    Як з’ясували журналісти за допомогою прихованої камери, Стефанішина регулярно приїжджає до цієї квартири на урядовому авто в супроводі охорони. Відсутність інформації про житло в декларації викликає питання — відповідно до законодавства, державні службовці мають зазначати не лише власне майно, а й те, яким фактично користуються, зокрема орендоване або передане у безоплатне користування.

    На запитання журналістів про походження коштів на елітну нерухомість та кілька паркомісць, записаних на батька, Стефанішина відповіла, що це нібито сімейна інвестиція: мовляв, її батько має прибутковий бізнес, а мати — бухгалтер у цій справі. Раніше, за її словами, родина продала квартиру на Дегтярівській і придбала нове житло.

    Проте, як встановили журналісти, жодних фінансових надходжень від підприємницької діяльності її батька не було за останні 10 років. Це ставить під сумнів достовірність пояснень віцепрем’єрки.

    Особливу увагу розслідувачі звернули на те, що, окрім віцепрем’єрських обов’язків, Стефанішина також виконує функції міністерки юстиції. Саме вона має бути взірцем дотримання норм антикорупційного законодавства, зокрема — зобов’язання вносити до декларації майно, яким користується станом на останній день року. Цього вона, як з’ясувалося, не зробила.

    Нагадаємо, що у 2022 році мати чиновниці Надія Кравець також придбала квартиру у ЖК «Львівська площа» площею близько 100 квадратних метрів за понад 3 мільйони гривень.

    Це не перше розслідування Bihus.info щодо представників влади. Раніше журналісти звертали увагу на підозрілу появу в Офісі президента нового чиновника — Рисбека Токтомушева, та на масовий продаж елітних будинків у Конча-Заспі, де власниками стали колишні прокурори, митники та їхні родичі. Профспілка митників за ці оборудки отримала понад 111 мільйонів гривень.

  • Мільйонерка на допомозі: як дружина нардепа отримала виплати для переселенців

    Мільйонерка на допомозі: як дружина нардепа отримала виплати для переселенців

    Світлана Гнатенко, дружина народного депутата України Валерія Гнатенка (депутатська група «Відновлення України»), у 2023 році отримала від держави 60 тисяч гривень допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Водночас її сукупний дохід від підприємницької діяльності за минулий рік перевищив 4 мільйони гривень.

    Про це свідчить його декларація за 2023 рік, передають Українські Новини.

    За даними з декларації, Світлана Гнатенко у 2023 році отримала понад 4 мільйони гривень прибутку від ведення бізнесу. Також вона задекларувала 13,4 тисячі гривень процентів від депозитів у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Попри це, Кабінет Міністрів України надав їй 60 тисяч гривень у якості допомоги на проживання ВПО.

    Що стосується самого депутата, то Валерій Гнатенко у 2023 році отримав 681 тисячу гривень зарплати за основним місцем роботи у Верховній Раді, а також 175,8 тисячі гривень пенсії.

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Ситуація з отриманням виплат дружиною депутата викликала суспільний резонанс. На тлі загального економічного стану країни та великої кількості людей, які дійсно потребують підтримки, випадки отримання допомоги особами з високими доходами ставлять під питання ефективність механізму розподілу соціальних виплат.

  • Великі агрокомпанії лобіюють мобілізацію малих фірм для захоплення земель

    Великі агрокомпанії лобіюють мобілізацію малих фірм для захоплення земель

    Наше джерело в ОП розповіло, що великі агрокомпанії пролобіювали посилену мобілізацію маленьких с/г фірм, щоб віджати потужності і землі, при цьому великий бізнес практично не чіпають. У такий спосіб українці позбудуться землі, а великі агрокомпанії збільшать свої потужності, при цьому західні корпорації за копійки активно скуповують землю через посередників.

    В Україні йде наймасштабніша за роки війни хвиля мобілізації, якщо не брати перші дні російського вторгнення. На фронті можуть опинитися і приватні підприємці, перед якими постає питання: як платити податки та зарплату співробітникам та взагалі, чи можна вести бізнес з окопу.

    Фізичні особи-підприємці під час воєнного стану мобілізуються нарівні з іншими категоріями військовозобов’язаних. Громадяни, які працюють на підставах ФОП, на сьогодні не можуть забронювати від призову на військову службу не лише себе, а й своїх працівників. Нагадаємо, великим компаніям така можливість надається.

    Єдина можливість отримати броню для ФОП – це виконання державного контракту, який безпосередньо стосується підвищення обороноздатності країни. Скажімо, якщо ваша фірма збирає дрони для армії і у вас на руках є укладений з державою контракт, це є законною підставою для Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) надати вам відстрочку від мобілізації.

    Але при цьому, якщо ви робите те саме, ваші дрони потрапляють на фронт і знищують окупантів, але при цьому договори на постачання укладені не з державою, а скажімо з волонтерським фондом, відстрочку не дадуть.

    Можливо, згодом це виправлять на законодавчому рівні, але поки що ситуація саме така.

    Те саме стосується й економічного бронювання. До Верховної Ради вже внесено законопроєкт щодо можливості бронювати співробітників від армії, сплачуючи щомісячно фіксовану суму. Закон неоднозначний і чи буде він ухвалений поки що незрозуміло. Також не ясно, в якому вигляді він дійде до голосування в парламенті та чи буде в ньому норма, яка дозволяє ФОП бронювати самих себе.

    Це може здатися дивним, але жодних заборон на те, щоб займатися підприємницькою діяльністю після мобілізації в українському законодавстві немає. Головне, щоби це не шкодило інтересам військовій службі. У вільний час підприємець може контролювати робочий процес, вести переговори з клієнтами.

    Заборонено поєднувати бізнес-діяльність та службу в армії лише тим ФОП, які після мобілізації стали посадовими особами у якомусь військовому формуванні.

    Ліквідувати ФОП закон нікого не зобов’язує. Але це можна зробити, якщо немає жодної можливості керувати справами дистанційно.

    У певному сенсі мобілізація навіть йде на руку підприємцю. Зрозуміло, ефективно управляти бізнесом дистанційно – це найскладніше завдання, але як приємний бонус держава надає повну свободу від сплати податків.

    Після того, як ФОП був мобілізований, йому не потрібно сплачувати ані єдиний податок, ані ПДФО.На додаток, він звільняється від звітності. Однак не забудьте повідомити податкову про зміну свого статусу. Для цього слід подати до фіскальних органів заяву та копію документа, який засвідчує, що ви були зараховані на військову службу (підійде копія військового квитка з відповідним записом або довідка з ТЦК та СП).

    Якщо ж через якусь причину відразу після мобілізації ви не змогли це зробити, то закон дає право протягом десяти днів після демобілізації повідомити податкову, що ви були у військах.

    А ось від необхідності платити податки та пенсійні відрахування за найманих співробітників держава вас не звільнить. ФОП може уповноважити робити це третю особу, на яку також можна покласти обов’язок із виплати заробітної плати працівникам.

    Сплатити всі податки та належні збори за співробітників ФОП необхідно не пізніше 180 днів після мобілізації. Призваним на військову службу підприємцям закон дозволяє розірвати трудові відносини зі співробітниками за власною ініціативою.