Golosnovinua.com

Позначка: підприємництво

  • Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Незважаючи на високі воєнні та економічні ризики, нинішні умови в Україні створюють унікальне вікно можливостей для запуску власної справи, особливо для військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя. Про доцільність відкриття бізнесу в умовах повномасштабного конфлікту та реальні варіанти для ветеранів розповів відомий український ексбанкір і військовий Андрій Оністрат у новому випуску спеціалізованого подкасту «Гроші війни».

    Аналізуючи поточний стан економіки, Оністрат виділив три ключові причини, які роблять старт підприємницької діяльності актуальним і раціональним саме сьогодні:

    • Звільнення ринкових ніш та низька конкуренція: Через релокацію великих підприємств, закриття частини компаній та зміну логістичних ланцюжків на внутрішньому ринку утворився дефіцит товарів і послуг. Це дозволяє новим гравцям швидко зайняти своє місце без жорсткої конкурентної боротьби, яка була характерною для довоєнного часу.
    • Доступність грантового фінансування: В Україні зараз діє безпрецедентна кількість програм фінансової підтримки від держави та міжнародних донорів (зокрема урядові ініціативи «єРобота» та спеціалізовані ветеранські фонди). Це дає змогу отримати стартовий капітал на закупівлю обладнання чи сировини, мінімізуючи власні фінансові ризики.
    • Формування стійкого бізнесу майбутнього: Компанії, створені в умовах війни, від самого початку будуються на принципах максимальної гнучкості, енергонезалежності та стресостійкості. Підприємці, які здатні адаптуватися до відключень світла та кадрового голоду сьогодні, матимуть беззаперечну стратегічну перевагу на етапі масштабного повоєнного відновлення.

    Окрему увагу ексбанкір приділив розвитку ветеранського підприємництва. Для демобілізованих військових власна справа є не лише інструментом фінансової незалежності, але й важливим етапом соціально-психологічної реабілітації. Робота на себе дозволяє ветеранам самостійно регулювати робоче навантаження, уникати складнощів у корпоративній субординації та створювати комфортні робочі місця для своїх побратимів, формуючи спільноти з високим рівнем взаємодовіри.

    Експерт наголошує, що попри об’єктивні загрози — ракетні обстріли, мобілізацію працівників чи падіння купівельної спроможності — український ринок залишається живим, а суспільство потребує якісних локальних сервісів. Тому для тих, хто має чіткий бізнес-план та готовність до швидких рішень, війна не повинна ставати вироком для підприємницьких амбіцій.

     

  • З Маріуполя — у Нідерланди, а потім у Славутич: як бізнесвумен після втрати $100 тисяч побудувала справу на $500 тисяч

    З Маріуполя — у Нідерланди, а потім у Славутич: як бізнесвумен після втрати $100 тисяч побудувала справу на $500 тисяч

    Маріупольська підприємиця Марія Бубнова після втрати бізнесу, житла та майже всього майна через російську окупацію не залишила підприємництво, а побудувала нову справу фактично з нуля. Разом із родиною вона відкрила у Славутичі виробництво готових домашніх страв у реторт-пакетах і вже вклала у проєкт понад 500 тисяч доларів. Тепер бізнесвумен мріє не лише масштабувати власну компанію «Нова кухня», а й створити у місті індустріальний парк, інтервʼю NV Бізнес.

    Історія Бубнової почалася задовго до переїзду на Київщину. У Маріуполі родина розвивала бізнес у харчовій сфері ще з 2011 року. Тоді вони заснували «Азовську фруктову компанію», яка займалася постачанням продуктів до супермаркетів Донеччини та Луганщини. Згодом підприємці перейшли до виробництва овочевих напівфабрикатів, а у 2021 році підписали грантову угоду з USAID на закупівлю обладнання та запуск нової фабрики з переробки продуктів.

    Плани обірвало повномасштабне вторгнення Росії. У Маріуполі родина залишила квартиру, обладнання, сировину, готовий виробничий майданчик і роки роботи. За словами Бубнової, у щойно створену фабрику вони завезли близько 100 тонн овочів, однак усе було втрачено. Загальні втрати підприємниця оцінює приблизно у 100 тисяч доларів.

    15 березня 2022 року Марія Бубнова разом із чоловіком, дітьми та собакою виїхала з Маріуполя, рятуючи вже не бізнес, а життя. Після евакуації родина певний час перебувала за кордоном, зокрема в Нідерландах. Саме там Марія звернула увагу на готові страви у реторт-пакетах — м’якій багатошаровій упаковці, яка витримує термічну обробку та дозволяє зберігати їжу без холодильника до року.

    Ідея виявилася простою, але перспективною: готові супи, каші, м’ясні страви й салати, які можна швидко розігріти або взяти з собою в дорогу, на роботу, у подорож чи на фронт. У Нідерландах Бубнова побачила, що такі продукти активно продаються у мережах Lidl та Aldi. Вона надсилала чоловікові зразки європейської продукції, а донька фотографувала полиці магазинів, щоб зрозуміти попит. Так у родини з’явилася нова бізнес-ідея.

    Після повернення в Україну Бубнови почали шукати місто для нового старту. Спершу розглядали Львівську область і центральні регіони, однак ключовими вимогами були приміщення, вода, каналізація, електропотужності та готовність місцевої влади допомогти. Єдиним містом, яке запропонувало і ресурси, і підтримку, став Славутич.

    Для міста це теж було важливим шансом. Славутич розташований лише за 10 кілометрів від кордону з Білоруссю, пам’ятає ізоляцію 2022 року і має складну логістику. Водночас місто шукало нові можливості для економічного розвитку, особливо після ударів війни по місцевій інфраструктурі та бізнес-середовищу.

    Значну роль у переїзді Бубнових відіграла директорка Агентства регіонального розвитку Славутича Арина Старовойтова. Саме вона запросила родину до міста, допомогла з пошуком житла, школи для сина та приміщення для виробництва. У 2023 році Марія та Сергій Бубнови запустили у Славутичі лінію виробництва готової домашньої їжі в реторт-пакетах.

    Відновлення бізнесу стало можливим завдяки грантовій підтримці. За даними NV, левова частка фінансування — приблизно 350 тисяч доларів — надійшла від USAID. Ще один грант на 10 тисяч доларів від IREX допоміг закупити холодильну камеру для сировини. Частину обладнання родина купувала вже за власні кошти.

    Перші місяці «Нова кухня» виробляла лише чотири позиції — борщ і три види супів. Згодом асортимент значно розширився: до меню додали котлети, салати, каші та інші готові страви. До бізнесу повноцінно долучилася донька Аліна, яка почала розвивати продуктовий напрям і додавати нові рецептури.

    Сьогодні виробництво відправляє через «Нову пошту» близько 60 замовлень щодня — це до 2 тисяч порцій готової їжі. Продукція «Нової кухні» роз’їжджається по всій країні, а сам формат довготривалого зберігання робить її зручною не лише для цивільних споживачів, а й для військових, волонтерів, експедицій, евакуаційних наборів і людей, які живуть у регіонах із перебоями електроенергії.

    Ринок, на який вийшла Бубнова, стрімко зростає. За даними Pro-Consulting, ринок готової їжі в Україні вже перевищує 400 мільйонів доларів і зростає приблизно на 10% щороку. Аналітики пояснюють це зміною способу життя українців, внутрішньою міграцією, урбанізацією, дефіцитом часу та підвищеним попитом на зручні формати харчування.

    Серед ключових гравців ринку — кулінарні відділи великих торговельних мереж, а також виробники готових страв і напівфабрикатів. Водночас ніша реторт-пакетів в Україні поки що не перенасичена, тож Бубнови бачать простір для масштабування.

    Наступна проблема — упаковка. За словами Марії, саме вона нині є одним із головних обмежень для розвитку. Щоб перелаштувати виробничу лінію та наростити обсяги, компанії потрібно близько 250 тисяч доларів інвестицій або грантового фінансування.

    Окремий виклик — статус Славутича. Географічно місто розташоване у Чернігівській області, неподалік білоруського кордону, але адміністративно належить до Київської області. Через це бізнеси у Славутичі не завжди можуть претендувати на такі самі умови підтримки, як підприємства прифронтових або постраждалих громад Чернігівщини.

    Попри всі складнощі, Бубнова називає Славутич місцем, де бачить своє майбутнє. Вона хоче не лише розвивати «Нову кухню», а й створити індустріальний парк, який дозволить залучити інші виробництва, дати робочі місця та перетворити місто з логістичного тупика на майданчик для нової промисловості.

    Історія Марії Бубнової стала прикладом того, як внутрішньо переміщені підприємці не просто релокуються, а фактично відбудовують себе заново. Її бізнес не переїхав із Маріуполя до Славутича — він народився вдруге після втрати всього, що було створено до війни.

    Коли журналісти NV запитали, чи повернеться вона до Маріуполя після деокупації, Бубнова відповіла, що відкриє там філію. Ця відповідь добре пояснює її підхід: не чекати ідеальних умов, не зупинятися через втрати, а будувати там, де сьогодні можна працювати.

  • «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ, який уже в суспільному дискурсі отримав неофіційну назву «податок на OLX». Документ передбачає нові правила оподаткування доходів громадян, які продають товари або надають послуги через онлайн-майданчики, зокрема OLX, Prom та Rozetka, і має суттєво змінити підхід до контролю за доходами в цифровій економіці. За ухвалення закону проголосували 241 народний депутат.

    Основним політичним двигуном рішення стала фракція «Слуга народу», яка дала 169 голосів на підтримку ініціативи. Крім монобільшості, законопроєкт підтримали також окремі депутатські групи та частина позафракційних парламентарів. Зокрема, від групи «Довіра» за документ проголосували 17 депутатів, від «За життя та мир» — 16, від «Відновлення України» — 13, від «За майбутнє» — 12, а також 8 позафракційних депутатів. Додатково підтримку надала невелика частина фракції «Голос», яка віддала 6 голосів «за».

    Водночас закон викликав різку критику з боку опозиційних сил. У повному складі проти ініціативи виступили фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність», які не дали жодного голосу на підтримку документа. Представники цих політичних сил заявляли, що нові правила фактично посилюють податковий тиск на громадян, які використовують онлайн-платформи для продажу особистих речей або невеликих заробітків, і запроваджуються без належного підвищення соціальних стандартів. Опозиція також попереджала про ризики надмірного адміністрування та потенційного збільшення фінансового навантаження на простих користувачів цифрових сервісів.

    Згідно з ухваленим законом, з 1 січня 2027 року цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично утримувати податок у розмірі 10% з доходів користувачів, які здійснюють регулярну комерційну діяльність. Ця ставка складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. При цьому для громадян, які продають особисті вживані речі в межах невеликого обсягу, передбачено неоподатковуваний річний ліміт, що становитиме приблизно від 36 до 40 тисяч гривень.

    Уряд і автори ініціативи пояснюють, що мета закону полягає у виведенні з тіні значної частини онлайн-торгівлі та забезпеченні рівних умов оподаткування для всіх учасників ринку. Очікується, що нові правила дозволять державі краще контролювати доходи від цифрової економіки та збільшити надходження до бюджету.

    Водночас експерти попереджають про можливі негативні наслідки. Зокрема, вони вказують на ризик переходу частини дрібних продавців у тіньовий сектор, включно з продажами через месенджери та соціальні мережі, де контроль держави значно складніший. Також висловлюються побоювання, що додаткове адміністрування податків може створити технічне навантаження на самі платформи, що у перспективі призведе до підвищення комісій і, відповідно, зростання кінцевих цін для споживачів.

    Окремо аналітики звертають увагу, що нововведення може змінити поведінку ринку онлайн-торгівлі, зменшивши кількість дрібних продавців на офіційних платформах і стимулюючи розвиток альтернативних каналів збуту без формального податкового обліку.

    Таким чином, ухвалений закон став одним із найбільш дискусійних рішень останнього парламентського періоду, об’єднавши навколо себе як прихильників посилення фіскальної дисципліни в цифровій економіці, так і критиків, які вважають його надмірним втручанням у сферу дрібної приватної торгівлі.

  • Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    В Україні з 1 липня запускають новий фінансовий механізм підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав унаслідок російських обстрілів. Йдеться про можливість отримання пільгових кредитів на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під символічну ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд прагне максимально пришвидшити відновлення підприємств, які втратили виробничі потужності через війну, але продовжують працювати або планують відновлення діяльності.

    Новий інструмент стане окремим напрямом державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка вже кілька років виконує роль одного з головних механізмів фінансової підтримки підприємництва в Україні. Після завершення пільгового періоду ставка кредитування змінюватиметься залежно від умов діяльності бізнесу та створення нових робочих місць і становитиме 5%, 7% або 9%. Максимальний розмір кредиту може сягати 150 мільйонів гривень, що дозволяє залучати значні ресурси для відновлення виробництва, інфраструктури та обладнання.

    Важливою умовою нової програми є те, що кредити, отримані саме на відновлення пошкодженого або зруйнованого майна, не враховуватимуться у загальному кредитному ліміті підприємства в межах інших державних програм. Це означає, що бізнес зможе одночасно користуватися різними інструментами державної підтримки без ризику втрати доступу до додаткового фінансування. Уряд фактично створює більш гнучку систему, яка дозволяє підприємствам комбінувати кредити, гранти та інші компенсаційні механізми залежно від масштабу втрат і потреб відновлення.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року і за цей час стала одним із найбільших державних фінансових проєктів в Україні. За офіційними даними, підприємці вже отримали понад 150 тисяч кредитів на загальну суму понад 531 мільярд гривень, а лише з початку 2026 року було видано понад 16 тисяч кредитів на більш ніж 71 мільярд гривень. Уряд розглядає цю програму як один із ключових інструментів економічної політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та відновлення економічної активності.

    Окрім нового кредитного напряму, для постраждалих підприємств уже діють інші форми підтримки, серед яких гранти на відновлення виробництва, що можуть сягати до 16 мільйонів гривень і спрямовуються насамперед на закупівлю обладнання, а також програма компенсації витрат на заробітні плати працівників у період простою через руйнування або пошкодження підприємств. Додатково уряд розвиває механізми страхування воєнних ризиків, які мають зменшити фінансові втрати бізнесу в умовах триваючих атак.

    Економічна політика держави в умовах повномасштабної війни дедалі більше фокусується на відновленні виробничого потенціалу та збереженні робочих місць, оскільки саме малий і середній бізнес є одним із ключових джерел зайнятості та податкових надходжень. Уряд наголошує, що новий кредитний інструмент має не лише компенсувати втрати, а й стимулювати розвиток підприємств після відновлення, створення нових робочих місць і розширення виробництва навіть у складних безпекових умовах.

  • У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    В Одесі активно обговорюють розкішний спосіб життя Дар’ї Кочуріної – дружини податківця Дмитра Хандусенка. Жінка пересувається на Bentley Continental GT, вартість якого становить 400 тисяч доларів, і суттєво перевищує фінансові статки чоловіка. Хандусенко одружився з бізнес-леді Дар’єю 18 грудня 2024 року. Вона є власницею бренду Lior, а частина доходу родини формувалася завдяки продажу майнових прав бренду “Ліор Україна” Ірині Гречці, що принесло бізнес-леді понад 4,1 мільйона гривень.

    У декларації податківця також відображені позики від Гречки на суму 358 тисяч доларів. Крім того, з переліку майна Хандусенків зникло нежитлове приміщення, ймовірно продане за 835 тисяч гривень. Частина земельних ділянок і автопарк були оформлені через лізинг та фірми родичів, а право користування транспортом мала Дар’я Кочуріна.

    Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

    Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

    Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.