Golosnovinua.com

Позначка: підручники

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Російські війська 1 серпня атакували складський комплекс у Харкові, який використовували видавництво «Ранок» та мережа книгарень «КнигоЛенд». Після влучання виникла масштабна пожежа, внаслідок якої були знищені великі запаси книжок і підручників. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов заявив, що йдеться про кілька мільйонів примірників і значні фінансові збитки.

    За даними «Суспільного Харків», по об’єкту в Шевченківському районі міста влучив реактивний безпілотник типу «Шахед». Під ударом опинилася складська будівля, де зберігалася книжкова продукція. Після атаки на території спалахнула пожежа.

    Віктор Круглов назвав атаку цілеспрямованою. За його словами, внаслідок удару фактично знищено книжковий склад, де знаходилися мільйони підручників та інших видань. Точний розмір збитків ще встановлюють, адже необхідно провести повну інвентаризацію того, що залишилося після пожежі.

    Склад використовувався не лише самим «Ранком». За інформацією книжкового медіа «Читомо», там також зберігалася продукція інших видавництв, які входять до групи RNK-Ranok. Серед них — «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Readberry, Korali books, Varvar та інші бренди. Таким чином, наслідки атаки можуть торкнутися значно ширшого сегмента українського книжкового ринку, ніж лише одного видавництва.

    Особливо болісною втратою стали підручники. На оприлюднених після удару кадрах видно великі обсяги обгорілої та знищеної навчальної літератури. Атака сталася напередодні нового навчального року, коли попит на шкільні видання традиційно зростає.

    Для видавництва «Ранок» Харків залишається основним центром діяльності. Компанія має головний офіс у місті, а її інтернет-магазин та логістичні потужності також історично пов’язані з Харковом. На офіційному сайті видавництва вказані харківські адреси офісу та пункту видачі замовлень.

    Удар безпосередньо вплинув і на роботу мережі «КнигоЛенд». Після атаки компанія тимчасово припинила приймати замовлення через сайт. Саме з пошкодженого складу комплектували та відправляли онлайн-покупки клієнтам по Україні.

    При цьому фізичні книгарні мережі продовжують працювати. Тобто йдеться не про повну зупинку бізнесу, а передусім про серйозне порушення центральної складської та онлайн-логістики.

    У «КнигоЛенді» на момент атаки тривали літні акції та продажі книжок різних українських видавництв. На офіційному сайті мережі представлені, зокрема, видання «Ранку», «Фабули» та «Жоржа», продукція яких також могла зберігатися на атакованому складі.

    Окремо повідомлялося про працівницю, яка після удару певний час не виходила на зв’язок. Згодом «Суспільне» повідомило, що жінка відповіла на телефонний дзвінок. Таким чином, первинні побоювання щодо її долі не підтвердилися.

    Атака на книжковий склад стала черговим ударом Росії по видавничій та поліграфічній інфраструктурі Харкова. Місто залишається одним із найважливіших центрів українського книговидання, але через близькість до російського кордону його видавництва, друкарні та склади регулярно опиняються під загрозою обстрілів.

    Одним із найтрагічніших попередніх випадків став удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк», де загинули працівники та були знищені сотні тисяч книжок. Відтоді українські видавці неодноразово наголошували, що російські удари по поліграфічній інфраструктурі завдають шкоди не лише окремим підприємствам, а й усій культурній та освітній сфері країни.

    Нинішня атака знову вдарила саме по книжковій логістиці — запасах готової продукції, підручниках і можливості швидко доставляти видання читачам.

    На тлі війни український книжковий ринок водночас демонстрував ознаки відновлення. За даними, які наводила «Економічна правда», у 2025 році в Україні зареєстрували 117 нових компаній і фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності «Видання книг». Це був найвищий показник за попередні п’ять років.

    Саме тому знищення такого масштабного складу є ударом по галузі, яка попри війну продовжувала розширюватися.

    Для самого «Ранку» ситуація також має особливе значення через масштаби компанії. Видавництво спеціалізується на дитячій, навчальній та художній літературі, випускає шкільні підручники, посібники та розвивальні видання. Через групу RNK-Ranok воно також працює з кількома окремими книжковими брендами та різними сегментами читацької аудиторії.

    Пожежа на складі означає, що наслідки можуть проявлятися поступово — від дефіциту окремих тиражів до затримок із виконанням замовлень і необхідності повторного друку знищеної продукції.

    Точна кількість втрачених книг, перелік повністю знищених тиражів і сума матеріальних збитків наразі ще підраховуються. Представники видавництва обіцяють повідомляти додаткову інформацію після завершення оцінки наслідків.

    Для читачів наразі найпомітнішим наслідком стало тимчасове припинення онлайн-замовлень у «КнигоЛенді». Водночас офлайн-магазини залишаються відкритими.

    Після атаки українська книжкова спільнота почала поширювати інформацію про удар та заклики підтримувати постраждалі видавництва купівлею їхньої продукції. Для компаній, які втратили великі обсяги готових книг, відновлення складських запасів може потребувати значного часу та додаткових ресурсів.

    Російський удар 1 серпня таким чином знищив не просто складське приміщення. У вогні опинилися мільйони книжок, значна частина яких призначалася дітям та школярам, а удар зачепив одразу кілька українських видавничих брендів і одну з найбільших книжкових мереж країни.

  • Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Російський масований удар по Україні 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл перед початком нового навчального року. Через втрату накладу книги доведеться друкувати повторно, а їхнє постачання до навчальних закладів відкладуть щонайменше на кілька місяців.

    Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

    За словами очільника МОН, попередню оцінку наслідків уже провели Міністерство освіти і науки, Інститут модернізації змісту освіти та українські видавництва. Встановлено, що внаслідок російського удару було повністю втрачено понад 260 тисяч підручників для учнів 9-х класів, а також близько 150 тисяч підручників для 4-х класів, які перебували на різних етапах друку та підготовки до відправлення.

    Міністр зазначив, що значну частину книжок уже було надруковано, запаковано та підготовлено до доставки в заклади освіти, аби школярі отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад був знищений внаслідок російської атаки.

    За словами Бутенка, тепер видавництвам доведеться повторно друкувати весь втрачений тираж. Через це доставка нових підручників до українських шкіл затримається щонайменше на кілька місяців. Наразі Міністерство освіти вже працює разом із видавцями над тим, щоб максимально скоротити строки повторного виробництва та компенсувати втрачений час.

    Поки триває повторний друк, навчальний процес не зупинятиметься. За необхідності учні користуватимуться електронними версіями підручників, які залишаються доступними для закладів освіти.

    У Міністерстві освіти наголосили, що знищені книги становлять лише частину загального державного замовлення на новий навчальний рік. Попри втрати, забезпечення українських шкіл підручниками триває. Станом на 22 липня до навчальних закладів уже доставили понад 1,4 мільйона примірників різних навчальних видань.

    Бутенко також звернув увагу, що це не перший випадок, коли російські війська атакують друкарні, склади та підприємства, пов’язані з виробництвом українських підручників. За його словами, такими ударами Росія намагається завдати шкоди не лише інфраструктурі, а й українській освіті та можливості дітей повноцінно навчатися.

    Нагадаємо, в ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, гуртожиток, торговельний центр, офісні приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще вісім отримали поранення.

  • Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    У період з 7 по 21 травня Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України уклала прямі договори на друк підручників для 8 класу загальною вартістю понад 1,06 мільярда гривень. Про це повідомляє ресурс «Наші гроші» з посиланням на систему публічних закупівель Prozorro.

    Найбільші суми дісталися трьом провідним видавництвам:

    • ТОВ «Видавництво «Ранок» – 242,3 млн грн;

    • ТОВ «Генеза» – 235,6 млн грн;

    • ТОВ «Видавництво Астон» – 103,1 млн грн.

    Найдорожчим серед усіх замовлень виявився підручник інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» у двох частинах, надрукований видавництвом «Ранок». Його вартість склала 3 900 грн за примірник при накладі 481 екземпляр. З них понад 2 тисячі гривень – поліграфічні витрати, решта – авторські гонорари, редакційна робота та дозволена рентабельність. На момент замовлення цей підручник ще не було оприлюднено на сайті МОН.

    Подібна ситуація траплялася і раніше: аналогічне видання для 7 класу вартувало 3 976 грн за штуку при накладі лише 209 екземплярів. У цьому випадку поліграфія коштувала усього 235 грн.

    Різке здорожчання друку може бути пов’язане з втратою поліграфічних потужностей унаслідок російського ракетного удару по харківській друкарні «Фактор-друк» у травні 2024 року. Видавництво «Ранок» повідомляло про знищення частини продукції. У червні представники галузі заявили, що попри обстріли та проблеми з електропостачанням, Харків залишається ключовим центром друку навчальної літератури.

    Серед інших малотиражних видань – підручник «Польська мова» для шкіл з польською мовою навчання від ДП «Світ», який замовили по 2 503 грн за примірник накладом усього 220 екземплярів.

    Для порівняння, великі наклади коштували значно дешевше. Наприклад, «Громадянська освіта» обійшлася державі у 58 грн за екземпляр при накладі понад 217 тисяч примірників.

    Усі угоди були укладені без проведення конкурентних торгів. Це пояснюється тим, що відповідні видавництва мають виключні майнові права на підручники, рекомендовані МОН після конкурсного відбору.

    Власниками харківського «Ранку» є Віктор Круглов та ТОВ «Видавнича група «Основа», пов’язане з Інною Гришиною, Зазою Джеджеєю та Дмитром Томашком.

    Київське видавництво «Генеза» контролюють Олексій Дубас, Віктор Єзловецький, Олег Фурман і Владлен Маценко. Керує компанією Микола Чаюн.

    Тернопільське «Астон» належить Івану Білаху, який також є директором видавництва.

  • Як захиститися від шкільного вимагання: алгоритм для батьків

    Як захиститися від шкільного вимагання: алгоритм для батьків

    Попри законодавчі гарантії безоплатної освіти в Україні, батьки учнів усе ще стикаються з вимогами здати гроші на ремонт, підручники або проведення шкільних заходів. Однак такі збори є незаконними, якщо вони не є повністю добровільними.

    Про це нагадують у Координаційному центрі з надання безоплатної правової допомоги: усі внески мають здійснюватися виключно за бажанням батьків, а не під тиском чи за вказівкою адміністрації школи або батьківського комітету.

    Чи мають право вимагати кошти з батьків?

    Ні. Жодна школа не має права змушувати батьків фінансувати заклад освіти. Згідно з Конституцією та законами України, освіта у державних і комунальних закладах є безкоштовною. Якщо батьки вирішують допомогти фінансово — це має бути добровільний внесок, який перераховується на офіційний рахунок школи.

    Будь-які готівкові збори «на руки» — незаконні.

    Що робити, якщо з вас вимагають гроші?

    1. Напишіть заяву на ім’я директора школи. Формат — довільний, суть: прохання надати роз’яснення щодо збору коштів.

    2. Подайте заяву у двох примірниках:

      • один — для школи,

      • другий — для вас із позначкою про прийняття (дата і вхідний номер).

    3. Чекайте офіційної відповіді протягом 30 днів.

    4. Якщо відповіді немає або вимагання продовжується — зверніться до місцевого управління чи департаменту освіти.

    5. Якщо й це не допомагає — подавайте заяву до поліції про факт вимагання коштів.

    Пам’ятайте: право на безоплатну освіту — гарантоване державою. Будь-які дії, що порушують це право, мають отримати належну правову реакцію.

  • Українські підручники надрукують за завищенними у чотири рази цінами

    Українські підручники надрукують за завищенними у чотири рази цінами

    Нещодавно стало відомо, що новостворене видавництво “Атлант”, яке зареєстроване на ім’я громадянина Ізраїлю, отримало від державної наукової установи “Інститут модернізації освіти” при Міністерстві освіти та науки України замовлення на друк підручників для українських шкіл на суму близько 180 мільйонів гривень. Особливістю цієї угоди є відсутність відкритих тендерів та завищені ціни на виробництво примірників, що викликало численні питання та обурення серед громадськості.

    Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

    Завищення вартості примірника

    Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

    Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

    Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

    Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

    Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

    “Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

    Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

    Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

    Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

    Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

    “Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

    Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

    У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

    Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

    Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

    Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

    P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

    МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

    “Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

    Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.