Golosnovinua.com

Позначка: підтримка України

  • Публічна підтримка України: Актор Ерік Робертс засудив російську агресію та розповів про дружину-українку

    Публічна підтримка України: Актор Ерік Робертс засудив російську агресію та розповів про дружину-українку

    Американський актор Ерік Робертс — брат голлівудської зірки Джулії Робертс — публічно висловив підтримку Україні у війні проти російських загарбників та закликав РФ негайно припинити військову агресію.

    Свою чітку громадянську позицію артист озвучив під час інтерв’ю американському продюсеру Михайлу Файнштейну.

    Основні тези та деталі інтерв’ю:

    • Підтримка України: Ерік Робертс наголосив, що в загарбницькій війні, яку розпочала Росія, він повністю перебуває на боці українського народу. Актор підкреслив необхідність якнайшвидшого зупинення воєнних дій.
    • Особистий зв’язок із країною: Під час розмови актор також згадав про свій особистий зв’язок із Україною, представивши загалу свою дружину — акторку та продюсерку Елайзу Робертс (у дівоцтві Геррерт), яка має українське коріння.

    Довідка

    Ерік Робертс — відомий американський актор кіно та телебачення, номінант на премії «Оскар» та «Золотий глобус» («Втікач», «Темний лицар»). Він є одним із численних представників світового кінематографа та шоу-бізнесу, які послідовно виступають на підтримку України з початку повномасштабного вторгнення.

  • За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

    Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

    За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

    Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

    Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

    Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

    Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

    У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

    За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

    Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

    За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

    Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

    Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

    Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

    Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

    Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

    У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

    Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

    За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

    Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

    Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

    Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

    Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

    Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

    Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

    Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

    Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

    Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

    Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

    Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

  • Демонтаж фракції: Майже всі депутати від «Слуги народу» у Каховській міськраді склали повноваження

    Демонтаж фракції: Майже всі депутати від «Слуги народу» у Каховській міськраді склали повноваження

    У Каховській міській раді на Херсонщині зафіксовано фактичний розпад представництва президентської партії «Слуга народу». Майже всі депутати від цієї політичної сили достроково склали свої повноваження.

    Деталі та поточний склад:

    • У Каховській міській раді на Херсонщині зафіксовано фактичний розпад представництва президентської партії «Слуга народу». Майже всі депутати від цієї політичної сили достроково склали свої повноваження.

      Деталі та поточний склад:

      • Складання мандата: 19 жовтня рішення про дострокове припинення повноважень ухвалила депутатка Жанна Кисельова.
      • Залишок у раді: З початкових семи депутатів, які проходили до міськради від «Слуги народу», свій мандат станом на зараз зберігає лише одна обраниця — Оксана Антонова.
      • Спростування фейку: Інформація про те, що Оксана Антонова також достроково склала повноваження (поширена днями регіональним виданням «МОСТ»), не відповідає дійсності — вона залишається єдиною чинною депутаткою від монобільшості в Каховці.

      Контекст

      Каховська міська громада перебуває під тимчасовою окупацією військ РФ. В умовах відсутності можливості повноцінно проводити засідання міської ради та виконувати представницькі функції на місцях, діяльність багатьох місцевих рад окупованих територій фактично заморожена або переведена в режим функціонування міських військових адміністрацій (МВА).

       

      : 19 жовтня рішення про дострокове припинення повноважень ухвалила депутатка Жанна Кисельова.

    • Залишок у раді: З початкових семи депутатів, які проходили до міськради від «Слуги народу», свій мандат станом на зараз зберігає лише одна обраниця — Оксана Антонова.
    • Спростування фейку: Інформація про те, що Оксана Антонова також достроково склала повноваження (поширена днями регіональним виданням «МОСТ»), не відповідає дійсності — вона залишається єдиною чинною депутаткою від монобільшості в Каховці.

    Контекст

    Каховська міська громада перебуває під тимчасовою окупацією військ РФ. В умовах відсутності можливості повноцінно проводити засідання міської ради та виконувати представницькі функції на місцях, діяльність багатьох місцевих рад окупованих територій фактично заморожена або переведена в режим функціонування міських військових адміністрацій (МВА).

     

  • «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    Колишній президент Сполучених Штатів Білл Клінтон виступив із різкою критикою чинного американського лідера Дональда Трампа через його політику щодо України та Росії. На думку Клінтона, адміністрація Білого дому дедалі зневажливіше ставиться до міжнародних союзників, а сам Трамп фактично виконав давню погрозу відмовитися від підтримки Києва та знову зблизився з російським президентом Володимиром Путіним. Заява пролунала на тлі нових переговорів Вашингтона з Москвою, домовленостей щодо російського дизельного пального та закликів американського президента до Володимира Зеленського погодитися на завершення війни.

    Про це повідомив «Главком» 22 жовтня. Виступ Білла Клінтона також оприлюднили американські та українські медіа, зокрема OBOZ.UA.

    Клінтон заявив, що йому набридло ставлення США до союзників

    Колишній американський президент виступив 20 жовтня під час політичного заходу у Флориді, де підтримував представників Демократичної партії.

    У своїй промові він розкритикував зовнішню та внутрішню політику адміністрації Трампа.

    Особливе невдоволення Клінтона викликало ставлення Вашингтона до держав, які протягом десятиліть залишалися партнерами Сполучених Штатів.

    Колишній президент заявив, що американська влада не повинна поводитися із союзниками зневажливо.

    Він також згадав Канаду, наголосивши на неприйнятності риторики, яка ставить під сумнів повагу до суверенітету партнерських держав.

    Однак найбільш гостра частина промови стосувалася України.

    «Трамп кинув Україну»: що саме сказав колишній президент США

    Білл Клінтон стверджує, що Дональд Трамп реалізував свої давні наміри щодо зміни американської політики стосовно Києва та Москви.

    За його словами, нинішні дії Білого дому свідчать про відхід від традиційної підтримки України.

    Клінтон заявив, що Трамп фактично виконав те, про що говорив ще під час першої президентської кампанії: залишив Україну без належної підтримки та знову почав зближуватися з Володимиром Путіним.

    Це різке політичне звинувачення відображає позицію колишнього президента США.

    Водночас його слова не означають, що Сполучені Штати офіційно припинили всі форми співпраці з Україною або повністю згорнули дипломатичні контакти з Києвом.

    Американська адміністрація продовжує брати участь у переговорах щодо завершення російсько-української війни.

    Чому критика прозвучала саме зараз

    Заява Клінтона пролунала після низки рішень і висловлювань Дональда Трампа, що викликали дискусії щодо подальшої політики США.

    Одним із найбільш суперечливих кроків стали домовленості Вашингтона й Москви щодо постачання російського дизельного пального.

    9 жовтня Дональд Трамп і Володимир Путін оголосили про домовленості в енергетичній сфері.

    Згодом американська сторона дозволила певні операції з російським дизельним пальним у межах тимчасових санкційних винятків.

    Рішення викликало критику серед американських політиків, які вважають економічний тиск одним з інструментів стримування російської агресії.

    Українська сторона також висловила невдоволення послабленням окремих обмежень.

    Президент Володимир Зеленський охарактеризував відповідні домовленості як слабке рішення.

    Водночас дозвіл на окремі операції з дизелем не означає повного скасування американських санкцій проти Росії.

    Трамп знову закликав Зеленського укласти угоду

    20 жовтня Дональд Трамп виступив із новими заявами щодо можливого завершення війни.

    Американський президент наголосив, що Україна повинна демонструвати готовність до домовленостей.

    За словами Трампа, Сполучені Штати та європейські країни вже витратили значні ресурси на підтримку України.

    Він також попередив, що без досягнення угоди ситуація може погіршитися.

    Виступаючи перед журналістами, Трамп окремо наголошував на чисельній перевазі Росії та необхідності дипломатичного врегулювання.

    Такі заяви викликали критику через те, що вони акцентують увагу на вимогах до української сторони, тоді як російські війська продовжують атаки на українські міста.

    Однак сам Трамп пояснює свою політику прагненням припинити бойові дії та скоротити витрати Сполучених Штатів.

    Вашингтон одночасно продовжує переговори з Києвом і Москвою

    Попри гострі заяви американського президента, дипломатичні контакти між США та Україною не припинилися.

    20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю президента України Володимира Зеленського, спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та європейських лідерів.

    Сторони обговорювали можливі шляхи завершення війни, гарантії безпеки та інші питання.

    Уже наступного дня Віткофф відвідав Росію, де провів переговори з Володимиром Путіним.

    Така послідовність дипломатичних зустрічей свідчить, що Вашингтон намагається вести переговори з обома сторонами.

    Проте критики адміністрації Трампа вважають, що економічні поступки Москві та жорсткіші публічні вимоги до Києва створюють небажаний дисбаланс.

    Саме в цьому контексті пролунала заява Білла Клінтона.

    Чому слова Клінтона важливі для американської політики

    Білл Клінтон очолював Сполучені Штати з 1993 до 2001 року.

    Він залишається впливовою фігурою Демократичної партії та бере участь у політичних кампаніях.

    Його виступ у Флориді відбувся на тлі підготовки до проміжних виборів у США.

    Тому критика Трампа стосувалася не лише міжнародних відносин, а й загального політичного курсу чинної адміністрації.

    У промові Клінтон говорив також про внутрішні суперечності американського суспільства, економічні труднощі громадян та політичну поляризацію.

    Він закликав відмовитися від риторики, побудованої на протиставленні різних груп населення.

    Українське питання стало однією з тем ширшої критики адміністрації Трампа.

    Чи означає це, що США залишають Україну без допомоги

    Попри різкі формулювання Клінтона, його оцінка не є офіційним підтвердженням припинення американської підтримки України.

    Для такого висновку необхідно окремо аналізувати рішення щодо постачання озброєння, фінансування оборонних потреб, обміну розвідувальною інформацією та санкційної політики.

    Також важливо відокремлювати політичні заяви американських посадовців від фактично реалізованих рішень.

    Водночас виступ Клінтона демонструє, що політика Трампа щодо війни Росії проти України залишається предметом гострих суперечок усередині Сполучених Штатів.

    Станом на 22 жовтня головним фактом є публічне звинувачення Білла Клінтона на адресу Дональда Трампа: колишній президент вважає, що нинішня адміністрація послаблює підтримку України та зближується з Кремлем.

    Наскільки ці оцінки відповідають реальним змінам американської політики, залежить від конкретних рішень Вашингтона щодо військової допомоги, санкцій та подальших дипломатичних переговорів.

  • Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Президент України Володимир Зеленський 14 жовтня прибув до Букінгемського палацу в Лондоні, де провів чергову аудієнцію в короля Великої Британії Чарльза III. Це вже третя зустріч українського президента з британським монархом у 2026 році. Візит відбувся на тлі ускладнення відносин Києва з адміністрацією Дональда Трампа та підготовки Лондоном нових рішень щодо військової підтримки України.

    Про зустріч повідомила пресслужба президента України. Зеленський також опублікував спільні фотографії з монархом у своєму Telegram-каналі.

    Під час аудієнції президент подякував королю та британському народу за підтримку України протягом повномасштабної війни.

    В Офісі президента наголосили, що Київ високо цінує надану допомогу та розраховує на подальшу підтримку Сполученого Королівства.

    Зустріч відбулася в Букінгемському палаці, де Чарльз III особисто прийняв українського лідера.

    На оприлюднених фотографіях Зеленський і британський монарх вітають один одного рукостисканням та спілкуються під час аудієнції.

    За повідомленням британських медіа, зустріч проходила в Китайській їдальні — одному з парадних приміщень королівської резиденції.

    Це вже третій особистий контакт президента України з Чарльзом III протягом 2026 року. Попередні аудієнції відбулися 17 березня та 8 червня.

    Вперше Зеленський зустрівся з британським монархом 8 лютого 2023 року, під час свого першого візиту до Лондона після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Тоді зустріч стала історичною: український президент уперше в історії двосторонніх відносин отримав аудієнцію у британського монарха.

    У липні 2024 року вони знову зустрілися в Бленгеймському палаці, а протягом 2025 року відбулися ще три зустрічі — у березні, червні та жовтні.

    Таким чином, за доступними повідомленнями про особисті зустрічі, аудієнція 14 жовтня 2026 року є щонайменше восьмою від початку повномасштабної війни. Деякі медіа називають її сьомою, однак такий підрахунок не враховує всі задокументовані зустрічі.

    Нинішній візит Зеленського до Лондона має особливе дипломатичне значення.

    Український президент прибув до Великої Британії на тлі нових суперечностей зі Сполученими Штатами, зокрема через домовленості Вашингтона з Росією щодо експорту дизельного пального.

    Водночас британський уряд демонструє готовність продовжувати підтримку України.

    Як повідомляє Reuters, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 45 мільйонів фунтів стерлінгів.

    Із цієї суми 10 мільйонів фунтів планують оперативно спрямувати на першочергові оборонні потреби, зокрема протидію російським безпілотникам.

    Окремо Лондон готується прискорити постачання легких багатоцільових ракет LMM, які українські військові використовують для знищення повітряних цілей.

    За інформацією британських ЗМІ, уряд також виступає за збереження санкційного тиску на Москву та обмеження російських енергетичних доходів.

    На відміну від зустрічі з британським прем’єром, аудієнція в короля має насамперед дипломатичний і символічний характер.

    Чарльз III як конституційний монарх не ухвалює самостійних рішень щодо військових поставок або зовнішньої політики Великої Британії.

    Проте його регулярні зустрічі з українським президентом демонструють сталість підтримки України з боку британських державних інституцій.

    Для Києва ця підтримка має особливе значення на тлі російських ударів по енергетиці та необхідності посилення протиповітряної оборони.

    Очікується, що подальші переговори української та британської сторін будуть зосереджені на військовій допомозі, санкціях проти Росії та зміцненні безпеки України напередодні зимового періоду.

    Таким чином, чергова зустріч Зеленського з Чарльзом III стала частиною ширшого дипломатичного візиту, під час якого Україна прагне заручитися додатковими гарантіями підтримки з боку одного зі своїх ключових європейських партнерів.

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня має долучитися до саміту Європейської ради в Брюсселі, де лідери 27 держав Європейського Союзу обговорять подальшу підтримку Києва. Українське питання стане першим у порядку денному другого дня зустрічі. Особливу увагу приділять військовій та фінансовій допомозі, захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими й протидії російським загрозам.

    Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на високопосадовця Євросоюзу, обізнаного з підготовкою саміту.

    За словами співрозмовника видання, зустріч із президентом України запланована на 16 жовтня. Початок обговорення українського питання очікується об 11:00 за київським часом.

    Спочатку європейські лідери заслухають Володимира Зеленського, який представить актуальну ситуацію в Україні та нагальні потреби держави.

    Після цього глави держав і урядів ЄС продовжать дискусію у форматі 27 країн-членів.

    Європа обговорить допомогу Україні перед зимою

    Одним із ключових питань саміту стане підготовка України до зимового періоду на тлі постійних російських ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

    Європейські партнери планують оцінити потреби України у відновленні пошкоджених об’єктів і забезпеченні стійкості енергосистеми.

    У офіційному порядку денному Європейської ради зазначено, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ЄС.

    Серед питань, які розглядатимуть лідери, — оперативні потреби української критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.

    Також ітиметься про фінансову підтримку та можливості її продовження у співпраці з міжнародними партнерами.

    Російські гібридні атаки стануть окремою темою

    Крім ситуації в Україні, учасники саміту обговорять зростання гібридних загроз з боку Росії для європейських держав.

    Європейська рада планує розглянути питання протидії дезінформації, кіберзагрозам та іншим формам втручання, які можуть впливати на безпеку країн ЄС.

    Важливим напрямом залишатиметься посилення обороноздатності Європи.

    Очікується обговорення прогресу у спільних оборонних ініціативах і шляхів усунення дефіциту критично важливих військових спроможностей.

    Водночас жодного остаточного рішення щодо нових пакетів підтримки України до завершення саміту ще не оголошено.

    На саміті порушать питання вступу України до ЄС

    Ще однією темою стане просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    У листі-запрошенні на саміт президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що європейські лідери мають оцінити прогрес України в переговорному процесі щодо вступу.

    Нагадаємо, 12 жовтня представники ЄС повідомили про погодження відкриття нових переговорних кластерів для України.

    Тому зустріч у Брюсселі стане черговою можливістю обговорити політичні та економічні аспекти європейської інтеграції України.

    Які ще питання розглядатимуть 15–16 жовтня

    Перший день саміту буде присвячений переважно економічним питанням.

    Лідери ЄС обговорять конкурентоспроможність європейської економіки, високі ціни на енергоносії, а також майбутній багаторічний бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

    У дискусіях візьме участь президентка Європейського парламенту Роберта Метсола.

    На другий день, після розгляду українського питання, глави держав і урядів перейдуть до обговорення європейської оборони, ситуації на Близькому Сході та міграційної політики.

    Саміт 15–16 жовтня стане важливим майданчиком для узгодження подальших кроків підтримки України. Водночас конкретні фінансові, військові та політичні рішення стануть відомими лише після завершення відповідних переговорів і оприлюднення офіційних висновків Європейської ради.

  • Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Велика Британія заявила, що продовжить санкційний тиск на Росію, попри рішення президента США Дональда Трампа укласти домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. У Лондоні наголосили, що не збираються відмовлятися від економічних обмежень, спрямованих на скорочення доходів Кремля та фінансування війни проти України.

    Про це повідомляє The Independent із посиланням на речника британського уряду.

    У Лондоні заявили, що позиція Великої Британії щодо Росії залишається незмінною. Країна продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами, надавати Україні військову та фінансову допомогу, а також застосовувати санкції проти російської економіки.

    Представник британського уряду наголосив, що Лондон використовуватиме найжорсткіший санкційний режим, який будь-коли запроваджував, щоб збільшувати економічну ціну російської агресії.

    Заява пролунала після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

    За словами американського президента, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а протягом наступних місяців суттєво збільшити обсяги експорту.

    Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним, фактично послабивши частину санкційних обмежень.

    У Вашингтоні пояснили таке рішення необхідністю стабілізувати ціни на пальне, які різко зросли через нестачу нафтопродуктів на світовому ринку.

    Водночас домовленість викликала критику з боку української влади та частини американських політиків.

    Президент України Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій економічною підтримкою російської воєнної машини. На його думку, додаткові надходження від експорту нафтопродуктів дозволять Москві отримати більше ресурсів для продовження бойових дій.

    Київ також висловив невдоволення тим, що рішення США було оголошене під час переговорів американських представників з українською делегацією в Маямі.

    На цьому тлі позиція Великої Британії набула особливого значення, оскільки Лондон продовжує виступати за збереження міжнародного економічного тиску на Росію.

    8 жовтня британський уряд оголосив про новий санкційний пакет, який охопив 38 осіб, компаній та суден.

    Обмеження спрямовані проти російських нафтових компаній, суден так званого тіньового флоту, фінансових посередників та підприємств, пов’язаних із забезпеченням військово-промислового комплексу РФ.

    Окрему увагу британська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу санкцій, зокрема через міжнародні фінансові операції, криптовалютні сервіси та непрозорі логістичні мережі.

    Раніше Лондон також оголосив про поступове припинення імпорту дизельного й авіаційного пального, виробленого з російської нафти в третіх країнах. Перехідний період має завершитися до 1 січня 2027 року.

    Водночас Велика Британія раніше сама використовувала тимчасові винятки із санкційних правил через дефіцит пального. Тому нинішня заява означає підтвердження курсу на санкційний тиск, а не відсутність будь-яких винятків у британській політиці.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Кремль погрожував відповідними заходами проти західного судноплавства через посилення обмежень щодо російського тіньового флоту.

    Крім того, видання аналізувало ризики енергетичного перемир’я між Україною та Росією, яке обговорювали за посередництва США.

    Таким чином, після дизельної домовленості Трампа з Путіним між Вашингтоном і Лондоном проявилася різниця в підходах до санкцій проти Росії. США тимчасово відкрили можливості для торгівлі російським дизелем, тоді як Велика Британія підтвердила намір зберігати обмеження та продовжувати підтримку України.

    Чи вплине це розходження на подальшу координацію санкційної політики західних союзників, наразі невідомо. Британський уряд не повідомляв про відмову від співпраці зі США, наголосивши на необхідності спільних міжнародних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.

  • Прорив у ППО: Німеччина профінансує постачання новітніх дрон-перехоплювачів SPYS

    Прорив у ППО: Німеччина профінансує постачання новітніх дрон-перехоплювачів SPYS

    Німеччина готується передати Україні тисячі швидкісних безпілотників-перехоплювачів SPYS у межах масштабного пакета підтримки для протидії реактивним ударним дронам типу «Герань».

    Комплекс є спільною розробкою німецької компанії Quantum Systems та українського виробника WIY Drones. Проєкт спрямований на серійне масштабування виробництва із залученням інвестицій для захисту критичної інфраструктури та військових позицій.

    Ключові технічні характеристики SPYS:

    • Швидкість: Розвиває максимальну швидкість до 480 км/год, що робить його одним із найшвидших засобів для перехоплення маневрених повітряних цілей.
    • Дальність: Тактична дальність застосування становить до 15 км, а максимальна відстань польоту — до 30 км.
    • Автономність: Система оснащена елементами штучного інтелекту для автоматичного наведення на ціль на кінцевій ділянці польоту.
    • Ефективність: Бойова частина вагою 300 грамів розрахована на знищення швидкісних повітряних об’єктів у повітрі.

     

  • Нове кохання та європейське майбутнє: Олена Шоптенко вийшла заміж за австрійця

    Нове кохання та європейське майбутнє: Олена Шоптенко вийшла заміж за австрійця

    Відома українська хореографка та танцівниця Олена Шоптенко поділилася радісною новиною — вона знову вийшла заміж. Її обранцем став громадянин Австрії на ім’я Крістіан. Зірка вперше відверто розповіла про деталі їхніх стосунків, мовний бар’єр, який вдалося подолати, та про те, чому Україна стала для її коханого набагато більшим, ніж просто «рідною країною дружини».

    Головні подробиці нового етапу в житті танцівниці:

    • Історія стосунків: За словами Олени, їхнє знайомство та розвиток почуттів відбулися вже під час її перебування за кордоном. Крістіан оточив її турботою, ставши надійною опорою в непростий життєвий період.
    • Мовне питання: Пара гармонійно адаптувалася до двомовності у побуті. Вони вільно спілкуються англійською, а також активно практикують вивчення німецької та української мов, стираючи будь-які культурні бар’єри.
    • Солідарність із Україною: Шоптенко підкреслила, що для Крістіана події в Україні не є чимось відстороненим. Він глибоко занурений у контекст боротьби українців, активно підтримує її батьківщину та сприймає наш біль і майбутню перемогу як особисту справу.