Golosnovinua.com

Позначка: підвищення податків

  • Підвищення податків для ФОПів: уряд готує масштабну реформу

    Підвищення податків для ФОПів: уряд готує масштабну реформу

    В Україні триває підготовка до реформи спрощеної системи оподаткування (ССО). У Міністерстві фінансів підтвердили, що підприємцям слід очікувати на підвищення податків та посилення контролю. Про це йдеться у Звіті Мінфіну щодо виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.

    Очікується, що реформа стартує після виконання низки умов, зокрема впровадження заходів щодо контролю за фінансовими операціями підприємців.

    Що зміниться для бізнесу?

    Згідно з Національною стратегією доходів, передбачено такі основні нововведення:

    1. Третя група ССО для юридичних осіб

    • Протягом трьох років ставка єдиного податку для юросіб поступово зросте до 18% (звичайний податок на прибуток).
    • Після цього юридичні особи не зможуть працювати за спрощеною системою.

    2. Об’єднання другої та третьої груп для ФОПів

    • Введення диференційованих ставок податку на дохід:
      • Мінімальна ставка 3% – для торговельної діяльності.
      • Максимальна – 17% для низки послуг.

    3. Перегляд першої групи ФОПів

    • Скорочення переліку видів діяльності, що можуть використовувати першу групу.
    • Введення податку з фактичного доходу замість фіксованого збору.

    4. Обов’язкові касові апарати (РРО)

    • Всі ФОПи об’єднаної другої групи мають використовувати касові апарати (РРО чи програмні РРО).

    5. Зміни для аграрного бізнесу

    • Фермери (ФОПи) залишаться у четвертій групі ССО, але базу оподаткування розширять.
    • Для аграрних юросіб ставка податку протягом трьох років підвищиться до 18%.

    6. Посилення податкового контролю

    • Скасовується можливість ведення бізнесу без обов’язкового обліку та документального підтвердження походження товарів.

    ФОПів стає більше, але податків збирають ще більше

    Попри виклики для підприємців, кількість ФОПів, що працюють на спрощеній системі, зростає.

    – Станом на 1 січня 2025 року в Україні зареєстровано 1,63 млн ФОПів, що на 52,5 тис. більше, ніж у 2024 році.
    – Найбільше ФОПів у третій групі – 800,2 тис. осіб (49,2%).
    – Загальні податкові надходження від ФОПів за 2024 рік зросли на 17,1 млрд грн і становлять 55,1 млрд грн.

    Що це означає для підприємців?

    – Друга і третя групи будуть об’єднані, що може вплинути на розмір податків для малого бізнесу.
    – Для юросіб спрощена система фактично зникне, змушуючи їх переходити на загальну систему оподаткування.
    – Посилений контроль за доходами та витратами зробить складнішим ведення бізнесу без ретельного документального обліку.
    – Дрібним підприємцям доведеться переходити на касові апарати, що збільшить їхні витрати.

    Коли чекати змін?

    Реформа розпочнеться після виконання ключових умов, зокрема впровадження системи контролю за обігом коштів у банках. Очікується, що зміни набудуть чинності у 2026 році.

    Влада обґрунтовує реформу необхідністю збільшення податкових надходжень та боротьбою з тіньовим бізнесом. Однак для багатьох ФОПів ці зміни можуть означати значне зростання податкового навантаження.

  • Українців чекають нові податки: уряд ухвалив “історичне” рішення

    Українців чекають нові податки: уряд ухвалив “історичне” рішення

    З 1 грудня 2024 року в Україні набудуть чинності нові податкові зміни, які уряд називає “історичними”. Основна мета цих реформ — забезпечити додаткове фінансування оборонного сектора, а також покрити дефіцит державного бюджету.

    Зміни до Податкового кодексу, які передбачають підвищення податків, набудуть чинності вже з 1 грудня 2024 року.

    Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив в етері телемарафону.

    За словами Шмигаля, найближчими днями відповідні закони про зміни до Податкового кодексу та державний бюджет на 2025 рік будуть підписані президентом. Це рішення є одним із ключових елементів співпраці з міжнародними кредиторами.

    “Ми вже звернулися до президента з проханням якнайшвидше підписати ці закони. Це важливий крок для наповнення бюджету, зокрема статей витрат на оборону цього року і наступного,” – наголосив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр акцентував, що понад 60% державного бюджету на 2025 рік буде спрямовано на сектор безпеки та оборони. За його словами, наступного року на потреби армії буде витрачено більше ніж 2,2 трильйона гривень, що значно перевищує бюджет мирного часу.

    “Ми отримуємо додаткові ресурси для закупівлі зброї, амуніції, а також для виплат зарплат працівникам Сил безпеки й оборони,” – додав прем’єр-міністр.

    Закони, які незабаром набудуть чинності, дозволять збільшити доходи держави для фінансування:

    • закупівлі сучасної зброї;
    • забезпечення армії необхідними ресурсами;
    • виплати зарплат військовослужбовцям і працівникам Сил оборони.

    Міжнародні партнери України, зокрема кредитори, наполягають на запровадженні податкових реформ як умови для подальшої фінансової підтримки. Уряд вважає, що нові податки створять необхідну базу для стабільного функціонування економіки країни у складний час воєнного стану.

  • Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Народна депутатка України та член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко попередила, що українці можуть зіткнутися зі зниженням своїх зарплат вже з наступного року. Причиною цього, за її словами, є законопроєкт про підвищення податків, який наразі очікує підписання президентом.

    В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

    “По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

    Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

    “Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

    Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.

  • Експерт розповів чого чекати від ринку пального після підвищення податків

    Експерт розповів чого чекати від ринку пального після підвищення податків

    Нещодавнє рішення Верховної Ради про підвищення податків для автозаправних станцій викликало хвилю обговорень серед експертів паливного ринку. Згідно з новим законодавством, АЗС зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток щомісяця, що може значно вплинути на їхню фінансову діяльність. Особливо це стосується дискаунтерів, які пропонують нижчі ціни та не мають значних додаткових доходів, таких як продаж тютюнових виробів чи алкоголю.

    Експерт паливного ринку, засновник логістичної групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН заявив, що нові податки вдарять насамперед по невеликих АЗС, які не можуть компенсувати додаткові витрати.

    “Маленькі АЗС змушені будуть включати ці податки у вартість пального, що зменшить їхню конкурентоспроможність. У результаті, вони можуть піти на хитрощі, такі як недолив пального чи непроведення чеків,” – пояснив Льоушкін.

    За словами Льоушкіна, в умовах нових податкових вимог дискаунт-заправки можуть вдатися до обманних схем, щоб утримати конкурентну перевагу перед великими мережами. Одна з таких схем – банальний недолив пального.

    “Налити не літр, а на гривню менше – це може здатися невеликим порушенням, але на великих об’ємах це дозволяє заправкам зберегти частину прибутку,” – пояснює експерт. Він зазначив, що відповідно до стандартів допускається недолив в межах 1%, але фактичні показники можуть сягати до 5-6%.

    Інший поширений метод — використання “лівих” терміналів, коли покупець оплачує пальне, а гроші йдуть не на рахунок АЗС, а на сторонню компанію.

    Нове податкове навантаження на ринок пального, за словами експертів, наближає ціни на пальне у дискаунтерів до рівня великих мереж. Це може змусити багатьох споживачів обирати більш відомі бренди, навіть якщо ціна на їхніх заправках трохи вища.

  • Верховна Рада прийняла новий закон про підвищення податків

    Верховна Рада прийняла новий закон про підвищення податків

    Верховна Рада України ухвалила в другому читанні проєкт закону про підвищення податків, що стосується особливостей оподаткування під час воєнного стану. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram. Законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (№11416-д) отримав підтримку 247 депутатів.

    Згідно з ухваленим законопроєктом, розмір військового збору залишився на рівні 1,5% для військових, проте для інших платників податків запроваджуються нові ставки. Основні зміни передбачають:

    • Підвищення військового збору: ставка зросте з 1,5% до 5% на період до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
    • Нові ставки для фізичних осіб-підприємців: військовий збір для платників єдиного податку третьої групи становитиме 1% від доходу, тоді як для підприємців з першої, другої та четвертої групи — 10% від мінімальної заробітної плати, що наразі складає 800 грн на місяць.
    • Зміни в оподаткуванні банків: ставка податку на прибуток для банків на 2024 рік встановлена на рівні 50%.
    • Базова ставка для небанківських фінансових установ: для цих підприємств ставка податку на прибуток становитиме 25%.
    • Вдосконалення моделі авансових внесків: це стосується підприємств, які займаються роздрібною торгівлею пальним.
    • Зміна податкового періоду: податковий період для звітності фізичних осіб змінюється з квартального на місячний.

    Ці зміни спрямовані на підвищення податкових надходжень в умовах війни та підтримку економіки України. Ухвалення закону стало важливим кроком для адаптації податкової системи до нових реалій.

  • Як підвищення податків вплинуть на економіку України

    Як підвищення податків вплинуть на економіку України

    Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив, що заплановане підвищення податків в Україні матиме комплексний позитивний ефект для економіки, сприяючи підвищенню економічної активності.

    Ефекти підвищення податків

    Пишний зазначив, що більшість пропозицій, які вже отримали підтримку парламенту, враховані в липневому макропрогнозі НБУ з точки зору їх впливу на інфляцію. Найбільший вплив на економіку очікується від можливого підвищення податку на додану вартість (ПДВ), хоча на даний момент це питання не розглядається. За його словами, решта впливів від запланованих змін є помірними.

    “Можливо, це виглядає дивно, але фіскальне пом’якшення дозволить всім цим додатковим вилученням згодом повертатися в українську економіку у вигляді фінансування з боку уряду. Це може навіть стимулювати економічні процеси”, — пояснив Пишний.

    Прогноз інфляційного впливу

    Говорячи про можливий інфляційний вплив, голова НБУ зазначив, що він вже врахований у прогнозах і не очікується, що призведе до додаткових негативних наслідків для економіки.

    Новини про підвищення податків

    Нагадаємо, що 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону №11416-д про підвищення податків, який передбачає:

    • Збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
    • Розповсюдження цього збору на фізичних осіб-підприємців (ФОПів).
    • Введення додаткового податку на надприбутки банків.

    Депутат Ярослав Железняк повідомив, що податки можуть бути підвищені “заднім числом” з 1 жовтня, оскільки закон буде розглянуто у другому читанні не раніше середини жовтня.

  • Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Податковий комітет Верховної Ради України прийняв до повторного першого читання урядовий законопроєкт, що передбачає підвищення податків у кількох ключових сферах. Наразі обговорюється збільшення військового збору, податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та банків, а також введення авансових внесків на автозаправних станціях (АЗС). Деякі народні депутати висловлюють обурення, що зміни пропонуються впроваджувати “заднім числом”.

    Податковий Комітет Вевховної Ради прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “Мінфін: будуть пропонувати впровадження підвищення податків “заднім числом” з 01 жовтня”,  – написав Железняк у Telegram.

    Як додав пізніше Железняк, податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків.

    Документ передбачає:

    – підвищення військового збору з 1,5% до 5%

    – збільшення податків на 1-2 групу ФОП

    – авансові внески на АЗС

    – 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи

    – 25% прибутку на фінустанови

    – помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)

    – 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

    “Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде “заднім числом” з 01 жовтня.

    Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн в наступному, додав Железняк.

  • ВР не проголосувала за підвищення податків

    ВР не проголосувала за підвищення податків

    Верховна Рада України не змогла зібрати достатню кількість голосів для ухвалення у першому читанні законопроєкту №11416-д, що передбачав підвищення податків. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, законопроєкт було підтримано лише 224 депутатами, що на 2 голоси менше, ніж необхідно для ухвалення рішення.

    Законопроєкт про підвищення податків: деталі провалу

    Законопроєкт, що передбачав збільшення податків на 30 мільярдів гривень у 2024 році, був спрямований на повторне перше читання після невдалого голосування. За словами Железняка, уряд мав на меті збільшити надходження до бюджету, що в цьому році становитимуть лише 30 мільярдів гривень із запланованих 125 мільярдів, а на 2024 рік прогнозували збільшення до 127 мільярдів гривень із необхідних 340 мільярдів.

    Плановані зміни в оподаткуванні: що передбачалося

    Уряд вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запропонував підвищення податків. Це рішення було мотивоване необхідністю збільшення доходів державного бюджету, зокрема, для фінансування військових потреб. У планах було підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також запровадження цього збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для платників єдиного податку ІІІ групи військовий збір мав складати 1% від доходу, а для ФОПів І, ІІ та IV групи – 10% від мінімальної зарплати.

    Чому законопроєкт не пройшов?

    Провал голосування вказує на відсутність консенсусу серед народних депутатів щодо необхідності та доцільності такого суттєвого підвищення податків в умовах війни та економічної нестабільності. Частина депутатів висловлювала занепокоєння тим, що підвищення податкового навантаження на бізнес та громадян може негативно вплинути на економічну активність та загальне становище українців.

    Що далі?

    Відправка законопроєкту на повторне перше читання означає, що уряд і парламент продовжать обговорення і, можливо, внесе корективи у запропоновані зміни. Однак, з огляду на поточний рівень підтримки, досягнення необхідної кількості голосів залишається під питанням. Очевидно, що перед повторним голосуванням необхідно буде провести додаткові консультації та пошук компромісу серед депутатського корпусу.

  • Нардеп розкрив нові деталі про підвищення податків

    Нардеп розкрив нові деталі про підвищення податків

    Народний депутат Ярослав Железняк поділився важливими деталями доопрацьованого проєкту закону про підвищення податків, який незабаром буде винесено на розгляд профільного комітету та, ймовірно, парламенту. Ці зміни мають суттєво вплинути на фінансову політику країни, особливо в умовах війни та економічної нестабільності.

    Що залишилося зі старого тексту?

    У оновленому законопроєкті залишилися деякі з основних положень старої редакції, які були широко обговорені раніше:

    • Підвищення ставки військового збору: З 1,5% до 5%. Цей захід направлений на збільшення надходжень до бюджету для підтримки оборонних витрат.
    • Встановлення військового збору для ФОП: Для підприємців першої та другої груп буде запроваджено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати.
    • Ставка військового збору для ІІІ групи єдиного податку: У розмірі 1%.
    • Щомісячні авансові внески для АЗС: Зі зміненою редакцією документу.

    Що нового у проєкті закону?

    Нові положення проєкту закону включають:

    • Ставка податку на прибуток для банків: Встановлення ставки 50% на 2024 рік. Це значне підвищення, яке має на меті мобілізувати додаткові кошти для державного бюджету.
    • Підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній: До 25%. Це також частина зусиль уряду з наповнення бюджету.
    • Щомісячна звітність по ПДФО: Нововведення, яке має на меті підвищити прозорість у питаннях оподаткування доходів фізичних осіб.

    Фінансування дефіциту бюджету та реакція МВФ

    Уряд України, вперше з початку повномасштабного вторгнення, запропонував такі значні зміни в податковій політиці, щоб компенсувати дефіцит державного бюджету, зумовлений витратами на оборону та відновлення. Підвищення військового збору, впровадження нового податку на прибуток для банків та фінансових компаній є частиною цієї стратегії.

    Проте Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив занепокоєння, що підвищення податків може вплинути на готовність західних країн продовжувати надавати фінансову допомогу Україні. Це питання може стати важливим при наступних переговорах з міжнародними партнерами.

    Перспективи прийняття законопроєкту

    Ярослав Железняк зазначив, що законопроєкт у його нинішньому варіанті, запропонованому Кабінетом міністрів, не буде ухвалений. Однак це не означає, що ідеї щодо підвищення податків відкинуто. Проєкт закону буде обговорюватися та доопрацьовуватися на рівні комітету та парламенту, і можливі зміни в його остаточному варіанті.

  • Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Очікуване найближчим часом підвищення податків, для “закриття бюджетної діри в 500 млрд грн” не знайшло розуміння на рівні спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Замість збільшувати податкове навантаження на бізнес, Пріцкер рекомендувала “зосередитися на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками”.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

    Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

    За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку.  Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

    Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

    За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.