Golosnovinua.com

Позначка: пільги

  • Тепло без фінансового тягаря: як українцям оформити житлову субсидію на прийдешній опалювальний сезон

    Тепло без фінансового тягаря: як українцям оформити житлову субсидію на прийдешній опалювальний сезон

    З наближенням холодів та традиційним стартом опалювального сезону у жовтні дві тисячі двадцять шостого року питання оплати житлово-комунальних послуг знову постає вкрай гостро для мільйонів українських родин. Стрімке зростання витрат на енергоносії змушує багатьох громадян замислитися над державною підтримкою, яка залишається надійним інструментом соціального захисту для тих, чиї доходи не дозволяють самостійно покривати комунальні платіжки. Пенсійний фонд України детально роз’яснив ключові правила та алгоритми нарахування державної допомоги, звернувши особливу увагу на те, що для переважної більшості нинішніх одержувачів виплати будуть автоматично пролонговані без додаткової паперової тяганини.

    Громадянам, які вже отримували компенсацію або яким на період літнього міжсезоння було офіційно розраховано субсидію в нульовому розмірі, не потрібно витрачати час на повторні візити до державних установ чи заповнення нових форм, адже їхні дані вже опрацьовані відповідними реєстрами. Проте ціла низка побутових та соціальних факторів зобов’язує споживачів особисто звернутися до органів соціального страхування. Подавати новий пакет документів необхідно передусім тим, хто планує отримати знижку на компослуги вперше у житті, або ж тим, кому раніше було офіційно відмовлено через перевищення встановленого порогу доходів. Також обов’язкове персональне звернення вимагається у випадках, коли у родині відбулися відчутні трансформації – зокрема, якщо змінився кількісний склад зареєстрованих мешканців домоволодіння, соціальний статус окремих членів родини або ж виникли інші вагомі обставини, що прямо впливають на критерії визначення матеріальної незахищеності.

    Вкрай важливим моментом залишається дотримання чітких часових рамок звернення, які безпосередньо впливають на обсяг отриманих коштів. За чинними правилами, якщо родина встигає подати всі необхідні заяви та декларації протягом двох календарних місяців від моменту офіційного старту опалювального періоду, виплата буде призначена ретроспективно – безпосередньо з жовтня дві тисячі двадцять шостого року, за умови наявності відповідного права на цей момент. Якщо ж громадяни з якихось причин зволікають і подають пакет документів значно пізніше зазначеного терміну, нарахування державної підтримки здійснюватиметься лише починаючи з того місяця, в якому заява фактично надійшла на реєстрацію.

    Держава пропонує кілька зручних та безбар’єрних каналів для оформлення документів, орієнтуючись як на цифрові сервіси, так і на класичні способи комунікації. Подати заяву можна особисто під час візиту до сервісного центру, скористатися поштовим відправленням або виконати всі операції дистанційно через офіційний вебпортал електронних послуг. Крім того, громадяни можуть скористатися допомогою уповноважених представників місцевих органів самоврядування у своїх громадах. Для розрахунку розміру допомоги враховуватимуться сукупні доходи домогосподарства за перший та другий квартали поточного року, а для пенсіонерів базовим показником слугуватиме пенсія за серпень. Водночас у разі будь-яких непередбачених змін у матеріальному стані чи складі родини одержувачі зобов’язані сповістити про це протягом тридцяти днів, аби уникнути юридичних непорозумінь та повернення неправомірно нарахованих коштів.

  • До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    Напередодні Дня Незалежності України окремі категорії громадян отримають разову грошову допомогу від держави. Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача і становитиме від 450 до 3100 гривень. Для більшості українців кошти надійдуть автоматично, однак деяким громадянам необхідно буде самостійно звернутися до Пенсійного фонду.

    Про це повідомляє постанова Кабінету Міністрів України №602.

    Уряд затвердив порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Фінансову підтримку традиційно отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників та інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Найбільшу суму допомоги — 3100 гривень — виплатять особам з інвалідністю внаслідок війни I групи, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність I групи.

    Особи з інвалідністю внаслідок війни II групи отримають 2900 гривень, а III групи — 2700 гривень.

    Виплата у розмірі 1000 гривень передбачена для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, а також колишніх неповнолітніх в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

    По 650 гривень держава виплатить членам сімей загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також дружинам або чоловікам померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни чи учасників бойових дій, якщо вони не одружилися повторно.

    Найменша сума допомоги — 450 гривень — передбачена для учасників війни, колишніх в’язнів концтаборів, осіб, яких насильно вивозили на примусові роботи, а також дітей партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму.

    Порядок отримання коштів залежить від статусу людини. Пенсіонерам та громадянам, які вже перебувають на обліку як отримувачі відповідних пільг, звертатися до державних органів не потрібно. Допомогу їм нарахують автоматично разом із серпневою пенсією або іншими соціальними виплатами.

    Для діючих військовослужбовців процедура також спрощена. Кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, а їх виплату організують на підставі заявок, поданих командуванням.

    Водночас українцям, які мають право на допомогу, але не отримують пенсію та не проходять військову службу, необхідно самостійно подати заяву до Пенсійного фонду України. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду або в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

    Уряд також передбачив можливість отримати виплату пізніше. Якщо людина набула права на допомогу до 24 серпня, але з певних причин не отримала кошти до 1 жовтня, вона зможе звернутися до Пенсійного фонду та оформити виплату після цієї дати.

    Варто зазначити, що разова допомога до Дня Незалежності є окремою державною виплатою і не впливає на розмір пенсії чи інших видів соціальної підтримки. Її нарахування здійснюється відповідно до чинного законодавства та фінансується за рахунок державного бюджету.

    Нагадаємо, останнім часом в Україні також були оновлені окремі правила пенсійного забезпечення. Зокрема, юристи пояснили, якими документами можна підтвердити трудовий стаж у разі втрати трудової книжки. Крім того, окремі категорії українок можуть оформити пенсію вже у 50 років. Таке право мають матері п’ятьох і більше дітей, а також матері дітей з інвалідністю з дитинства за умови наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

  • Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Одержувачі житлових субсидій у певних випадках можуть бути зобов’язані повернути державі надміру отримані кошти. Пенсійний фонд України наголошує, що переплата виникає не лише через подання недостовірних даних, а й через несвоєчасне повідомлення про зміни, які впливають на право на державну допомогу або її розмір. Якщо ж отримувач відмовиться повертати кошти добровільно, їх можуть стягнути в судовому порядку.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ пояснили, що переплата житлової субсидії — це бюджетні кошти, які людина отримала понад належний розмір. Законодавство передбачає, що такі суми підлягають поверненню до державного бюджету, якщо вони були виплачені без достатніх правових підстав.

    Найчастіше переплата виникає у двох випадках. Перший — коли під час оформлення житлової субсидії у заяві або декларації були зазначені недостовірні чи неточні відомості, які вплинули на визначення права на допомогу або її розмір. Другий — коли отримувач не повідомив Пенсійний фонд про важливі зміни протягом 30 календарних днів після їх виникнення.

    У Пенсійному фонді наголошують, що громадяни зобов’язані інформувати про будь-які обставини, які можуть вплинути на призначення або розмір житлової субсидії. Зокрема, йдеться про зміни у складі домогосподарства, доходах, майновому стані чи інші факти, які враховуються під час призначення державної допомоги.

    Якщо під час перевірки буде встановлено факт переплати, Пенсійний фонд має право припинити виплату житлової субсидії та вимагати повернення надміру отриманих коштів. Отримувачу надсилається відповідне повідомлення із зазначенням суми, яку необхідно відшкодувати.

    У разі добровільного повернення коштів жодних додаткових санкцій не застосовується. Однак якщо людина відмовиться виконати вимогу Пенсійного фонду, відомство може звернутися до суду для примусового стягнення переплати.

    Крім того, якщо громадянину знову призначать житлову субсидію, надміру виплачені кошти можуть утримувати із майбутніх виплат. Законодавство дозволяє Пенсійному фонду щомісячно відраховувати на погашення боргу не більше ніж 20% від суми призначеної субсидії.

    У Пенсійному фонді також попередили, що наявність непогашеної переплати може стати підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний період. Зокрема, нову допомогу не призначать, якщо людина не повернула надміру виплачені кошти після відповідної вимоги або не дотримується затвердженого графіка погашення заборгованості.

    Щоб уникнути таких ситуацій, у ПФУ рекомендують уважно перевіряти всю інформацію під час заповнення заяви та декларації на призначення субсидії. Також громадян закликають своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на право отримання державної допомоги або її розмір.

    У відомстві наголошують, що своєчасне інформування дозволить уникнути виникнення переплат, необхідності повертати бюджетні кошти, судових спорів та можливих проблем із призначенням субсидії в майбутньому.

    Житлова субсидія є одним із ключових видів державної підтримки для українських домогосподарств, тому дотримання правил її оформлення та отримання залишається обов’язковою умовою для збереження права на допомогу.

  • Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Деякі родини внутрішньо переміщених осіб, які отримали статус ВПО ще після початку російської агресії у 2014 році, можуть зіткнутися з відмовою у призначенні або поновленні державної допомоги на дітей. Причиною є нові правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, які визначають чіткі критерії для отримання виплат. Зокрема, ключовою умовою є повторне переміщення сім’ї після початку повномасштабного вторгнення Росії або проживання на територіях, визначених урядом.

    Постанова внесла зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та передбачила можливість поновлення виплат дітям, які раніше вже отримували державну підтримку або втратили право на неї. Водночас нові правила містять низку вимог, без виконання яких Пенсійний фонд має законні підстави відмовити у призначенні допомоги.

    Однією з головних умов є те, що сім’я повинна була здійснити переміщення або повторне переміщення після 1 січня 2022 року з територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих Росією регіонів. Альтернативною підставою може бути знищення або суттєве пошкодження житла до стану, непридатного для проживання.

    Сам факт наявності довідки внутрішньо переміщеної особи, отриманої ще у 2014 році, більше не гарантує права на поновлення допомоги. Якщо сім’я після початку повномасштабної війни не здійснювала повторного переїзду із територій, визначених відповідним урядовим переліком, вона може не відповідати новим вимогам програми.

    Крім умов щодо самого факту переміщення, родина повинна відповідати встановленим майновим критеріям. Середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не може перевищувати чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році ця межа становить 10 380 гривень на одну особу.

    Окремі вимоги встановлено й залежно від віку дітей. Для дітей віком до шести років, а також до семи або восьми років у разі наявності особливих освітніх потреб, допомога призначається незалежно від того, де саме проживає сім’я та в якому форматі навчається дитина.

    Натомість для дітей віком від шести до вісімнадцяти років правила є жорсткішими. У такому разі допомога призначається лише за умови, що сім’я фактично проживає на території активних або можливих бойових дій, для яких ще не визначено дату завершення бойових дій, або якщо родина проживає у відносно безпечному населеному пункті, а дитина навчається за очною чи змішаною формою навчання за місцем проживання.

    Особливу увагу уряд звернув на випадки, коли дитина народилася вже після початку повномасштабного вторгнення. Навіть якщо така дитина має власну довідку ВПО, це саме по собі не створює права на допомогу. Під час ухвалення рішення державні органи оцінюють не історію переміщення конкретної дитини, а історію всієї сім’ї. Якщо родина не виконала базову умову щодо повторного переміщення після 24 лютого 2022 року або не відповідає іншим критеріям, Пенсійний фонд може законно відмовити у призначенні виплати.

    Таким чином, для отримання або поновлення державної підтримки недостатньо лише мати статус внутрішньо переміщеної особи. Необхідно одночасно відповідати всім вимогам, передбаченим оновленим порядком, зокрема щодо часу переміщення, майнового стану та умов проживання й навчання дітей.

    Водночас уряд продовжує змінювати систему підтримки переселенців. Раніше повідомлялося, що частині внутрішньо переміщених осіб у липні можуть тимчасово призупинити виплати, якщо вони своєчасно не оновлять свої персональні дані. Крім того, в Україні стартував пілотний проєкт соціального житла для ВПО, у межах якого громади викуповуватимуть вільні будинки для подальшого надання їх переселенцям. Також Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно оновлює законодавство щодо внутрішньо переміщених осіб та розширює їхні права незалежно від місця реєстрації.

  • У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    Із 15 липня у Києві офіційно набули чинності нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Вартість разової поїздки в комунальному транспорті столиці зросла з 8 до 30 гривень, а проїзд у маршрутних таксі подорожчав до 25 гривень. Разом із новими тарифами запроваджено систему знижок для постійних пасажирів, оновлено правила користування проїзними квитками та збільшено штрафи за безквитковий проїзд.

    Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації, відтепер разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштує 30 гривень. Водночас міська влада залишила можливість економити тим, хто регулярно користується громадським транспортом. Для власників транспортних карток діятиме прогресивна система знижок: що більшу кількість поїздок пасажир придбає під час поповнення картки, то меншою буде вартість кожної поїздки. Максимальна знижка передбачає ціну 25 гривень за одну поїздку при одночасній купівлі 50 поїздок.

    Окрім цього, встановлено нову вартість безлімітних проїзних. Місячний квиток, який дозволяє необмежено користуватися всіма видами комунального транспорту столиці, тепер коштує 3656 гривень.

    Для туристів і гостей міста запровадили нові безлімітні квитки з різним терміном дії. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Ще однією новацією стане пересадковий квиток, який почне діяти з 1 серпня. Його вартість становитиме 60 гривень. Такий квиток дозволить протягом 90 хвилин необмежено пересідати між метро та наземним комунальним транспортом без необхідності повторної оплати.

    У КМДА також наголосили, що пасажири не втратять раніше придбані поїздки. Квитки, куплені за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Після цієї дати невикористані поїздки автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на транспортну картку.

    Міська влада пояснює необхідність такого різкого підвищення тарифів суттєвим зростанням витрат на утримання транспортної системи. Серед основних причин називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, матеріалів і технічного обслуговування. Крім того, щороку з міського бюджету на компенсацію роботи громадського транспорту спрямовується близько 12 мільярдів гривень.

    За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована вартість однієї поїздки у 2026 році мала б становити 64,60 гривні у метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Водночас ухвалене підвищення, як зазначають у міській адміністрації, дозволяє лише частково компенсувати реальні витрати.

    Зміни торкнулися і приватних перевізників. За словами керівника Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігоря Мойсеєнка, більшість маршруток також підвищили вартість проїзду до 25 гривень.

    Перевізники пояснюють це одразу кількома причинами. Насамперед вони говорять про гострий дефіцит водіїв, який загострився після зміни правил бронювання працівників із 1 червня. За їхніми словами, багато водіїв не бажають працювати на маршрутах, що проходять через блокпости. Додатковий тиск створює зростання вартості запасних частин, мастильних матеріалів та інших комплектуючих, ціни на які безпосередньо залежать від курсу долара. Також представники галузі зазначають, що через багаторічне стримування тарифів довелося вдатися до одноразового значного підвищення замість поступового щорічного коригування.

    Попри зміну вартості проїзду, система соціальних пільг залишається незмінною. У КМДА запевнили, що всі категорії громадян, які раніше мали право на безкоштовний або пільговий проїзд, і надалі користуватимуться цими пільгами за рахунок міського бюджету.

    Безкоштовний або пільговий проїзд зберігається для ветеранів війни та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, які користуються “Карткою киянина”, студентів, школярів, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої та другої категорій, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також членів багатодітних сімей. Для студентів, як і раніше, діятиме 50-відсоткова знижка на місячні проїзні, а школярі зможуть безкоштовно користуватися транспортом протягом навчального року.

    Одночасно зі зростанням вартості проїзду автоматично збільшився й штраф за безквитковий проїзд. Відповідно до чинних правил він становить двадцятикратний розмір вартості разового квитка. Таким чином із 15 липня “зайцям” доведеться сплачувати вже 600 гривень замість попередньої суми.

    Питання підвищення тарифів викликало активне обговорення серед жителів столиці ще кілька місяців тому. Проєкт рішення КМДА оприлюднила 18 травня, після чого менш ніж за добу електронна петиція із закликом скасувати підвищення набрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Водночас міська влада не підтримала цю пропозицію.

    Крім того, Київська міська рада профспілок зверталася до столичної адміністрації із проханням відкласти підвищення тарифів на пів року та запровадити його поетапно, спочатку піднявши вартість проїзду до 20 гривень. Проте ці пропозиції також не були враховані, і нові тарифи набули чинності відповідно до раніше затвердженого графіка.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.

  • У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві з 15 липня 2026 року може суттєво змінитися вартість проїзду в комунальному громадському транспорті. Згідно з проєктом рішення, оприлюдненим пресслужбою Київської міської державної адміністрації, разова поїздка у столиці подорожчає до 30 гривень, що більш ніж утричі перевищує чинний тариф.

    У міській адміністрації наголошують, що чинна вартість проїзду вже давно не відповідає реальним витратам на утримання транспортної системи. За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована ціна однієї поїздки у 2026 році становить 64,60 грн у метро та 44,14 грн у наземному транспорті. При цьому запропонований тариф у 30 грн є компромісним і передбачає часткову компенсацію з міського бюджету.

    Востаннє тарифи на проїзд у Києві переглядали у 2018 році. Відтоді, як зазначають у КМДА, суттєво зросли витрати на електроенергію, паливо, технічне обслуговування рухомого складу та оплату праці працівників комунальних підприємств. Одночасно з цим знизився пасажиропотік, що додатково погіршило фінансовий баланс міського транспорту.

    У новій моделі оплати передбачено диференційований підхід до вартості поїздок. Для пасажирів, які купуватимуть невелику кількість поїздок, ціна становитиме 30 грн. Водночас при збільшенні обсягу використання транспорту вартість однієї поїздки поступово зменшуватиметься. Так, при купівлі 50 поїздок ціна може знижуватися до 25 грн.

    Окремо місто запроваджує систему місячних абонементів. За розрахунками, у таких пакетах середня вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23–24 грн. Запропоновані варіанти включають проїзні на 46, 62, 92 та 124 поїздки, а також безлімітний місячний квиток на весь комунальний транспорт столиці, який коштуватиме 4 875 грн.

    У КМДА також передбачили окремі умови для пільгових категорій. Студенти оплачуватимуть половину вартості місячного проїзного, а школярі під час навчального року зможуть користуватися транспортом безкоштовно. У літній період для учнів встановлюється 25% від вартості проїзного.

    Серед нововведень — запровадження пересадкового квитка вартістю 60 грн. Він дозволятиме протягом 90 хвилин без додаткової оплати пересідати між метро, автобусами, трамваями та тролейбусами. Для туристів і гостей міста передбачені також короткострокові безлімітні проїзні на 24, 48 та 72 години, які коштуватимуть від 375 до 750 грн.

    У КМДА підкреслюють, що усі поїздки, придбані до 14 липня 2026 року, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Це дозволить пасажирам поступово перейти на нову систему тарифів без втрати вже оплачених поїздок.

    Впровадження нових тарифів планується після завершення регуляторних процедур, громадських консультацій та погодження з профспілками. Обговорення проєкту триватиме до 1 червня 2026 року через платформу громадських консультацій міста.

    Наразі вартість разової поїздки в комунальному транспорті Києва становить 8 гривень. У разі ухвалення рішення це стане одним із наймасштабніших підвищень тарифів у столичному транспорті за останні роки та суттєво змінить систему оплати проїзду для мільйонів пасажирів.

  • Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    В Україні можуть запровадити нову важливу пільгу для військовослужбовців — право на безмитне ввезення транспортних засобів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які мають на меті посилити соціальний захист військових та частково компенсувати навантаження, яке вони несуть під час війни. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. 

    Ініціатива передбачає надання чинним військовослужбовцям можливості ввозити транспортні засоби без сплати митних платежів. Автори законопроєктів наголошують, що це питання не лише соціальної підтримки, а й практичної необхідності, адже мобільність підрозділів і самих військових є критично важливою в умовах війни.

    Згідно з поясненнями до документів, право на пільгу отримають фізичні особи — військовослужбовці, які безпосередньо проходять службу. Передусім йдеться про мобілізованих громадян, призваних після 24 лютого 2022 року, а також військових-контрактників, які на момент ввезення автомобіля перебувають на службі. Законодавці також передбачили можливість оформлення таких авто через уповноважених осіб, які діятимуть від імені військового під час митного оформлення.

    У разі ухвалення законів, безмитне ввезення поширюватиметься на досить широкий перелік транспортних засобів. Зокрема, мова йде про легкові автомобілі, вантажівки, мотоцикли, причепи та напівпричепи. Окремо зазначається, що пільга також може застосовуватися до кузовів транспортних засобів, що відкриває додаткові можливості для ремонту та відновлення техніки.

    Водночас законопроєкти містять низку обмежень, покликаних запобігти зловживанням. Ключовою умовою є правило «один транспортний засіб на одного військовослужбовця». Це означає, що скористатися пільгою повторно не вийде без додаткових підстав або змін у законодавстві.

    Ще одним важливим обмеженням є заборона на відчуження транспортного засобу. Автомобіль, ввезений без сплати митних платежів, не можна буде продавати, передавати чи навіть надавати в користування третім особам. Таким чином законодавці намагаються виключити схеми, за яких пільга могла б використовуватися для комерційної вигоди.

    Окремо визначено, що пільга не поширюватиметься на дорогі автомобілі, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про так званий сегмент «люкс», що дозволяє уникнути ситуацій, коли безмитне ввезення використовується для придбання преміальних авто.

    Також встановлюється географічне обмеження: забороняється ввезення транспортних засобів із держави-агресора, тимчасово окупованих територій або країн, пов’язаних із агресією проти України. Це положення має як безпековий, так і політичний характер.

    Експерти відзначають, що подібна ініціатива частково відновлює практику, яка вже діяла в Україні на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово скасувала митні платежі на імпорт автомобілів для всіх громадян, що дозволило значно збільшити кількість ввезених транспортних засобів. Однак згодом ці пільги скасували через значні втрати бюджету.

    У новому форматі законопроєкт спрямований саме на вузьку категорію громадян — військових, що робить його більш збалансованим з точки зору державних фінансів. Водночас питання впливу на бюджет усе одно залишається актуальним і може стати предметом дискусій під час розгляду документів.

    Окрім соціального аспекту, ініціатива має і практичний вимір. В умовах війни транспорт відіграє ключову роль — як для виконання бойових завдань, так і для забезпечення логістики. Часто саме власні або волонтерські автомобілі стають основним засобом пересування військових на передовій.

    Таким чином, можливість безмитного ввезення авто може суттєво полегшити забезпечення підрозділів транспортом, особливо з урахуванням того, що значна частина техніки регулярно втрачається або виходить з ладу.

    Паралельно держава продовжує працювати над іншими напрямами підтримки військовослужбовців. Зокрема, Міністерство оборони України раніше визначило розміри компенсації за оренду житла для військових за місцем служби. Також Рахункова палата України проводить аудит системи грошового забезпечення військовослужбовців, щоб підвищити прозорість і ефективність використання бюджетних коштів.

    Очікується, що законопроєкти найближчим часом розглянуть у профільних комітетах парламенту. У разі підтримки вони можуть стати одним із елементів комплексної політики соціального захисту військових у період війни.

    Водночас остаточне рішення залежатиме від балансу між потребами оборони, соціальною справедливістю та можливостями державного бюджету. Проте сам факт появи таких ініціатив свідчить про пошук нових механізмів підтримки тих, хто безпосередньо захищає країну.

  • Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Українські військовослужбовці, які зазнали поранення під час бойових дій і проходять лікування, мають право на додаткові грошові виплати від держави. Йдеться про щомісячну допомогу, яка може сягати 100 тисяч гривень і нараховується протягом усього періоду лікування.

    Згідно з чинним законодавством, базовою умовою для отримання такої виплати є підтвердження, що поранення або травма пов’язані з виконанням бойових завдань. У такому випадку військовому не лише виплачують додаткову винагороду, але й повністю зберігають основне грошове забезпечення — посадовий оклад, надбавки та інші регулярні виплати.

    Система передбачає кілька рівнів фінансової підтримки. Під час служби в зоні бойових дій військові можуть отримувати підвищену винагороду до 100 тисяч гривень на місяць. Якщо ж військовий вибуває на лікування після поранення, ця виплата зберігається за умови належного документального оформлення — зокрема, висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Окремо передбачені одноразові виплати у разі встановлення інвалідності або тяжких поранень. Їх розмір може становити від кількох сотень тисяч до понад мільйона гривень залежно від ступеня втрати працездатності.

    Юристи звертають увагу, що ключове значення має причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і подальшим станом здоров’я. Якщо захворювання було діагностовано пізніше, але є доведений зв’язок із пораненням, військовий також має право на відповідні виплати. У таких випадках рішення ухвалюється на підставі медичних документів і висновків ВЛК.

    Крім того, військовослужбовці можуть розраховувати на інші види допомоги: виплати на оздоровлення, компенсації під час відпустки, а також соціальні гарантії для сімей. У разі тривалого лікування або реабілітації держава продовжує фінансувати як медичне забезпечення, так і грошові виплати.

    Водночас експерти зазначають, що на практиці можуть виникати затримки через бюрократичні процедури або необхідність додаткового підтвердження документів. Найчастіше проблеми пов’язані з оформленням висновків ВЛК, встановленням зв’язку травми зі службою або передачею документів між підрозділами.

  • Податкова пояснила, хто з багатодітних родин не сплачуватиме податок на житло

    Податкова пояснила, хто з багатодітних родин не сплачуватиме податок на житло

    Податкова служба повідомила, що житлова нерухомість, яка належить багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше неповнолітніх дітей, не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідна норма міститься у підпункті «л» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.

    Відповідно до Сімейного кодексу України, неповнолітньою є дитина віком від 14 до 18 років. Правовий статус дитини загалом має особа до досягнення 18 років, якщо інше не передбачено законом.

    Такі ж норми містить і Закон України «Про охорону дитинства», де зазначено, що дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітньої раніше.

    Пільга поширюється на об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодній з яких не виповнилося 18 років.

    У такому разі податок на нерухоме майно — незалежно від площі будинку чи квартири — не застосовується.