Golosnovinua.com

Позначка: PIN-UP

  • Прокурор з Миколаєва фігурує у матеріалах справи Pin-Up

    Прокурор з Миколаєва фігурує у матеріалах справи Pin-Up

    У межах розслідування справи, пов’язаної з онлайн-казино Pin-Up, угоду з номінальним представником компанії «Укр гейм технолоджі» підписував прокурор Офісу Генерального прокурора Максим Капустін із Миколаєва. Йдеться про прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР.

    За наявними даними, саме він підписував процесуальні документи у справі, зокрема угоду з представником компанії Зотьком.

    Згідно з деклараційними відомостями, у 2024 році Максим Капустін отримав 1,12 млн грн заробітної плати в Офіс Генерального прокурора.

    Його дружина, Надія Капустіна, задекларувала 869 тис. грн доходу від роботи в Міністерство юстиції України.

    Також у декларації зазначено 718 тис. грн доходу від відчуження рухомого майна, отриманого від фізичної особи.

    Серед об’єктів нерухомості, якими користується або володіє родина:

    квартира площею 50,5 м² у Миколаїв, зареєстрована на третю особу;
    квартира 66,62 м² у селі Захарівка у спільній власності дружини та іншої особи;
    квартира 45,7 м² у Київ, що перебуває у власності третьої особи, але використовується родиною;
    земельна ділянка площею 3 га в селі Баловне, яку декларант орендує, а власником є управління Держгеокадастру Миколаївської області.

    У 2024 році прокурор придбав електромобіль Nissan Ariya вартістю 1,25 млн грн. Також він задекларував 18 тис. доларів готівкових коштів.

    Для купівлі автомобіля було оформлено кредит у Ощадбанк на суму 4,67 млн грн під заставу нового авто.

    Наразі справа Pin-Up залишається предметом суспільної уваги, а деталі процесуальних рішень та підписаних угод можуть отримати правову оцінку в межах подальших перевірок і судового розгляду.

  • Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Журналісти підрахували, що впродовж 2025 року силовики “злили” кілька гучних кримінальних справ про відмивання грошей онлайн казино на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

    Зокрема, мова йде про ряд гучних кейсів, серед яких справа iBox Bank Альони Дегрик-Шевцової де через пропущені строки та корумпованих суддів з орбіти Олега Татарова державний бюджет втратив біля 5 мільярдів гривень.

    Практично за тією є схемою український бюджет втратив біля 10-ти мільярдів гривень у справі казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна та ще приблизно 5,8 мільярдів гривень у справі казино Cosmolot росіянина Сергія Токарєва.

    Нагадаємо, справи про відмивання грошей онлайн казино вели фактично підконтрольні Олегу Татарову БЕБ, ДБР та ОГП.

    За інформацією журналістів ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, всі три кейси розвивались по одному сценарію: спочатку арешти, потім гучний піар, далі пропущені терміни розслідування, а у фіналі “суди закривають справи за формальними підставами”.

  • Російсько-кіпрський кримінал у кризі: кінець імперії Демосфеноса та ризики для власника Pin-Up

    Російсько-кіпрський кримінал у кризі: кінець імперії Демосфеноса та ризики для власника Pin-Up

    У кримінальному світі Лімассола триває масштабний переділ влади. Після розстрілу 49-річного місцевого мафіозі Ставроса Демосфеноса у середині жовтня, а згодом і підпалу парку розкішних автомобілів бізнесмена Дмитра Пуніна — власника казино Pin-Up, якого розшукують в Україні, — ситуація на острові загострилася до межі. Експерти та правоохоронці не виключають, що Пунін може стати наступною мішенню.

    Убивство Демосфеноса стало одним із найрезонансніших злочинів на Кіпрі за останні роки. Хоч острів давно слугує «тихою гаванню» для російської мафії, цього разу йдеться про ліквідацію найвпливовішого кримінального авторитета. Демосфеноса розстріляли просто у його Rolls-Royce у районі Айос Афанасіос, на очах у 18-річного сина.

    Замовлення виглядало як добре підготовлена операція: кілери використали білий фургон та мотоцикл, а на місці злочину знайшли десятки гільз від автоматичної зброї. Підозрюваних — уже вісьмох — затримано, серед них понтійські греки та ув’язнений, який, за версією слідства, віддав наказ із тюрми. Один зі свідків стверджував, що нападник був у капелюсі та темних окулярах, ніби стилізованих під Зорро.

    Паралельно поліція вивчає версію, пов’язану з договірними матчами. Демосфенос був власником футбольного клубу «Карміотісса», яка перебувала під наглядом УЄФА через підозри у фіксованих іграх. Раніше клуб належав Дмитру Пуніну, власнику гемблінг-платформи Pin-Up, якого давно пов’язують з російськими кримінальними структурами. Пунін продав клуб Демосфеносу лише формально — за даними ЗМІ, вони й надалі працювали у спільних схемах.

    Наприкінці листопада стався новий сигнал: у Лімассолі підпалили весь автопарк Пуніна. На стоянці в районі Мутаяка згоріли Lamborghini Revuelto, Porsche, Tesla та унікальний Mercedes G63 XLP Adventure вартістю понад 1 млн доларів. Камери зафіксували зловмисника у чорному одязі, який обливав авто пальним. Збитки перевищують мільйон євро.

    Кіпрські медіа пов’язують підпал із або помстою за смерть Демосфеноса, або новим витком боротьби за контроль над гральним ринком і схемами легалізації коштів. Сам Пунін шість років тому прибув на Кіпр із великими амбіціями, створив PUNIN Group, скуповував ресторани, будівельні компанії, офіси та розкішні апартаменти. Головним джерелом його доходів стало онлайн-казино Pin-Up, прибутки якого виводили через кіпрські та офшорні структури.

    Пунін мав надійне прикриття — Ставроса Демосфеноса. Той організовував силовий тиск на конкурентів, «вирішував» проблеми з поліцією, допомагав із документами, ліцензіями та громадянством для російських бізнесменів. Зокрема, він опікувався схемами із «золотими паспортами», які дозволили тисячам росіян отримати кіпрське громадянство за інвестиції.

    Демосфенос також контролював потік «брудних» російських грошей через нерухомість, автосалони і будівельні компанії. Проте останнім часом він почав втрачати вплив, а кілька фінансових схем потрапили під перевірку. Це, на думку експертів, могло стати одним із мотивів його ліквідації.

    Ліквідація Демосфеноса стала ударом по всій російсько-кіпрській кримінальній мережі. У ЗМІ активно обговорюють, що саме Пунін, який втратив головного «дахувальника», тепер перебуває у вразливому становищі. Підпал його автомобілів розглядають як попередження або початок масштабнішого тиску.

    Поки правоохоронці розслідують злочини, на Кіпрі очікують великі зміни. Розпад мафіозного дуумвірату, що тримав під контролем гральний бізнес, футбольні клуби та легалізацію російських капіталів, може стати початком гучних викриттів. А головне питання залишається відкритим: чи дійде слідство до Пуніна — або ж він зникне з острова раніше, ніж розпочнеться «чистка»?

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

  • На приватній стоянці знищили автопарк бізнесмена Пуніна — камери зафіксували палія

    На приватній стоянці знищили автопарк бізнесмена Пуніна — камери зафіксували палія

    На приватній стоянці на Кіпрі вщент згоріли чотири елітні автомобілі, збитки від пожежі попередньо оцінюють приблизно в €1 млн. Слідство майже одразу визначило подію як навмисний підпал — відеокамери зафіксували момент, коли невідома особа обливає машини легкозаймистою рідиною, після чого полум’я спалахує буквально за секунди.

    За інформацією місцевих медіа та джерел, знищені транспортні засоби належали Дмитру Пуніну — засновнику компанії Pin-Up та близькому побратиму бізнесмена Ставроса Демосфенуса, вбитого минулого місяця. На це вказують однакові номерні знаки нового кіпрського формату, характерні саме для його автівок.

    Слідство опрацьовує кілька можливих мотивів злочину. Одна з основних версій — тиск або спроба залякування Пуніна з метою витіснення його з Кіпру. Інша — можливий кримінальний конфлікт, що загострився після резонансного вбивства Демосфенуса. Правоохоронці не виключають, що підпал є частиною ширшої боротьби між кримінальними групами чи економічними інтересами на острові.

    Пожежу локалізували швидко, однак усі чотири машини згоріли повністю. Наразі кіпрська поліція встановлює особу палія та перевіряє зв’язки між інцидентом і останніми подіями, що стосуються кола знайомих Пуніна. Офіційних заяв від самого бізнесмена поки немає.

    Розслідування триває, а інцидент уже став однією з найгучніших кримінальних подій останніх тижнів на Кіпрі.

  • Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Публічно «Дія» подається як успіх воєнного часу — держава в смартфоні, економія сотень мільярдів і технологічний прорив. Але паралельно з офіційною версією існує інша історія: фінансові потоки з грального бізнесу, де фігурують російські бенефіціари, офшорні прокладки, приватні компанії з мінімальними штатами і податкові пільги, оформлені під вивіскою «цифрової трансформації». На тлі цього дружина віце-прем’єра Михайла Федорова демонструє стиль життя, який важко пояснити лише держзарплатами й офіційними цифрами «зекономлених мільярдів».

    Михайло Федоров роками будує власний політичний бренд як обличчя цифрової держави. «Дія» нібито економить бюджету десятки й сотні мільярдів, держава стає прозорою, корупцію «виносять алгоритми». Але коли подивитися, хто саме стоїть за грошима, картина виглядає інакше.

    Ключовий вузол цієї історії — фінансова компанія «Єдиний простір». Формально це звичайна небанківська фінансова установа з невеликими показниками та без публічної історії великого бізнесу. Проте саме через неї проходять платежі в застосунку «Дія», і саме вона бере комісію з кожної транзакції — у середньому від 1,5% до 2,2%, за даними журналістських розслідувань.

    Власником «Єдиного простору» є Ігор Зотько. До війни ця компанія фактично не була помітною на ринку, але отримала монопольну роль у платіжній інфраструктурі державного застосунку. Сам Зотько паралельно зайшов у гральний бізнес і став співвласником структур онлайн-казино Pin-Up, а також операційним директором цього бренду.

    І тут виникає ключове питання: державний застосунок, яким зобов’язані користуватися мільйони громадян, інтегрований із приватною платіжною компанією, пов’язаною з онлайн-гемблінгом. Саме Pin-Up, за твердженнями розслідувачів, має ланцюжки власності, де фігурують російські бенефіціари, які після 2022 року формально вийшли з українських юросіб, але зберегли вплив через офшори та підставних власників. Тобто гроші, які рухаються навколо державного сервісу, перетинаються з гральними потоками, що мають російський слід.

    Ще один гравець — FavBet. Компанію неодноразово пов’язували з використанням альтернативних платіжних маршрутів, зокрема сервісів на кшталт «Даймонд Пей», через які кошти виводять за кордон, у тому числі через підставні юрособи і «благодійні» фонди. У схемі фігурують також українські банки, які проводять транзакції під виглядом звичайних легальних виплат. За логікою критиків Міністерства цифрової трансформації, це не просто «фінтех-екосистема», а відпрацьований механізм перекачування грошей за межі України. Ці ж потоки, за даними джерел, можуть заходити в режим податкових пільг як «інноваційні» або «цифрові послуги».

    Окрема історія — Cosmolot / Cosmobet. Це одна з найпотужніших гральних імперій в Україні, яку пов’язують із громадянином РФ Сергієм Токарєвим. Саме структурам, пов’язаним із Cosmolot/Cosmobet, правоохоронці інкримінують ухилення від сплати податків на суму понад 1 млрд грн (оцінки коливаються в районі 1,15–1,2 млрд грн). Частину коштів компаній, пов’язаних із цим брендом, слідство вважало предметом арешту на сотні мільйонів гривень.

    Сам Токарєв, за даними відкритих джерел, збудував свій легальний статус в Україні через структури у сфері IT та інвестицій. Він вийшов у режим «Дія.City» — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, який курує саме Мінцифри. Паралельно він асоціюється з фондами та проєктами в українській технологічній екосистемі (зокрема з інвестфондом Roosh), що дають йому репутацію «ІТ-інвестора», а не власника онлайн-казино з російським бекграундом. Саме завдяки цьому, як стверджують критики, гральний капітал з російським корінням отримав доступ до податкових пільг у статусі «інноваційного бізнесу», замість того щоб сплачувати повні ставки та поповнювати бюджет. Оцінка втрат держави від таких схем — щонайменше 1,2 млрд грн.

    Фактично ми бачимо таку конструкцію.
    Перше: «Дія» переходить від статусу суто держсервісу до статусу платформи з монетизацією, маркетплейсу, де приватні структури отримують доступ до мільйонної аудиторії та критичної інфраструктури платежів. Це прямо підтверджував сам Федоров, коли говорив, що «Дія» стає комерційним сервісом, який з часом можуть навіть вивести в окрему компанію, а далі — до IPO.

    Друге: ключовими бенефіціарами на цьому стику «держава — платформа — платежі» опиняються компанії, пов’язані з гральним бізнесом, включно з Pin-Up та Cosmolot/Cosmobet. Частина цих структур має російське походження або менеджмент, який до 2022 року працював на ринок РФ, і далі залишається у схемах через офшори.

    Третє: режим «Дія.City», створений і просунутий командою Федорова, на практиці стає не лише «податковим раєм для українського IT», а й легальним коридором для дуже великих грошей, які традиційно асоціюються не з державними сервісами, а з казино й азартними іграми. Саме тут з’являються питання — хто реально виграє від цифрової реформи: бюджет чи приватні групи з офшорними «дахами» і російськими слідами?

    На цьому фоні особистий імідж Федорова — яскраві презентації, анонси «економії 184 мільярдів», а поруч публічна демонстрація розкішного стилю життя його дружини — виглядає не просто як приватна історія сім’ї високопосадовця.

    Це виглядає як вітрина, за якою працює система доступу до грошей, що йдуть через «цифрову державу», але контролюються не державою.

    Ключовий ризик цієї історії — не тільки моральний, а й безпековий.
    Якщо компанії, пов’язані з російським капіталом або людьми з російським бекграундом, заходять у критичну цифрову інфраструктуру та платіжні шлюзи державних сервісів, це означає не лише виведення грошей, а й доступ до масивів даних і транзакцій. Тобто в руках приватних посередників опиняється фінансова кровоносна система «держави у смартфоні».

  • Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Голові Національного банку Андрію Пишному виповнилося 51. Він очолює НБУ з жовтня 2022 року і за цей час зібрав навколо себе репутацію не лише кризового менеджера, а й людини, за якої Нацбанк став помітно більш політично залежним. Критики кажуть, що регулятор втратив позицію незалежного арбітра і діє вибірково щодо учасників фінансового ринку. Сам Пишний публічно наголошує на протилежному: він представляє НБУ як інституцію, яка тримає курс, модернізує платіжну інфраструктуру і просуває санкційний тиск проти Росії, включно з відключенням російських банків від глобальної фінансової системи.

    Найбільш болюча тема — доступ гравців до українського банківського ринку і платіжної інфраструктури. Міжнародні фінтех-сервіси, які декларували відкриті продукти та прозорі тарифи, останні роки стикаються з дедалі жорсткішими бар’єрами і частково йдуть з країни. Водночас структури, які багато хто в Україні досі асоціює з колишнім “Альфа-Банком”, працюють далі, попри токсичний російський бекграунд. Критики Пишного називають це політичною вибірковістю: замість єдиних правил для всіх, Нацбанк ніби “підкручує вентиль” під конкретні бренди. Прихильники голови НБУ відповідають, що банк діє в межах законів і санкційного режиму РНБО, а будь-які зміни у власності “російських” банків перевіряються регуляторно й погоджуються на найвищому рівні, у тому числі в РНБО, де сам Пишний є членом із жовтня 2022 року.

    Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

    Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

    Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

    Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

    У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

  • Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, за розблокування 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up суддя Печерського суду Світлана Смик отримала хабар в розмірі 13 мільйонів гривень та “пішла на пенсію”.

    Нагадаємо, 2,6 мільярда гривень онлайн казино  Pin-Up, реальними власниками якого є росіяни, були конфісковані АРМА та направлені на фінансування Збройних сил України.

    Але весною 2024 року суддя Печерського суду Світлана Смик своїм рішенням зняла арешт з 2,6 мільярда гривень, фактично повернувши їх росіянам.

    Таке рішення Печерського суду викликало широкий суспільний резонанс, а тодішній очільник АРМА Олена Дума публічно поставила під сумнів доброчесність судді Світлани Смик:

    “Суддя Печерського суду Світлана Смик не просто провела засідання, а й встигла одразу видати ухвалу суду та резолютивну частину про скасування арешту на 2,6 млрд гривень Pin-Up. День в день це ніколи не відбувається. Тут – потрібно задуматись.

     Ці кошти Національне агентство вже направило на закупівлю Військових облігацій, а отже на Збройні сили України.

     Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так” 

    Крім рішення про повернення 2,6 мільярда гривень росіянам, суддя Печерського суду відома цілим рядом інших сумнівних рішень, які ймовірно супроводжувались корупційною складовою.

    Так, раніше суддя Світлана Смик виступала фігурантом у справі про затягування та закриття справ щодо водіння в нетверезому стані.

    У період з 2019 по 2021 роки суддя Світлана Смик розглянула понад три сотні справ водіїв напідпитку, але в 76% випадків затягувала розгляд і закривала провадження через закінчення строків.

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, за масове “відмазування п’яних водіїв” суддя Світлана Смик отримала лише “догану”.

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, суддя Світлана Смик має репутацію у певних колах через закриття у 2020 році адміністративної справи  №757/28800/20-п проти Володимира Зеленського, через що не зупиняється навіть у винесенні рішень на користь росіян під час повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним журналістським запитом до ДБР та НАБУ, з метою перевірки викладених у даній статті фактів.

  • Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    18 червня 2025 року Печерський районний суд Києва ухвалив резонансне рішення у справі №757/19929/25-к (суддя – Головко Ю.Г.), яким майно онлайн-казино Pin-Up було повернуто його власнику, громадянину рф Дмитру Пуніну. Це сталося попри діючі санкції РНБО та низку кримінальних проваджень проти нього за тяжкими статтями – від створення ОЗУ до сприяння державі-агресору.

    Рішення одразу набрало законної сили, однак невдовзі після його оприлюднення у ЗМІ документ зник із Єдиного державного реєстру судових рішень. Такий крок виглядає як спроба стерти цифровий слід небезпечного прецеденту.

    Формально Pin-Up діє в Україні у рамках закону про гральний бізнес, але на практиці – це багаторівнева схема, що функціонує всупереч санкційному режиму та міжнародній безпеці.

    Серед покровителів компанії – колишні чиновники КРАІЛ та керівництво «ПлейСіті», зокрема Геннадій Новіков. Вони роками вибудовують корупційні зв’язки з операторами грального ринку, включно з російськими.

    Систему підживлює «кришування» з боку силових структур – зокрема окремих представників БЕБ. За даними джерел, вони отримують частку від платіжних провайдерів, що працюють із нелегальним гральним бізнесом.

    Міжнародна структура Pin-Up напряму пов’язана з російською економікою і може використовуватись для фінансування війни проти України. Тому повернення активів Дмитру Пуніну означає не просто відновлення бізнесу, а загрозу санкційній політиці та безпеці держави.

    Зникнення судового рішення з реєстру – не випадковість. Це симптом системної корупції, викривлення правосуддя і підриву санкційної політики України. Фактично, йдеться про створення механізму легалізації російських активів через судові рішення, що ухвалюються у закритих інтересах.

  • Власник Pin-Up Пунін, якого розшукує ДБР, готує ребрендинг RedCore у Європі

    Власник Pin-Up Пунін, якого розшукує ДБР, готує ребрендинг RedCore у Європі

    Скандальний власник грального бізнесу Pin-Up Дмитро Пунін, якого Державне бюро розслідувань оголосило в розшук, продовжує вести розкішний спосіб життя за кордоном. Попри кримінальні провадження в Україні, санкції РНБО та арешти активів на мільярди гривень, він спокійно подорожує Європою і бере участь у міжнародних форумах гральної індустрії. Зокрема, бізнесмен планував відвідати SBC Summit у Лісабоні, де Pin-Up мав оголосити про ребрендинг під новою назвою RedCore.

    Формально казино Pin-Up діє через українську компанію ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», яка володіє ліцензією від КРАІЛ. Проте реальна структура власності складніша й пов’язана з громадянами Росії. Серед засновників бренду – Матяшов, Банніков, Пунін та уродженка Луганська Ільїна, яка мешкає в Москві. Її родина контролює частку офшорної Guruflow Team Ltd, зареєстрованої на Кіпрі, що до 2022 року напряму володіла російською «Пин-Ап.ру».

    Фінансові потоки з України в російський гральний бізнес роками проводилися через офшорні компанії, підставні контракти та платіжні системи. І навіть нині, у 2025 році, переказати кошти на користь цього бізнесу можна через звичайні термінали у Києві. Таким чином фактично відбувається підтримка держави-агресора під прикриттям легального бізнесу.

    Рішення РНБО та указ президента України №344/2025 ввели санкції проти Pin-Up і пов’язаних з ним осіб та компаній. Проте реальне блокування рахунків, вилучення майна та позбавлення ліцензій відбувається вкрай повільно й часто гальмується у судах. Частину арештованих активів Пуніна, зокрема готівку та нерухомість, вже було повернуто.

    Ребрендинг Pin-Up у RedCore виглядає як спроба уникнути репутаційних ризиків і продовжити діяльність на українському ринку азартних ігор. Попри офіційні санкції, бренд залишається пов’язаним із російськими громадянами та офшорами, а українська влада досі не змогла навести лад у цій сфері.