Golosnovinua.com

Позначка: південний фронт

  • Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Українські військові повідомили про успішне встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі після того, як російські підрозділи залишили частину своїх позицій під потужним вогневим тиском Сил оборони. За інформацією оперативно-тактичного угруповання «Південь», окупанти були змушені відступити, а зараз триває евакуація їхнього вцілілого особового складу.

    Про це повідомило Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь».

    За даними українських військових, відступ російських сил став результатом систематичного вогневого ураження, яке завдали підрозділи Сил оборони України на південному напрямку.

    «Внаслідок потужного вогневого ураження Сили оборони Півдня змусили окупантів відступити із займаних позицій, відбувається евакуація вцілілого особового складу, окупанти залишають свої рубежі оборони», – йдеться у повідомленні військових.

    Разом із заявою українські захисники оприлюднили фотографію, на якій військовослужбовці встановили синьо-жовтий прапор України на Кінбурнській косі.

    Водночас у повідомленні не йдеться про повне звільнення всієї території Кінбурнської коси або встановлення над нею повного контролю України. Військові повідомили лише про успішне виконання бойового завдання та відступ російських підрозділів із окремих позицій після вогневого ураження.

    Українські захисники також наголосили, що бойова робота на цьому напрямку триває.

    «Ми не зупиняємося! Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя!» – зазначили військові у своєму повідомленні.

    Кінбурнська коса є одним із найважливіших стратегічних районів південного театру бойових дій. Вона розташована між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, на межі Миколаївської та Херсонської областей.

    Контроль над цією територією дозволяє впливати на судноплавство в районі гирла Дніпра, контролювати частину морської акваторії та вести спостереження за підходами до Очакова, Миколаєва і Дніпровсько-Бузького лиману.

    Після звільнення правобережної частини Херсонської області восени 2022 року Кінбурнська коса залишилася єдиною ділянкою Миколаївської області, яку продовжували контролювати російські окупаційні війська.

    Протягом останніх років українські сили регулярно завдавали ударів по російських позиціях на косі. Для цього використовувалися артилерія, безпілотники, високоточна зброя та інші засоби ураження.

    Водночас російські війська використовували Кінбурнську косу як майданчик для обстрілів Очаківської громади, узбережжя Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

    Останніми тижнями українські військові значно активізували удари по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів не лише на південному напрямку, а й у тимчасово окупованому Криму.

    Сили оборони повідомляли про серію ударів по складах, паливних базах, військових об’єктах, транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів півострова.

    Також українська сторона раніше інформувала про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення угруповання на півдні.

    На тлі цих подій у тимчасово окупованому Криму останніми днями фіксуються перебої з електропостачанням, дефіцит пального, скорочення транспортного сполучення та труднощі із забезпеченням логістики. Російська окупаційна влада вже визнавала наявність проблем із функціонуванням енергосистеми та постачанням паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що одним із головних завдань кампанії на південному напрямку є поступова ізоляція російського угруповання у Криму шляхом руйнування його логістичних маршрутів, складів, паливної інфраструктури та засобів забезпечення.

    Саме тому Кінбурнська коса залишається важливим районом бойових дій, адже контроль над нею безпосередньо впливає на безпекову ситуацію в північно-західній частині Чорного моря.

    Наразі українські військові продовжують виконувати бойові завдання на цьому напрямку. Водночас офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про повне звільнення Кінбурнської коси станом на цей момент немає. Заяви Сил територіальної оборони стосуються відступу російських підрозділів із окремих позицій після потужного вогневого ураження та встановлення українського прапора під час виконання бойової операції.

    Ситуація на південному напрямку залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від перебігу бойових дій та офіційних повідомлень українського військового командування.

  • Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    У російській армії назріває нова криза на тлі проблем із забезпеченням військ на південному напрямку. Після серії успішних ударів Сил оборони України по ключових логістичних маршрутах окупантів стало відомо про самогубство командира батальйону 37-ї окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ Бато Мункуєва.

    Про це повідомив речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.

    За його словами, інцидент стався 10 червня на тлі серйозних проблем із постачанням російських підрозділів після ураження Чонгарського мосту, який є одним із ключових логістичних маршрутів між тимчасово окупованим Кримом та захопленими територіями півдня України.

    «Це сталося вдень 10 червня на тлі критичних проблем із логістикою, які загострилися після нашого ураження Чонгарського мосту», – повідомив Братчук.

    За наявною інформацією, йдеться про майора Бато Валерійовича Мункуєва, уродженця Бурятії. У російській армії він служив щонайменше з 2015 року, а на початку 2026 року отримав звання майора та очолив один із батальйонів 37-ї окремої мотострілецької бригади.

    За словами Братчука, командир опинився під потужним тиском з боку вищого командування, яке вимагало виконання бойових завдань, попри катастрофічні проблеми із забезпеченням особового складу.

    «Нерви окупанта здали через постійний тиск вищого командування, яке вимагало виконання наказів, але повністю провалило забезпечення підрозділу пальним та підкріпленням», – наголосив речник УДА.

  • Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Міноборони України повідомляє про суттєве підвищення ефективності ударів по російській військовій інфраструктурі на оперативній глибині, яке за останні місяці зросло приблизно в чотири рази. У відомстві пов’язують це з активним впровадженням технологій штучного інтелекту у сучасні безпілотні системи, що застосовуються Силами оборони.

    Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони України.

    За даними відомства, нове покоління ударних безпілотників, які виконують так звані middle strike місії, дедалі частіше оснащується бортовими обчислювальними модулями та системами комп’ютерного зору. Це дозволяє апаратам діяти автономніше та зберігати ефективність навіть в умовах інтенсивної протидії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    У Міноборони зазначають, що особливо складною для навігації є зона на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту. Саме там російські системи РЕБ активно придушують або підміняють супутникові сигнали, що ускладнює точне наведення традиційних безпілотників. Для подолання цих викликів застосовуються алгоритми штучного інтелекту, які поєднують навігацію за зображенням місцевості та аналіз супутникових даних.

    Фактично, як пояснюють у відомстві, дрон у польоті постійно сканує підстильну поверхню — дороги, рельєф, річки, інфраструктурні об’єкти — і порівнює отриману картинку з попередньо завантаженими високоточними супутниковими знімками. Це дає змогу визначати своє місцеположення навіть за відсутності стабільного сигналу GPS або при його навмисному спотворенні.

    Окремий етап роботи штучного інтелекту починається на фінальній ділянці польоту, коли безпілотник входить у зону безпосереднього ураження цілі. У цей момент система переходить у режим автономного аналізу відеопотоку з камер, використовуючи нейромережі для розпізнавання військових об’єктів.

    За інформацією Міноборони, алгоритми навчено розрізняти характерні силуети військової техніки, зокрема елементи систем протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, транспортні засоби та об’єкти логістичної інфраструктури. Після ідентифікації цілі система автоматично формує “маркер захоплення” та коригує траєкторію польоту для максимально точного ураження.

    Окремо зазначається, що сучасні нейромережі здатні відрізняти справжню військову техніку від макетів і імітаційних конструкцій. Для цього аналізуються геометричні параметри, текстура поверхні, а також можливі теплові сигнатури, що дозволяє підвищити точність ударів і зменшити вплив хибних цілей.

    Крім наведення, штучний інтелект активно використовується і на етапі планування місії. Перед запуском дрона система обробляє дані розвідки, включно з інформацією про розташування російських систем ППО, і формує оптимальний маршрут польоту.

    Такі маршрути не є прямолінійними: вони враховують рельєф місцевості, висоти, можливі “сліпі зони” радарів і радіус дії засобів ППО противника. За даними відомства, це дозволяє значно знизити ризики втрати безпілотника ще до моменту виходу на ціль.

    У Міноборони підкреслюють, що максимальна дальність таких місій може сягати до 200 кілометрів, а ключовою метою є ураження логістичних вузлів, складів, техніки та командних пунктів противника, розташованих у глибині окупованих територій.

    За оцінкою військових, саме синергія штучного інтелекту, розвідувальних даних і дронових технологій стала одним із факторів різкого зростання ефективності ударів по російській логістиці, зокрема на південному напрямку, де проходять ключові маршрути постачання до окупованого Криму.

    Окремо у матеріалі нагадується, що українські сили останніми місяцями посилили тиск на транспортну інфраструктуру РФ на півдні, включно з дорогами, мостами та залізничними вузлами, які забезпечують сполучення з Кримським півостровом. Це вже призвело до ускладнення постачання російських військ та перегляду маршрутів військової логістики.

    У відомстві підкреслюють, що розвиток таких технологій є частиною ширшої трансформації сучасної війни, де вирішальну роль дедалі більше відіграють автоматизовані системи, дані розвідки та штучний інтелект, а не лише традиційні засоби ураження.

  • “Ми ізолюємо Крим”: “Мадяр” розкрив можливі строки нової операції України

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт “Мадяр” Бровді заявив, що Україна в найближчій перспективі може суттєво ускладнити російську логістику на півдні та вийти на етап фактичної ізоляції тимчасово окупованого Криму від материкової частини Росії.

    Про це він розповів в інтерв’ю Reuters, коментуючи результати та перспективи української кампанії ударів безпілотниками по військовій інфраструктурі РФ на окупованих територіях.

    За словами Бровді, нинішня фаза війни дедалі більше визначається здатністю України впливати на тилові маршрути постачання противника. Саме логістика, на його думку, стала одним із ключових елементів, який визначає темп і ефективність дій російської армії на південному напрямку.

    Він наголосив, що системні удари українських безпілотників уже призвели до серйозних збоїв у постачанні російських військ пальним, боєприпасами та технікою. Це, у свою чергу, вплинуло на стабільність забезпечення підрозділів РФ як на фронті, так і в глибині окупованих територій.

    Окрему увагу командувач приділив трасі Р-280, яку російська сторона використовує як один із головних сухопутних маршрутів сполучення з Кримом. За його словами, ця дорога, що з’єднує Ростов-на-Дону з окупованими районами півдня України та Кримом, стала об’єктом системного тиску з боку українських сил.

    Бровді повідомив, що інтенсивність руху військових перевезень на цьому напрямку за останній період знизилася приблизно на 71%. Він пов’язує це зі зростанням загроз для російських логістичних колон та постійною активністю українських дронів у зоні маршруту.

    За його оцінкою, Р-280 відіграє критичну роль у забезпеченні російського угруповання на півдні, оскільки дозволяє обходити Керченський міст і підтримувати сухопутне сполучення з Кримом. Саме тому вплив на цей маршрут, за словами Бровді, має стратегічне значення.

    Командувач також заявив, що у разі збереження нинішньої динаміки ударів Україна зможе суттєво обмежити функціонування цього логістичного коридору вже у найближчій перспективі. Він підкреслив, що йдеться не лише про окремі удари, а про довготривалу кампанію, спрямовану на системне виснаження російської логістики.

    “Ми ізолюємо Крим у найближчому майбутньому”, — заявив Бровді, описуючи стратегічну мету українських сил безпілотних систем.

    Він додав, що українська тактика полягає у створенні умов, за яких перебування російських військових і функціонування військової інфраструктури в Криму та на окупованих територіях стане максимально ускладненим і ризикованим. За його словами, це стосується як безпосередньо військових об’єктів, так і транспортних шляхів, якими здійснюється постачання.

    Окремо Бровді порівняв ефективність українських дронових атак на відкритих ділянках логістичних маршрутів із “полюванням у полі без укриття”, підкреслюючи вразливість російських транспортних колон у цих умовах.

    Військові аналітики, на яких посилається Reuters, відзначають, що українська кампанія ударів по окупованих територіях уже призвела до помітного ускладнення російської логістики. Це вплинуло на здатність РФ проводити наступальні дії у попередньому темпі та змусило переглядати маршрути постачання.

    Експерти також звертають увагу, що одночасний тиск на логістику та засоби протиповітряної оборони РФ створює для України додаткові можливості для ударів по об’єктах у глибокому тилу, включно з паливною інфраструктурою та виробничими потужностями.

    За оцінками аналітиків, ключовим результатом такої стратегії є поступове “розтягування” російської оборони та зростання вартості утримання окупованих територій.

    На цьому тлі Бровді наголошує, що головною метою українських дій є не лише тактичні успіхи, а стратегічна зміна умов ведення війни для противника — коли утримання Криму та південного коридору стає для РФ дедалі складнішим як з військової, так і з логістичної точки зору.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про низку ударів українських сил по ключових транспортних вузлах, які забезпечують сполучення Криму з окупованими територіями півдня України, зокрема після втрати російською стороною частини критично важливих переправ.

  • Проблеми на південному фронті: нестача особового складу і складні рішення ЗСУ

    Проблеми на південному фронті: нестача особового складу і складні рішення ЗСУ

    Ситуація на південному напрямку фронту для українських військ ускладнюється, повідомляє CNN. За даними телеканалу, підрозділи ЗСУ змушені відступати на деяких ділянках через наростаючий тиск противника.

    Особливо критичною залишається обстановка у районі Гуляйполя. Один із українських офіцерів розповів виданню, що бойові дії відрізняються високою інтенсивністю, а ворог застосовує невеликі піхотні групи для спроб прориву через найменш укріплені позиції.

    Ситуацію ускладнює нестача піхотних сил і проблеми з ротацією особового складу. Підрозділи територіальної оборони, які тривалий час утримували рубежі, зазнали значних втрат і не були вчасно відведені для відновлення.

    Експерти зазначають, що ЗСУ дедалі частіше застосовують дрони для компенсації нестачі людей. Проте ефективність таких заходів знижується в умовах міської забудови, де наступаючі групи противника ховаються у підвалах і покинутих будівлях. Додатково ситуацію ускладнює роз’єднаність управління на південному напрямку та пріоритет захисту інших ділянок фронту. Резерви, що перекидаються, часто прибувають із запізненням.

    В цілому, за оцінкою CNN, обстановка в районі Гуляйполя демонструє загальну проблему ЗСУ: протяжну лінію фронту, нестачу особового складу та необхідність ухвалювати складні рішення про утримання певних територій і ризики проривів на інших ділянках.

  • Що відбувається на південному фронті

    Що відбувається на південному фронті

    Ситуація на південному фронті України знову загострюється. За останні кілька днів з’явилися дедалі більше повідомлень про активізацію російських військових уздовж стратегічно важливої ​​ділянки фронту, яка простягається приблизно на 125 кілометрів — від Каховського водосховища на заході та до Врем’ївського виступу поблизу Великої Новоселівки на сході. Це доводить про наміри Росії зміцнити свою позицію та посилити тиск на українські сили в цьому регіоні.

    Росіяни атакують одразу за кількома напрямками.

    Так, армія РФ на Донеччині суттєво просунулася під Великою Новосілкою, свідчить карта українського пабліка Deep State. Росіяни заглибилися приблизно на три кілометри на двох ділянках – біля Рівнополя і Новодарівки.

    Російські пабліки заявляють, що Рівнепіль уже захоплено (чого Україна не підтверджувала), також їхня армія увійшла в Макарівку (що збігається і з картою DS).

    Основний напрямок руху – з півдня на захід від Великої Новосілки, що може мати на меті обійти місто із заходу. Зі сходу російські війська вже перебувають недалеко від нього. Учора повідомлялося, що російські війська проводять штурмові дії силами до 50-60 осіб за раз, а також за підтримки ББМ і підрозділів на баггі.

    Друга ділянка, де росіяни вчора пішли в наступ – Гуляйполе Запорізької області. Це місто розташоване близько – за півтора кілометра – від лінії фронту. Українські військові вчора повідомили про механізований штурм у бік міста і про просування російських військ.

    «На лівому фланзі від Гуляйполя противник мав чималі просування за сьогоднішній день, змогли просунутися на кілька кілометрів. Поки всі обсмоктують новини про те, що до Дніпропетровської області 11 км, то тим часом уже менше 9 км», – написав лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”.

    На карті Deep State просування під Гуляйполем не зафіксовано.

    Крім того, росіяни після захоплення Селидова поступово від нього просуваються на захід у бік Дніпропетровської області. Ніби «паралельно» південному фронту. Якщо цей рух буде успішним, то створить серйозні проблеми для логістики українських військ у районі Великої Новоселівки та Гуляйполя.

    Українське командування, тим часом, заявляє, що можуть бути подальші штурми в Запорізькій області найближчими днями.

    За словами спікера Сил оборони півдня Волошина, атаки можуть створити нову точку тиску для українських військових, які й так відступають на сході. Хоча поки незрозуміло, чи буде це один масштабний наступ росіян, чи окремі штурми.

    «Штурми можуть розпочатися найближчим часом, ми навіть не говоримо про тижні, ми очікуємо, що це станеться в будь-який день», – сказав речник. Він додав, що російські війська в цьому районі чисельно значно перевищують за чисельністю українських військових.

    Український офіцер із позивним «Алекс» вважає, що це початок великого бою.

    «На Запорізькому напрямку обстановка дедалі напруженіша, у всіх уже сформувалося стійке відчуття, що п…дячка незабаром», – написав він.

    Як ми вже писали, наступ росіян на південному фронті набагато небезпечніший для України, ніж їхнє просування на Донбасі, адже створює загрозу їхнього виходу до Запоріжжя і Дніпра з подальшим штурмом і захопленням цих міст. Такий розвиток може мати катастрофічні наслідки для всього фронту, оскільки «розріже» логістику ЗСУ, а також дасть змогу росіянам вийти на правий берег Дніпра.

    Тому, якщо дійсно виникне така загроза, то українське командування, напевно, кине на цей напрямок усі наявні резерви, а якщо знадобиться, то й перекине підрозділи з Курської області.

    Але поки що, повторимося, не дуже зрозуміло, чи мають намір росіяни тут розпочинати повномасштабний наступ і чи мають для нього у них достатньо сил. Але якщо почнуть, то це буде битва, яка, багато в чому, і зумовить подальший хід війни.