Golosnovinua.com

Позначка: Південний міст

  • Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    У Києві запроваджують нову схему руху громадського транспорту через пошкодження мостів та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак. Міська влада вирішила посилити сполучення між лівим і правим берегами столиці, запустивши додаткові автобусні маршрути та новий тролейбус.

    Про це 30 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Найбільші зміни стосуватимуться маршрутів, які дублюють червону лінію метрополітену. Замість одного автобусного маршруту № 1-М працюватимуть одразу три, що дозволить розподілити пасажиропотік та забезпечити додаткові можливості для пересування містом.

    Зокрема, автобус № 1-М продовжить курсувати між станцією метро «Лісова» та «Палацом спорту». Додатковий маршрут № 1-МА сполучатиме «Лісову» з «Арсенальною» та працюватиме у ранкові й вечірні години пік. Ще один маршрут № 1-МД перевозитиме пасажирів від станції метро «Дарниця» до «Палацу спорту».

    Зміни запроваджують і на зеленій лінії метрополітену. Новий автобус № 3-М курсуватиме між станціями «Осокорки» та «Видубичі», забезпечуючи альтернативне сполучення на ділянці між берегами Дніпра.

    Крім того, у столиці з’явиться новий тролейбусний маршрут № 48. Він з’єднає станцію метро «Лісова» із залізничною станцією «Куренівка» та проходитиме через станцію метро «Почайна».

    Таким чином, нова транспортна схема охопить одразу кілька важливих напрямків столиці, зокрема Дарницю, Лісовий масив, Печерськ, Осокорки та Куренівку.

    Окремо в КМДА нагадали про особливості роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Автобуси № 110, № 111 та № 112 у цей період курсують через Північний міст. Водночас маршрути № 22-ТЛ, № 22-ТД та № 91-Т перенаправляють через Дарницький міст.

    Реорганізація транспортної мережі відбувається на тлі серйозних проблем із мостовим сполученням у столиці. Після російських ракетних ударів частина транспортної інфраструктури зазнала пошкоджень, що призвело до обмеження руху та збільшення навантаження на альтернативні переправи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що відновлення руху метро через Південний міст залежить від результатів експертизи його конструкцій. Фахівці повинні підтвердити безпечність експлуатації переправи після російських обстрілів.

    У міській адміністрації закликають пасажирів враховувати зміни під час планування поїздок. Детальні графіки та можливі коригування маршрутів оприлюднюватимуть на офіційних інформаційних ресурсах міста.

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.

    Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.

    Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.

    Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.

    Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.

    Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».

    Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.

    Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.

    Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.

    Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.

    Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.

    Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.

    За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

    Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».

    Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, як Kyiv City Express забезпечував сполучення між берегами Києва під час перекриття мостів.

    Крім того, на початку жовтня російські війська неодноразово атакували Південний міст. Зокрема, 2 жовтня «Ненька інфо» писала про чергове влучання та прибуття екстрених служб.

    Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.

    Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.

    Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У столиці вирішують, чи повертати оплату у метро під час жовтого рівня тривоги. Як показала практика під час тривалих тривог, пасажирів у метро не стало менше, водночас оплата проїзду впала до мінімуму. За словами джерела, знайомого з обговоренням у міській адміністрації, головне питання зараз — як розділити тих, хто прийшов на станцію в укриття, і тих, хто хоче скористатися метро як транспортом.

    Проблема стала актуальною після зміни правил роботи метро під час різних рівнів загрози. На жовтому рівні, який означає загрозу дронової атаки, потяги зеленої лінії знову проходять через Південний міст. Водночас станції метро залишаються укриттями. Тобто під час однієї тривоги станція може одночасно приймати людей, які прийшли перечекати небезпеку, і пасажирів, які продовжують їхати містом.

    Наскільки великим може бути потік людей, які використовують метро саме як укриття, показують дані самого міста. У ніч проти 2 липня під час масованої атаки на станціях перебували 52,5 тис. людей, майже 4,5 тис. із них — діти. У КП «Київський метрополітен» назвали цей показник найвищим за останні роки. Під час тривог у режимі укриття працюють 46 підземних станцій.

    При цьому людина, яка приходить на станцію перечекати атаку, не повинна оплачувати вхід до укриття. Водночас проїзд є платним, якщо місто окремо не встановило інший порядок. На практиці провести між цими двома категоріями чітку межу складно. Людина може спочатку зайти на станцію як до укриття, а згодом скористатися поїздом. Або доїхати до потрібної станції, але через повітряну тривогу залишитися там до відбою. У такій ситуації провести чітку межу між пасажиром і людиною, яка використовує станцію як укриття, практично неможливо.

    За словами джерела саме ця ситуація і стала причиною обговорення можливого повернення оплати на жовтому рівні. Офіційних даних про те, скільки саме поїздок під час жовтих тривог залишаються неоплаченими, місто поки не публікувало.

    Фінансове питання для Києва досить суттєве. У 2025 році метрополітен сформував близько 3 млрд грн збитку — це 97% сукупного збитку двох головних комунальних перевізників столиці. Собівартість перевезення одного пасажира в метро становила 43,7 грн, тоді як середній дохід від одного платного пасажира — 8 грн. Таким чином, пасажирські доходи покривали лише 18,3% собівартості перевезень.

    З 15 липня разовий проїзд у комунальному транспорті Києва коштує 30 грн, замість 8 грн. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік для метро мав би становити 64,60 грн за поїздку. Після аналізу цих розрахунків у КМДА визначили планову собівартість перевезення одного пасажира в метро на рівні 31,37 грн — саме цей показник став основою для встановлення єдиного тарифу в 30 грн. Водночас обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств у середньому скоротилися на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час останнього перегляду тарифів у 2018 році.

    Після підвищення тарифу місто вже зафіксувало зміни в пасажиропотоку наземного транспорту. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, які оприлюднив УНІАН, з 15 до 31 липня ним скористалося на 10,3% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця. Водночас у КМДА наголошують, що на цей показник вплинуло не лише подорожчання проїзду: у другій половині липня тривалість повітряних тривог зросла, а на окремих ділянках тривали ремонтні роботи. Продаж місячних проїзних за період із 13 червня до 14 липня становив 37 547, а з 15 липня до 14 серпня — уже 17 254, тобто скоротився більш ніж удвічі. Водночас за січень–липень 2026 року Київський метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн — у липні.

    Жовтий рівень тривоги фактично зробив проблему помітнішою. Раніше під час будь-якої повітряної тривоги відкриті ділянки метро зупинялися, тому ситуацій, коли люди одночасно могли користуватися станцією як укриттям і продовжувати поїздку, було менше. Тепер на жовтому рівні потяги зеленої лінії можуть продовжувати рух через Південний міст. 4 жовтня КМДА повідомила, що після пробних прогонів рух наземною ділянкою знову відкрили.

    Публічного рішення про повернення оплати під час жовтого рівня немає. КМДА та «Київський метрополітен» не оголошували про зміну правил, а офіційно місто говорить про продовження роботи зеленої лінії через Південний міст під час такого рівня загрози.

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішня хвиля російських атак на Київ, на його думку, має не лише військову, а й психологічну та соціальну мету — максимально ускладнити життя у столиці та змусити частину мешканців покинути місто. Про це він розповів в інтерв’ю іспанському виданню El País, опублікованому 2 жовтня.

    За словами Зеленського, Москва намагається створити в Києві хаос, порушити нормальну роботу транспорту, шкіл, дитячих садків і систем постачання. Саме цим він пояснює останні удари по транспортній та цивільній інфраструктурі столиці.

    «Вони хочуть, щоб українці — особливо ті, хто перебуває в столиці, — покинули столицю», — заявив Зеленський. Він провів паралель із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська намагалися швидко захопити Київ і, за його оцінкою, розраховували на падіння української державності після втрати столиці.

    Зеленський наголосив, що цей задум тоді не спрацював і, за його словами, не спрацює зараз. Він зазначив, що Україна — це не лише Київ, хоча столиця має величезне символічне, політичне та логістичне значення.

    Нинішні слова президента пролунали на тлі різкого посилення російських ударів по Києву протягом останніх днів.

    1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в столиці. У будівлі на момент атаки перебували понад сто дітей, але вони встигли перейти до укриття й не постраждали. Того ж дня дрони кілька разів атакували Південний міст через Дніпро, що призвело до порушень руху метро та наземного транспорту.

    «Ненька інфо» окремо писала про нове влучання по Південному мосту ввечері 1 жовтня. Тоді удар припав уже безпосередньо на дорожнє полотно, після чого фахівці знову почали оцінювати стан конструкції. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У ніч на 2 жовтня атаки продовжилися. Внаслідок російського удару по Києву загинула одна людина, ще двоє були поранені. Під удар знову потрапила транспортна інфраструктура, а Південний міст тимчасово закривали для руху. Reuters зазначає, що удари суттєво ускладнили ранкове сполучення між лівим і правим берегами столиці.

    За словами Зеленського, саме такі наслідки і є частиною російського розрахунку: не лише завдати фізичних руйнувань, а й зробити повсякденне життя максимально складним.

    Президент окремо назвав серед цілей логістику — маршрути, якими люди їдуть на роботу, дітей везуть до школи, а магазини, аптеки та лікарні отримують продукти й медикаменти.

    В інтерв’ю El País він наголосив, що удари по мостах або школах відбуваються далеко від лінії фронту і безпосередньо впливають на цивільне життя. На його думку, Кремль прагне паралізувати місто, змусити людей відчути постійну небезпеку і поступово виснажити населення психологічно.

    Саме так Зеленський пояснює і удари по транспортних переправах через Дніпро. Для Києва вони мають критичне значення: значна частина мешканців столиці щодня переміщується між берегами, а пошкодження мостів одразу створює транспортні затори та перевантажує альтернативні маршрути. Reuters оцінює населення лівобережної частини столиці приблизно у 35% від близько трьох мільйонів мешканців Києва.

    На цьому тлі повна або часткова зупинка окремих переправ швидко створює ланцюгову реакцію — затори, затримки громадського транспорту, проблеми з роботою підприємств і складніший доступ до соціальної інфраструктури.

    Зеленський також заявив, що російська сторона буде й надалі нарощувати ескалацію. Він пов’язав це, зокрема, з наближенням проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року. На його думку, Путін може намагатися демонструвати максимальний військовий тиск саме в період, коли внутрішньополітична увага Вашингтона буде прикута до виборів. Це оцінка українського президента, а не встановлений факт щодо мотивів Кремля.

    За словами Зеленського, російський лідер прагне «ескалувати конфлікт настільки, наскільки це можливо». Президент України вважає, що Москва не відчуває достатнього стримувального ефекту від європейських санкцій і тому продовжує підвищувати інтенсивність атак.

    Ці слова перегукуються з іншою заявою Зеленського, оприлюдненою того ж дня. В інтерв’ю Financial Times він стверджував, що українська розвідка перехопила інформацію про нібито наказ Путіна російському військовому керівництву «зняти обмеження» під час повітряних атак. За словами Зеленського, фраза звучала як «тепер правил немає». Сам перехоплений запис українська сторона публічно не оприлюднила, тому незалежно перевірити це твердження неможливо.

    Водночас факт різкого посилення атак по Києву підтверджується відкритими даними.

    Крім школи та Південного мосту, останніми днями удари зачепили житлову забудову, складські об’єкти, Інститут ядерних досліджень та іншу інфраструктуру. 1 жовтня вночі в Солом’янському районі після атаки загорілося приміщення у житловій багатоповерхівці та автомобілі, а на Оболоні — складська будівля. Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія зі свого боку продовжує заявляти, що її цілями є лише об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою. Українська влада заперечує цю версію, вказуючи на удари по житлових будинках, школах та іншій цивільній інфраструктурі. Для юридичної оцінки навмисності кожного конкретного удару необхідне окреме розслідування.

    Показово, що 1 жовтня сам Путін під час виступу на «Валдаї» знову говорив про продовження війни і підтвердив, що Росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. El País зазначало, що він також відкинув частину пропозицій щодо деескалації у Чорному морі та продовжує наполягати на власному баченні майбутнього України.

    Таким чином, нинішня теза Зеленського звучить максимально конкретно: він вважає, що новий етап атак РФ спрямований не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а на саму можливість нормального життя у Києві.

    Школи, мости, транспорт, житлові будинки та логістика, за його оцінкою, стають інструментами тиску на населення.

    Однак президент підкреслює, що стратегічна мета, яку він приписує Кремлю, залишається тією самою, що й у лютому 2022 року: створити відчуття, що столиця не може функціонувати, і змусити людей залишити місто.

    Понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Київ залишається під контролем України, а транспортна та міська інфраструктура продовжує працювати навіть після повторних ударів. Саме тому нинішня боротьба, за логікою Зеленського, дедалі більше переходить у площину виснаження — чи зможе Москва зробити життя в столиці настільки складним, щоб це вплинуло на стійкість суспільства.