Golosnovinua.com

Позначка: Північна Європа

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Невідомий дрон порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з РФ

    Невідомий дрон порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з РФ

    У повітряному просторі Фінляндії 3 травня було зафіксовано невідомий безпілотний літальний апарат поблизу кордону з Росією. Інцидент стався в районі муніципалітету Віролахті — прикордонної зони, що безпосередньо межує з Ленінградською областю РФ і вважається одним із найбільш чутливих регіонів з точки зору повітряної безпеки.

    Про це повідомило Міністерство оборони Фінляндії, наголосивши, що наразі ані тип безпілотника, ані його походження не встановлені. За офіційною інформацією, дрон перебував у повітряному просторі країни недовго та згодом залишив його. Загрози для цивільного населення або інфраструктури не зафіксовано.

    Після інциденту справу передали до Прикордонної служби Фінляндії, яка проводить технічний та аналітичний аналіз події. Фахівці вивчають дані радарів, систем спостереження та можливі записи з прикордонних сенсорів, щоб встановити траєкторію польоту та потенційне місце запуску дрона.

    Фінська сторона розглядає кілька можливих версій: від випадкового перетину кордону або технічної втрати керування дроном до навмисного запуску з невідомою метою. Окремо перевіряється ймовірність впливу зовнішніх факторів, зокрема активних бойових дій у регіоні, які можуть призводити до неконтрольованого руху безпілотників у прикордонних районах.

    Паралельно із цим інцидентом Збройні сили Фінляндія запроваджували тимчасову заборону польотів у морській акваторії поблизу портових міст Котка та Хаміна.

    Як повідомляє фінський мовник Yle, обмеження діяли з 01:57 до 08:00 ранку. Ці прибережні міста мають стратегічне значення для логістики та розташовані відносно близько до російського кордону.

    У Збройних силах пояснили, що запровадження тимчасової зони обмеження повітряного руху є стандартним превентивним заходом у ситуаціях, коли існує потенційна невизначеність у повітряному просторі. Метою є забезпечення безпеки та підвищення ситуаційної обізнаності, а також запобігання можливим інцидентам із безпілотниками.

    Інцидент у Фінляндії відбувся на тлі загального посилення контролю повітряного простору в країнах Північної Європи та Балтії. Останні місяці регіон перебуває в умовах підвищеної уваги до безпеки через війну, яку Росія веде проти України, та ризики неконтрольованого проникнення безпілотників у повітряний простір сусідніх держав.

    Раніше в той же день повідомлялося, що у Латвії та Естонії також надходили попередження про можливу загрозу дронів у прикордонних регіонах. Там пояснювали такі повідомлення ймовірністю випадкового або непрямого потрапляння безпілотників через активні бойові дії поблизу російських кордонів.

    Після вступу Фінляндії до НАТО країна суттєво посилила систему повітряного спостереження та координацію з союзниками. Особливу увагу приділяють східному кордону, який розглядається як одна з потенційно найбільш ризикових ділянок у контексті сучасної безпекової ситуації в Європі.

    Фінські військові наголошують, що система контролю повітряного простору працює безперервно, а будь-які аномальні об’єкти одразу фіксуються та перевіряються з використанням усіх доступних технічних засобів.

    Станом на зараз влада Фінляндії повідомляє, що дрон більше не перебуває в повітряному просторі країни, а ситуація є контрольованою. Водночас розслідування триває, і остаточних висновків щодо походження апарата поки не оприлюднено.

    Фінські служби продовжують посилений моніторинг прикордонних територій, зважаючи на загальну напруженість у регіоні та зростання кількості інцидентів із безпілотними літальними апаратами в Північній Європі.