Golosnovinua.com

Позначка: північний потік

  • Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    У Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга розпочався судовий процес над 50-річним колишнім офіцером Збройних сил України Сергієм Кузнєцовим, якого Федеральна прокуратура ФРН звинувачує в організації та координації підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2» у вересні 2022 року поблизу данського острова Борнгольм. Слідство стверджує, що підсудний керував групою українських військових і цивільних спеціалістів, які орендували вітрильну яхту на сході Німеччини та заклали вибухівку на підводні нитки газопроводу. Кузнєцова затримали у серпні 2025 року під час відпочинку в Італії та згодом екстрадували до Німеччини. Ключовим і найбільш суперечливим пунктом 140-сторінкового обвинувального акта стала кваліфікація інциденту як «воєнного злочину» через пошкодження цивільних об’єктів у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом.

    Перше засідання, під час якого ексвійськовий лише підтвердив анкетні дані, тривало близько двох годин і завершилося вимогою захисту повністю закрити судовий розгляд. Команда адвокатів із двох німецьких та одного італійського фахівців обрала наступальну стратегію, піддавши критиці дії сторони обвинувачення. Зокрема, італійський юрист Нікола Канестріні звинуватив німецьку прокуратуру в нечесній грі, вказавши, що пункту про «воєнний злочин» не було в первинному запиті на екстрадицію з Італії. Захист стверджує, що цей пункт додали штучно з метою позбавити українця «функціонального імунітету», який традиційно захищає військових від переслідування за виконання наказів командування, але не діє щодо воєнних злочинів. Крім того, адвокати оскаржують законність передачі прослуханих в Італії телефонних розмов і наголошують, що обвинувачений позбавлений можливості повноцінно виправдовуватися в суді без дозволу українського командування, тобто вимушений захищатися з фактично «зв’язаними руками».

    Окремим вагомим аргументом захисту стала повна відсутність прямих доказів особистої участі Кузнєцова у фізичній операції: на борту судна експерти не виявили ані слідів його ДНК, ані відбитків пальців чи свідчень очевидців. До висновку про керівну роль українця слідство дійшло суто методом виключення, встановивши, що він не володів навичками підривника, водолаза чи штурмана. Водночас юристи наполягають, що сам газопровід був абсолютно законною військовою ціллю. На користь цього наводяться факти, що російський концерн «Газпром» створював і спонсорував власні збройні формування для війни проти України, доходи від палива йшли на фінансування агресії, а прокачування газу трубами на момент інциденту було повністю зупинене самою Москвою для енергетичного шантажу Європи.

    Процес супроводжується гострими політичними баталіями та викликав широкий суспільний резонанс. Під будівлею суду проводили пікет представники проросійської німецької партії BSW, які вимагали політичного розслідування та покарання замовників, тоді як інші активісти прийшли підтримати українця з плакатами про невідповідність звинувачень реаліям війни. Офіційний Київ послідовно відкидає будь-яку причетність державних органів до цієї атаки. Адвокат Нікола Канестріні назвав ситуацію гірким парадоксом правосуддя, наголосивши, що після звірств у Бучі, Маріуполі та численних убивств цивільних першим, кого німецька юстиція притягнула до суду за воєнний злочин у межах російсько-української війни, виявився не російський окупант, а громадянин країни, яка зазнала неспровокованого нападу.

  • Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    У Німеччині розпочався один із найрезонансніших судових процесів останніх років — у справі про підрив російських газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». На лаві підсудних опинився український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає одним з організаторів диверсії в Балтійському морі. Справу супроводжують звинувачення у воєнному злочині, суперечки навколо ролі українських державних структур і питання про можливі наслідки для відносин Києва та Берліна.

    14 жовтня у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга стартував перший кримінальний процес щодо вибухів на газопроводах Nord Stream, які сталися у вересні 2022 року. Через чотири роки після масштабної диверсії, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів між Росією та Німеччиною, німецькі правоохоронці вперше представляють свої докази в межах відкритого судового розгляду.

    Як повідомляють Associated Press та Reuters, обвинуваченим є Сергій Кузнєцов, якого німецьке правосуддя офіційно називає Сергієм К. Прокуратура вважає, що українець координував групу, яка встановила вибухівку на підводних газопроводах поблизу данського острова Борнхольм.

    Кузнєцов заперечує свою причетність до диверсії. Його захист наполягає на необґрунтованості обвинувачень, а українська влада відкидає твердження про державну відповідальність за підрив. Водночас німецьке слідство стверджує, що операція могла бути здійснена за дорученням українських державних структур. Ці твердження поки що залишаються позицією обвинувачення, а не встановленими судом фактами.

    Від затримання в Італії до суду в Гамбурзі

    Історія затримання Сергія Кузнєцова розпочалася 21 серпня 2025 року. Українця заарештували в Італії, неподалік курортного міста Ріміні, де він перебував разом із родиною. Підставою став європейський ордер на арешт, виданий на запит німецьких правоохоронців.

    Після затримання почалася тривала юридична процедура екстрадиції. Захист намагався оскаржити видачу, однак 27 листопада 2025 року Кузнєцова передали Німеччині. Відтоді він перебуває під вартою.

    До початку судового процесу 14 жовтня 2026 року від моменту його затримання минуло майже 14 місяців. Адвокати українця неодноразово порушували питання щодо умов утримання та можливого психологічного тиску. За інформацією ТСН, сторона захисту переконана, що від Кузнєцова намагаються домогтися зізнання, хоча сам він провину заперечує.

    Німецька прокуратура інкримінує українцю низку тяжких правопорушень, зокрема організацію вибухів, пошкодження інфраструктури, порушення роботи об’єктів життєзабезпечення та співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти.

    При цьому відкриття провадження не означає визнання вини підсудного. Суд має перевірити докази прокуратури, аргументи захисту та встановити, чи відповідають інкриміновані дії складу конкретних злочинів.

    За інформацією німецького мовника NDR, до 17 грудня 2026 року призначено 16 судових засідань. Подальші слухання заплановані на січень і лютий 2027 року.

    Таємниці яхти «Андромеда»: як слідство реконструювало диверсію

    Ключовим елементом версії німецької прокуратури стала вітрильна яхта «Андромеда», яку, за матеріалами розслідування, використовувала група ймовірних диверсантів.

    За версією слідчих, до операції були залучені сім осіб, серед яких водолази та фахівець із вибухівки. Учасники групи нібито використовували підроблені документи для оренди яхти, після чого вирушили в Балтійське море.

    Поблизу острова Борнхольм водолази, як вважає прокуратура, спустилися на значну глибину та встановили вибухові пристрої з механізмами відкладеної детонації.

    26 вересня 2022 року в районі газопроводів зафіксували потужні вибухи. Внаслідок пошкоджень газ почав виходити на поверхню моря. Кадри величезних ділянок води, вкритих бульбашками, облетіли світові медіа та стали одним із символів енергетичного протистояння Росії і Заходу.

    За даними The Guardian, німецьке обвинувачення стверджує, що встановлення вибухівки було частиною спланованої операції з позбавлення Росії доходів від експорту газу.

    Важливо, що подробиці підготовки, склад групи та роль конкретних осіб на цьому етапі є версією слідства. Їхню достовірність суд перевірятиме під час розгляду доказів.

    Чому Німеччина вважає підрив воєнним злочином

    Одне з найскладніших питань процесу — юридична кваліфікація вибухів.

    Німецька прокуратура розглядає газопроводи як цивільні об’єкти інфраструктури. Саме тому в матеріалах обвинувачення йдеться не лише про пошкодження майна та організацію вибухів, а й про застосування заборонених методів ведення війни.

    Однак захист має можливість оспорювати як сам факт участі Кузнєцова в операції, так і правову оцінку її можливих цілей.

    Газопроводи «Північний потік» десятиліттями мали важливе економічне й політичне значення для Росії та Німеччини. Москва отримувала від експорту енергоносіїв значні доходи, а Берлін тривалий час покладався на російський газ.

    Тому питання, чи могли такі об’єкти мати військове значення в умовах повномасштабної російської агресії, потенційно стане однією з ключових тем юридичної дискусії.

    Проте можливе економічне значення газопроводів для фінансування російської війни саме собою не доводить, що вони були законною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    Як зазначає ZDF, справа порушує фундаментальне питання: чи можна кваліфікувати дії військовослужбовця як воєнний злочин за обставин, які сторона захисту може пов’язувати з протидією державі-агресору.

    Остаточну правову відповідь має дати суд, а не політичні заяви чи припущення.

    Ще один українець у справі: затримання в Хорватії та боротьба проти екстрадиції

    Окремий напрямок розслідування стосується українця Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у безпосередній участі в підводній операції.

    За версією слідства, Журавльов є професійним водолазом, який міг входити до групи, що встановлювала вибухівку на трубопроводах.

    Історія його затримання також набула міжнародного розголосу. Раніше польський суд відмовив Німеччині у видачі підозрюваного. Згодом, у серпні 2026 року, Журавльова затримали в хорватському місті Пула за європейським ордером.

    24 вересня видання «Ненька інфо» повідомляло, що окружний суд Пули дозволив його екстрадицію. Захист українця заявив про намір оскаржити відповідне рішення, а сам Журавльов подав заяву про надання притулку в Хорватії.

    Цікаво, що, за повідомленнями медіа, затримання відбулося під час роботи українця консультантом над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого також пов’язаний із диверсією на «Північних потоках».

    Про це детальніше йдеться в матеріалі «Ненька інфо» — «Українця у справі „Північних потоків“ вирішили видати Німеччині».

    Російські газові компанії отримали відмову суду

    Ще до початку слухань у Гамбурзі відбулося важливе юридичне рішення, яке безпосередньо стосується фінансових інтересів Росії.

    Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, пов’язані з російським газовим концерном «Газпром», намагалися долучитися до процесу як додаткові обвинувачі, однак німецький суд відхилив їхні заяви.

    Як повідомив 2 жовтня німецький мовник NDR, судді не побачили достатніх юридичних підстав для такого процесуального статусу компаній. Зокрема, суд не визнав доведеним, що наслідки вибухів завдали підприємствам шкоди, яка загрожувала їхньому існуванню.

    Це рішення не означає, що власники газопроводів не зазнали збитків або втратили можливість звертатися з майновими претензіями в інших правових процедурах.

    Проте воно означає, що компанії не отримали бажаного статусу в цьому кримінальному процесі.

    Загальна вартість газопровідних проєктів оцінювалася в мільярди євро, а потенційна вартість ремонту пошкоджених ділянок також може бути значною.

    Водночас твердження, що обвинувальний вирок Сергію Кузнєцову автоматично змусить Україну виплатити Росії сотні мільярдів євро, не має підтверджених правових підстав. Для державної відповідальності та присудження будь-якої компенсації знадобилися б окремі юридичні підстави, встановлення відповідальних суб’єктів і відповідна процедура.

    Україна заперечує державну причетність, а в розслідуванні залишається російський слід

    Офіційний Київ неодноразово заперечував причетність української держави до диверсії.

    Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не організовувала операцію з підриву газопроводів. В Офісі генерального прокурора також заявляли про відсутність встановлених українським слідством фактів, які б підтверджували відповідні накази або координацію з боку державних органів.

    Водночас у німецькому медіапросторі продовжують обговорювати й альтернативні версії подій.

    Зокрема, увагу журналістів привернула інформація про перебування російського спеціального судна SS-750 поблизу острова Борнхольм незадовго до вибухів.

    Данські військові раніше підтверджували, що 22 вересня 2022 року, за чотири дні до диверсії, сфотографували російське судно у відповідному районі Балтійського моря.

    SS-750 має обладнання для проведення складних підводних операцій. Однак його перебування неподалік місця майбутньої диверсії саме по собі не доводить причетність Росії до вибухів.

    Про ці суперечності та альтернативні версії раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі «Український слід тріщить по швах: у справі „Північних потоків“ знову заговорили про Росію».

    Політичний удар по Берліну: чому справа вигідна ультраправим

    Судовий процес відбувається на тлі гострих суперечок щодо майбутньої енергетичної політики Німеччини.

    До повномасштабного російського вторгнення німецька економіка значною мірою залежала від постачання енергоносіїв із Росії. Газопроводи Nord Stream були символом цього співробітництва.

    Після початку великої війни Берлін був змушений кардинально переглянути свою енергетичну політику. Постачання російського газу скоротилося, а Німеччина почала активніше шукати альтернативні джерела енергії.

    На цьому тлі ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» продовжує використовувати питання російського газу в політичній боротьбі.

    Представники AfD виступають за відновлення економічних зв’язків із Москвою та критикують масштаби німецької допомоги Україні.

    Тепер судова справа щодо «Північних потоків» може надати противникам підтримки Києва ще один інформаційний привід для критики уряду.

    Проте сам факт судового розгляду не означає, що Берлін переглядатиме відносини з Україною. Німецька влада наголошує на незалежності судочинства, а міжнародні оглядачі звертають увагу, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України.

    Що буде далі та чому за процесом стежитиме вся Європа

    Суд над Сергієм Кузнєцовим має відповісти на низку принципових питань. Передусім — чи справді обвинувачений брав участь в організації підриву, наскільки переконливими є докази прокуратури та чи можна юридично кваліфікувати інкриміновані дії як воєнний злочин.

    Не менш важливо, чи вдасться слідству обґрунтувати твердження про причетність українських державних структур. Поки що ці припущення не можна вважати доведеними.

    Навіть якщо суд встановить причетність конкретної особи, це автоматично не означатиме доведення відповідальності української держави.

    Перші 16 засідань заплановані до середини грудня, а слухання можуть тривати щонайменше до лютого 2027 року.

    Для України цей процес стане не лише юридичним випробуванням, а й важливою подією в інформаційному та дипломатичному просторі. Для Німеччини — спробою отримати судову відповідь на запитання про один із найгучніших актів саботажу в Європі.

    Головна інтрига полягає в тому, чи зможе прокуратура не просто викласти власну реконструкцію подій у Балтійському морі, а довести її в суді.

    Поки що ж справа залишається відкритою, Сергій Кузнєцов не визнає провини, а остаточну відповідь щодо його відповідальності має дати незалежний суд.

  • Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Окружний суд хорватського міста Пула дозволив екстрадувати до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Рішення судді ухвалили ще 18 вересня, а письмово повідомили про нього через п’ять днів.

    Після набрання рішенням законної сили хорватська влада має передати Журавльова компетентним органам Німеччини. Водночас захист уже заявив, що планує оскаржувати екстрадицію.

    Особливого резонансу цій історії додають обставини затримання українця. У серпні його затримали в Хорватії під час роботи над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого якраз пов’язаний із підривом «Північних потоків». За даними медіа, Журавльов працював консультантом стрічки. У фільмі, який знімає режисер Даг Лайман, заявлені Едрієн Броуді та Шон Пенн.

    «Ненька інфо» вже писала про цей майже кінематографічний збіг — коли підозрюваного у справі про диверсію затримали прямо під час створення фільму про цю ж операцію.

    «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    Німецькі слідчі вважають Журавльова професійним водолазом, який міг брати участь у встановленні вибухівки на трубопроводах. Сам він свою причетність заперечує. Раніше він уже уникав арешту та передачі Німеччині, а польський суд свого часу відмовив у його екстрадиції.

    На початку вересня німецька сторона також оновила європейський ордер на його арешт, додавши нову кваліфікацію — «воєнний злочин». Саме через це одне із засідань у Хорватії переносили.

    У Німеччині вже перебуває під вартою інший фігурант справи — українець Сергій Кузнєцов, якого раніше затримали в Італії та передали німецьким правоохоронцям. Німецька прокуратура стверджує, що група використовувала орендовану яхту, водолазне спорядження та вибухівку для атаки на газопроводи у вересні 2022 року.

    Українська влада офіційно заперечує причетність держави до підриву «Північних потоків». У липні Офіс генпрокурора заявляв, що українське розслідування не встановило фактів, які підтверджували б наказ або координацію диверсії з боку державних органів України.

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву «Північних потоків»: Генпрокуратура поставила крапку

    Тепер ключове питання — чи набуде рішення хорватського суду чинності після апеляції захисту. До остаточного завершення процедури Журавльов залишається під вартою в Хорватії, а німецьке слідство продовжує формувати справу про одну з найрезонансніших диверсій останніх років.

  • «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    Версія про те, що газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі у вересні 2022 року підірвала група українців на орендованій яхті Andromeda, знову опинилася під серйозними питаннями. Німецька Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung звернула увагу на низку обставин, які можуть підтримувати альтернативну версію: диверсія могла бути операцією під «чужим прапором», а справжні виконавці могли бути пов’язані з Росією.

    Йдеться не про доведену причетність Москви. Німецькі правоохоронці наразі офіційно рухаються саме за версією про українську групу, а один із підозрюваних уже отримав обвинувачення у Німеччині. Однак паралельно існують факти, які досі не отримали вичерпного пояснення. Один із найважливіших — присутність російського спеціального корабля SS-750 неподалік від місця майбутніх вибухів лише за чотири дні до диверсії.

    26 вересня 2022 року на газопроводах Nord Stream 1 та Nord Stream 2 сталися потужні підводні вибухи. У Балтійське море почав витікати газ, а слідчі Данії, Швеції та Німеччини згодом дійшли висновку, що йдеться про навмисний саботаж. Данія та Швеція пізніше закрили власні кримінальні розслідування, не назвавши винних, тоді як Німеччина продовжила справу.

    Саме німецьке слідство в останні роки сформувало найбільш конкретну версію подій. Центральне місце в ній займає орендована яхта Andromeda, яка вийшла з німецького порту перед вибухами. Слідчі виявили на судні сліди вибухових речовин, а маршрут яхти проходив через район Балтійського моря, де були пошкоджені трубопроводи. Німецькі правоохоронці вважають, що група водолазів могла транспортувати вибухівку на яхті, встановити заряди на трубах і підірвати їх.

    У липні 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини зробила ще один серйозний крок — висунула обвинувачення колишньому українському військовому Сергію К. За версією прокурорів, він був одним із координаторів операції та діяв від імені неназваних українських державних структур. Німецька сторона стверджує, що команда перевезла вибухівку військового типу на яхті, а потім встановила її на трубопроводах у міжнародних водах. Сам обвинувачений причетність заперечує.

    Президент України Володимир Зеленський публічно відкинув причетність української держави до диверсії. 24 серпня він знову заявив, що Україна не проводила операцій проти «Північних потоків» і співпрацює з німецьким слідством. Аналогічну позицію раніше висловлював український генеральний прокурор, наголошуючи, що Київ не має даних, які підтверджували б причетність української влади або державних органів.

    Але тепер увага знову переключилася на деталі, відомі ще з перших місяців розслідування, — насамперед на активність російського флоту поблизу майбутнього місця диверсії.

    Данські військові підтвердили, що 22 вересня 2022 року, тобто за чотири дні до вибухів, патрульне судно ВМС Данії сфотографувало російський спеціальний корабель SS-750 у районі на схід від острова Борнгольм. Саме неподалік від Борнгольма згодом були підірвані газопроводи. Данська сторона зробила щонайменше 26 фотографій судна.

    Ця деталь принципова через можливості SS-750. Судно призначене для складних підводних операцій і несе глибоководний апарат типу AS-26 Priz. Такий мініпідводний човен здатний працювати на значній глибині, а сам корабель оснащений обладнанням для проведення операцій на морському дні.

    Ще у 2023 році колишній співробітник данської військової розвідки Якоб Каарсбо звертав увагу, що перебування саме такого російського корабля поблизу трубопроводів є важливою обставиною. За його словами, судно технічно було спроможне брати участь в операції подібного типу. Водночас сама присутність корабля не є доказом того, що саме його екіпаж встановив вибухівку.

    Це розмежування принципове. У відкритих джерелах є підтвердження перебування SS-750 поблизу району вибухів за кілька днів до саботажу, але немає публічного доказу того, що мінісубмарина спускалася до газопроводів або встановлювала вибухові пристрої.

    Саме тому новий матеріал FAZ варто трактувати не як «доказ, що Росія підірвала Nord Stream», а як повернення до альтернативної гіпотези, яка досі не була спростована остаточно.

    Ще один блок запитань стосується самої Andromeda.

    Німецькі слідчі справді знайшли на яхті сліди вибухівки, що є одним із найсерйозніших аргументів офіційної версії. За даними німецьких медіа, судно також пов’язали з маршрутом підозрюваної групи і людьми, яких нині розшукує або переслідує німецька прокуратура.

    Але критики цієї версії звертають увагу на її незвичну «видимість». Якщо йшлося про високорівневу секретну операцію, залишені на судні відбитки, вибухові сліди та інші ознаки могли виглядати надто очевидними. Саме звідси походить гіпотеза про «false flag» — операцію, навмисно організовану так, щоб слідство вийшло на іншу країну.

    FAZ, за переказом українських медіа, також звертає увагу на можливі проросійські зв’язки жінки, компанія якої могла бути причетна до оренди Andromeda. Однак ця частина історії наразі значно слабше підтверджена незалежними джерелами, ніж сам факт присутності SS-750, тому подавати її як встановлений факт було б неправильно.

    Існує й інша проблема: технічна складність самої операції.

    Газопроводи лежать на дні Балтійського моря на значній глибині. Для встановлення достатньо потужної кількості вибухівки потрібні досвідчені водолази, точна навігація, спорядження, декомпресійні процедури та можливість працювати непомітно. Німецьке слідство вважає, що українська група могла здійснити таку операцію саме з Andromeda, однак із самого початку експерти сперечалися, наскільки практично це було зробити з відносно невеликої цивільної яхти.

    Водночас це теж не спростовує німецьку версію. Слідчі вважають, що встановили яхту, частину екіпажу та логістику операції достатньо точно, щоб видавати європейські ордери на арешт і висувати кримінальні обвинувачення.

    Саме тут справа перетворюється на складний клубок двох паралельних наборів фактів.

    З одного боку — Andromeda, сліди вибухівки, встановлені особи підозрюваних, ордери на арешт і позиція німецької прокуратури.

    З іншого — російські військові кораблі біля майбутнього місця вибухів, зокрема спеціалізоване судно з мінісубмариною, здатною працювати на морському дні.

    До того ж за останні роки європейські спецслужби неодноразово звинувачували Росію в проведенні диверсійних і гібридних операцій у країнах ЄС. Німецькі суди вже розглядали окремі справи, де виконавцями російських операцій ставали громадяни України або інших держав — тобто сама національність виконавця не обов’язково вказує на замовника. У серпні 2026 року, наприклад, суд у Штутгарті встановив, що один українець був залучений до диверсійної схеми, яку, за висновком суду, організувала російська державна структура.

    Це не означає, що той випадок має прямий зв’язок із Nord Stream. Але він демонструє, чому у контррозвідувальних операціях недостатньо автоматично прирівнювати громадянство виконавця до держави-організатора.

    Паралельно країни Балтійського регіону дедалі серйозніше ставляться до загрози диверсій проти критичної підводної інфраструктури. 28 серпня Німеччина повідомила про намір створити разом із державами Балтійського моря спільну групу з протидії безпілотним і гібридним загрозам. Причиною стали численні інциденти з трубопроводами, кабелями та іншими об’єктами після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Тому історія Nord Stream залишається не просто кримінальною загадкою чотирирічної давності. Вона напряму впливає на сучасну європейську дискусію про безпеку Балтійського моря, російські гібридні операції та можливість атак під чужим прапором.

    Станом на 30 серпня 2026 року юридична картина все ж залишається однозначнішою за політичні версії: ні німецький суд, ні міжнародний трибунал не встановили, що Росія організувала вибухи на Nord Stream. Німецька прокуратура наразі переслідує українських підозрюваних і вже висунула одному з них обвинувачення.

    Але так само некоректно говорити, що всі питання щодо російського сліду закриті. Присутність SS-750 біля майбутнього місця диверсії підтверджена данською стороною, а судно мало технічні можливості для підводних робіт. Що саме воно робило поблизу Борнгольма за чотири дні до вибухів — досі залишається одним із найбільш інтригуючих невирішених питань цієї справи.

    Тож новий виток дискусії навколо «Північних потоків» не скасовує німецьку версію — але суттєво ускладнює її. І поки слідство не дасть переконливої відповіді на питання про російські військові кораблі, можливості мінісубмарини та всі обставини маршруту Andromeda, остаточно поставити крапку в одній із найзагадковіших диверсій у Європі XXI століття буде складно.

  • «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    Німецьке видання Der Spiegel повідомляє про зйомки голлівудського екшн-трилера про підрив газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року. Знімальний процес із зірковим акторським складом проходить у Хорватії, де безпосередньо під час роботи стався реальний арешт одного з фігурантів міжнародного розслідування.

    Ключові деталі кінопроєкту та затримання

    • Декорації війни у Загребі: Зйомки розгорнулися у центрі хорватської столиці біля готелю «Еспланада» — з мішками з піском, протитанковими загородженнями та акторами у камуфляжній формі.
    • Зірковий каст і режисер: Режисером виступає Даг Лайман (автор «Ідентифікації Борна»). Головну роль керівника операції — колишнього офіцера ГУР та спецпризначенця Романа Червінського — виконує володар «Оскара» Едрієн Броуді. Також у фільмі знімаються трьохразовий лауреат «Оскара» Шон Пенн та болгарська акторка Марія Бакалова.
    • Сюжет стрічки: В основу бойовика покладено події диверсії на газопроводах. За версією слідства, відповідальність за підрив може нести підрозділ із солдатів та водолазів, у справі фігурують семеро підозрюваних.
    • Реальний арешт на знімальному майданчику: Хорватська поліція затримала одного з головних підозрюваних у підриві — українського водолаза Володимира Журавльова. За даними ЗМІ, він перебував у Хорватії та виступав консультантом знімальної групи голлівудського фільму.

    З матеріалу видання Der Spiegel:

    «У Хорватії зараз тривають зйомки екранізації видовищного акту саботажу: вибух газопроводу “Північний потік” у вересні 2022 року. Йдеться про кінематограф із часом мимовільними посиланнями на реальність — якраз у розпал зйомок було затримано одного з передбачуваних учасників подій, який консультував знімальну групу».

     

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.

  • «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно втрутився у гучну дискусію навколо можливого позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Польський дипломат нагадав, що серед кавалерів цієї відзнаки досі залишається колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, якого в Європі давно критикують за багаторічну співпрацю з Кремлем та особисту близькість до російського диктатора Володимира Путіна.

    Свою заяву Сікорський оприлюднив у соціальній мережі X на тлі політичної дискусії, яка триває у Польщі після рішення президента України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Саме цей крок викликав різку реакцію частини польського політикуму та став причиною нової хвилі суперечок між Києвом і Варшавою.

    Глава польської дипломатії заявив, що сподівається на виважене рішення керівництва Польщі щодо цього питання.

    «Сподіваюся, що після рішень капітули та президента Кароля Навроцького не буде так, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере від Путіна гроші, буде й надалі кавалером ордена Білого Орла, а той, хто бореться з Путіним, буде його позбавлений», — наголосив Сікорський.

    Заява міністра стала одним із найгучніших коментарів польської влади щодо конфлікту, який останніми тижнями розгорнувся навколо історичної пам’яті та українсько-польських відносин.

    Причиною суперечки став указ президента Володимира Зеленського від 26 травня 2026 року про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Рішення викликало критику серед польських консервативних і правих політиків, які традиційно негативно ставляться до діяльності Української повстанської армії через події Волинської трагедії.

    Особливо жорстко відреагував президент Польщі Кароль Навроцький, який заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Саме ці заяви стали поштовхом до масштабної політичної дискусії як у Польщі, так і в Україні.

    На цьому тлі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зайняв значно стриманішу позицію. Він неодноразово закликав Варшаву та Київ уникати емоційних рішень і наголошував, що конфлікти навколо історичних питань можуть бути використані Росією для послаблення союзницьких відносин між двома країнами.

    8 червня Туск звернувся безпосередньо до Володимира Зеленського та Кароля Навроцького із закликом провести відкритий і чесний діалог. Польський прем’єр підкреслив, що конфронтація між Києвом та Варшавою відповідає насамперед інтересам Кремля.

    Сікорський фактично підтримав цю лінію, нагадавши про постать Герхарда Шредера. Колишній канцлер Німеччини очолював уряд ФРН у 1998–2005 роках, однак після завершення політичної кар’єри став одним із найвідоміших західних політиків, пов’язаних із російськими державними енергетичними компаніями.

    Після відставки Шредер працював у структурах «Газпрому», входив до керівних органів російських енергетичних проєктів, зокрема «Північного потоку», та підтримував особисті дружні стосунки з Володимиром Путіним. Після анексії Криму у 2014 році він продовжив співпрацю з російськими компаніями, а після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зазнав різкої критики з боку німецьких та європейських політиків.

    На думку багатьох експертів, саме приклад Шредера став для Сікорського аргументом у дискусії про критерії присудження та збереження державних нагород.

    Орден Білого Орла є найвищою державною нагородою Польщі та однією з найстаріших відзнак Європи. Його вручають за видатні заслуги перед польською державою та народом. Серед кавалерів ордена є президенти, монархи, державні діячі та міжнародні лідери. Володимир Зеленський отримав цю нагороду як один із символів польсько-українського партнерства після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішню суперечку, значна частина польського політикуму виступає за збереження стратегічного партнерства з Україною. Спікер Сейму Влодзімеж Чажастий раніше заявляв, що інтереси Польщі вимагають підтримки добрих відносин із Києвом навіть за наявності історичних суперечностей.

    Політичні оглядачі зазначають, що питання УПА залишається одним із найчутливіших у польсько-українських відносинах. Водночас нинішня дискусія відбувається на тлі війни Росії проти України, коли Варшава залишається одним із ключових союзників Києва в Європі.

    Саме тому слова Радослава Сікорського про те, що не можна ставити в один ряд людину, яка веде боротьбу проти російської агресії, та політика, якого звинувачують у багаторічній співпраці з Кремлем, уже стали однією з найобговорюваніших політичних заяв дня в Польщі.

  • Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Німецький журнал Der Spiegel із посиланням на власні джерела заявив, що Центральне розвідувальне управління США нібито було обізнане з планами України щодо підриву газопроводів «Північний потік». За версією видання, операцією керував тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

    За даними Der Spiegel, навесні 2022 року в Києві українські фахівці з диверсій зустрілися зі знайомими співробітниками ЦРУ та повідомили їм про намір підірвати газопроводи. Співрозмовник журналу стверджує, що спочатку американські представники нібито позитивно оцінили план і навіть обговорювали технічні деталі його реалізації.

    Під час наступної зустрічі, як пише видання, українська сторона могла скласти враження, що США не заперечують проти реалізації задуму та потенційно можуть сприяти фінансуванню. Втім згодом позиція Вашингтона, за твердженням джерел журналу, змінилася. Американська сторона нібито попередила Київ про неприпустимість здійснення такої операції.

    У ЦРУ назвали інформацію, викладену Der Spiegel, «абсолютно неправдивою». Водночас журнал припускає, що американські агенти могли демонструвати зацікавленість виключно з метою збору розвідувальної інформації. Не виключається також, що дані про обговорення планів могли із затримкою дійти до політичного керівництва США, яке не підтримало ідею.

    У матеріалі також йдеться, що в червні 2022 року інформація про можливу підготовку диверсії стала відома Нідерландам і Німеччині, які попередили Сполучені Штати. Німецька сторона спершу поставилася до цих відомостей скептично, оскільки зазначені терміни вже минули.

    За версією Der Spiegel, представник ЦРУ з київського офісу нібито контактував із представниками Офісу президента України, вимагаючи скасувати операцію. Водночас журнал стверджує, що рішення про проведення диверсії могло бути ухвалене без відома президента Володимира Зеленського.

    Попри застереження, підрив газопроводів усе ж відбувся. Видання також зазначає, що фінансування операції, за його даними, могло забезпечити приватне українське джерело, яке виділило близько 300 тисяч доларів.

    Нагадаємо, раніше в Європі затримали двох громадян України, яких підозрюють у причетності до підриву газопроводу. Українська сторона ці звинувачення заперечує. Офіційних підтверджень версії, оприлюдненої Der Spiegel, наразі немає.

  • Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    За інформацією наших джерел, заарештованого в Італії у справі про підрив “Північних потоків” українця Сергія Кузнєцова все-таки екстрадують до Німеччини, де він дасть свідчення проти екс-головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного.

    Як уточнює джерело, Сергій Кузнєцов в Німеччині дасть свідчення, що Валерій Залужний особисто санкціонував операцію з підриву Північних потоків.

    Надалі цей скандал буде “розкручуватись”  і, швидше за все, Валерій Залужний втратить посаду посла, а західні партнери не будуть робити на нього ставку як на кандидата в президенти.

    “Проти Залужного починається масова кампанія, вибори президента все ближче. Оптимальна дата — весна 2026 року. Парламентські та місцеві вибори — осінь 2026 року” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Апеляційний суд Болоньї наказав передати Верховному касаційному суду Німеччини колишнього капітана української армії Сергія Кузнєцова, заарештованого за європейським ордером у районі Ріміні 21 серпня за звинуваченням у саботажі газопроводів “Північний потік 1” і “Північний потік 2” у вересні 2022 року.

    Рішення ухвалили після слухання 9 вересня. Адвокат захисту Нікола Канестріні оголосив, що має намір оскаржити рішення про екстрадицію та подати апеляцію до Верховного касаційного суду.

    Підозрюваний, 49-річний громадянин України, затриманий за європейським ордером на арешт, виданим Німеччиною, заперечує свою участь у підриві газопроводів. Раніше Кузнєцов, якого заарештували в Італії та звинуватили у нібито підриві газопроводу “Північний потік”, заявив на суді, що у день, коли стався інцидент, він перебував в Україні.

    Вважається, що Сергій Кузнєцов нібито перебував на борту яхти Andromeda, однак не входив до числа водолазів-підривників, а виконував важливу координаційну роль. У Німеччині його розшукують за підозрою в антиконституційній диверсії.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Офіс Президента може використати справу Північних потоків у політичній боротьбі

    Офіс Президента може використати справу Північних потоків у політичній боротьбі

    Наші джерела повідомляють, що Офіс Президента активно розглядає можливість використання міжнародного розслідування вибухів газопроводів “Північний потік” у власних політичних інтересах.

    За словами співрозмовників, Андрій Єрмак добре усвідомлює ризики, які це може створити для України в майбутньому, проте на Банковій вважають цей трек ефективним інструментом у внутрішньополітичній боротьбі. Головна мета — дискредитувати на міжнародній арені Валерія Залужного, якого розглядають основним конкурентом Володимира Зеленського на наступних президентських виборах.

    Наші джерела стверджують, що Банкова намагається повернути розслідування в “потрібний ракурс”, аби продемонструвати західним партнерам зв’язок операції з людьми, близькими до Залужного. Така стратегія дозволяє одночасно відбити атаки Кремля й паралельно усунути небажаного конкурента.

    Особливе занепокоєння викликає інформація про одного з основних учасників операції. За даними джерел, він виїхав до Італії за прямою вказівкою СБУ. Співрозмовники наголошують: це рішення ухвалювалось на найвищому рівні, і особа була повністю поінформована про можливі наслідки свого переміщення.