Golosnovinua.com

Позначка: пляж

  • Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    На російському чорноморському узбережжі сталася трагедія під час атаки безпілотників. У курортному селі Архипо-Осипівка, що входить до муніципального утворення Геленджик Краснодарського краю РФ, безпілотник після роботи протиповітряної оборони впав у районі пляжу, де на той момент перебувала велика кількість відпочивальників. За попередніми офіційними даними російської сторони, загинули щонайменше троє людей, а кількість госпіталізованих згодом зросла до 17. Серед тяжко поранених є діти.

    Інцидент стався у понеділок, 3 серпня, на тлі чергової атаки безпілотників на південь Росії. Перші повідомлення про трагедію почали поширювати російські Telegram-канали та очевидці. На опублікованих у мережі відеозаписах чути стрілянину та вибухи, після яких люди починають залишати пляж.

    За даними ASTRA та інших російських джерел, безпілотник опинився безпосередньо над курортною зоною, після чого по ньому почала працювати російська протиповітряна оборона. Після ураження апарат втратив керування та впав у районі, де перебували відпочивальники.

    Початково губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомляв про трьох загиблих та 13 постраждалих. Пізніше дані щодо кількості поранених були оновлені.

    За словами помічника міністра охорони здоров’я РФ Олексія Кузнєцова, після інциденту до медичних закладів доставили вже 17 людей. Четверо госпіталізованих перебували у тяжкому стані, серед них — двоє дітей.

    Водночас у соціальних мережах та Telegram з’являлися повідомлення про більшу кількість загиблих. Зокрема, в окремих публікаціях ішлося вже про шість жертв і 17 поранених. Однак на момент підготовки матеріалу ці цифри не були підтверджені офіційно, тому достовірно говорити можна лише про щонайменше трьох загиблих.

    На пляжі були сотні людей

    Архипо-Осипівка є одним із популярних курортів російського чорноморського узбережжя. Населений пункт розташований на узбережжі приблизно за кілька десятків кілометрів від самого Геленджика та влітку приймає значну кількість туристів.

    Саме серпень традиційно є піком туристичного сезону. За даними туристичних ресурсів, місцеві пляжі влітку можуть бути сильно завантажені вже з раннього ранку. Архипо-Осипівка позиціонується насамперед як місце сімейного відпочинку завдяки пологому заходу у воду та розвиненій курортній інфраструктурі.

    Цього року попит на відпочинок у цьому районі залишався високим навіть на тлі регулярних атак безпілотників на Краснодарський край. Російський союз туріндустрії ще навесні повідомляв, що бронювання в Архипо-Осипівці на літній сезон демонструвало приріст приблизно на 90% порівняно з попереднім роком.

    Саме тому в момент падіння дрона на узбережжі перебувало багато людей. На кадрах із місця події видно заповнений пляж, а після вибуху частина відпочивальників починає швидко залишати берег.

    Очевидці заявляють, що сирени не було

    Одна з головних обставин трагедії, яка зараз активно обговорюється, — робота системи оповіщення.

    Очевидці та користувачі російських соціальних мереж стверджують, що перед початком роботи ППО сигнал повітряної тривоги на пляжі не звучав. На відео, яке поширилося після інциденту, дійсно можна почути характерні звуки стрілянини та подальший вибух, однак звуку сирени на цих фрагментах немає. Водночас самі по собі відеозаписи не дозволяють встановити, чи працювала система оповіщення в інших частинах населеного пункту.

    Один із користувачів, який заявив, що перебував у цей час в Архипо-Осипівці, описував кілька пострілів та потужний вибух, після якого люди почали масово залишати пляж. За його словами, безпілотник пролітав над узбережжям, після чого почалася робота ППО. Це свідчення очевидця з соцмережі й незалежно воно наразі не підтверджене.

    Російська влада на момент появи перших повідомлень детально не пояснювала, чи оголошувалася евакуація пляжів перед початком роботи протиповітряної оборони.

    ППО працювала безпосередньо над курортною зоною

    Окремі питання викликає рішення застосовувати засоби ураження проти безпілотника безпосередньо над територією з великою кількістю цивільних.

    Точний тип дрона, засобу ППО, яким його уражали, а також траєкторію польоту апарата достовірно не встановлено. Тому стверджувати, що саме стало безпосередньою причиною падіння БпЛА на пляж, без результатів розслідування передчасно.

    Разом із тим відео та повідомлення очевидців вказують на те, що перед падінням апарата в районі пляжу було чути роботу засобів протиповітряної оборони.

    Важливо, що у Краснодарському краї діють обмеження на публікацію матеріалів, які демонструють безпілотники та роботу російської ППО. Про відповідну заборону місцеві ресурси нагадували жителям регіону ще раніше.

    Попри це, після трагедії в мережі з’явилася значна кількість кадрів очевидців.

    Атаки на Краснодарський край стали регулярними

    Трагедія біля Геленджика сталася на тлі систематичних атак безпілотників на об’єкти у Краснодарському краї. Навесні та влітку 2026 року дрони неодноразово фіксували в районі Туапсе та інших населених пунктів регіону.

    Зокрема, у квітні-травні серія атак припала на Туапсинський нафтопереробний завод та морський термінал. Унаслідок ударів виникали пожежі та фіксувалися розливи нафтопродуктів, що навіть позначилося на туристичних бронюваннях у частині курортів регіону.

    Водночас у самій Архипо-Осипівці туристичний сезон продовжувався практично у звичайному режимі. Місцеві ресурси впродовж літа регулярно публікували кадри заповнених пляжів та рекламували курортний відпочинок.

    Тепер ситуація 3 серпня стала одним із найтяжчих інцидентів із цивільними на російському курорті внаслідок атаки безпілотників та роботи ППО.

    Кількість жертв ще може змінитися

    Інформація про наслідки трагедії продовжує уточнюватися. На цей момент підтверджені російською стороною дані свідчать щонайменше про трьох загиблих та 17 госпіталізованих. Четверо поранених перебувають у тяжкому стані, серед них двоє дітей.

    Водночас у мережі поширюються повідомлення про можливе збільшення кількості загиблих до шести осіб. Поки офіційного підтвердження цих даних немає.

    Також залишається відкритим питання, чому пляж не був евакуйований на тлі повітряної загрози та чому відпочивальники продовжували перебувати просто неба в момент роботи російської ППО.

    Саме ці обставини — робота системи оповіщення, рішення про застосування засобів ППО над заповненим людьми узбережжям і безпосередня причина падіння безпілотника — потребують окремого встановлення. Поки російська влада повідомляє переважно про кількість жертв і надання медичної допомоги постраждалим, а повної офіційної картини того, як саме сталася трагедія на пляжі в Архипо-Осипівці, немає.

  • Сонце, пісок і море: що робити, аби смартфон не зламався у відпустці

    Сонце, пісок і море: що робити, аби смартфон не зламався у відпустці

    У літній відпустці важко уявити себе без смартфона, однак саме в цей час він найбільше ризикує зламатися. Сонце, вода та пісок можуть стати справжніми ворогами вашого гаджета, попереджає Express.

    Головне правило — не залишати телефон під прямими сонячними променями. Перегрів здатен призвести не лише до збоїв у роботі, а й до повного виходу пристрою з ладу. Найкраще тримати смартфон у тіні, а також вмикати режим польоту чи енергозбереження, аби зменшити навантаження на батарею.

    Щоб уберегти телефон від вологи, експерти радять заздалегідь придбати водонепроникний чохол. Це дозволить користуватися ним навіть біля басейну чи на пляжі без зайвих ризиків.

    Пісок легко проникає у важкодоступні частини корпусу й шкодить роз’ємам. Якщо це сталося, видаляти його потрібно лише м’якою щіткою. Використання гострих предметів категорично заборонене — можна пошкодити внутрішні елементи.

    Фахівці радять: якщо є можливість, залишайте телефон у готельному сейфі, а не беріть його на пляж. Принаймні — не закопуйте під рушник: цей «спосіб» добре відомий злодіям і ще й наражає пристрій на контакт із піском.

    Додатково варто подбати про страхування гаджетів і активувати функції «Знайти iPhone» чи «Знайти пристрій». У разі втрати чи крадіжки це допоможе заблокувати телефон або видалити з нього дані.

  • У Полтаві чоловіки позували з прапором ВМФ СРСР — поліція відкрила справу

    У Полтаві чоловіки позували з прапором ВМФ СРСР — поліція відкрила справу

    У Полтаві двоє чоловіків влаштували фотосесію з військово-морським прапором СРСР, чим порушили українське законодавство. Інцидент стався 27 липня на одному з пляжів у Подільському районі міста, де вони позували у тільниках та формених кашкетах із двома прапорами — державним прапором України та забороненим символом радянської армії.

    Відео з події швидко розлетілося мережею після публікації в Telegram-каналі «Труха Полтава». Уже ввечері того ж дня поліція повідомила, що особи фігурантів встановлено, а сам факт порушення зареєстровано.

    Правоохоронці наголосили, що з’ясовують обставини та готуються до притягнення винних до юридичної відповідальності.

    В Україні діє закон про заборону пропаганди комуністичного тоталітарного режиму, ухвалений у 2015 році. Згідно зі статтею 436-1 Кримінального кодексу, публічне використання символіки СРСР — це злочин, за який передбачено до п’яти років ув’язнення, а за обтяжуючих обставин — до десяти років.

    Також можливе адміністративне покарання — штраф від 850 до 2550 гривень із конфіскацією прапора, хоча зазвичай ця стаття застосовується до використання георгіївської стрічки. У випадках із радянською символікою, як у Полтаві, частіше відкривають кримінальне провадження.

    Нагадаємо, у 2019 році Конституційний суд визнав закон про декомунізацію таким, що відповідає Конституції, попри численні спроби оскаржити його в судах.

    Правоохоронці обіцяють надати додаткову інформацію після завершення перевірки.

  • Відпочинок в Одесі подорожчав: скільки коштує день на пляжі

    Відпочинок в Одесі подорожчав: скільки коштує день на пляжі

    Цьогорічний літній сезон в Одесі проходить активніше, ніж торік: збільшена кількість офіційно відкритих пляжів сприяла зростанню потоку відпочивальників. Разом з цим – очікуване подорожчання. Вартість пляжних послуг помітно зросла, особливо – оренда шезлонгів, бунгало та напоїв у барі.

    Мінімальна вартість шезлонга на пляжах Одеси цього сезону становить 200 гривень. У Seagull Beach Club, розташованому на пляжі “Чайка” (10 станція Великого Фонтану), оренда одного шезлонга коштує вже 300 гривень. Тут же бунгало обійдеться в 1200 гривень, що на 200 гривень дорожче, ніж торік.

    “Ціни зросли незначно – здебільшого по парасольках і бунгало. Наприклад, парасолька подорожчала на 50 гривень”, – кажуть у Seagull Beach Club.

    На пляжі “Відрада” оренда шезлонга також становить 300 гривень, а пляжне ліжко — 700 гривень. Бунгало тут поки одне з найдешевших — 800 гривень.

    На Ланжероні, на пляжі “Тільняшка”, стандартний шезлонг на сонці коштує 200 гривень, а під парасолькою – 300 гривень. Пляжне ліжко — 800, а бунгало — 1000 гривень. Можна також окремо орендувати парасольку за 200 гривень.

    Ціни у пляжних барах теж “засмагли” разом з температурою. Наприклад, коктейлі на березі стартують від 200 гривень, кава та пляшка води — від 70 гривень. Місцеві працівники барів визнають: ціни зросли приблизно в 1,5 раза.

    “Кава — від 70 гривень, вода так само. Коктейлі — мінімум від 200. Це все прибережна лінія”, – розповів бармен на “Відраді”.

    Попри загальне здорожчання, пільгові категорії населення можуть розраховувати на знижки або навіть безкоштовне обслуговування. Так, пенсіонерка з Хмельниччини поділилася, що має змогу користуватися шезлонгом безкоштовно в ранковий час.

    Середні ціни на пляжах Одеси у 2025 році:

    • Шезлонг – від 200 до 300 грн

    • Пляжне ліжко – від 700 до 800 грн

    • Бунгало – від 800 до 1200 грн

    • Парасолька – від 200 грн

    • Кава / вода – від 70 грн

    • Коктейлі – від 200 грн

    Відпочинок на морі залишається популярним, але й витратним задоволенням. Втім, для багатьох українців Одеса — це не лише море, а й літо у найкращому його прояві.

  • У Чорноморську наглядна імітація оборони з моря

    У Чорноморську наглядна імітація оборони з моря

    На пляжах Чорноморська (Іллічівська) Одеської області виникло суспільне обурення через встановлення спірної «фортифікації», яка розділяє пляж на зону для відпочивальників та майже порожню зону. Місцеві мешканці засмучені тим, що така «захисна споруда» не має жодного сенсу з погляду реальної оборони з моря і є лише привідним будівництвом, яке, за їхніми словами, призведе до розкрадання грошей платників податків і іноземних кредитів.

    На міських пляжах Чорноморська (Іллічівська) Одеської області з’явився ланцюг т.зв. «зубів дракона». «Фортифікація» розділяє пляж на зону з відпочивальниками і зону практично без людей. Знаючі місцеві жителі приголомшені демонстративним нахабством крадіжок на цій імітації оборони з моря.

    Нюанс у тому, що вздовж міських пляжів Чорноморська простягається велика ділянка мілководдя (глибина по коліно), через що на цих пляжах люблять відпочивати з маленькими дітьми. На судні, тим більше на військовому кораблі підійти до міської межі Чорноморська нереально – задовго до берега будь-яке судно сяде на мілину. Тому будь-якого здорового глузду у зведенні «зубів дракона» на пляжах міста просто немає. Це нахабне розкрадання грошей платників податків та іноземних кредитів під виглядом будівництва фортифікації.

    Вдалося дізнатися, що махінацією з будівництвом «зубів дракона» на пляжах Чорноморська займаються офіцери угруповання «Південь», частину викраденого передали до Києва за загальне заступництво команді злодюжки – куратора напряму Кирила Тимошенка. Відкат становив 50%.

    Цікаво, що гроші на імітацію фортифікації в Чорноморську розпиляли відразу ж. Так-сяк виготовили самі «зуби дракона». А оплачувати їхнє транспортування і роботу з розстановки на пляжі вже немає на що. Тому робітників змушують брати участь у спорудженні імітації для звітності без оплати, погрозами.

    Ще цікавіше, що солдат ЗСУ, який супроводжував процес встановлення «зубів дракона» на пляжі, на запитання про сенс установлення фортифікації перед мілководдям, де висадка ворожого десанту апріорі неможлива, відповів, що «йому платять гроші за те, щоб він не відповідав на провокаційні запитання місцевих жителів».

    Штрихами до дійства є те, що офіцери ЗСУ отримали гроші і від власників кафе «Афаліна» за те, щоб перед «Афаліною» «зуби дракона» не ставити, аби не псувати вид на море забезпеченим відпочивальникам.

    По сусідству з імітаційною фортифікацією за участю місцевої влади встановили перевезену з одного з меморіальних комплексів області гармату часів Другої світової війни – для розпилу грошей на імітації вогневої позиції.

    Варто згадати, що описані вище «заходи» разом із діяльністю ТЦК є одним із джерел коштів для будівництва елітного містечка (https://t.me/sheptoon/36656) офіцерів ЗСУ та ієрархів ТЦК за Чорноморськом.