Позначка: податкова

  • Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство

    Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство

    Наталія Кіяшко, голова податкової служби Сумської області, стала об’єктом корупційного розслідування після кількох серйозних порушень та фінансових махінацій. Виявилося, що вона нелегально покинула Україну в січні-квітні 2022 року, маючи допуск до державної таємниці, і не пройшла прикордонний контроль, що є прямим порушенням порядку перетину кордону.

    Ще одним скандалом є фінансова історія Кіяшко, яка за 2023 рік чотири рази літала до США, перебуваючи понад 200 днів у штатах Джорджія та Флорида. При цьому її офіційний дохід за рік складав лише 209 тисяч гривень, що явно не відповідає витратам на такі регулярні перельоти та тривалі перебування за кордоном.

    Крім того, за даними розслідування, вона приховує нерухомість у селі Хотянівка Вишгородського району, а також має родичів із подвійним громадянством. Є також свідчення фінансових махінацій з підприємствами, зокрема, Кіяшко разом із заступником Олексієм Мазуренком змусили керівництво ПАТ “Сумський завод продовольчих товарів” подати неправдиву податкову звітність, що дозволило підприємству залишитись на обліку в місцевій податковій службі, замість переходу до Офісу великих платників податків.

    Наразі щодо Кіяшко та Мазуренка триває офіційне розслідування за фактами незаконного збагачення та зловживання владою.

  • В Україні зросла кількість офіційно зареєстрованих волонтерів

    В Україні зросла кількість офіційно зареєстрованих волонтерів

    Наприкінці листопада 2024 року в Україні було зареєстровано 10 454 волонтерів, згідно з даними Державної податкової служби. Це на 1,5 рази більше порівняно з початком року, але темпи зростання цього року виявилися нижчими, ніж торік.

    З початку року реєстр поповнився приблизно 3,5 тисячами нових волонтерів. Середньомісячно до списків додавалося близько 310 осіб. Найбільший приріст відзначено в січні та травні, коли реєстр поповнився відповідно на 548 і 533 нових волонтерів.

    Лідерами за кількістю волонтерів стали Київ, Харківська та Київська області. У Києві зареєстровано 1,6 тисячі волонтерів (15,6%), Харківська область має 951 волонтера (9,1%), а Київська область — 896 (8,6%).

    Найбільший приріст зафіксовано в Рівненській та Запорізькій областях, де кількість волонтерів зросла в 1,8 рази.

    З початку повномасштабної війни було виключено 202 людини з реєстру, з яких 127 — цьогоріч. Більшість з них вибули з переліку за власним бажанням, і лише одну особу виключили через смерть або зникнення безвісти.

    Однак важливо зазначити, що реєстрація в офіційному реєстрі не є єдиним способом допомоги армії. Щомісяця понад 115 тисяч людей відкривають волонтерські банківські рахунки, що на 30% більше, ніж торік, коли це робило близько 85 тисяч осіб.

  • Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

    Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

    На кінець листопада 2024 року міжвідомчою робочою групою сформовано перелік з 1695 посадових осіб, представників понад 30 державних органів, яких буде перевірено на обґрунтованість рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності. Це є частиною процесу перегляду рішень щодо інвалідності, який буде тривати найближчі два місяці.

    Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

    Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

    Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.

  • НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що моніторинг способу життя виконувача обов’язків заступника голови Державної податкової служби України (ДПС) Євгенія Сокура ще триває. Перевірка була ініційована після виявлення можливих порушень у його декларації за 2023 рік та низки інших скандальних обставин.

    Одним із ключових аспектів розслідування є ймовірне приховування даних про співмешканку. Відомо, що з 2016 року Сокур проживає з дівчиною на ім’я Аліна, однак у своїх деклараціях чиновник її не згадував. Це викликало запитання щодо достовірності його декларацій, які перевіряються після звернення депутата Ніни Южаніної.

    Також Сокур не задекларував кошти від продажу цінних паперів у розмірі 2,6 млн грн, отримані у 2022 році. Відповідно до законодавства, чиновник мав повідомити про значні зміни у своєму майновому стані, чого не було зроблено.

    Крім того, Сокур є фігурантом справи, відкритої Державним бюро розслідувань (ДБР) у листопаді 2022 року. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. За версією слідства, це рішення спричинило тяжкі наслідки для виконання мобілізаційних завдань Міноборони, що поставило під загрозу обороноздатність держави.

    Чиновника пов’язують із Данилом Гетманцевим, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. До призначення у ДПС Сокур був його помічником та працював у юридичній компанії, яку асоціюють із Гетманцевим.

    Після отримання керівної посади Сокур нібито став ключовою фігурою у кадрових призначеннях в ДПС, сприяючи просуванню лояльних до Гетманцева осіб. Зокрема, він особисто відвідує регіони для призначення або звільнення місцевих керівників податкових органів.

    ЗМІ також стверджують, що Сокур курирує найкорумпованіші напрями роботи податкової, такі як ліцензування, податкові перевірки та розрахунки коригування.

    Ця ситуація ілюструє ймовірну безкарність окремих чиновників, попри заяви про боротьбу з корупцією. Розслідування проти Сокура може стати лакмусовим папірцем для оцінки реальних дій у сфері антикорупції.

    Питання, чи зможе НАЗК завершити перевірку та зробити висновки без політичного впливу, залишається відкритим. Тим часом, громадськість і антикорупційні активісти пильно стежать за перебігом подій.

  • Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    У 2024 році Державна податкова служба України здійснила 16 119 камеральних перевірок серед фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що працюють з підакцизними товарами, та нарахувала штрафи на суму 9,5 мільйона гривень. Це свідчить про активізацію перевірок у порівнянні з попередніми роками.

    Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

    При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

    Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

    Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

    Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

    Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

  • Податкова служба затягує перевірку банку “Конкорд” через підозру у фальсифікації

    Податкова служба затягує перевірку банку “Конкорд” через підозру у фальсифікації

    Податкова служба України продовжує перевірку банку “Конкорд” вже понад рік, з’ясувавши можливу фальсифікацію фінансових результатів установи. Ця тривала перевірка викликала серйозні суперечки та суперечливі заяви з боку акціонерів банку.

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про відкликання ліцензії у банку “Конкорд” 1 серпня 2023 року, після чого розпочалася процедура його ліквідації. Відповідно до законодавства, у таких випадках обов’язковою є податкова перевірка, яка зазвичай триває кілька місяців. Однак у випадку з “Конкордом” перевірка затягнулася на понад рік.

    Насправді перша перевірка, як і годиться, тривала три місяці. За її результатами податківці склали акт на 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев змусив збільшити суму штрафу в акті до майже 400 мільйонів гривень.

    Ми знаємо, що за її результатами (за результатами першої податкової перевірки – ред.) був складений акт на суму 700 тисяч гривень, до якого за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн, а чому не мільярд, не 3 чи 10 мільярдів?”,

    – зазначила співвласниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка.

    Таким чином, як стверджують акціонери банку, результати першої податкової перевірки були сфальсифіковані.Ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також не погодився з актом перевірки і подав свої заперечення, після чого була призначена додаткова перевірка. Ця перевірка досі триває, що, на думку експертів, свідчить про свідоме затягування процесу з боку податкових органів, адже є розумні строки проведення аудиту.

    Не виключено, що тривала затримка перевірки у випадку з “Конкордом” може бути пов’язана з побоюваннями податківців бути притягнутими до відповідальності за фальсифікацію результатів аудиту. Адже за порушення їх можуть притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.

    У випадку, якщо суд встановить факт необґрунтованого нарахування, він може стягнути з податкової судові витрати, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. До самих працівників може бути застосоване дисциплінарне стягнення,

    розповів УНН  президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.

    Водночас адвокат Олександр Байдик зазначив, що податківці можуть відповідати й за Кримінальним кодексом України.

    Якщо підроблення документів відбулося – це може бути і кримінальна відповідальність, якщо просто помилка – адміністративна. Все залежить від того, які збитки завдано потерпілому. Якщо податківці це все (акт перевірки – ред.) підробили – це буде однозначно кримінальна відповідальність, якщо вони щось там неправильно порахували – адміністративна,

    – пояснив юрист.

    Єдиним способом змусити податкові органи завершити перевірку, на думку юристів, є звернення до суду. Суд може зобов’язати податківців завершити перевірку у визначені строки та забезпечити прозорість і об’єктивність процесу. Це не лише прискорить процес ліквідації банку, але й стане важливим кроком у відновленні довіри до податкової системи країни.

    Повинна діяти процедура верховенства права: є порядок, передбачений законом, ви повинні дотримуватися. Ви не дотримуєтесь цього порядку – зацікавлені особи, права чи інтереси яких порушуються, – повинні звертатися до суду. На превеликий жаль прокурорський нагляд за додержанням законів при Петру Олексійовичу (Порошенко- ред.) був скасований, тому сьогодні одне: суд. А там, на жаль, процедура така, що там довго треба чекати рішення судів, бо суди сьогодні переповнені, вакансій маса не заповнених, тому звичайно судовий порядок захисту прав в Україні обмежений на жаль,

    – зазначив у коментарі УНН колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець.

    Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.

    Акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.

  • Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Очікуване найближчим часом підвищення податків, для “закриття бюджетної діри в 500 млрд грн” не знайшло розуміння на рівні спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Замість збільшувати податкове навантаження на бізнес, Пріцкер рекомендувала “зосередитися на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками”.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

    Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

    За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку.  Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

    Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

    За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.

  • Податкові схеми з Лазурового узбережжя: хто такі Вязмікін, Купранець та Абрамович

    Податкові схеми з Лазурового узбережжя: хто такі Вязмікін, Купранець та Абрамович

    У лютому 2023 року працівники Державного бюро розслідувань викрили голову Податкової служби Києва Оксану Датій на багатомільйонних оборудках. При обшуках в жінки знайшли записки бажань про 1 млн доларів, шуби та мандрівки. Пройшов рік, і справу потроху почали забувати.

    Ба більше, жінка навіть судилась за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет і навіть не думаючи про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Причина в тому, що «куратори» Датій мають дуже сильний вплив на все, що відбувається зараз у Податковій. Це колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігорь Купранець і їхній компаньйон із забороненої «Опозиційної платформи – За життя» Ігор Абрамович.
    різне uqidqhiqudiddxantПрізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування «Батальйон Монако», адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з’ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Через це розслідування ДБР навіть відкрило справу щодо законності перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не чутно.

    А от розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової, у Верховній Раді відбулось засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в ДПС. На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, на яких незаконних схемах найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна тільки за рахунок хабара. Причому блокування відбувається мало не для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.

    Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який за останній час розправив свої крила як Атлант. Саме в цьому контексті Бутусов і називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

    Останній оскандалився ще у часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, і постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось на кшталт скандального «відділу К» в СБУ. По суті обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна тільки пригадати, як СБУшник Демчин записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.

    Купранець працював в структурах МВС з кінця 90-х і вважається «ідейним засновником Департаменту захисту економіки», як пафосно повідомляє його сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року він запам’ятався хіба що незадекларованими автівками, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.

    За даними ЗМІ, Купранець за часи роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, у якого був начальником. У «Департаменті кошмарення бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «кормитися». У той же час, ыз 2019 року до їхнього угрупування приєднався ще один член – вже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він же був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев.

    Приблизно в цей час тріо переключилось на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, годі й говорити. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов’язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

    Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записаний Merсedes, яким колишній поліцейський пересувається по Монако. А от її батько керує «Бердичівською солодовою компанією», яка є великим виробником солоду.
    різнеЧи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двухголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство говориться в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.
    Аби не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої напочатку Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, що була подана в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.
    різнеУ Абрамовича теж є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть потрудитись на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв’язок Абрамовича та Якушко відслідити не вдалось, але ця інформація активно обговорюється в дотичних до податкової тематики Телеграм-каналах.
    різнеКолишній народний депутат Ігор Мосійчук ще минулого року писав про те, що за схемами в Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває її нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту Гетманцев навіть подякував тому за роботу, не дивлячись на його приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».
    різнеЗ дружбою із ворогами у Гетманцева прослідковується певна тенденція. Справа в тім, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібній особі міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетманцев, навіть важко уявити.

    Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам й інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький. Зокрема, ще в грудні 2022 року він розповідав: «На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон «Монако»… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету».

    Всі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця і їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підґрунтя. Усі нібито щось і знають, але якось із великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажання Оксани Датій, і тим паче розслідування по «батальйону Монако» – тим більше ці обговорення стануть сприйматися несерйозно. І що найгірше в цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв’язок із країною-агресоркою.