Golosnovinua.com

Позначка: Поділ

  • Поліцейський підстрелив собаку в укритті Києва

    Поліцейський підстрелив собаку в укритті Києва

    У Подільському районі Києва спалахнув скандал після того, як патрульний поліцейський застосував табельну вогнепальну зброю проти собаки в укритті житлового будинку. Правоохоронці стверджують, що тварина напала на інспектора та вкусила його за руку. Водночас зоозахисники заявляють, що після пострілу собаку з тяжким пораненням залишили без ветеринарної допомоги. Тварину вдалося доправити до клініки, однак тепер їй потрібна складна операція.

    Про інцидент повідомили Патрульна поліція Києва та зоозахисниця Сніжана Бугрік. Подробиці оприлюднило видання «Наш Київ».

    За інформацією правоохоронців, усе почалося з виклику на спецлінію 112. Мешканці одного з житлових будинків Подільського району повідомили про собаку, який нібито поводився агресивно та створював небезпеку для людей в укритті.

    На місце прибув екіпаж патрульної поліції. За версією правоохоронців, у сховищі перебував чоловік із великим собакою без намордника. Інспектори попросили його заспокоїти тварину, однак під час спроби наблизитися до чоловіка пес раптово накинувся на одного з поліцейських.

    У патрульній поліції заявили, що собака вкусив правоохоронця за руку. Після цього інспектор застосував табельну вогнепальну зброю.

    Свої дії поліцейські пояснили загрозою життю та здоров’ю співробітника. У відомстві послалися на частину 13 статті 46 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає можливість застосування вогнепальної зброї для відбиття нападу тварини, що загрожує життю або здоров’ю людини.

    Постраждалому патрульному надали медичну допомогу.

    Однак після оприлюднення офіційної версії подій з’явилися заяви зоозахисників, які поставили під сумнів дії правоохоронців після застосування зброї.

    Зооволонтерка Сніжана Бугрік повідомила, що внаслідок пострілу собака дістав надзвичайно тяжке поранення. За її словами, куля пройшла через лапу навиліт і розтрощила кістку, спричинивши сильну кровотечу.

     

    Переглянути цей допис в Instagram

     

    Допис, поширений Snizhana zahist tvarin 🍩 (@snizhana_zahist_tvarin)

    Зоозахисниця стверджує, що поліцейські бачили стан пораненої тварини, однак не організували ветеринарної допомоги, не викликали фахівців і залишили собаку на місці інциденту.

    За словами волонтерки, у такій ситуації своєчасне транспортування до ветеринарної клініки мало вирішальне значення, оскільки сильна кровотеча могла загрожувати життю тварини.

    Зрештою собаку забрали активісти, які доставили його до ветеринарної лікарні.

    Після огляду з’ясувалося, що травма потребує складного хірургічного втручання. За інформацією зоозахисників, ветеринари намагаються зберегти пошкоджену лапу.

    Водночас остаточні прогнози щодо одужання тварини та результати майбутнього лікування наразі невідомі.

    Особливе обурення серед активістів викликало те, що стрілянина сталася в укритті — місці, куди люди приходять, щоб захиститися від небезпеки під час повітряних тривог.

    Зоозахисники вимагають перевірити не лише обґрунтованість застосування зброї, а й дії поліцейських після поранення собаки.

    На їхню думку, навіть якщо тварина справді становила небезпеку для людей, це не знімає питання щодо необхідності організації допомоги після припинення загрози.

    Активісти закликають провести службове розслідування та встановити, чи були дотримані вимоги законодавства під час застосування зброї, а також чи могли правоохоронці вжити інших заходів для врегулювання ситуації.

    При цьому офіційного підтвердження того, що поліцейські умисно відмовилися допомагати пораненій тварині, наразі немає. Ці обставини відомі зі слів зооволонтерки та потребують додаткової перевірки.

    Закон України «Про Національну поліцію» дозволяє застосовувати зброю проти тварини в передбачених законом випадках. Однак законність конкретного пострілу залежить від фактичних обставин, зокрема характеру загрози, поведінки тварини та можливості застосування інших заходів.

    Тому сам факт укусу поліцейського не дає змоги без окремої перевірки оцінити всі обставини інциденту.

    Наразі сторони по-різному описують те, що відбувалося в укритті. Поліція наголошує на нападі собаки та необхідності захистити інспектора. Зоозахисники зосереджують увагу на тяжкості поранення й діях правоохоронців після пострілу.

    Станом на 29 жовтня відомо, що собака вижив, його доправили до ветеринарної клініки, де він потребує складної операції. Зоозахисники домагаються службової перевірки, однак про офіційне рішення щодо її проведення та можливі результати поки не повідомлялося.

    Інцидент знову порушив питання безпеки людей і тварин у громадських укриттях, відповідальності власників собак та меж застосування сили правоохоронцями.

  • У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві розпочали розгортання додаткових пунктів незламності через складну ситуацію з електропостачанням після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільше проблем наразі фіксують у трьох районах столиці, де мешканці зіткнулися з аварійними відключеннями світла.

    Про це 9 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    За рішенням міської влади, додаткові пункти незламності розгортають в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці. Відповідні доручення отримали голови районних державних адміністрацій.

    Пункти повинні забезпечити мешканцям можливість зарядити мобільні телефони, павербанки та інші необхідні електронні пристрої.

    Рішення ухвалили на тлі екстрених відключень електроенергії, які 9 жовтня знову запровадили у Києві та частині Київської області. Через пошкодження енергетичного обладнання звичайні погодинні графіки в окремих районах не діють.

    Ситуацію ускладнюють наслідки попередніх російських ударів, через які в столиці виникали перебої з роботою громадського транспорту та водопостачанням.

    Водночас президент Володимир Зеленський 9 жовтня розкритикував міську владу Києва за, за його словами, майже повне невиконання необхідних заходів у межах Плану стійкості.

    Після цієї заяви у КМДА повідомили, що держава розблокувала платежі за частиною проєктів, пов’язаних із підвищенням енергетичної стійкості столиці.

    У міській адміністрації наголошують, що пункти незламності мають бути забезпечені обладнанням, необхідним для допомоги населенню під час відсутності електроенергії.

    При цьому розгортання пунктів не означає офіційного прогнозу щодо тривалості відключень. Точні терміни стабілізації електропостачання наразі не оголошені.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за повідомленнями КМДА та енергетичних компаній. Актуальні адреси доступних пунктів незламності можна перевірити через офіційний державний сервіс.

  • Кастет і ніж у центрі Києва: двоє підлітків жорстоко нападали на жінок на Подолі

    Кастет і ніж у центрі Києва: двоє підлітків жорстоко нападали на жінок на Подолі

    У центрі Києва правоохоронці затримали двох неповнолітніх, яких підозрюють у серії жорстоких нападів на жінок у Подільському районі. За даними поліції та прокуратури, 16- і 17-річні місцеві мешканці ввечері вживали алкоголь, після чого почали провокувати конфлікти з перехожими. Упродовж одного вечора вони напали щонайменше на двох жінок: одну били кастетом і двічі поранили ножем у живіт, іншу також атакували кастетом. Обох підозрюваних уже затримали та повідомили їм про підозру.

    Перший напад стався на Поштовій площі. За матеріалами слідства, підлітки побачили 48-річну місцеву мешканку та спровокували з нею конфлікт. У поліції повідомили, що 17-річний хлопець ударив жінку кастетом в обличчя, після чого його 16-річний товариш завдав їй двох ножових поранень у живіт. Потерпілу госпіталізували у тяжкому стані.

    Київська міська прокуратура уточнила мотив, який наразі встановлює слідство. За її даними, жінка викликала неприязнь у підозрюваних через те, що, на їхню думку, вона не мала постійного місця проживання. Тобто конфлікт, за версією правоохоронців, не був наслідком попередніх особистих стосунків між нападниками та потерпілою.

    На цьому, як стверджує слідство, хлопці не зупинилися.

    Того ж вечора вони опинилися на вулиці Межигірській, де побачили іншу жінку — 43-річну киянку. Один із підозрюваних кілька разів ударив її кастетом по обличчю. Внаслідок нападу потерпіла дістала забій головного мозку та інші травми.

    Таким чином, за даними правоохоронців, протягом одного вечора неповнолітні встигли вчинити два окремі напади у центральній частині столиці, причому в обох випадках використовувалася зброя або предмети, спеціально призначені для завдання тілесних ушкоджень.

    Поліція встановила особи нападників і затримала їх. Обидва є мешканцями Подільського району та мають 16 і 17 років. Правоохоронці не оприлюднюють їхніх імен через неповнолітній вік.

    Слідчі повідомили обом про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство із застосуванням зброї або іншого предмета, заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.

    Окремо 16-річному юнаку, якого слідство вважає тим, хто завдав першій потерпілій ножових поранень, інкримінують частину 1 статті 121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження.

    Суд уже розглянув питання щодо запобіжних заходів. 16-річного підозрюваного, якому інкримінують також тяжке тілесне ушкодження, відправили під варту. Його 17-річному спільнику призначили цілодобовий домашній арешт.

    За даними поліції, у разі доведення вини молодшому з фігурантів загрожує до восьми років позбавлення волі, а старшому — до семи років. Остаточну кваліфікацію дій та міру покарання визначатиме суд. Сам факт повідомлення про підозру не означає встановлення вини — відповідно до українського законодавства особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

    Особливого резонансу історія набула саме через вік підозрюваних і характер насильства. За інформацією слідства, обидва хлопці ще не досягли повноліття, однак при собі мали ніж та кастет. При цьому атаки, за попередньою версією правоохоронців, відбувалися не під час якогось одного тривалого конфлікту: після першого нападу хлопці продовжили пересуватися Подолом і згодом атакували іншу жінку.

    Водночас поліція наразі не повідомляє, чи перевіряють підозрюваних на можливу причетність до інших схожих епізодів. У відкритій інформації також немає даних про те, де саме хлопці взяли кастет і ніж та чи планували застосовувати їх заздалегідь. Тому робити висновки про існування інших потерпілих або про попередню підготовку конкретно цих нападів без даних слідства не можна.

    Відомо лише, що перед злочинами, за даними правоохоронців, неповнолітні вживали алкогольні напої. Після цього вони почали провокувати конфлікти з людьми на вулиці.

    Правоохоронці також отримали відеозаписи, пов’язані з нападом. У низці українських медіа оприлюднені кадри, на яких зафіксовані події за участю підозрюваних. Однак поліція не розкриває всіх матеріалів слідства, оскільки кримінальне провадження триває.

    Найважчі наслідки має перший епізод на Поштовій площі. 48-річна жінка після удару кастетом та двох ножових поранень була госпіталізована у тяжкому стані. Станом на момент публікації правоохоронці не повідомляли нової інформації про її стан здоров’я.

    Друга потерпіла також отримала серйозні травми — зокрема забій головного мозку. Детальніших даних про її лікування та нинішній стан поліція не оприлюднювала.

    Київська міська прокуратура здійснює процесуальне керівництво у справі. Саме прокуратура уточнила, що неприязнь до жінок, за попередніми даними слідства, була пов’язана з уявленням підозрюваних про те, що потерпілі нібито є безхатьками.

    Ця обставина може мати значення для встановлення мотиву злочину, однак остаточні висновки щодо мотивів і ролі кожного з хлопців має зробити слідство, а згодом — суд.

    Важливо й те, що кримінальна відповідальність в Україні за низку тяжких злочинів може наставати ще до досягнення 18 років. Тому неповнолітній статус сам по собі не звільняє 16- та 17-річного фігурантів від можливої кримінальної відповідальності за інкриміновані їм діяння.

    Наразі справу розслідують за двома основними напрямами: обом юнакам інкримінують особливо зухвале хуліганство із застосуванням заздалегідь підготовлених предметів для нанесення травм, а 16-річному — додатково тяжке тілесне ушкодження через удар ножем.

    У підсумку відомі факти виглядають так: двоє підлітків 16 і 17 років після вживання алкоголю, за даними слідства, напали на двох жінок у Подільському районі. На Поштовій площі 48-річну потерпілу вдарили кастетом і двічі ножем у живіт, а на Межигірській 43-річну жінку били кастетом по обличчю. Обох підозрюваних затримали, одному суд обрав тримання під вартою, іншому — цілодобовий домашній арешт.

    Слідство триває, і надалі правоохоронці мають встановити всі обставини нападів, точну роль кожного з фігурантів та перевірити наявні докази перед передачею справи до суду.

  • Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    У самому центрі історичного Києва на продаж виставили одну з найцікавіших будівель Андріївського узвозу. Йдеться про окрему споруду за адресою Андріївський узвіз, 10А, яка є пам’яткою архітектури початку XIX століття та належить до забудови, що формувала унікальний образ старого Подолу понад двісті років тому.

    Інформація про продаж з’явилася на сайтах столичних агентств нерухомості та одразу привернула увагу фахівців ринку, архітекторів і поціновувачів історичної спадщини Києва. Будівля розташована на одній із найвідоміших туристичних вулиць України — неподалік Андріївської церкви, Замкової гори та десятків культурних локацій, які щороку відвідують тисячі туристів.

    Згідно з інформацією продавців, загальна площа споруди становить близько 380 квадратних метрів. Будинок має три поверхи та належить до нежитлового фонду. У рієлторських описах зазначається, що об’єкт може використовуватися як ресторан, кафе, бутик-готель, мистецька галерея, шоурум, представницький офіс або навіть приватна резиденція.

    Особливістю споруди є її розташування. Будинок знаходиться на парній стороні Андріївського узвозу, неподалік перетину з Боричевим Током і навпроти будівлі посольства Бразилії в Україні. Завдяки цьому майбутній власник отримає не лише престижну адресу, а й одну з найкращих туристичних локацій столиці.

    У будівлі передбачено кілька окремих входів. Два виходи ведуть безпосередньо на Андріївський узвіз, ще три — у внутрішній закритий дворик. Там облаштовано терасу, яку можна використовувати для літнього майданчика ресторану або зони відпочинку. Крім того, є ще одна тераса з панорамним видом на історичний Київ та Андріївську церкву.

    Особливий інтерес викликає історія самої будівлі. За даними фахівців, споруда належить до типового проєкту житлової забудови початку XIX століття та була зведена приблизно між 1802 і 1812 роками. Архітектурно вона виконана у стилі класицизму, який був характерним для київської міської забудови того часу.

    Протягом останніх років будинок пройшов масштабну реставрацію. Під час робіт було відновлено історичні елементи фасаду, замінено інженерні мережі та посилено конструкції. За словами рієлторів, у споруді встановлено нові комунікації, модернізовано системи опалення та електропостачання, а також виконано базові оздоблювальні роботи.

    Втім, повноцінного ремонту всередині немає. Майбутній власник отримає приміщення у стані під індивідуальне оздоблення, що дозволить реалізувати власний дизайнерський проєкт відповідно до обраного формату використання.

    Цікаво, що це не перша спроба знайти користувача для історичної будівлі. Ще у 2024 році приміщення пропонували в оренду. Тоді орендна ставка становила близько 8 тисяч доларів на місяць. Однак за два роки орендар так і не з’явився, тому власники вирішили виставити об’єкт на продаж.

    Продаж будинку відбувається на тлі дедалі активніших дискусій щодо майбутнього самого Андріївського узвозу. Останніми роками одна з головних туристичних вулиць столиці переживає непрості часи. Через економічні труднощі, наслідки війни та низку будівельних конфліктів значна частина приміщень залишається зачиненою.

    Фото: Агентство нерухомості Маяк

    За оцінками громадських активістів і представників Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», сьогодні приблизно половина локацій на Андріївському узвозі не працює або перебуває на реконструкції. За різними підрахунками, із 35 будівель та комерційних об’єктів близько 18 фактично не використовуються.

    Саме тому останнім часом у Києві дедалі частіше говорять про необхідність комплексного відновлення Андріївського узвозу. До обговорення залучають архітекторів, урбаністів, підприємців, представників культурних інституцій та місцевих жителів. Головна мета — повернути легендарній вулиці статус одного з головних культурних і туристичних центрів міста.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що попри складну ситуацію, історичні будівлі на Андріївському узвозі залишаються одними з найпривабливіших об’єктів для інвестицій у столиці. Обмежена кількість пропозицій, статус пам’яток архітектури та престижне розташування забезпечують їм стабільний інтерес з боку потенційних покупців.

    Чи стане будинок на Андріївському узвозі новим рестораном, готелем, галереєю або приватною резиденцією, наразі невідомо. Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться не просто про комерційну нерухомість, а про частину історії Києва, яка може отримати нове життя після зміни власника.

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.

  • Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    У Києві готуються до капітального ремонту однієї з проблемних ділянок метрополітену — перегінного тунелю між станціями “Почайна” та “Тараса Шевченка” на синій гілці. Попри те, що проєкт уже отримав позитивний висновок державної експертизи, ключове питання залишається відкритим: чи вдасться провести роботи без повного закриття руху, чи місто знову зіткнеться з вимушеною зупинкою метро на частині лінії.

    За даними Київського метрополітену, йдеться про ділянку, яка розташована у складних гідрогеологічних умовах. Тунель тут поступово втрачає герметичність: через тріщини та стики в конструкції просочується вода, вимивається ґрунт, що призводить до деформацій і створює потенційні ризики для безпеки.

    Фахівці зазначають, що подібні проблеми не є новими для київського метро. Ще на етапі будівництва цієї ділянки фіксувалися технічні недоліки, а складні ґрунти — водонасичені та нестабільні — лише посилюють вплив часу на конструкції. Саме тому необхідність ремонту зараз розглядається як критична.

    Водночас у міській владі намагаються знайти компромісний варіант проведення робіт. Проєктні рішення передбачають можливість ремонту без повного перекриття руху: за рахунок збільшення нічних технологічних “вікон” та обмеження роботи метро у вихідні дні. У цей час планується запуск додаткових автобусних маршрутів для перевезення пасажирів, а також розглядається варіант організації човникового руху поїздів.

    Подібний підхід уже застосовували раніше — під час ремонту ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” у 2023–2024 роках. Тоді частину лінії фактично закрили, що спричинило значний транспортний колапс у Голосіївському районі та хвилю критики на адресу міської влади.

    Однак інженери наголошують: ремонт “під рухом” має серйозні обмеження. За словами експертів галузі, постійний рух поїздів створює вібрації та навантаження, які впливають на стан тунелю. У результаті роботи, виконані вночі, можуть частково нівелюватися вже наступного дня.

    Фактично це означає, що будівельники змушені постійно “наздоганяти” зміни в конструкції, що значно ускладнює досягнення якісного результату. Крім того, існують ризики для безпеки як самих робіт, так і пасажирів у разі погіршення стану тунелю.

    Саме тому частина фахівців наполягає на необхідності повного закриття ділянки хоча б на певний період. Такий підхід дозволив би проводити роботи безперервно, зменшити строки ремонту та гарантувати якість виконання.

    Водночас це рішення має політичний вимір. Повне закриття метро — це серйозний виклик для міської влади, адже воно неминуче призведе до транспортних ускладнень, заторів і невдоволення киян. Після попереднього досвіду з “Деміївською” такі кроки розглядаються дуже обережно.

    Попри це, світова практика показує, що повне закриття ділянок метро на час капітальних ремонтів є звичайною практикою. Наприклад, у Будапешт під час реконструкції лінії M3 окремі відрізки повністю закривали на тривалий час, замінюючи їх автобусами. У Лондон під час модернізації метрополітену також регулярно застосовують повне припинення руху на окремих ділянках — зокрема, у 2022 році частину Northern line закрили на кілька місяців.

    Подібні рішення, хоч і викликають тимчасові незручності, дозволяють швидше та якісніше виконати роботи. У довгостроковій перспективі це вигідніше як для міста, так і для пасажирів.

    У Києві ситуація ускладнюється ще й тим, що метрополітен є критично важливою транспортною артерією. Щодня ним користуються сотні тисяч людей, і навіть часткове обмеження руху може суттєво вплинути на мобільність міста.

    Водночас експерти наголошують: відкладати ремонт не можна. Подальше погіршення стану тунелю може призвести до аварійних ситуацій, які вимагатимуть вже екстреного закриття — без підготовки і з набагато більшими наслідками для міста.

    Таким чином, Київ стоїть перед складним вибором: або піти на непопулярні, але технічно обґрунтовані рішення і тимчасово обмежити рух, або намагатися зберегти роботу метро, ризикуючи якістю і строками ремонту.

    Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене після проведення тендеру на виконання робіт і детального аналізу технічних можливостей. Від цього залежатиме не лише комфорт пасажирів у найближчі місяці, а й безпека та надійність київського метрополітену в цілому.

  • Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Подільська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з позовом про повернення у комунальну власність нежитлового приміщення, розташованого у будівлі на вулиці Нижній Вал, 39 у Подільському районі столиці.

    За даними прокуратури, вказане приміщення вибуло з власності територіальної громади на підставі судового рішення, ухваленого ще у 2010 році. Надалі це рішення було скасоване, оскільки під час його розгляду суду були надані недостовірні відомості, а також використано підроблені документи.

    Попри скасування судового рішення, право власності на об’єкт нерухомості залишилося зареєстрованим за юридичною особою. Це, за оцінкою прокуратури, створює підстави для витребування майна в інтересах громади міста.

    З метою відновлення порушених прав територіальної громади прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом. Суд уже відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

    У прокуратурі зазначають, що повернення незаконно відчуженого комунального майна є одним із пріоритетних напрямів роботи, оскільки йдеться про збереження майнових активів громади та запобігання їх втраті внаслідок сумнівних судових рішень минулих років.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі завісили намальованим фасадом і розпочали демонтаж, повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Раніше у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявляли, що йдеться про «реставрацію фасаду».

    Однак очевидні ознаки демонтажу та вивезення історичних матеріалів свідчать про інше. З середини будівлі чутні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу та складані балки міжповерхових перекриттів.

    Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

    Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.