Golosnovinua.com

Позначка: погрози РФ

  • Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час телефонної розмови у понеділок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звернувся до нього з проханням передати президенту США Дональд Трамп повідомлення від російського керівництва щодо можливих майбутніх ударів по Києву. За словами Рубіо, йшлося про позицію Кремля, яку російська сторона хотіла донести безпосередньо до Білого дому через дипломатичний канал США.

    Про це держсекретар розповів журналістам, коментуючи деталі контакту з Лавровим та ширший контекст комунікації між Вашингтоном і Москвою на тлі загострення війни Росії проти України та заяв про можливу нову хвилю атак по українській столиці.

    Рубіо зазначив, що розмова з російським міністром також стосувалася попередження, яке Москва розіслала іноземним дипломатичним місіям у Києві. За його словами, Росія закликала працівників іноземних посольств залишити українську столицю на тлі заяв про нібито підготовку “системних ударів” по місту. Американський держсекретар підкреслив, що такі повідомлення були адресовані не лише Сполученим Штатам, а й іншим країнам, чиї дипломатичні установи працюють у Києві, що, на його думку, свідчить про скоординований характер російського інформаційного сигналу.

    За словами Рубіо, Лавров прямо попросив його довести до відома президента США зміст цього послання. Він зазначив, що виконав це прохання та передав інформацію американському лідеру. Водночас він підкреслив, що подібні заяви вже були розіслані через офіційні дипломатичні канали іншим державам, тож мова йде не про приватне повідомлення, а про ширшу комунікацію, спрямовану на міжнародну аудиторію.

    “Путін хотів, щоб він попросив мене передати повідомлення безпосередньо президенту, що я й зробив. Але, очевидно, ми вже бачили повідомлення, яке було надіслане до всіх дипломатичних установ”, — сказав Рубіо, коментуючи характер цієї дипломатичної взаємодії.

    Він також додав, що на цей момент відсутній чіткий графік відновлення або просування мирних переговорів між США, Росією та Україною щодо завершення війни. За його словами, Сполучені Штати залишаються відкритими до будь-яких дипломатичних зусиль, які можуть сприяти припиненню бойових дій, однак реальні перспективи переговорного процесу залежать від готовності сторін до компромісів.

    Окремо Рубіо наголосив, що кожна хвиля масштабних ударів у війні лише підкреслює необхідність її завершення, оскільки конфлікт, за його словами, триває вже надто довго і призводить до значних людських втрат та руйнувань. Він заявив, що США готові відігравати конструктивну роль у будь-якому форматі, який допоможе зупинити війну, якщо така можливість з’явиться в дипломатичній площині.

    На тлі цих заяв стало відомо, що російська сторона раніше повідомила про нібито початок “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українським військово-промисловим комплексом та “центрами ухвалення рішень”. Також у Москві закликали іноземних громадян, дипломатів і співробітників міжнародних організацій залишити Київ, що викликало різку реакцію з боку України та західних партнерів.

    Українське Міністерство закордонних справ заявило про готовність посилити заходи безпеки для іноземних дипломатичних місій у разі відповідних запитів, наголосивши, що Росія використовує подібні заяви як інструмент психологічного тиску. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова окремо підкреслила, що попри російські погрози дипломатичні представництва західних країн не планують залишати Київ і продовжують роботу в Україні.

    Таким чином, дипломатична риторика навколо можливих нових ударів по Києву та попереджень про їх наслідки продовжує загострюватися, а міжнародні партнери України наголошують на необхідності стриманості та продовження дипломатичних зусиль, попри зростання напруженості між Вашингтоном і Москвою.

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    Міністерство закордонних справ України заявило, що нові погрози Росії щодо ударів по Києву не змінюють загальної безпекової ситуації, оскільки українська столиця та інші міста країни перебувають під постійною атакою РФ від початку повномасштабного вторгнення.

    Відповідну заяву оприлюднило МЗС України після того, як російська сторона оголосила про нібито підготовку “послідовних системних ударів” по українських військових підприємствах і “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    У міністерстві наголосили, що Кремль уже понад чотири роки та три місяці застосовує проти України широкий арсенал ракетного озброєння, балістики, крилатих ракет та ударних дронів. Удари по столиці, за словами дипломатів, фактично не припинялися жодного тижня.

    “За оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва та інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки та місяці”, – йдеться у заяві МЗС.

    У відомстві підкреслили, що нові заяви Москви мають насамперед інформаційно-психологічний характер і спрямовані на посилення атмосфери страху серед цивільного населення, іноземних дипломатів та міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні.

    Українські дипломати вважають, що Росія фактично відкрито визнає використання терору як інструменту політичного тиску.

    “Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави-агресора”, – заявили у МЗС.

    У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Україна готова надати додаткове сприяння для посилення заходів безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві та інших містах, якщо партнери звернуться із відповідними запитами.

    Окремо МЗС висловило вдячність дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним організаціям та послам, які продовжують роботу в Україні попри постійні російські атаки та загрозу нових ударів.

    У міністерстві наголосили, що саме присутність міжнародного дипломатичного корпусу в Україні є важливим сигналом підтримки української держави та демонструє, що міжнародна спільнота не має наміру піддаватися на російський шантаж.

    Українська сторона також закликала партнерів не реагувати на погрози Кремля поступками чи зменшенням підтримки України. У МЗС підкреслили, що єдиною ефективною відповіддю на російський терор має бути подальше посилення санкційного, політичного та військового тиску на РФ.

    25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою, у якій повідомило, що російська армія нібито розпочинає “послідовні системні удари” по підприємствах українського військово-промислового комплексу, а також по так званих “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    Російська сторона також закликала іноземних громадян, дипломатів, працівників міжнародних організацій та співробітників посольств “якнайшвидше залишити Київ”.

    Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що нові заяви Москви є частиною кампанії залякування міжнародних партнерів України.

    За словами Сибіги, Кремль намагається вплинути на присутність західних дипломатів у Києві та створити враження масштабної ескалації, однак українська сторона не бачить ознак того, що цей шантаж спрацює.

    Після цього посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представники ЄС та західних держав не планують залишати українську столицю через російські погрози.

    Водночас стало відомо, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо “офіційно довів” до американської сторони інформацію про намір Росії завдавати “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва вважає пов’язаними із ЗСУ.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери наголошують, що подібна риторика Кремля вкотре демонструє використання Росією тактики терору та залякування як одного з ключових інструментів ведення війни проти України.

  • Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія заявила про намір запровадити так зване «перемир’я» з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні, яке, за оголошенням Москви, має діяти протягом 8 та 9 травня 2026 року. Водночас у публічних заявах російської сторони поряд із деклараціями про припинення вогню містяться прямі погрози нових ударів по території України, зокрема по столиці Києву, у разі «провокацій» з українського боку.

    Про це повідомило Міністерство оборони РФ, заяву якого цитує пропагандистське агентство ТАСС. У повідомленні стверджується, що Росія нібито «припиняє бойові дії» на період святкувань і розраховує, що Україна «підтримає» цю ініціативу. Водночас російське відомство супроводило заяву попередженням, у якому йдеться, що у разі будь-яких ударів або дій, які Москва трактує як спробу зриву святкування Дня перемоги, російські війська можуть завдати «ударів у відповідь», зокрема по центральних районах Києва.

    Окремо у заяві Міноборони РФ міститься звернення до цивільного населення української столиці та працівників іноземних дипломатичних представництв із закликом «завчасно залишити місто». Подібні формулювання фактично були сприйняті як елемент тиску на цивільну інфраструктуру та дипломатичний корпус, хоча офіційного міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв наразі не оприлюднено.

    Українська сторона станом на момент публікації не надала офіційного коментаря щодо оголошеного Росією «перемир’я» та супровідних погроз. Водночас попередні заяви українського керівництва неодноразово наголошували, що Росія використовує подібні «гуманітарні паузи» або «режими тиші» переважно як інформаційно-політичний інструмент, а не як реальний механізм припинення бойових дій.

    Тема можливого короткочасного припинення вогню навколо 9 травня з’являлася й раніше в міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями сторін, тривала понад півтори години. У ході цієї розмови порушувалося питання можливого «обмеженого припинення вогню» у війні Росії проти України, однак конкретних домовленостей або механізмів реалізації не було оприлюднено.

    Президент України Володимир Зеленський раніше коментував подібні ініціативи, підкреслюючи, що короткострокові «перемир’я», які оголошує Кремль, можуть мати переважно демонстраційний характер і бути спрямованими на забезпечення спокійного проведення військових заходів у Росії, після чого бойові дії можуть бути відновлені. Українська влада наголошує на необхідності реального та довготривалого припинення вогню з чіткими гарантіями контролю та безпеки.

    Оголошення Росією нового «перемир’я» відбувається на тлі продовження активних бойових дій уздовж лінії фронту та відсутності узгоджених між сторонами домовленостей про повне припинення вогню. Одночасне поєднання заяв про нібито зниження інтенсивності бойових дій із погрозами нових ударів по столиці України вкотре підкреслює суперечливий характер російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації.