Позначка: Покровськ

  • Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Російське військове командування вже розпочало масоване перекидання новобранців чергової хвилі мобілізації безпосередньо на лінію бойового зіткнення для підтримання наступального тиску. Появу щойно мобілізованих окупантів українські захисники фіксують, зокрема, на одному з найгарячіших відтинків фронту – Покровському напрямку. Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, оцінивши боєздатність ворожих поповнень та перспективи противника на сході країни.

    Генерал наголосив, що прибуття живої сили противника не призведе до стратегічного колапсу оборони за умови чіткого виконання завдань кожним підрозділом на своїх рубежах. Командувач НГУ переконаний, що українські сили готові дати відсіч окупантам та зупинити їхнє просування вглиб української території.

    «Якщо бригади, командири та кожен військовослужбовець розуміють, як їм діяти на своїх напрямках, то все буде добре. Ми їх зупинимо. Не буде такого, що вони, мов таргани, хлинуть лавиною і зупиняться під Дніпром», – підкреслив Олександр Півненко.

    Командувач визнав імовірність локальних проривів, проте запевнив, що будь-які кризові ситуації оперативно купіруватимуться та стабілізуватимуться силами оборони. Він також повністю виключив можливість швидкого прориву ворога до головних агломерацій північної Донеччини найближчим часом, акцентувавши на тому, що плани окупантів захопити весь Донбас розіб’ються об затяжні кровопролитні міські бої.

    «Вони 100% не будуть воювати за Слов’янськ і Краматорськ цього року – цього не буде. Адже чому вони кажуть: “Віддайте нам Донбас”? А ви спробуйте забрати. Витратьте три роки – і заберіть. Подивимося, скільки ми вас знищимо за ці три роки», – підсумував генерал.

    Поповнення фронту новобранцями свідчить про намір політичного керівництва РФ компенсувати колосальні втрати в техніці та особовому складі живою силою, намагаючись за будь-яку ціну вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Проте масовий призов ненавчених резервістів не вирішує системних проблем армії РФ, а лише збільшує показники втрат загарбників у спробах протиснути міцну та ешелоновану оборону українських військ.

  • Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Тисяча шістсот сімдесят друга доба широкомасштабного збройного протистояння демонструє безпрецедентну інтенсивність бойових дій на всій лінії зіткнення, де українські захисники продовжують стримувати колосальний тиск російської воєнної машини. Загалом протягом минулої доби зафіксовано двісті сорок вісім жорстоких бойових зіткнень, що свідчить про намагання агресора будь-якою ціною прорвати вітчизняні оборонні рубежі. Ворог не припиняє тероризувати як передові позиції, так і мирні населені пункти, активно застосовуючи всі наявні засоби ураження. Лише за один день окупанти завдали вісімдесят сім потужних авіаційних ударів, скинувши триста п’ять керованих авіабомб, які залишають по собі суцільні руїни. Крім того, повітряний простір буквально кишить безпілотниками – загарбники застосували майже десять тисяч дронів-камікадзе та здійснили майже три тисячі артилерійських обстрілів. У відповідь на цей тотальний терор авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали філігранних ударів, успішно уразивши один район зосередження живої сили противника, три ворожі артилерійські системи та стратегічно важливий пункт управління.

    Північні та східні рубежі країни залишаються під постійним вогневим пресингом. На Сумщині від нещадних артилерійських обстрілів знову здригалися мирні населені пункти Бачівськ, Уланове, Товстодубове, Кучерівка, Корчаківка та Андріївка, а район Пустогорода зазнав руйнівного авіаційного удару. Тим часом на Північно-Слобожанському напрямку українські воїни холоднокровно відбили п’ять ворожих атак у районах Бунячиного, Малої Корчаківки та Юнаківки. Гаряче було і на Південно-Слобожанському відтинку, де наші підрозділи зірвали десять спроб противника просунутися поблизу Стариці, Козачої Лопані, Лимана, Симинівки, Рибалчиного та Зарубинки. На Куп’янському напрямку ворог обмежився однією атакою в районі Ківшарівки, тоді як на Лиманському напрямку всі п’ять спроб окупантів вклинитися в нашу оборону біля Ставків, Шийківки, Новоселівки та Дерилового завершилися для них цілковитим фіаско. Не менш напруженою залишалася ситуація на Слов’янському напрямку з чотирма штурмами біля Озерного, Миколаївки та Рай-Олександрівки, а також на Краматорському, де зафіксовано одну атаку в бік Федорівки Другої. Натомість Костянтинівський напрямок палав від дев’ятнадцяти ворожих штурмів, які розбилися об сталеву стійкість захисників поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки.

    Абсолютним епіцентром бойових дій та справжнім пеклом для російських військ залишається Покровський напрямок, де українські воїни героїчно зупинили тридцять три масовані атаки. Ворог кидав у бій значні резерви, намагаючись прорватися в районах Білицького, Сергіївки та Новопавлівки, а також здійснював відчайдушні штурми у напрямках Торецького, Софіївки, Добропілля, Нового Донбасу, Вільного, Ганнівки, Красноподілля, Водянського, Дорожнього, Василівки та Мирного, проте скрізь отримав жорстку відсіч. На сусідньому Олександрівському напрямку загарбники спромоглися лише на одну атаку в бік Тернового. Південний фронт також не знав спокою: на Гуляйпільському напрямку окупанти чотирнадцять разів намагалися просунутися в районах Різдвянки, Тернуватого та Копанів, а на Оріхівському наші оборонці впевнено відбили дві спроби ворога прорватися до Павлівки. Лише на Придніпровському, Волинському та Поліському напрямках ситуація залишалася відносно стабільною без ознак формування нових наступальних угруповань.

    Цілодобовий ефективний спротив української армії на всіх ділянках фронту безперервно конвертується у катастрофічні втрати для держави-агресора. Лише за минулу добу лави російських загарбників порідшали на тисячу двісті тридцять осіб. Українська земля продовжує перемелювати ворожу техніку: вщент спалено три танки, дев’ять бойових броньованих машин та сорок дві артилерійські системи. Окрім цього, на металобрухт перетворено дві реактивні системи залпового вогню, один засіб протиповітряної оборони, вісім новітніх наземних робототехнічних комплексів, понад тисячу чотириста безпілотних літальних апаратів, а також понад три сотні одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

     

  • Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Російські війська продовжують надзвичайно інтенсивні наступальні дії на сході України. За минулу добу, 14 серпня, на всій лінії фронту відбулося 233 бойових зіткнення, а найбільший тиск противника українські військові фіксували на Костянтинівському, Покровському та Слов’янському напрямках. Лише на цих трьох ділянках російські підрозділи провели загалом 86 атак. Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 15 серпня.

    Найгарячішою ділянкою фронту став Костянтинівський напрямок, де Сили оборони зафіксували одразу 34 атаки противника. Російські війська штурмували українські позиції в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького та Софіївки, а також намагалися просунутися в напрямках Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру.

    Ситуація навколо Костянтинівки залишається складною вже тривалий час. Російська армія концентрує значні зусилля на цьому відтинку Донеччини. Ще в червні військові, які працюють на напрямку, повідомляли, що основні сили противник спрямовує безпосередньо на Костянтинівку. Аналітики DeepState тоді також характеризували ситуацію навколо міста як надзвичайно важку, повідомляючи про тиск противника з різних боків. На початку серпня проєкт знову фіксував просування російських військ поблизу Костянтинівки.

    Другим за інтенсивністю став Покровський напрямок. Там протягом доби російські війська провели 29 атак. Загарбники намагалися просунутися поблизу Дорожнього, Котлиного та Удачного, а також у напрямках Світлого, Нового Донбасу, Муравки, Білицького, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

    Ще 23 штурмові дії противника Генштаб зафіксував на Слов’янському напрямку. Російські підрозділи атакували в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також намагалися рухатися в напрямках Рай-Олександрівки, Озерного та Миколаївки. Таким чином, саме три напрямки Донеччини стали епіцентром російської наступальної активності протягом минулої доби.

    Водночас бойові дії високої інтенсивності тривали далеко не лише там. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили 12 атак. Росіяни намагалися просунутися в районі Стариці та Вовчанська, а також у напрямках Ізбицького, Вільчі, Лиману, Широкого, Аниксиного та Хатнього.

    На Куп’янському напрямку відбулося 14 наступальних дій противника — російські війська атакували в районі Голубівки та в напрямку Петро-Іванівки. На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в напрямках Дробишевого та Лиману.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові зупинили шість російських штурмів. Водночас противник активно використовував авіацію й артилерію: завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням восьми авіабомб та здійснив десятки обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    Менша, але стабільна активність російських військ фіксувалася й на південних ділянках фронту. На Олександрівському напрямку загарбники провели шість атак, намагаючись просуватися в напрямках Піддубного, Мирного, Вербового та Калинівського.

    На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували українські позиції та намагалися рухатися в напрямках Рівного, Верхньої Терси та Новоселівки. На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили одну спробу росіян просунутися в напрямку Павлівки. На Придніпровському напрямку протягом звітної доби наступальних дій противника не зафіксовано.

    Окремо Генштаб звертає увагу на величезні масштаби застосування Росією засобів дистанційного ураження. За одну добу російські війська завдали 71 авіаційного удару, скинувши 241 керовану авіаційну бомбу.

    Крім того, противник застосував 10 626 дронів-камікадзе та здійснив 3042 обстріли українських позицій і населених пунктів. 36 обстрілів були проведені із реактивних систем залпового вогню. Ці цифри демонструють, що поряд із наземними штурмами російська армія продовжує масово використовувати безпілотники, авіацію та артилерію.

    Під артилерійським вогнем, зокрема, опинилася низка населених пунктів Сумської області: Нескучне, Бачівськ, Кореньок, Сопич, Товстодубове, Яструбщина, Волфине, Гірки, Безсалівка, Козаче, Середина-Буда та Рогізне. По Товстодубовому російські війська також завдали авіаційного удару.

    Українські війська водночас продовжували завдавати ударів по районах концентрації та системі управління російської армії. За інформацією Генштабу, авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками противника.

    Значними залишаються й втрати російської армії. За оцінкою Генштабу ЗСУ, протягом 14 серпня Росія втратила ще близько 1370 військовослужбовців, а сукупні втрати особового складу від початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 15 серпня оцінювалися приблизно у 1 465 810 осіб. Ці показники є оцінками української сторони та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Також за добу Сили оборони, за даними Генштабу, знешкодили п’ять російських танків, три бойові броньовані машини, 62 артилерійські системи, дві РСЗВ та три засоби протиповітряної оборони. Крім того, до переліку втрат РФ увійшли 12 наземних робототехнічних комплексів, 1835 безпілотників, 522 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки.

    Показовою є динаміка боїв. У зведенні за попередню добу повідомлялося про 222 бойові зіткнення, а найгарячішим також залишався Костянтинівський напрямок. Тобто високий рівень російської активності тут зберігається щонайменше кілька діб поспіль.

    Загалом ситуація на фронті свідчить, що російське командування продовжує концентрувати наступальну активність насамперед на Донеччині. Костянтинівський, Покровський та Слов’янський напрямки одночасно залишаються серед найбільш напружених ділянок. При цьому противник поєднує наземні атаки з масованим використанням FPV та інших ударних безпілотників, керованих авіабомб і артилерії.

    На Волинському та Поліському напрямках, за даними Генштабу, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Українські Сили оборони продовжують стримувати російські війська та завдавати їм втрат уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

  • Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

    Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

    Російська армія у першій половині 2026 року почала зазнавати значно більших втрат, ніж українські Сили оборони. За оцінкою американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), співвідношення російських та українських втрат зросло приблизно до 8:1, тоді як протягом більшої частини повномасштабної війни цей показник коливався в межах 2–3:1. Автори дослідження вважають, що це стало наслідком поєднання кількох факторів: масового застосування Україною ударних безпілотників, погіршення ефективності російської армії та проблем із поповненням особового складу.

    Про це йдеться у новому дослідженні «Russian Blood and Treasure: The Ballooning Costs of Putin’s War», яке підготували аналітики CSIS Сет Джонс та Райлі Маккейб. Автори проаналізували великий масив даних про бойові дії, понад 20 тисяч ударів по російських військових об’єктах та іншу відкриту інформацію, дійшовши висновку, що Росія фактично втратила військову ініціативу, а ціна війни для Кремля продовжує стрімко зростати.

    За оцінками дослідників, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року до червня 2026 року сукупні бойові втрати Росії становили приблизно 1,4 мільйона військовослужбовців. До цієї цифри входять загиблі, поранені та зниклі безвісти. Із них від 400 до 450 тисяч вважаються безповоротними втратами. Для порівняння, втрати України оцінюються у 525–625 тисяч військових, а кількість загиблих українських захисників — у 125–150 тисяч осіб. При цьому самі автори наголошують, що Київ і Москва не оприлюднюють офіційних повних даних про втрати, тому ці цифри є аналітичною оцінкою, побудованою на математичному моделюванні та аналізі розвідувальної інформації.

    Одним із головних висновків дослідження стало різке зростання співвідношення втрат на користь України. Якщо раніше на одного загиблого чи пораненого українського військового припадало приблизно два-три російські, то у першій половині 2026 року цей показник зріс приблизно до восьми російських втрат на одну українську. На думку аналітиків CSIS, це пояснюється насамперед стрімким розвитком українських безпілотних технологій та зміною тактики ведення бойових дій.

    У звіті зазначається, що понад 90% російських втрат у так званій ударній зоні фронту пов’язані саме із застосуванням українських безпілотників, а не безпосередніми піхотними боями. Аналітики також звертають увагу на активне використання Україною автономних дронів із системами штучного інтелекту, які здатні самостійно аналізувати відео, розпізнавати цілі та діяти навіть в умовах придушення супутникової навігації або радіоелектронної боротьби.

    Водночас CSIS вказує на низку внутрішніх проблем російської армії, які сприяють зростанню втрат. Серед них — неефективна взаємодія між підрозділами, слабка підготовка мобілізованих і контрактників, помилки командування, корупція, низький моральний стан особового складу та загальне погіршення якості управління військами. Додатковим чинником, який міг вплинути на ситуацію, автори називають відключення терміналів Starlink, що, за їхньою оцінкою, використовували окремі російські підрозділи.

    Окрему увагу дослідники приділили темпам поповнення російської армії. За їхніми підрахунками, у першій половині 2026 року Росія щомісяця втрачала приблизно 30–34 тисячі військовослужбовців, тоді як темпи вербування нових добровольців становили близько 27 тисяч осіб на місяць. Таким чином, кількість втрат уже перевищує можливості Кремля компенсувати їх новими контрактниками, що створює дедалі більший кадровий дефіцит.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало уповільнення російського наступу. За оцінкою CSIS, темпи просування окупаційних військ зараз є одними з найнижчих серед усіх великих воєн за останнє століття та нагадують окремі епізоди Першої світової війни. Поблизу Костянтинівки російські війська просуваються в середньому приблизно на 50 метрів на добу, біля Покровська — близько 70 метрів, а на напрямку Слов’янська — приблизно 90 метрів. При цьому навесні 2026 року російська армія вперше з серпня 2024 року почала втрачати більше території, ніж змогла захопити: у квітні та травні чиста втрата контрольованої площі становила близько 400 квадратних кілометрів.

    Автори дослідження наголошують, що війна дедалі більше переходить у технологічну площину, де ключову роль відіграють безпілотні системи, високоточні удари та штучний інтелект. На їхню думку, саме розвиток українських технологій, системне ураження російської логістики та критичної інфраструктури, а також виснаження людських ресурсів РФ стали основними чинниками, які змінили співвідношення втрат і суттєво ускладнили подальший наступ російських військ. Водночас дослідники зазначають, що наведені оцінки є аналітичними розрахунками незалежного дослідницького центру, а не офіційною статистикою сторін конфлікту.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські окупаційні війська змогли просунутися на Запорізькому напрямку. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState, які регулярно відстежують ситуацію на фронті.

    За їхніми даними, російські підрозділи мали успіхи в районі Гуляйполя. Згідно з оновленою картою бойових дій, окупанти просунулися південніше цього населеного пункту в напрямку села Залізничне. Крім того, аналітики фіксують розширення так званої «сірої зони» на захід від Гуляйполя.

    Водночас бойові дії тривають і на інших ділянках фронту. Раніше аналітики DeepState повідомляли про просування російських військ у районі Покровська. За їхньою інформацією, окупанти мали певні успіхи поблизу селища Удачне.

    Командир 1-го окремого штурмового полку Збройних сил України Дмитро Філатов заявив, що російські сили майже повністю окупували населений пункт Гуляйполе. Водночас він наголосив, що ситуація є частиною ширшого задуму українського командування.

    «Це частина загального задуму. Найближчим часом всі зрозуміють, чому саме так іде перебіг подій», — зазначив військовий.

    Тим часом аналітики Інституту вивчення війни повідомляють, що українські сили продовжують завдавати контрударів на південному напрямку, що ускладнює реалізацію планів російського командування щодо масштабного наступу навесні та влітку.

    За їхніми оцінками, російська армія була змушена перекидати на південь частину елітних підрозділів — повітряно-десантних військ і морської піхоти. Ці сили були передислоковані з Покровського напрямку та Добропільського тактичного району на сході України.

  • Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують наступальні дії на Покровському напрямку в Донецькій області та за останню добу досягли локальних успіхів у районах одразу кількох населених пунктів. Про це повідомляють аналітики проєкту DeepState.

    За їхніми даними, противник просунувся у Мирнограді, Покровську та селищі Світле. Зазначається, що Світле розташоване на північний захід від Мирнограда. Окрім цього, аналітики уточнили лінію бойового зіткнення безпосередньо в межах Покровська.

    Водночас у Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що на Покровському напрямку українські захисники за минулу добу зупинили 26 штурмових дій агресора. Бої тривали в районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне, а також у напрямку Новопавлівки.

    Начальник управління комунікацій Угруповання об’єднаних сил підполковник Віктор Трегубов повідомив, що у Харківській, Луганській та Сумській областях інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Водночас, за його словами, російські війська постійно проводять перегрупування, готуючись до подальших наступальних дій.

    Трегубов зазначив, що армія РФ нині намагається створити для себе умови для активізації наступу вже у січні. На цьому тлі повідомлялося і про перекидання російських сил у район Покровська. Зокрема, окупанти намагалися скористатися логістичним маршрутом між Шевченковим та Покровськом для перекидання додаткових сил і засобів.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою, українські сили оборони продовжують стримувати наступ противника та завдавати йому втрат.