Golosnovinua.com

Позначка: поліція України

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    У поліції Київської області — нове кадрове призначення на тлі гучних скандалів у системі МВС та анонсованих президентом кадрових змін. Голова Нацполіції Іван Вигівський представив нового керівника поліції Київщини — ним став Андрій Рубель, який менш ніж два тижні тому був звільнений з посади директора Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    Про призначення повідомила Національна поліція України. Представляючи нового керівника, Вигівський окреслив основні завдання для поліції Київщини: забезпечення безпеки населення, оперативне реагування на злочини, документування воєнних злочинів РФ, протидія диверсіям та посилення взаємодії з громадами.

    Призначення Рубеля відбулося в момент, коли система МВС переживає одну з найбільших хвиль кадрових змін від початку повномасштабної війни. Поштовхом до цього стали одразу кілька резонансних історій, зокрема скандал у Києві, коли патрульні поліцейські під час стрілянини втекли від озброєного нападника. Після суспільного резонансу голова патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку, а президент Володимир Зеленський заявив про необхідність масштабного перезавантаження системи МВС — від рядового складу до керівництва.

    Новий очільник поліції Київщини має понад 20 років досвіду роботи в правоохоронних органах. Андрій Рубель працював у поліції Києва та Київської області, підрозділах ГУБОЗ МВС, Департаменті карного розшуку та структурах внутрішньої безпеки. У 2020–2021 роках він очолював поліцію Харківської області, а з жовтня 2022 року керував Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції.

    Втім, особливу увагу викликає той факт, що з попередньої посади Рубеля звільнили лише 28 квітня 2026 року. Офіційно причини кадрового рішення не пояснювалися, однак призначення на нову посаду фактично одразу після звільнення вже викликало дискусії серед експертів та в політичних колах.

    Департамент стратегічних розслідувань, який раніше очолював Рубель, є одним із ключових підрозділів Нацполіції. Саме він займається боротьбою з організованою злочинністю, корупційними схемами, незаконним обігом зброї, а також документуванням діяльності кримінальних угруповань. Після початку повномасштабної війни роль департаменту значно посилилася через боротьбу з диверсійними групами та незаконними каналами постачання зброї.

    Призначення Рубеля на Київщину відбувається в надзвичайно складний для регіону період. Київська область залишається однією з головних цілей російських атак дронами та ракетами. Крім того, регіон є критично важливим логістичним вузлом, де правоохоронці постійно працюють над питаннями безпеки, охорони стратегічних об’єктів та виявлення диверсійних загроз.

    Окремим викликом для поліції Київщини залишається документування воєнних злочинів Росії. Саме на території області після деокупації у 2022 році були виявлені масові злочини російських військових у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах. Відтоді правоохоронні органи продовжують збирати докази для міжнародних судів та українських кримінальних проваджень.

    Крім безпекових викликів, нове керівництво поліції Київщини матиме й серйозні репутаційні проблеми. Після низки скандалів у поліції останніх місяців рівень суспільної довіри до правоохоронної системи помітно просів. Саме тому у МВС зараз роблять акцент не лише на кадрових рішеннях, а й на спробі відновити авторитет поліції через публічну реакцію на резонансні інциденти.

    На цьому тлі Іван Вигівський дедалі частіше говорить про необхідність зміни підходів у роботі поліції. Раніше він уже заявляв, що участь поліцейських у мобілізаційних заходах негативно впливає на сприйняття правоохоронців суспільством та підриває довіру до системи.

    Водночас експерти зазначають, що кадрові перестановки у структурі МВС навряд чи завершаться найближчим часом. Після заяв Зеленського про “перезавантаження” правоохоронної вертикалі в Україні очікують нових призначень та відставок у різних регіонах.

    Сам Андрій Рубель поки публічно не коментував своє призначення. Однак уже найближчим часом саме від роботи нового керівника залежатиме, чи вдасться поліції Київщини не лише посилити безпеку регіону, а й відновити довіру суспільства після хвилі скандалів та кадрових криз у системі МВС.

  • Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Національна поліція України повідомила про викриття масштабної організованої шахрайської схеми, учасники якої збирали гроші нібито на закупівлю та доставку автомобілів для Збройних сил України, використовуючи імена відомих благодійних організацій та волонтерських ініціатив. Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.

    За даними слідства, зловмисники діяли з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії та системно ошукували військових і цивільних, розміщуючи в інтернеті оголошення про продаж і доставку автомобілів із країн Європи за нібито «зниженими цінами» для потреб фронту.

    Правоохоронці встановили, що учасники схеми масово створювали фейкові оголошення на різних онлайн-платформах і в соцмережах. Вони представлялися митними брокерами, водіями автовозів, волонтерами, а також нібито працівниками благодійних організацій.

    Найчастіше шахраї прикривалися іменем відомого благодійного фонду, пов’язаного з волонтером Сергієм Притулою, використовуючи його репутацію для підвищення довіри до оголошень.

    За інформацією поліції, це дозволяло зловмисникам переконувати військових та громадян у «реальності» постачання автомобілів і швидко отримувати передоплату.

    Слідство встановило, що після першого контакту з «клієнтами» шахраї вимагали повну або часткову передоплату за нібито доставку автомобілів із Європи.

    Далі, щоб зміцнити довіру та уникнути підозр, вони просили військових записати відеоподяки за «отриману допомогу» або за «очікувану доставку авто», пояснюючи це нібито потребами звітності.

    Надалі ці відео використовувалися повторно — для обману нових жертв, створюючи ілюзію успішно реалізованих поставок техніки на фронт.

    Водночас автомобілі ніколи не доставлялися, а отримані кошти привласнювалися організаторами схеми.

    За оцінками Національної поліції, щомісячні збитки від діяльності шахрайської організації перевищували 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці наголошують, що йдеться про системну діяльність, яка охоплювала різні регіони та тривалий час функціонувала під виглядом волонтерських ініціатив.

    Точна кількість потерпілих наразі встановлюється, однак слідство вважає, що йдеться про десятки або навіть сотні випадків шахрайства, зокрема із залученням військових підрозділів, які самостійно шукали транспорт для виконання бойових завдань.

    Ключовим етапом розслідування стала екстрадиція організатора схеми з Естонії до України. За даними слідства, це громадянин України, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за кордоном і фігурував у справах про шахрайство в Україні.

    Після затримання на території Естонії його передали українським правоохоронним органам у межах процедури екстрадиції. Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Поліція повідомляє, що наразі триває активна робота з встановлення інших учасників злочинної організації. Частина з них, за даними слідства, перебуває за межами України.

    Правоохоронці відпрацьовують міжнародні зв’язки схеми, канали виведення коштів, а також можливі фейкові акаунти та платформи, через які здійснювався збір грошей.

    Не виключається, що організована група могла мати розгалужену структуру з різними виконавцями, які відповідали за пошук «клієнтів», комунікацію та фінансові операції.

    Національна поліція закликає громадян бути максимально уважними до будь-яких зборів коштів на допомогу армії, особливо якщо йдеться про великі суми або «термінові закупівлі».

    Правоохоронці наголошують, що всі благодійні ініціативи необхідно перевіряти через офіційні канали, а також користуватися лише перевіреними фондами та організаціями.

    «Кожне звернення має значення. Гаряча лінія: +380 95 681 17 13», — повідомили в Нацполіції.

    У відомстві підкреслюють, що подібні шахрайські схеми завдають шкоди не лише окремим громадянам і військовим, а й підривають довіру до волонтерського руху, який відіграє критичну роль у забезпеченні ЗСУ під час війни.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.

  • Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    За інформацією наших джерел в силових структурах, після теракту в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого загинуло шестеро людей, двоє відсторонених поліцейських напишуть заяви на звільнення та вирушать до бойових частин на фронт.

    “До такого рішення дійшли медіаконсультанти в неділю після аналізу всіх публікацій в ЗМІ.

    Крім того, всім поліцейським підрозділам у регіонах поставлено завдання максимально висвітлювати героїзм своїх співробітників.

    Водночас є інформація, що опоненти нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименко, чутки про заміну якого ходять давно, найімовірніше посилять інформаційний тиск на підрозділи поліції” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше політичний ТГ канал Bankova Mail, з посиланням на власні джерела повідомляв, що теракт у столиці почали активно використовувати у спробі похитати голову МВС Клименка.

  • Російські війська атакували Київську область: є загиблі та десятки поранених

    Російські війська атакували Київську область: є загиблі та десятки поранених

    Російські війська вночі завдали ударів по населених пунктах Київської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше четверо людей, ще щонайменше 15 отримали поранення. Про це повідомили у Національній поліції України.

    За попередніми даними, пошкоджено житлові будинки, складські приміщення, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    У Вишгородському районі внаслідок обстрілу пошкоджено складське приміщення та вантажний автомобіль. Загинув чоловік, ще двох постраждалих госпіталізували до лікарні.

    У Обухівському районі удар пошкодив покрівлю багатоповерхового будинку та ліфтову шахту.

    Найбільші руйнування зафіксовано у Броварах. Там пошкоджено складські приміщення, гуртожиток, теплицю, два приватні житлові будинки та відділення пошти. У цьому районі загинули троє людей, ще вісім отримали поранення.

    На Білоцерківщині також зафіксовано руйнування — там пошкоджено господарську будівлю.

    На місцях працюють групи реагування патрульної поліції, слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники та медики. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази.

    За фактами обстрілів слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    Згодом начальник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив оновлену інформацію: станом на 9:00 кількість постраждалих зросла до 15 осіб. Троє з них перебувають у важкому стані, двох людей наразі оперують.

    За словами посадовця, під ударом опинилися звичайні населені пункти області. Пошкоджено житлові будинки, освітні заклади, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури. Найбільше руйнувань зафіксовано в Обухівському та Броварському районах.

    Наразі відомо приблизно про 30 пошкоджених об’єктів.