Позначка: політична криза

  • У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі різко посилили заходи безпеки навколо президента РФ Володимира Путіна на тлі зростаючих побоювань щодо можливого державного перевороту, змови серед еліт і навіть замаху із застосуванням безпілотників. Про це повідомляють Важные истории та CNN, посилаючись на звіт однієї з розвідувальних служб країн Європейського Союзу, який нібито відображає внутрішню атмосферу в російській владі станом на весну 2026 року.

    Згідно з цим документом, починаючи з березня, в оточенні російського президента посилилися тривожні настрої через витоки конфіденційної інформації, а також через підозри щодо потенційної нелояльності частини політичної та силової еліти. У звіті йдеться про те, що в Кремлі дедалі серйозніше розглядають ризик змови або навіть спроби перевороту, причому серед можливих сценаріїв згадується використання безпілотників для організації замаху.

    На цьому тлі особливу увагу аналітики звертають на фігуру Сергій Шойгу — колишнього міністра оборони РФ, який нині обіймає посаду секретаря Ради безпеки. Попри формальне збереження впливу у військових колах, його позиції, за оцінками джерел, могли похитнутися після низки кадрових рішень і кримінальних справ у середовищі оборонного відомства. Зокрема, арешт у березні 2026 року колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова розглядається як сигнал про руйнування неформальних гарантій безпеки для представників еліти, що традиційно вважалися недоторканними. У звіті зазначається, що такі дії можуть як послаблювати позиції Шойгу, так і підвищувати загальний рівень напруги серед силовиків, хоча жодних прямих доказів підготовки змови не наводиться.

    Паралельно з цим у Кремлі впроваджуються безпрецедентні заходи безпеки. За даними журналістів, Федеральна служба охорони значно розширила контроль над усіма аспектами оточення президента. Йдеться про встановлення систем відеоспостереження у приватних помешканнях осіб, наближених до Путіна, а також про суттєві обмеження для персоналу, який має доступ до нього. Працівникам, включно з кухарями, охоронцями, водіями та технічними спеціалістами, заборонено користуватися громадським транспортом, а їхня комунікація суворо регламентується — зокрема, дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету.

    Суттєво ускладнено і процедури доступу до самого президента. Відвідувачі проходять багаторівневі перевірки, а контроль за контактами Путіна з зовнішнім світом став значно жорсткішим. Джерела також повідомляють, що частину технічних можливостей спецслужб, зокрема обладнання для прослуховування, було переорієнтовано на моніторинг внутрішніх державних структур, що може свідчити про зростання недовіри всередині самої системи влади.

    На цьому тлі змінюється і публічна поведінка російського лідера. За інформацією CNN, у 2026 році Володимир Путін суттєво обмежив свої пересування і значно рідше з’являється на відкритих заходах. Він нібито ще не відвідував військові об’єкти, хоча раніше регулярно здійснював такі поїздки. Також повідомляється, що президент і його родина перестали користуватися традиційними резиденціями в Московській області та на Валдаї, які раніше вважалися ключовими місцями його перебування.

    Натомість, за даними журналістів, Путін дедалі більше часу проводить у спеціально обладнаних укріплених об’єктах, зокрема бункерах у південних регіонах Росії, включно з районами поблизу Чорного моря. Така практика, як зазначають експерти, може свідчити як про підвищені заходи безпеки, так і про загальний рівень загроз, які сприймаються російським керівництвом.

    Додатковими непрямими ознаками напруження в елітах називають і зміну традиційних політичних ритуалів. Зокрема, за даними «Важных историй», цього року депутати Державної думи не отримали запрошень на парад 9 травня на Красній площі — подію, яка зазвичай має не лише символічне, а й важливе внутрішньополітичне значення. Це може свідчити про прагнення максимально обмежити коло осіб, які мають фізичний доступ до президента під час масових заходів.

    Водночас ситуація розгортається на тлі зовнішніх викликів, з якими стикається Росія, зокрема війни проти Україна, економічного тиску та поступового зростання внутрішнього невдоволення. Окремим фактором є регулярні атаки безпілотників по російській території, включно зі столицею. Зокрема, у ніч на 4 травня в Москва повідомлялося про вибух неподалік Кремля, який російська влада пов’язала з атакою БпЛА. Такі інциденти лише підсилюють побоювання щодо можливості подібних атак проти ключових об’єктів і посадових осіб.

    Попри резонансність інформації, у самих матеріалах наголошується, що звіт розвідки не містить прямих доказів підготовки перевороту або змови. Частина оцінок базується на непрямих ознаках і даних із джерел у спецслужбах, а його оприлюднення може мати як аналітичний, так і інформаційно-політичний характер. У CNN звертають увагу, що подібні витоки можуть бути спрямовані на вплив на внутрішню ситуацію в Росії або на формування зовнішнього сприйняття стану російської влади.

    Утім, навіть без прямих підтверджень, масштаби заходів безпеки та зміни у поведінці російського керівництва можуть свідчити про зростання недовіри та напруження всередині політичної системи. У поєднанні з тривалою війною, економічними викликами та ізоляцією це формує складний фон, на якому будь-які сигнали про внутрішні ризики в Кремлі привертають підвищену увагу як у самій Росії, так і за її межами.

  • Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

    Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

  • Уряд хитається, але не падає: політична криза в Румунії загострюється і відкриває шлях ультраправим

    Уряд хитається, але не падає: політична криза в Румунії загострюється і відкриває шлях ультраправим

    Румунія входить у нову фазу політичної нестабільності після того, як Соціал-демократична партія (PSD) оголосила про вихід своїх міністрів з уряду прем’єра Іліє Боложана. Це рішення не призвело до автоматичної відставки кабінету, однак фактично зруйнувало баланс сил у правлячій коаліції та поставило під сумнів подальшу керованість держави в умовах економічного тиску та зростання популярності радикальних політичних сил.

    Коаліція, сформована після парламентських виборів 2024 року, об’єднала політичні сили з різною ідеологією, але зі спільною метою — не допустити приходу до влади ультраправих. До неї входили соціал-демократи, ліберали, реформісти з Союзу порятунку Румунії та представники угорської меншини. Важливою частиною домовленості була ротаційна модель прем’єрства: Іліє Боложан мав очолювати уряд до 2027 року, після чого посаду мав отримати представник PSD. Вихід соціал-демократів фактично означає відмову від цієї політичної угоди.

    Причини кризи лежать у площині економіки. Румунія зіткнулася з одним із найвищих бюджетних дефіцитів у Європейському Союзі — близько 7,9% ВВП за підсумками 2025 року. Європейські інституції наполягають на скороченні витрат і фіскальній дисципліні, адже саме від цього залежить доступ країни до фінансування в межах європейських програм, зокрема Національного плану відновлення та стійкості. Уряд Боложана, реагуючи на ці виклики, розпочав політику жорсткої економії: підвищення податків, скорочення державного апарату, аудит держкомпаній, обмеження соціальних витрат і перегляд бюджетних привілеїв.

    Саме ці кроки стали неприйнятними для PSD, яка традиційно орієнтується на виборців, пов’язаних із державним сектором і соціальними програмами. Для партії підтримка таких реформ означала б політичні втрати, тому вона вирішила дистанціюватися від уряду. Водночас цей крок створив додаткову нестабільність у момент, коли країна потребує максимальної фінансової дисципліни.

    Президент Румунії Нікушор Дан, реагуючи на ситуацію, підписав заяви про відставку міністрів від PSD та призначив тимчасових виконувачів обов’язків. Паралельно він розпочав консультації з проєвропейськими силами, намагаючись зберегти керованість держави та виконання ключових зобов’язань перед ЄС. Йдеться не лише про економічні програми, а й про оборонні ініціативи, що мають стратегічне значення на тлі безпекової ситуації в регіоні.

    Прем’єр Іліє Боложан також не демонструє наміру залишати посаду. Він заявив про готовність продовжувати роботу навіть у форматі уряду меншості, спираючись на підтримку Націонал-ліберальної партії та ситуативні голоси в парламенті. Такий сценарій є реалістичним, однак значно ускладнює ухвалення рішень і робить уряд залежним від політичних компромісів.

    Важливо, що вихід PSD сам по собі не означає падіння уряду. Для цього необхідний вотум недовіри, який має підтримати більшість парламенту — 233 депутати та сенатори. Наразі у опозиції немає гарантованої кількості голосів. Навіть у разі об’єднання PSD з ультраправою партією AUR та іншими меншими силами їм бракує підтримки. Крім того, частина малих партій і позафракційних депутатів не завжди діє узгоджено, що робить результат голосування непередбачуваним.

    Попередній досвід парламентських голосувань свідчить, що навіть опозиційні сили іноді підтримують урядові рішення з прагматичних міркувань. Зокрема, бюджет на 2026 рік був ухвалений не лише голосами коаліції, а й завдяки підтримці частини депутатів, які критично ставляться до уряду, але не хочуть блокування державних процесів. Це підтверджує, що політична ситуація в країні складна, але не однозначно кризова.

    Однак найбільший ризик пов’язаний не з негайним падінням уряду, а зі зміною політичної динаміки. Ультраправа партія AUR отримує шанс посилити свої позиції, використовуючи кризу як доказ неспроможності традиційних політичних сил. Її лідер Джордже Сіміон уже заявив про намір ініціювати вотум недовіри та просуває тезу про необхідність “нової більшості”.

    Соціологічні тенденції показують, що підтримка ультраправих останніми місяцями дещо знижувалася, однак політична нестабільність може змінити цей тренд. У разі дострокових виборів AUR має високі шанси стати однією з ключових політичних сил, що ускладнить формування проєвропейського уряду.

    Серед можливих сценаріїв розвитку подій — продовження роботи уряду меншості, спроба опозиції провести вотум недовіри, затягування процесу через конституційні процедури або навіть дострокові вибори. Останній варіант вважається найбільш ризикованим, адже може призвести до переформатування всієї політичної системи країни.

    Для Європейського Союзу ця криза має важливе значення, оскільки Румунія є ключовим партнером у регіоні, зокрема у питаннях безпеки, енергетики та підтримки України. Будь-яка нестабільність у Бухаресті може вплинути на виконання спільних програм і загальну політичну рівновагу в Європі.

    Нинішня ситуація в Румунії є не лише внутрішньою політичною кризою, а й фактором ширшої геополітичної ваги. Уряд поки що зберігає контроль, але його позиції ослаблені. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил домовлятися та утримувати баланс між економічною необхідністю і політичною доцільністю.

  • Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після поразки на парламентських виборах оголосив про відмову від депутатського мандата та намір зосередитися на внутрішній трансформації своєї політичної сили — Фідес. Про це він повідомив у відеозверненні, оприлюдненому на своїй сторінці у Facebook.

    За словами Орбана, рішення стало результатом засідання президії «Фідес», яка визначила необхідність «кардинального перезавантаження» парламентської фракції після невдалих для партії виборів. Політик наголосив, що мандат, отриманий ним як лідером списку, фактично належить партії, а не особисто йому.

    «Я повертаю цей мандат, тому що зараз він потрібен не в парламенті, а для реорганізації нашого національного табору», — заявив Орбан.

    Таким чином, він фактично відмовляється від ролі депутата і не планує працювати в новому складі парламенту, натомість концентруючись на відновленні позицій партії після втрати влади.

    У межах переформатування політичної сили «Фідес» планує створити оновлену парламентську фракцію, яку, за словами Орбана, очолить Гергей Гуляш. Він вважається одним із найближчих соратників Орбана та має значний досвід роботи в уряді.

    Очікується, що нова фракція буде сформована вже найближчими днями, а її завданням стане не лише парламентська опозиційна діяльність, але й збереження політичної впізнаваності «Фідес» у нових умовах.

    Паралельно партія готується до загальнонаціонального засідання, під час якого планується обговорити подальшу стратегію. З’їзд із переобрання керівництва перенесено на червень — саме тоді Орбан може офіційно підтвердити свій статус голови партії.

    Попри відмову від парламентської ролі, Орбан чітко дав зрозуміти, що не планує залишати політику. Президія партії вже запропонувала йому залишитися на посаді голови «Фідес», і він заявив про готовність продовжити виконання цих обов’язків, якщо отримає підтримку з’їзду.

    У своєму зверненні політик підкреслив, що очолює політичну спільноту вже майже чотири десятиліття і за цей час вона пережила як перемоги, так і поразки. Водночас, за його словами, головним досягненням залишається згуртованість партії.

    «Це завжди була найбільш єдина політична сила Угорщини, і ця єдність зараз потрібна як ніколи», — зазначив він.

    Заява Орбана прозвучала після його поразки на парламентських виборах, які стали переломним моментом для угорської політики. Політик перебував при владі понад 16 років і був однією з найвпливовіших фігур у Європі.

    Одразу після закриття виборчих дільниць Орбан визнав поразку та привітав опонентів із перемогою, що стало важливим сигналом про готовність до мирної передачі влади. Це рішення аналітики розцінюють як спробу зберегти політичну стабільність у країні та уникнути внутрішніх конфліктів.

    Що означає відмова від мандата

    Експерти зазначають, що відмова від депутатського мандата для політика такого рівня є доволі нетиповим кроком. Зазвичай лідери партій, навіть після поразки, залишаються в парламенті, щоб безпосередньо впливати на законодавчий процес.

    У випадку Орбана це рішення, ймовірно, має стратегічний характер. Воно дозволяє йому уникнути щоденної парламентської рутини, зосередитися на відновленні партійної структури, підготувати «Фідес» до майбутніх виборів та зберегти контроль над політичною силою як її лідер.

    Фактично Орбан обирає роль політичного стратега та ідеолога, залишаючи оперативну парламентську роботу новому поколінню партійців.

    Попереду у партії — складний період трансформації. Втрата влади після тривалого домінування означає необхідність перегляду політичної риторики, оновлення кадрів і пошуку нових форм взаємодії з виборцями.

    Очікується, що найближчі місяці стануть визначальними для майбутнього «Фідес». Партія має не лише сформувати ефективну опозицію в парламенті, але й зберегти свій електорат і політичний вплив у країні.

    Сам Орбан, попри відхід від парламенту, залишається ключовою фігурою цього процесу. Його рішення свідчить про намір не завершувати політичну кар’єру, а перейти до нового етапу — зосередженого на відновленні позицій і підготовці до можливого реваншу в майбутньому.

    Таким чином, угорська політика входить у період змін, де роль Орбана трансформується, але не зникає: з прем’єра і парламентаря він перетворюється на архітектора оновлення своєї політичної сили.

  • Болгарія знову голосує: чому сьомі вибори за п’ять років можуть змінити курс країни

    Болгарія знову голосує: чому сьомі вибори за п’ять років можуть змінити курс країни

    У Болгарії 19 квітня 2026 року відбуваються дострокові парламентські вибори, які стали вже сьомими за останні п’ять років і черговою спробою країни вийти з тривалої політичної кризи. Держава з населенням близько 6,5 мільйона осіб уже кілька років поспіль не може сформувати стабільний уряд, що призвело до серії дострокових голосувань і постійної зміни політичних конфігурацій. Нинішні вибори проходять на тлі глибоких економічних проблем, корупційних скандалів та зростання недовіри громадян до традиційних політичних еліт.

    Ключовою інтригою цих виборів є можливе посилення позицій колишнього президента Румена Радева, який залишив свою посаду на початку 2026 року, щоб очолити новий політичний проєкт і спробувати сформувати уряд. За даними соціологічних опитувань, його політична сила має найбільшу підтримку серед виборців і може отримати понад третину голосів. Це суттєво випереджає основних конкурентів, зокрема правоцентристський альянс навколо партії ГЕРБ, підтримка якого значно знизилася.

    Радев веде кампанію під гаслами боротьби з корупцією та демонтажу олігархічної системи, яка, за словами багатьох болгар, протягом років стримувала розвиток країни. Водночас його політична позиція викликає занепокоєння серед європейських партнерів. Під час президентства він неодноразово виступав із критикою санкцій проти Росії, намагався блокувати військову допомогу Україні та робив заяви, які трактувалися як проросійські. Саме тому можливе формування уряду під його впливом розглядається як потенційний фактор зміни зовнішньополітичного курсу Болгарії.

    Економічна ситуація залишається головною темою виборів. Болгарія й надалі вважається найбіднішою країною Європейського Союзу, а її економіка перебуває у стані тривалої стагнації. Серед ключових проблем — низький рівень інвестицій, слабкий бізнес-клімат, неефективна судова система та високий рівень корупції. За оцінками міжнародних організацій, країна вже понад десять років не демонструє стабільного прогресу у боротьбі з корупцією, що негативно впливає на довіру громадян і міжнародних партнерів.

    Передвиборча кампанія супроводжувалася також інформаційними атаками та підозрами у зовнішньому втручанні. У болгарському інформаційному просторі активно поширювалися фейкові новини, а правоохоронці фіксували спроби підкупу виборців. Зокрема, у місті Варна було вилучено значну суму готівки, яка, за припущеннями, могла використовуватися для впливу на результати голосування. Експерти не виключають, що до цих процесів можуть бути причетні російські структури, що додає ще більшої напруги навколо виборів.

    Політична система Болгарії залишається фрагментованою, і навіть у разі перемоги жодна партія не зможе самостійно сформувати уряд. Це означає необхідність коаліційних переговорів, які в минулі роки неодноразово завершувалися провалом. Саме через це країна і опинилася у замкненому колі дострокових виборів, що повторюються майже щороку.

    Важливо й те, що ці вибори можуть мати ширші наслідки для Європейського Союзу. Болгарія є членом ЄС і НАТО, і будь-які зміни її політичного курсу можуть вплинути на баланс сил у регіоні. Зокрема, посилення позицій політиків із більш м’яким ставленням до Росії може ускладнити спільну політику ЄС щодо санкцій та підтримки України.

    Водночас значна частина болгарського суспільства підтримує європейський курс і виступає за реформи, спрямовані на зміцнення інституцій та боротьбу з корупцією. Саме тому результати виборів залишаються непередбачуваними, а подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть політичні сили домовитися про формування уряду.

    Таким чином, сьомі за п’ять років парламентські вибори у Болгарії стали черговим випробуванням для країни. Вони відображають глибину політичної та економічної кризи, а також боротьбу між різними баченнями майбутнього держави — від європейської інтеграції до більш незалежного або навіть проросійського курсу. Результати голосування можуть визначити не лише внутрішню стабільність Болгарії, а й її роль у європейській політиці в найближчі роки.

  • Віктор Орбан прокоментував поразку «Фідес» і майбутнє партії

    Віктор Орбан прокоментував поразку «Фідес» і майбутнє партії

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше публічно прокоментував політичні наслідки парламентських виборів, на яких його партія «Фідес» втратила владу. В інтерв’ю угорському медіа Patrióta він заявив, що залишається лідером політичної сили та продовжить роботу навіть в опозиції.

    Як повідомляє Politico, інтерв’ю мало емоційно стриманий і водночас похмурий характер. Орбан визнав, що результати голосування стали для нього особистим і політичним ударом, адже він був упевнений у перемозі своєї партії. За його словами, після оголошення результатів він відчув “біль” і “порожнечу”, а також необхідність переосмислити подальші політичні кроки.

    Політик зазначив, що для нього поразка стала не лише політичним викликом, а й особистим досвідом, який потребує часу для осмислення. Він підкреслив, що справляється зі стресом через роботу, яку назвав своєрідною “терапією”, що допомагає йому зберігати концентрацію на політичній діяльності.

    Віктор Орбан прямо заявив, що бере повну відповідальність за результати виборів на себе. Він визнав, що політична стратегія «Фідес» виявилася недостатньо ефективною, а комунікація з виборцями — не відповідала очікуванням суспільства.

    “Це я лідер партії, і я беру результат на 100% на себе. Я маю визнати, що слова опонента були сильнішими”, — сказав Орбан.

    Ця заява стала одним із найвідвертіших публічних зізнань угорського політика за останні роки. Водночас він наголосив, що не має наміру залишати керівництво «Фідес», але визнає необхідність “повного перезавантаження” партії після поразки.

    Орбан заявив, що партія має пройти внутрішню трансформацію, щоб відновити довіру виборців. Він не виключив змін у структурі політичної сили, але підкреслив, що ключові рішення ухвалюватимуться колективно.

    “Якщо мої соратники скажуть мені сидіти на лаві запасних — я так і зроблю. Але якщо вони скажуть вивести команду на поле як капітан — я буду там”, — зазначив він.

    Таким чином Орбан дав зрозуміти, що його політична роль залежатиме від підтримки всередині партії, однак він готовий залишатися активним учасником політичного процесу незалежно від формального статусу.

    Парламентські вибори в Угорщині відбулися 12 квітня та стали одними з найбільш знакових за останні роки. Перемогу здобула опозиційна партія «Тіса» на чолі з Петером Мадяром, яка отримала більшість у парламенті — 137 мандатів.

    Партія «Фідес» отримала 55 місць, що суттєво зменшило її політичний вплив у законодавчому органі. Це означає зміну політичного балансу в країні та формування нового урядового порядку денного без домінування Орбана.

    Аналітики зазначають, що результати виборів можуть стати початком довгострокових змін у політичній системі Угорщини. Втрата більшості «Фідес» відкриває шлях до перегляду багатьох внутрішніх і зовнішньополітичних рішень, які ухвалювалися раніше.

    Водночас сам Орбан у своїх заявах уникає різкої критики опонентів, але визнає, що політична конкуренція посилилася, а суспільні настрої змінилися. Він наголошує, що майбутнє партії залежатиме від здатності адаптуватися до нових реалій.

    Перші післявиборчі заяви Орбана демонструють, що він не планує виходити з політики, навіть попри втрату влади. Його позиція свідчить про намір зберегти вплив у партії та, ймовірно, підготувати «Фідес» до нового політичного циклу.

    Таким чином, інтерв’ю стало сигналом початку нового етапу як для самого Орбана, так і для всієї політичної системи Угорщини, яка входить у період перебудови після зміни парламентської більшості.

  • Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

    Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

     

     

  • Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    За інформацією наших джерел, з’явилися перші неофіційні дані по результатам парламентських перегонів в Угорщині, на яких була зафіксована рекордна явка виборців.

    “Є перші дані щодо виборів в Угорщині. Вони неофіційні, і згідно із законом їх не можна поширювати, але для України це тривожний сигнал.

    По-перше, варто звернути увагу на те, що Віктору Орбану вдалося максимально мобілізувати своїх виборців, і їх на виборчі дільниці прийшло в 1,5 раза більше, ніж на минулих виборах.

    Це означає, що представники партії Орбана отримають переважну кількість місць у мажоритарних округах.

    По-друге, виборча система Угорщини працює таким чином, що голосування за пропорційною системою не є вирішальним.

    Віктор Орбан та його партія можуть не просто скоротити відставання від Петра Мадяра, а навіть випередити його.

    За даними незалежних джерел, станом на 17:00 за київським часом шанси на перемогу Орбана оцінюються як 53 до 47.

    У цій ситуації поки що не враховані голоси з закордонних дільниць та тих, хто голосував не за місцем реєстрації.

    Водночас, джерела з партії Пертра Мадяра кажуть про беззаперечну перемогу і що вони займуть у парламенті 2/3 місць. Ситуація в Угорщині може стати вибухонебезпечною”. – зазначає джерело

    Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що хоч більшість соціологів прогнозують, що головна опозиційна сила, “Тіса”, набере більше голосів, ніж партія Орбана “Фідес”, надзвичайна складність угорської системи та роки маніпуляцій з межами округів означають, що результати можуть виявитися не такими, якими здаються.

  • Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    В оточенні влади зростає занепокоєння через можливі проблеми з голосами у парламенті. За інформацією джерел, на Банковій стикаються з системною нестачею підтримки у Верховна Рада України, що може вплинути на стабільність більшості та ухвалення ключових рішень.

    Йдеться не про поодинокі труднощі під час голосувань, а про більш глибоку проблему, яка, за словами співрозмовників, має системний характер. У разі її загострення можливе переформатування коаліції та навіть створення уряду національної єдності.

    В Офіс Президента України наразі намагаються мінімізувати ризики та стабілізувати ситуацію, однак джерела вказують, що з наближенням виборчого циклу питання парламентської підтримки може знову загостритися. У такому випадку це стане серйозним політичним викликом для президента Володимира Зеленського.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.