Позначка: політичні рейтинги

  • Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордним показником 54,8%, що стало найвищим результатом за весь час проведення подібних соціологічних вимірювань. За даними опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Onet, рівень довіри до нього зріс одразу на 8,4 відсоткового пункта за один місяць, що аналітики називають одним із найрізкіших стрибків у політичних рейтингах останніх років у Польщі.

    Соціологічні дані свідчать, що 23,8% респондентів висловили до президента “однозначну довіру”, тоді як ще 31% заявили, що “скоріше довіряють” йому. Водночас 39,3% опитаних висловили недовіру, а 8,8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Попри значну частку критично налаштованих громадян, загальний баланс підтримки виявився позитивним і забезпечив Навроцькому перше місце серед усіх політиків, включених до дослідження.

    Поточний результат польського президента перевищив попередній рекорд, який належав лідеру партії “Польща-2050” Шимон Головня, котрий на піку своєї популярності мав 54,4% довіри. Таким чином, Навроцький встановив нову планку суспільної підтримки в межах польських політичних рейтингів, фактично оновивши історичний максимум цього показника.

    Соціологи та політичні оглядачі звертають увагу, що настільки різке зростання рейтингу може бути пов’язане з низкою політичних рішень і публічних заяв президента у попередні тижні. Зокрема, у польському інформаційному просторі активно обговорюється його рішення щодо відкликання державної відзнаки — ордену Білого орла — врученого президенту України Володимир Зеленський. Хоча офіційно причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та рейтингами не підтверджений, збіг у часі між ухваленням рішення та проведенням опитування (19–21 червня) дозволяє припускати вплив політичного контексту на зміну суспільних настроїв.

    Друге місце в рейтингу довіри посів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський із результатом 42,6%. Його позиція залишилася відносно стабільною, оскільки зміни у порівнянні з попереднім місяцем становлять лише мінус 0,1 відсоткового пункта. Третю сходинку рейтингу зайняв прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% опитаних громадян. Попри помірне зростання довіри на 1,5 пункта, рівень недовіри до нього залишається високим і становить 57,6%.

    Далі у списку розташувався спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36% довіри, за ним — експрем’єр від опозиційної партії “Право і справедливість” Матеуш Моравецький із 35,3%. Обидва політики утримують середні позиції рейтингу, демонструючи відносну стабільність підтримки без різких коливань.

    Водночас помітні зміни зафіксовані у показниках окремих політиків. Мер Варшави Рафал Тшасковський втратив 5,6 відсоткового пункта довіри, опустившись до 32,5%. Такий спад аналітики пов’язують із внутрішніми політичними суперечками та резонансними подіями у міському управлінні, які активно обговорювалися у польських медіа.

    Подібну негативну динаміку показав і один із лідерів ультраправої “Конфедерації” Кшиштоф Босак, рейтинг якого знизився на 5,1 пункта до 29,9%. Натомість інший представник цього політичного спектра Гжегож Браун навпаки продемонстрував суттєве зростання довіри — плюс 7,3 пункта, до рівня 23,7%, що стало одним із найбільш помітних позитивних змін у нижній частині рейтингу.

    У цілому опитування IBRiS фіксує доволі високу динаміку суспільних настроїв у Польщі, де рейтинги провідних політиків змінюються під впливом як внутрішньополітичних подій, так і міжнародного контексту. Результати дослідження також демонструють збереження високого рівня поляризації суспільства, оскільки практично кожен із лідерів рейтингу має значну частку як прихильників, так і критиків.

  • Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Дональда Трампа серед однієї з його ключових виборчих груп — білих виборців робітничого класу без вищої освіти — помітно ослабла на тлі змін у ставленні американців до економічної ситуації у країні. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на результати соціологічних опитувань та оцінки політичних аналітиків.

    За даними видання, ця соціальна група ще напередодні проміжних виборів 2018 року демонструвала стабільно високу підтримку економічної політики Дональда Трампа, оцінюючи її позитивно з перевагою більш ніж у 30 відсоткових пунктів. У той період значна частина виборців сприймала його економічний курс як такий, що сприяє зростанню зайнятості, розвитку промисловості та захисту внутрішнього ринку, що особливо важливо для робітничого класу у промислових штатах США.

    Однак, як зазначає NYT, у подальші роки ситуація суттєво змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, ті ж самі виборці тепер демонструють переважно негативну оцінку економічних результатів політики Трампа. Рівень незадоволення, залежно від методології дослідження та вибірки, коливається в межах від мінус 14 до майже мінус 30 відсоткових пунктів. Це означає, що вперше за тривалий час у цій групі фіксується системне переважання критичних оцінок над позитивними.

    Аналітики пов’язують таку зміну настроїв із сукупністю економічних факторів, серед яких ключову роль відіграє зростання вартості життя. Інфляційний тиск, підвищення цін на продукти харчування, оренду житла та базові послуги поступово змінюють сприйняття економічної політики серед домогосподарств, які найбільш чутливі до щоденних витрат. Додатковим фактором називають невідповідність між передвиборчими обіцянками та фактичними економічними результатами, що, на думку експертів, посилює відчуття розчарування частини виборців.

    У матеріалі також наводиться коментар демократичної соціологині Моллі Мерфі, яка охарактеризувала нинішню ситуацію як потенційний «переломний момент» для частини прихильників Трампа. За її словами, економічні труднощі змушують виборців переоцінювати свої політичні вподобання, навіть якщо раніше вони демонстрували стійку лояльність до одного політика. Водночас вона підкреслює, що така переоцінка не обов’язково означає автоматичний перехід до підтримки Демократичної партії, оскільки значна частина електорату залишається скептично налаштованою до обох основних політичних сил у США.

    Інші експерти також наголошують, що економічний фактор нині залишається домінуючим у формуванні політичних настроїв американців. На перший план виходять питання доходів, доступності житла, вартості медичних послуг і загальної купівельної спроможності населення. Саме ці аспекти, за оцінками аналітиків, дедалі більше визначають рівень підтримки політичних лідерів, витісняючи інші фактори, які раніше мали більше значення для виборців.

    Окремо зазначається, що ослаблення підтримки Трампа серед традиційно лояльних груп може мати важливі політичні наслідки напередодні наступних виборчих циклів у США. Зокрема, йдеться про проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться восени 2026 року, і які можуть стати індикатором загальних настроїв у суспільстві. Економічна ситуація, як підкреслюють аналітики, й надалі залишатиметься ключовою темою політичної боротьби.

    На тлі цих процесів раніше також повідомлялося про зниження загального рейтингу схвалення Дональда Трампа до найнижчих показників за останні роки, що додатково підсилює дискусії про зміну політичних настроїв у США та трансформацію його електоральної бази.