Golosnovinua.com

Позначка: політичний конфлікт

  • «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    Міський голова Києва Віталій Кличко виступив із резонансною заявою щодо протестів, які відбулися 17 жовтня під стінами Київської міської державної адміністрації. За словами мера, акція з вимогою його відставки могла бути частиною політичного сценарію, за яким стоять представники центральної влади. Кличко переконаний, що справжньою метою організаторів є не розв’язання проблем столиці, а встановлення ручного управління Києвом через військову адміністрацію та послаблення місцевого самоврядування. Водночас конкретних доказів причетності державного керівництва до організації мітингу він публічно не представив.

    Про це Віталій Кличко заявив в ефірі програми «Свобода Live» на Радіо Свобода. В інтерв’ю журналістам він прокоментував масову акцію протесту, під час якої учасники вимагали його відставки, критикували підготовку столиці до зими та звинувачували міське керівництво в недостатній увазі до безпеки населення.

    Мер заявив, що йому відомо, хто саме зацікавлений у проведенні таких заходів, однак прізвищ імовірних організаторів називати не став.

    За його словами, у центральній владі існує група людей, які прагнуть усунути його з посади та змінити модель управління українською столицею.

    Кличко вважає, що критика міської влади та вимоги відставки можуть використовуватися як інструмент політичного тиску. Зокрема, він пов’язує ситуацію з прагненням посилити роль Київської міської військової адміністрації та сконцентрувати управлінські повноваження в руках посадовців, які призначаються на державному рівні.

    «Робиться все для того, щоб поставити військову адміністрацію, зробити ручне керування і побудувати вертикаль, знищити місцеве самоврядування», — заявив мер.

    На думку Кличка, вимоги протестувальників збігаються з претензіями до столичної влади, які раніше публічно висловлювали представники державного керівництва. Саме цей збіг він називає одним з аргументів на користь власної версії про політичну складову протесту.

    Водночас збіг політичної риторики сам собою не є доказом того, що центральна влада організувала акцію, фінансувала її або координувала дії учасників. У доступних повідомленнях немає документів чи інших незалежно перевірених відомостей, які підтверджували б такі твердження.

    Що відбулося 17 жовтня під стінами КМДА

    Приводом для заяв Кличка став мітинг, який відбувся у суботу, 17 жовтня 2026 року, на Хрещатику біля будівлі Київської міської державної адміністрації.

    Акцію організували громадські активісти та міські ініціативи, які виступають за зміни в управлінні столицею. Серед публічно названих організаторів були представники спільноти «Марш за Київ», а також ветеран Дмитро Козятинський.

    Учасники вийшли з плакатами, на яких вимагали відставки міського голови, критикували стан укриттів, транспортну політику, забудову зелених зон та рівень підготовки міста до можливих надзвичайних ситуацій.

    Деякі транспаранти містили прямі заклики до відставки Кличка. Інші звертали увагу на те, що під час постійних російських атак Київ потребує насамперед доступних укриттів, належного захисту інфраструктури та ефективного реагування міських служб.

    За повідомленням «Української правди», поліція на одному з етапів акції оцінювала кількість учасників приблизно у 200 людей. Водночас журналісти Deutsche Welle повідомляли про близько 400 присутніх. Розбіжність може бути пов’язана з різним часом підрахунку, але остаточної єдиної оцінки кількості протестувальників немає.

    Раніше «Ненька інфо» докладно розповідала про перебіг акції в матеріалі «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка. Видання звертало увагу на різноманітність вимог протестувальників, незвичні плакати, присутність громадських активістів і прихильників міського голови.

    Зокрема, на акції були присутні представники громадських організацій, які займаються питаннями транспорту, містобудування, збереження історичних пам’яток та зелених зон.

    Серед претензій до влади звучали проблеми зі збереженням Екопарку Осокорки, історичної забудови та організацією міського простору.

    Водночас серед учасників були й люди, які підтримували Кличка та виступали проти втручання центральної влади в управління столицею. Це свідчить про наявність різних позицій серед киян щодо відповідальності міської влади й можливих шляхів розв’язання проблем.

    Чому Кличко говорить про боротьбу за управління столицею

    Заяви мера пролунали на тлі тривалого конфлікту між Київською міською владою та представниками центрального керівництва держави.

    Одним із ключових питань залишається розмежування повноважень між міським головою, Київською міською державною адміністрацією, районними державними адміністраціями та Київською міською військовою адміністрацією.

    Кличко неодноразово наголошував на необхідності збереження самоврядування столиці, яке ґрунтується на виборних органах влади.

    Водночас під час воєнного стану у Києві, як і в інших регіонах України, діє система військових адміністрацій, створених для забезпечення оборони, громадської безпеки та виконання окремих державних функцій.

    На думку міського голови, посилення впливу призначених посадовців може створити ризики для незалежності місцевого самоврядування. Саме в цьому контексті він розглядає нинішні протести.

    Втім, правовий статус військових адміністрацій визначається законодавством, а сама наявність КМВА не означає автоматичного припинення повноважень Київської міської ради або дострокового звільнення обраного мера.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала напружені відносини між міською владою та центральним керівництвом у публікації «Харченко не планують призначати очільницею КМВА: чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка».

    У матеріалі йшлося про кадрові чутки навколо військової адміністрації, суперечки щодо управлінських повноважень та відсутність офіційного підтвердження можливих кадрових змін.

    Укриття стали однією з головних причин невдоволення киян

    Окрему частину інтерв’ю Кличко присвятив питанню мобільних укриттів — одній із найгостріших тем у публічній дискусії щодо безпеки столиці.

    Активісти критикували міську владу за недостатню кількість захисних споруд у місцях масового перебування людей, зокрема поблизу зупинок громадського транспорту, житлових кварталів та інших громадських просторів.

    У відповідь Кличко заявив, що в Києві вже функціонують тисячі укриттів різних типів та форм власності.

    За його даними, у столиці налічується майже 4400 таких об’єктів. Протягом 2022–2026 років, як стверджує мер, місто спрямувало приблизно 7 мільярдів гривень на будівництво, ремонт та облаштування захисних споруд.

    Водночас сам Кличко визнавав, що в окремих мікрорайонах досі бракує облаштованих укриттів у пішій доступності.

    16 жовтня, за інформацією Укрінформу, мер доручив керівникам районних державних адміністрацій визначити пріоритети використання коштів на захисні споруди та активізувати відповідну роботу.

    Особливу увагу він звернув на мобільні укриття. За словами міського голови, ще у 2025 році на їх встановлення передбачили близько 500 мільйонів гривень, однак виділені кошти не використали.

    Кличко покладає відповідальність за це на районні адміністрації, керівників яких призначає президент України.

    За його твердженням, жодна районна адміністрація не звернулася із відповідним запитом на встановлення мобільних укриттів.

    Мер наголосив, що міська влада не може самостійно витрачати бюджетні кошти поза встановленими процедурами та розподілом повноважень.

    Водночас така позиція не означає, що питання відповідальності за встановлення укриттів остаточно вирішене. Зокрема, 13 жовтня стало відомо про позов прокуратури щодо ймовірної бездіяльності міської влади у питанні створення мобільних захисних споруд.

    Про цю ситуацію детально повідомляло hromadske.

    Таким чином, суперечка охоплює не лише політичні заяви, а й конкретні питання бюджетного фінансування, розподілу повноважень та виконання рішень щодо безпеки населення.

    Підготовка Києва до зими стала ще однією точкою конфлікту

    Не менш гострою темою залишилася готовність столиці до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Президент Володимир Зеленський раніше публічно критикував київську владу за недостатнє виконання заходів у межах планів стійкості, необхідних для роботи критичної інфраструктури під час російських атак.

    На цьому тлі учасники протесту 17 жовтня висловлювали занепокоєння через можливі тривалі відключення електроенергії, проблеми з теплопостачанням та доступом до води.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що вважає частину критики передчасною. За його словами, на момент протесту опалювальний сезон ще не розпочався, тому висновки про повну неготовність міста до зими не мають достатнього обґрунтування.

    Однак серйозність ситуації пов’язана з наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі Києва.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж» про ситуацію з основними теплоелектроцентралями столиці.

    За наведеними виданням даними, на 17 жовтня три великі столичні ТЕЦ не виробляли електроенергію, хоча зберігали можливість працювати на теплопостачання. Це посилює залежність Києва від зовнішніх електромереж та резервних джерел живлення.

    Саме тому готовність міської інфраструктури до зимових місяців залишається не лише політичним питанням, а й важливою складовою безпеки мільйонів жителів столиці.

    Кличко прокоментував і відключення світла у власній квартирі

    Під час інтерв’ю міський голова також відповів на запитання щодо відключень електроенергії у своєму помешканні.

    За словами Кличка, у його квартирі також вимикають світло, хоча сам він часто повертається додому пізно.

    Ця тема набула розголосу на тлі суспільного невдоволення графіками відключень та проблемами з енергопостачанням у столиці.

    Водночас наявність або відсутність відключень за конкретною адресою залежить від технічних особливостей електромереж, підключення будівель та рішень операторів системи розподілу. Тому самі лише заяви посадовців не дозволяють зробити висновки про привілейоване електропостачання.

    Що буде далі: політичний конфлікт чи реальні зміни в управлінні Києвом

    Заяви Віталія Кличка демонструють подальше загострення суперечностей між столичною та центральною владою.

    З одного боку, мер переконаний, що протести використовуються для політичного тиску та створення передумов для зміни управлінської моделі столиці. З іншого боку, учасники акції висувають конкретні претензії до роботи міських служб, стану укриттів, транспорту й підготовки до зими.

    При цьому організатори протесту публічно заявляли про громадський характер своїх вимог. Незалежного підтвердження версії Кличка про централізовану організацію мітингу представниками державної влади наразі немає.

    Політичне протистояння відбувається в особливо складний період для Києва, який продовжує зазнавати російських атак і змушений одночасно відновлювати пошкоджену інфраструктуру, готуватися до зимових місяців та забезпечувати безпеку населення.

    Відтак головним питанням залишається не лише політичне майбутнє Віталія Кличка, а й те, як різні рівні влади виконуватимуть свої обов’язки в умовах війни.

    Станом на 21 жовтня Кличко публічно звинуватив центральну владу в організації протестів проти нього, однак не назвав конкретних посадовців і не оприлюднив доказів цих тверджень. Офіційного підтвердження існування плану його усунення з боку державного керівництва у перевірених джерелах немає.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції центральної влади, позиції громадських організацій та практичних рішень щодо найгостріших проблем столиці.

  • Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Володимир Зеленський запропонував колишньому голові СБУ Василю Малюку очолити Київську міську військову адміністрацію, однак той відмовився. Про це повідомило джерело, знайоме з перебігом зустрічі президента щодо захисту критичної інфраструктури та підготовки столиці до зими.

    Пропозиція пролунала на тлі проблем з енергопостачанням Києва та критики Зеленського на адресу міської влади. 13 жовтня президент заявив, що столиця виконує план стійкості гірше, ніж прифронтові та прикордонні регіони. Після нічного балістичного удару 14 жовтня в п’яти районах Києва запровадили аварійні відключення світла, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не діяли.

    Посада начальника КМВА залишається вакантною з липня, коли Зеленський звільнив Тимура Ткаченка. Наразі обов’язки керівника виконує його перший заступник Андрій Ткачов. Хто може обійняти цю посаду після відмови Малюка, поки невідомо.

    Пошук нового керівника військової адміністрації відбувається на тлі конфлікту між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. 14 жовтня він виступив у Верховній Раді, відкинув звинувачення у провалі підготовки міста до зими та заявив про спроби знищити місцеве самоврядування. Напередодні, 13 жовтня, мер також опублікував заяву про безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону та наголосив, що не відповідає за інтенсивність російських обстрілів, руйнування системи електропостачання та протиповітряну оборону. Під час виступу в парламенті Кличко також порушив питання захисту енергетичних об’єктів столиці від російських атак.

    Малюк очолював СБУ з липня 2022 року до січня 2026-го. За його керівництва служба провела операції проти Кримського мосту та російської стратегічної авіації, зокрема операцію «Павутина». Після відставки він залишився в системі спецслужби й зосередився на асиметричних операціях проти Росії.

    Відмова Малюка звужує коло швидких силових рішень для Банкової. Залучення людини з репутацією оперативника та досвідом захисту критичних об’єктів виглядало логічним на тлі відставання Києва за планом стійкості та ударів, що продовжуються, по генерації та підстанціям. Проте генерал, зважаючи на все, вважав за краще залишитися в контурі асиметричних операцій, а не брати на себе комунальну і адміністративну вертикаль з повноваженнями, що перетинаються, і публічним конфліктом з мером. Хто саме тепер розглядається на посаду голови КДВА офіційно не оголошено.

    Призначення Малюка могло б привести до керівництва КМВА людину з досвідом у сфері безпеки та захисту критичних об’єктів. Однак після його відмови питання про те, хто очолить військову адміністрацію столиці, залишається відкритим.

  • Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського, який раніше припустив, що історичні суперечки між країнами можуть використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі та призводити до розпалювання ворожнечі щодо українців у Польщі. Свою позицію Навроцький озвучив в інтерв’ю Polsat News, наголосивши, що не погоджується з такими оцінками та вважає їх помилковими.

    За словами польського президента, ситуація навколо ордена Білого Орла, якої торкнувся останній дипломатичний скандал, не має стосунку до внутрішньої політики Польщі чи спроб формування антиукраїнських настроїв. Він підкреслив, що йдеться виключно про питання історичної пам’яті та різного трактування складних сторінок минулого, які традиційно викликають чутливу реакцію в польському суспільстві.

    Навроцький зазначив, що в подібних питаннях у Польщі зазвичай спостерігається політична єдність, оскільки йдеться про національні символи та історичну ідентичність. Він також підкреслив, що не уявляє ситуації, за якої польське керівництво могло б залишатися осторонь подібних дискусій, не демонструючи спільної позиції.

    Окремо президент Польщі торкнувся питання історичних символів, заявивши, що у Варшаві негативно сприймають використання так званого «червоно-чорного бандерівського прапора». За його словами, це залишається одним із найбільш чутливих елементів історичних суперечок між Польщею та Україною і потребує обережного підходу у двосторонньому діалозі.

    Звертаючись до Володимира Зеленського, Навроцький наголосив, що, на його думку, український президент неправильно інтерпретує ситуацію та робить хибні висновки щодо мотивів польської сторони. Він прямо заявив, що суперечка не стосується внутрішніх процесів у Польщі та не пов’язана зі спробами впливати на громадську думку щодо України.

    «Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Президент Зеленський помиляється», — зазначив польський лідер, коментуючи ситуацію.

    Конфлікт навколо заяв посилився на тлі рішення Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили цей крок дискусіями навколо історичних назв та символів, пов’язаних із українськими військовими підрозділами, що викликало політичний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    У відповідь український президент раніше заявляв, що подібні рішення можуть мати політичний підтекст і впливати на суспільні настрої, попереджаючи про ризики радикалізації. Після цього низка українських посадовців та політиків оголосили про повернення польських державних нагород, що ще більше загострило ситуацію між двома країнами.

    Аналітики відзначають, що нинішній етап напруги між Києвом і Варшавою є одним із найчутливіших за останній час, оскільки поєднує історичні суперечки, політичні заяви та питання безпеки в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

  • Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    За інформацією наших джерел, у разі загострення конфлікту між Андрієм Єрмаком та Кирилом Будановим, Єрмак може передати іноземним ЗМІ ряд документів компроментуючого характеру відносно чинного глави ОП.

    “Андрій Єрмак не полишає надії скинути нового главу Офісу після ряду провалів у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.  

    Зокрема, мова йде про неспроможність Буданова забезпечити стабільні голосування нардепами ключових законопроектів та провал переговорів з американцями.

    Також зберігаються напружені відносини з країнами Балтії, і поїздка Буданова до Литви не сприяла їхньому покращенню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше  відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю Radio NV заявив, що Кирила Буданова хочуть прибрати з Банкової.

  • Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Третій президент України Віктор Ющенко оприлюднив відкритий лист до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, у якому закликав його згадати власні принципи та повернутися до цінностей свободи і європейської солідарності. Лист колишній глава держави опублікував у соцмережах разом із спільною фотографією з угорським політиком, зробленою понад чверть століття тому.

    У зверненні Ющенко пригадав часи, коли країни Центральної та Східної Європи спільно будували майбутнє, засноване на ідеях свободи та незалежності.

    «Подивись на це фото. Ми стоїмо поруч у часи, коли майбутнє нашого регіону здавалося спільним і світлим. Тоді ми вірили, що свобода — це найвищий дар, за який варто боротися», — написав Ющенко.

    Він зазначив, що пам’ятає Орбана іншим політиком — лідером, який розумів ціну гідності та боротьби за незалежність.

    Колишній президент підкреслив, що нині із подивом спостерігає за діями угорського прем’єра.

    «Як сталося, що людина, яка бачила становлення вільної Угорщини, сьогодні підігрує силам, які хочуть знищити свободу сусіда?» — зазначив Ющенко.

    У листі він наголосив, що українці сьогодні платять надзвичайно високу ціну, захищаючи не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, включно з Угорщиною.

    За словами Ющенка, політика повинна ґрунтуватися не лише на економічних інтересах, а й на цінностях.

    «Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну — ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта», — написав він.

    Наприкінці звернення колишній президент закликав Орбана переглянути свою позицію та повернутися до принципів європейської солідарності.

    «Ще не пізно повернутися до світла, до справжнього європейського братерства. Будь тим лідером, якого колись поважав світ», — підкреслив Ющенко.

    Загострення відносин між Україною та Угорщиною

    Останніми тижнями відносини між Україною та Угорщиною помітно загострилися. Однією з причин конфлікту стала ситуація навколо нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта транспортується до Угорщини та Словаччини.

    Після пошкодження нафтопроводу внаслідок російської атаки Угорщина почала вимагати від України відновлення його роботи.

    На цьому тлі уряди Угорщини та Словаччини оголосили про припинення експорту дизельного пального до України, а Словаччина також заявила про зупинку екстреного постачання електроенергії.

    У Європейській комісії зазначили, що хотіли б бачити відновлення роботи трубопроводу, однак рішення про це Україна має ухвалювати самостійно.

    Окрім цього, прем’єр Угорщини Віктор Орбан неодноразово виступав із жорсткими заявами щодо Києва та навіть погрожував змусити Україну відновити транзит нафти.

    У лютому Угорщина також заблокувала надання Україні позики від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро, яка була погоджена наприкінці 2025 року.

    Ще одним скандальним епізодом стало затримання у Будапешті українських інкасаторів разом із двома автомобілями, у яких перевозили готівку та золото. Пізніше затриманих звільнили, однак гроші та цінності залишилися на території Угорщини.

    За словами угорських чиновників, ці дії стали відповіддю на припинення транзиту російської нафти через Україну.

  • У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У соціальних мережах почали активно поширювати відео, на якому, як стверджується, зафіксовано Zoom-нараду за участі мера Дніпра Бориса Філатова на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    На записі, який циркулює у мережі, Філатов нібито обговорює з учасниками розмови ситуацію на фронті у перші дні війни. У відео звучать оцінки щодо швидкого просування російських військ, а також згадується їхня потенційна стратегічна перевага.

    Автори публікацій, які поширюють запис, стверджують, що нараду проводили у форматі «для своїх». У коментарях до відео зазначається, що під час розмови міський голова Дніпра нібито згадував контакти з представниками Російської Федерації та обговорював можливі сценарії розвитку подій на той момент.

    Користувачі соцмереж по-різному інтерпретують зміст відео. Частина коментаторів вважає, що мова йшла про аналіз ситуації в перші дні вторгнення, коли інформація про перебіг бойових дій була обмеженою і багато посадовців робили песимістичні прогнози.

    Інші ж трактують висловлювання як ознаку того, що міська влада могла готуватися до найгірших сценаріїв розвитку подій у разі подальшого наступу російських військ.

    Сам Борис Філатов публічно це відео наразі не коментував.

    Поширення запису відбувається на тлі нового публічного конфлікту між мером Дніпра та блогером Ігорем Лаченковим, відомим під псевдонімом Лачен. Саме після цієї суперечки у соцмережах почали активно згадувати старі записи та заяви сторін.

  • Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    У Європейській комісії різко відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, в якій пролунали погрози на адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. У Брюсселі заявили, що подібна риторика щодо держав-членів Європейського Союзу є неприйнятною.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Олоф Жилл, коментуючи ситуацію навколо гучної заяви українського президента.

    За словами представника Єврокомісії, у ЄС чітко наголошують на неприпустимості будь-яких погроз у бік країн-членів союзу.

    «Європейська комісія дуже чітко заявляє, що такий тип висловлювань є неприйнятним. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів Європейського Союзу. Я також повторю, що ми ведемо активні обговорення з усіма сторонами щодо цього питання», — заявив Жилл.

    Раніше президент України Володимир Зеленський у публічній заяві пригрозив передати українським військовим адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб вони могли «поговорити з ним своєю мовою».

    Ці слова викликали гостру реакцію не лише на міжнародному рівні, але й усередині самої Угорщини. Зокрема, заяву розкритикували представники угорської опозиції, які також назвали подібні висловлювання неприйнятними.

    Інцидент став черговим епізодом напружених відносин між Києвом і Будапештом. Останні роки між Україною та Угорщиною регулярно виникають дипломатичні суперечки, пов’язані як із питаннями національних меншин, так і з політичною позицією угорського уряду щодо війни та санкцій проти Росії.

    У Брюсселі підкреслюють, що продовжують консультації з усіма сторонами та очікують на деескалацію риторики.

    Тим часом лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр посилив критику на адресу Володимира Зеленського.

    Сьогодні він закликав Європейський Союз розірвати відносини з Україною доти, доки Зеленський не вибачиться перед Віктором Орбаном через вчорашні погрози.

    «Жоден іноземний глава держави не сміє погрожувати жодному громадянину Угорщини. Енергопостачання Угорщини — це національне питання, яке стоїть вище партійної політики та передвиборчих кампаній. Я очікую від керівництва Європейського Союзу, що воно розірве всі відносини з Україною, доки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма громадянами Угорщини за свої висловлювання», — заявив Мадяр.

  • У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі №564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу стосовно двох її заступників.

    Суд встановив, що посадовиця разом із секретарем міської ради здійснювала систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих. Йдеться про безпідставне позбавлення посадових повноважень та істотне зменшення преміальних виплат через їхню політичну приналежність.

    Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

    До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

    Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

    У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

    Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

    Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

    Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

    У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

    Суд постановив:

    Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.
    Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.
    Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

  • Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно розповів про глибокий конфлікт із президентом Володимиром Зеленським, який виник після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. В інтерв’ю Associated Press колишній головнокомандувач ЗСУ заявив, що між ним і главою держави існували серйозні розбіжності щодо стратегії ведення війни.

    За словами Залужного, напруження між ним і президентом з’явилося вже в перші місяці вторгнення. Суперечки стосувалися того, як саме слід організовувати оборону країни та проводити наступальні операції. Кульмінацією протистояння він назвав інцидент восени 2022 року, коли до його київського офісу прибули співробітники СБУ.

    Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

    Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

    Суперечки щодо контрнаступу

    Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

    Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

    Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

    «Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

    Резонанс навколо «гострої» версії інтерв’ю

    Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

    Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

    Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

    Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

    За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

    З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.