Позначка: політичний вплив

  • Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Справжньою сенсацією в українському медіапросторі стала новина про купівлю Миколою Удянским та Сеяром Куршутовим топового українського ТГ-каналу “Труха”.

    І якщо для Миколи Удянського доступ до Трухи це в першу в першу чергу можливість просування на мільйонну аудиторію своїх “скам проектів” на кшталт Bitcoin Ultimatum чи Coinsbit, то для контрабандиста з російським паспортом і російським бізнесом Сеяра Куршутова це можливість чинити вплив на українське політичне та військове комьюніті.

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов відомий в Україні контрабандист, у квітні 2021 року був включений до санкційного списку РНБО України, а у 2022 році позбавлений  громадянства України.

    Водночас, Сеяр Куршутов має російський паспорт, що не завадило йому зайти на український ринок оборонних технологій.

    Зокрема про наявність у Сеяра Куршутова паспорту країни агресора на своєму Фейсбук повідомляє відомий український бізнесмен та волонтер Георгій Тука:

    “Минуло вже 14 днів, як я подав офіційну петицію до президента Зеленського з вимогою відновити санкції проти Сеяра Куршутова. Того самого, у якого ми знайшли діючий російський паспорт і податковий номер країни-агресора.

    А до цього нагадаю, ЗМІ виявили, що близькі до Куршутова компанії є діючими постачальниками Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку. На мільярди гривень. Завищення цін у цих засекречених контрактах вже розслідує БЕБ. Також нагадаю, що раніше проти достойника були застосовані санкції РНБО – як до одного з головних контрабандистів країни”.

    На підтвердження Георгій Тука публікує дані з російських реєстрів діючого паспорту РФ виданого 24.06.2014 року та податкового номеру Сеяра Куршутова.

    ФОТО: Діючий російський паспорт та податковий номер Сеяра Куршутова

    Незважаючи на наявність паспорта РФ, Сеяр Куршутов зумів зайти в українські оборонні контракти та налагодив поставку на фронт дронів по завищенним цінам.

    Зокрема, за інформацією проекту УП “Оборонка”, зв’язок Сеяра Куршутова з компаніями які по завищеним цінам поставляли дрони для української армії прослідковується через  Гліба Лобова.

    Як вияснили журналісти Оборонки, з посиланням на власні  джерела в БЕБ, Гліб Лобов фактично управляє причетною до масштабних корупційних зловживань на поставці дронів компанією ТОВ “Євро таннелс”.

    Зв’язок між Глібом Лобовим та Сеяром Куршутовим прослідковується через участь у спільних юридичних особах. Зокрема, Лобов значиться засновником ТОВ “Тусана” разом із Катериною Любчик. Остання є дружиною Куршутова, про що вона сама розповідає у своєму Instagram.

    Також журналісти Оборонки публікують спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова, що також може слугувати черговим доказом їх знайомства та співпраці.

    ФОТО: Спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова

    Як контрабандисту з російським паспортом вдалось зайти на український ринок оборонних закупівель

    Після купівлі Куршутовим-Удянським ТГ каналу Труха, та початку активних медійних атак проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів, почала з’являтися інформація щодо можливих “партнерів” Куршутова в  Україні.

    В даному контексті варто звернути увагу висвітлений у ряді ЗМІ на зв’язок між Сеяром Куршутовим та главою ОП Кирилом Будановим.

    Так, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до кампанії з відмивання нового власника “Трухи” Миколи Удянського, окрім самої “Трухи”, приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Bankova Mail

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним, з огляду на потребу Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Бізнес Сеяра Куршутова в РФ та інформація про його ймовірні контакти з ФСБ

    В даному контексті варто згадати гучний скандал довкола “ізраїльської” торгової марки Zielinski & Rozen та його зв’язками зі скандальним власником ТГ каналу Джокер Романом Кравцем.

    Нагадаємо, скандал довкола Zielinski & Rozen виник після появи в мережі інформації, що продукція бренду виробляється на заводі в Росії, а далі через складну мережу прокладок продається в Україні, Європі та навіть у Латинській Америці.

    Амбасадоркою бренду в Україні являється дружина контрабандиста Сеяра Куршутова –  Катерина Любчик, а частина косметики, що продавалася в Україні вже під час повномасштабної війни, мала маркування “зроблено в Росії”.

    ФОТО: Амбасадоркою Zielinski & Rozen являється дружина Куршутова, частина косметики, що продавалася в Україні мала маркування “зроблено в Росії”

    Паралельно Катерина Любчик розвиває мережу магазинів бренду Zielinski & Rozen, значна частина продукції якого досі виробляється російськими підприємствами через австрійську компанію AmbraCosmetics GmbH.

    Дружина Куршутова є офіційною меценаткою Віденської опери та відвідує елітні бали. Ця фірма, зареєстрована у 2022 році, стабільно зазнає збитків і вже має майже 500 тисяч євро боргів, що має явні ознаки інструменту для відмивання тіньових коштів.

    Тобто кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, така спроба Сеяра Куршутова “усидіти на двох стільцях” викликала інтерес у російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ розпочало розслідування у відношенні бенефіціарів російських компаній які виготовляють косметику для Zielinski & Rozen.

    Розслідуванню ФСБ передував в резонанс в росзмі після появи інформації про передачу партії косметики  Zielinski & Rozen виробленої на заводах РФ для потреб ВСУ.

    І хоча представництво Zielinski & Rozen оперативно та категорично спростували будь-яку допомогу українським військовим, за інформацією наших джерел, для бенефіціарів бренду розслідування ФСБ “мало певні наслідки фінансового характеру.

    Водночас, раніше ми писали про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

    Про інших “партнерів” контрабандиста Сеяра Куршутова, що допомагають йому вести бізнес і в Україні і в Росії, у другій частині нашого журналістського розслідування.

     

  • Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Французька прокуратура офіційно перевела розслідування щодо американського мільярдера Ілона Маска та соціальної мережі X у формат кримінальної справи. Про це повідомляє CNBC із посиланням на прокуратуру Парижа. Слідство стосується можливих маніпуляцій алгоритмами платформи для впливу на політичні процеси у Франції, поширення діпфейків, недостатньої модерації незаконного контенту, а також діяльності пов’язаних зі штучним інтелектом сервісів xAI та Grok.

    Розслідування стартувало ще у 2025 році після звернення депутата Національних зборів Франції Еріка Ботореля. Французький парламентар заявив про необхідність перевірити, чи не використовувалися алгоритми X для маніпуляцій громадською думкою, посилення політичної поляризації та просування дезінформації у Франції. Йдеться, зокрема, про механізми рекомендацій контенту, які визначають, які повідомлення користувачі бачать найчастіше.

    У прокуратурі Парижа зазначають, що кримінальне провадження охоплює одразу кілька напрямків. Французькі слідчі перевіряють, чи могли X та компанія xAI свідомо дозволяти створення та поширення незаконного або небезпечного контенту через власні інструменти штучного інтелекту. Серед матеріалів, які згадуються у справі, — контент із запереченням Голокосту, сексуалізовані діпфейки без згоди людей, а також згенеровані штучним інтелектом зображення, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми.

    Окремий блок розслідування стосується політичного впливу через соціальну мережу. Французька влада аналізує, чи могли алгоритми X штучно просувати певні політичні наративи або впливати на громадські дискусії у Франції під час важливих політичних подій. У Європі вже кілька років зростає занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні суспільної думки, особливо після скандалів із втручанням у вибори, дезінформаційними кампаніями та використанням штучного інтелекту для створення фальшивих відео й фото.

    За інформацією прокуратури, у справі офіційно фігурують Ілон Маск та колишня генеральна директорка X Лінда Яккаріно. Французькі слідчі викликали їх на допит 20 квітня, однак жоден із них не прибув. Після цього справа отримала новий статус і була переведена у формат кримінального провадження.

    Сам Маск уже неодноразово публічно критикував французьке розслідування. У лютому він назвав дії французької влади «політично мотивованою атакою» після обшуків у паризькому офісі X. Бізнесмен також заявляв, що європейські регулятори намагаються встановити надмірний контроль над цифровими платформами та обмежити свободу слова.

    Ситуація навколо X стала частиною ширшого конфлікту між Європейським Союзом і великими американськими технологічними компаніями. Після набуття чинності європейського закону Digital Services Act у ЄС суттєво посилили вимоги до онлайн-платформ щодо боротьби з дезінформацією, мовою ненависті, незаконним контентом та маніпуляціями алгоритмами.

    Європейські регулятори дедалі активніше вимагають від технологічних компаній прозорості у роботі алгоритмів рекомендацій та систем штучного інтелекту. Соцмережі повинні пояснювати, як саме формуються стрічки новин, чому певний контент стає вірусним і які механізми використовуються для модерації небезпечних матеріалів.

    Після того як Ілон Маск придбав Twitter у 2022 році та перейменував платформу на X, компанія неодноразово опинялася у центрі міжнародної критики. Після масштабного скорочення команд модерації контенту низка дослідницьких організацій і урядових структур повідомляли про збільшення кількості фейкових новин, антисемітського контенту, мови ненависті та дезінформації на платформі.

    Додаткову увагу регуляторів привернув розвиток штучного інтелекту xAI та інтеграція чат-бота Grok у платформу X. Критики заявляли, що такі системи можуть використовуватися для масового створення діпфейків, політичної пропаганди або інших маніпулятивних матеріалів. Особливо гостро це питання постало після стрімкого поширення генеративного ШІ у 2024–2026 роках.

    Окремі розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах. За даними ЗМІ, перевірки ведуться також у США, зокрема в офісі генерального прокурора Каліфорнії. Водночас справа у Франції вже спричинила напругу між Парижем і Вашингтоном. У квітні американське Міністерство юстиції, як повідомляли медіа, відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило Францію у надмірному втручанні в діяльність американських технологічних компаній.

    На тлі цієї ситуації дискусія навколо регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж лише посилюється. Європейські уряди дедалі частіше заявляють про необхідність жорсткішого контролю над платформами, які мають мільйони користувачів і здатні впливати на інформаційний простір цілих держав.

    Для Ілона Маска це вже не перший гучний юридичний конфлікт за останні роки. Раніше він опинився в центрі судових суперечок навколо OpenAI, Microsoft та американських регуляторів. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Маск погодився врегулювати претензії Комісії з цінних паперів і бірж США щодо придбання частки у Twitter і сплатить штраф у розмірі 1,5 мільйона доларів без офіційного визнання провини.

    Експерти вважають, що французьке розслідування може стати одним із найважливіших прецедентів для всієї глобальної технологічної індустрії. Якщо слідство доведе порушення, справа здатна суттєво вплинути на майбутні правила роботи соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ у Європі й за її межами.

  • Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Стрілянина під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні, де перебував президент США Дональд Трамп, викликала хвилю запитань серед експертів. Інцидент розглядають як можливий замах, однак обставини події містять низку суперечливих моментів, які змушують сумніватися у простому поясненні.

    Збройний напад стався під час заздалегідь спланованого заходу високого рівня, підготовка до якого традиційно триває місяцями. Саме тому ключове питання, яке піднімають аналітики, — як озброєний чоловік зміг проникнути на територію з такою кількістю охорони.

    За словами експертів, оприлюднені кадри з камер спостереження виглядають нетипово: підозрюваний зміг пройти повз представників служби безпеки, і лише після цього його почали переслідувати. Такий розвиток подій викликав сумніви щодо ефективності системи охорони.

    Окрему увагу привертає і той факт, що нападник мав при собі кілька видів зброї, зокрема вогнепальну та холодну. Досі не зрозуміло, як саме він зміг пронести їх на територію готелю, де проходив захід із присутністю перших осіб держави.

    Частина експертів припускає, що інцидент міг мати ширший політичний контекст. Зокрема, не виключається, що подібні події можуть впливати на суспільні настрої, особливо напередодні виборів. У цьому контексті звучать припущення, що навіть якщо напад не був спланованим, його могли використати для підвищення політичної підтримки.

    Водночас інші аналітики закликають не поспішати з висновками і наголошують, що є ознаки того, що підозрюваний діяв самостійно. Зокрема, повідомляється, що перед нападом він попереджав родичів про свої наміри, а також мав історію радикальних висловлювань.

    За попередніми даними, підозрюваний міг мати психологічні проблеми, що також розглядається як один із факторів, які могли вплинути на його дії. Це, на думку частини експертів, знижує ймовірність організованого характеру нападу.

    Попри різні версії, ключовою проблемою інциденту називають саме безпекову складову. Факт того, що озброєна людина змогла потрапити на захід такого рівня, став серйозним сигналом для американських силових структур. Аналітики підкреслюють, що це свідчить про наявність прогалин у системі захисту навіть на найвищому рівні.

    Сам Дональд Трамп після інциденту заявив, що загалом задоволений роботою служб, однак ситуація вже отримала широкий міжнародний резонанс. Подія також відбулася на тлі складної політичної ситуації у США, що лише посилило її значення.

    Додатковий резонанс викликала інформація про підозрюваного. За даними медіа, він активно висловлював політичні погляди у соціальних мережах, критикував зовнішню політику США та публічно підтримував Україну. Його риторика, за словами джерел, з часом ставала дедалі радикальнішою.

    Він також залишив маніфест, у якому пояснив свої мотиви, звинувачуючи чинну адміністрацію у переході «межі», після якої, на його думку, неможливо залишатися осторонь.

    Стрілянина у Вашингтоні стала не лише кримінальним інцидентом, а й подією з потенційно серйозними політичними наслідками. Вона підняла питання ефективності безпеки, впливу радикалізації та ролі подібних інцидентів у політичному процесі.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо мотивів нападника та обставин інциденту ще попереду. Водночас вже зараз очевидно, що ця подія стане предметом детального аналізу як у США, так і за їх межами.

  • Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Олексій Сухачов — одна з найвпливовіших постатей українського силового блоку. І водночас одна з найзакритіших. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань — орган, який мав би стати аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. За задумом, саме ДБР повинно розслідувати злочини топчиновників, захищати державні інтереси та діяти як незалежний контрольний механізм у системі влади. Але факти останніх років вибудували зовсім інший образ — керівника, за якого Бюро перетворилося на засіб прикриття найнебезпечніших політичних та корупційних історій.

    Одним з найбільш вражаючих епізодів стало рішення про знищення матеріалів у резонансних провадженнях, які мали історичне значення. Йдеться про «харківські угоди», розкрадання в армії часів Януковича, низку справ Майдану, матеріали щодо Віктора Медведчука, а також негласні слідчі дії стосовно експрезидента Петра Порошенка. Формально такі документи були знищені нібито через загрозу захоплення Хмельницького, де зберігався архів. Проте на момент ухвалення рішення місто не перебувало під реальною небезпекою. Це робить пояснення захистом від окупантів вкрай сумнівним і лише підсилює припущення, що йшлося про свідоме «затирання» доказів, здатних вплинути на долі впливових політичних фігур.

    Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

    Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

    На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

    Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

  • Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Як повідомляють наші джерела, депутати відмовляються голосувати за Бюджет на 2026 рік через те, що не враховані їх особисті побажання в контексті “майбутніх виборів” та претензій групи Арахамії на розширення впливу на Кабмін.

    Зокрема, за інформацією джерела, відразу кілька груп депутатів всередині Слуг заявили, що їхні регіональні побажання не враховані, оскільки в уряді заявляють, що “незрозумілі джерела наповнення бюджету без міжнародної допомоги”.

    Водночас, як зазначає джерело, це не зовсім відповідає дійсності: “в рамках обмеженого бюджету і переформатувань напередодні можливих виборів вертикаль Офісу Президента хоче максимально замкнути всі потоки на собі, а ламати опір опальних нардепів планують тими ж методами, що й спробу усунути Андрія Єрмака”.

    Другим фактором, що впливає на затримку голосування за бюджет, є  претензії умовної “групи Арахамії” на розширення впливу на Кабмін.

    За інформацією джерела, група Арахамії наполягає на заміні ряду міністрів на “своїх людей”. Зокрема, мова йде про Мін’юст та Міненерго.

    Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа заявила, що розгляд Верховною Радою законопроєкта про державний бюджет-2026 у другому читанні та в цілому має відбутися 2 грудня.