Golosnovinua.com

Позначка: політика України

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • В екс-керівника ОП Андрія Богдана може бути компромат, якого немає навіть у НАБУ. Джерела

    В екс-керівника ОП Андрія Богдана може бути компромат, якого немає навіть у НАБУ. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в силових структурах, введення санкцій РНБО проти Андрія Богдана можуть бути пов’язані з наявністю у колишнього соратника Президента  компромату на перших осіб країни та готовністю його оприлюднити.

    “Санкції проти Андрія Богдана не дадуть абсолютно нічого. У нього в Україні немає ані величезних сум, ані значної кількості майна.

    В рамках санкцій хочуть заарештувати “якийсь об’єкт”, де Богдан може зберігати компромат на перших осіб країни, але це навряд чи допоможе.

    Усі документи, якими володіє Богдан, швидше за все, давно оцифровані й знаходяться в недосяжному для наших правоохоронців місці.

    Побоювання, що Богдан почне зливати інформацію про вище керівництво держави, не марні.

    Судячи з усього, санкціям РНБО передувала оперативна інформація, що документами Богдана хтось планує скористатися для публікації нової порції компромату, якого немає навіть у НАБУ.

    Водночас, Андрій Богдан, як людина, досвідчена в політичних інтригах, ймовірно не захоче оприлюднювати “вбивчий компромат” прямо зараз, а вижде трохи часу” – зазначає джерело.  

    Нагадаємо, Володимир Зеленський своїм Указом від 2 травня 2026 року запровадив санкції проти свого колишнього соратника – екс-керівника Офісу президента Андрія Богдана з формулюванням “за дії, що загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України”.

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.

  • Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    У Верховній Раді України відбулися кадрові зміни: новообрана народна депутатка Олена Київець офіційно набула повноважень, склавши присягу під час пленарного засідання парламенту 28 квітня. Вона увійшла до складу фракції партії «Слуга народу», замінивши депутатку Дар’ю Володіну, яка достроково припинила свої повноваження.

    Під час урочистої процедури Київець зачитала текст присяги, зобов’язавшись діяти в інтересах українського народу, дотримуватися Конституції та законів України, а також захищати суверенітет і незалежність держави. Після цього вона офіційно стала повноправною учасницею законодавчого процесу.

    Її обрання відбулося за рішенням Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у виборчому списку партії після вибуття попередньої депутатки. Така процедура передбачена законодавством у разі дострокового складання мандата народним депутатом.

    Олена Київець має значний досвід у юридичній та науковій сфері. Вона є докторкою юридичних наук, працювала у вищих навчальних закладах, зокрема викладала на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Її професійна діяльність тривалий час була пов’язана з підготовкою юристів та науковими дослідженнями у сфері права.

    Зокрема, упродовж 2013–2020 років вона працювала у Національній академії прокуратури України, де обіймала посаду професорки кафедри цивільно-правових дисциплін. Пізніше продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, зосередившись на міжнародному та європейському праві.

    Крім академічної кар’єри, Київець має досвід роботи у сфері парламентської діяльності. У 2012–2019 роках вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, спочатку на громадських засадах, а згодом і на платній основі. Це дало їй практичне розуміння роботи парламенту, підготовки законопроєктів та взаємодії між депутатами.

    Важливим елементом її біографії є участь у створенні громадських організацій. Вона була співзасновницею низки ініціатив, зокрема «Ліги професорів права» та «Центру законотворення та правової експертизи». Також брала участь у діяльності громадських об’єднань, пов’язаних з аграрною політикою та правовими питаннями.

    У 2019 році Київець уже намагалася потрапити до парламенту, балотуючись від партії «Слуга народу», однак тоді перебувала у непрохідній частині списку. Попри це, вона залишилася активною у політичному середовищі та згодом очолила партію «Довіра», яку пов’язують із групою народних депутатів однойменного об’єднання.

    Її призначення до Верховної Ради відбувається у період, коли парламент продовжує працювати в умовах воєнного стану, ухвалюючи рішення, що стосуються оборони, економіки, соціальної політики та міжнародної співпраці. У такому контексті поява нових депутатів має значення не лише з формальної точки зору, а й з огляду на баланс сил у парламенті.

    Фракція «Слуга народу», до якої увійшла Київець, залишається найбільшою у Верховній Раді та відіграє ключову роль у формуванні законодавчого порядку денного. Зміни у її складі можуть впливати на внутрішню динаміку роботи парламенту, зокрема на розподіл голосів під час ухвалення важливих рішень.

    Експерти зазначають, що прихід до парламенту депутатів із юридичним та академічним бекграундом може посилити якість законопроєктної роботи, особливо у сферах правової реформи, євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

    Водночас політичне минуле Київець, зокрема її зв’язки з різними політичними проєктами та робота з окремими народними депутатами, може викликати додаткову увагу з боку громадськості та аналітиків. Такі призначення традиційно стають предметом обговорення в контексті прозорості кадрових рішень і політичної відповідальності.

    Верховна Рада продовжує працювати у штатному режимі, попри кадрові зміни. Очікується, що новообрана депутатка долучиться до роботи профільних комітетів та братиме участь у підготовці законодавчих ініціатив.

    Складання присяги Оленою Київець стало черговим етапом оновлення парламенту в межах чинного скликання. Хоча такі зміни не є масовими, вони впливають на політичний ландшафт і можуть мати значення для подальшої роботи законодавчого органу.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.