Golosnovinua.com

Позначка: політика

  • Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Конференції з питань відбудови України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Візит українського лідера тривалий час залишався під питанням через загострення українсько-польської дискусії навколо історичної тематики та скандалу, пов’язаного з присвоєнням почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на джерело в уряді Польщі.

    За інформацією видання, Міністерство закордонних справ Польщі 16 червня офіційно отримало від української сторони дипломатичну ноту, яка підтверджує участь Володимира Зеленського у масштабному міжнародному форумі, присвяченому післявоєнному відновленню України.

    Конференція у Гданську стане одним із найважливіших міжнародних заходів року, присвячених відбудові української економіки, інфраструктури та залученню іноземних інвестицій.

    Очікується, що захід збере близько п’яти тисяч учасників із десятків країн світу. Серед них – глави держав і урядів, представники міжнародних фінансових організацій, великого бізнесу, інвестиційних фондів та провідних європейських інституцій.

    За попередніми даними, організатори планують підписати десятки міжнародних угод, меморандумів та інвестиційних зобов’язань, які стосуватимуться відновлення українських міст, розвитку енергетики, транспорту, житлового будівництва та підтримки приватного сектору.

    Польща вперше приймає Конференцію з питань відбудови України.

    Попередні форуми проходили у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі. Водночас цьогорічний захід має особливе значення, адже Польща стала одним із ключових партнерів України під час повномасштабної війни та відіграє важливу роль у логістичній, військовій та гуманітарній підтримці Києва.

    За даними польських медіа, серед почесних гостей форуму можуть бути президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та кілька єврокомісарів. Також очікується участь понад двадцяти делегацій на рівні глав держав та урядів.

    Втім, підготовка до конференції відбувається на тлі нового витка дискусій між Києвом і Варшавою щодо історичної пам’яті.

    Останніми тижнями в Польщі активно обговорювали рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА».

    Це рішення викликало гостру реакцію частини польського політикуму та громадськості через складне історичне сприйняття діяльності Української повстанської армії у польському суспільстві.

    На цьому тлі в польських медіа навіть почали з’являтися припущення, що участь Зеленського у конференції може бути переглянута або перенесена.

    Додаткових дискусій додала інформація про можливість перегляду державних відзнак, якими раніше був нагороджений український президент.

    Однак офіційний представник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич нещодавно заявив, що жодних остаточних рішень із цього приводу наразі не ухвалено.

    Тим часом українська сторона ще кілька днів тому фактично підтверджувала намір президента відвідати Гданськ.

    Зокрема народний депутат від партії «Слуга народу» Микита Потураєв у коментарі Польській інформаційній агенції зазначив, що українська делегація планує прибути на конференцію, а участь глави держави є очікуваною.

    Тепер ця інформація отримала підтвердження і з боку польського уряду.

    Політичні оглядачі зазначають, що особиста участь Зеленського у форумі може стати важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Україною та Польщею, незважаючи на періодичні суперечки навколо історичних тем.

    Особливе значення матиме також економічна складова заходу.

    За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби України у післявоєнному відновленні вже перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому міжнародні конференції з відбудови стають дедалі важливішими майданчиками для залучення інвестицій, кредитних програм та грантової підтримки.

    Очікується, що у центрі уваги цьогорічного форуму будуть проєкти відновлення енергетичної інфраструктури, модернізації промисловості, розвитку транспортних коридорів, житлового будівництва та підтримки українського бізнесу.

    Таким чином, попри політичні суперечки та історичні дискусії, Київ і Варшава продовжують демонструвати готовність до співпраці в одному з ключових напрямків – післявоєнному відновленні України та її подальшій інтеграції до європейського простору.

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Щось пішло не за планом: Лукашенко несподівано дав задню щодо України

    Щось пішло не за планом: Лукашенко несподівано дав задню щодо України

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко несподівано змінив риторику щодо президента України Володимир Зеленський. Після серії жорстких заяв і звинувачень білоруський лідер не лише пом’якшив свої висловлювання, а й фактично перепросив за частину попередніх слів. На думку білоруських опозиційних експертів, така зміна позиції може бути пов’язана зі зростанням військової активності країн Європи та усвідомленням Мінськом нових ризиків.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ24» заявив білоруський громадський і політичний діяч Сергій Бульба.

    За його словами, протягом багатьох років керівництво Білорусі перебувало під впливом російської та внутрішньої пропаганди, яка формувала уявлення про нібито постійну загрозу з боку Заходу. Така інформаційна політика дозволяла виправдовувати мілітаризацію держави та посилення співпраці з Росією.

    Однак останнім часом ситуація почала змінюватися. За оцінкою Бульби, у Мінську побачили, що європейські країни більше не обмежуються політичними заявами, а переходять до практичних кроків у сфері оборони та безпеки.

    «Йдеться вже не про теоретичні загрози чи дипломатичні попередження. Європейські країни проводять масштабні військові навчання, посилюють кордони, розгортають додаткові сили та готуються до можливих кризових сценаріїв», – зазначив експерт.

    На його думку, саме це могло змусити Лукашенка переглянути власну публічну риторику. Мінськ намагається уникнути ситуації, за якої Білорусь може опинитися серед безпосередніх учасників потенційного великого конфлікту в регіоні.

    Зміна тону з боку білоруського керівництва стала помітною після останніх заяв Лукашенка щодо війни в Україні. Напередодні він заявив, що «військового рішення конфлікту немає», а також визнав, що деякі його висловлювання на адресу Зеленського могли бути надто емоційними.

    При цьому білоруський лідер пояснив свою попередню різкість реакцією на заяви української сторони щодо потенційних військових цілей на території Білорусі.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що останніми місяцями Мінськ намагається демонструвати більш стриману позицію щодо прямого втягування країни у війну Росії проти України. Попри союзницькі відносини з Кремлем, білоруська влада неодноразово наголошувала на небажанні безпосередньо вступати у бойові дії.

    Водночас Лукашенко продовжує поширювати суперечливі заяви щодо ситуації на українсько-білоруському кордоні. Зокрема, нещодавно він стверджував, що Україна нібито відвела війська від кордону на 40 кілометрів через нестачу особового складу. Українська сторона таких даних не підтверджувала.

    Експерти вважають, що нинішня риторика Мінська свідчить про прагнення зберегти баланс між підтримкою Росії та уникненням додаткових ризиків для власної безпеки.

    На тлі триваючої війни в Україні питання можливої участі Білорусі у бойових діях залишається одним із ключових факторів безпеки для всього регіону. Водночас українська влада та військове командування неодноразово заявляли, що наразі не бачать ознак підготовки масштабного наступу з території Білорусі.

    Попри це ситуація на північному напрямку залишається під постійним контролем українських сил оборони, а будь-які зміни у політичній або військовій поведінці Мінська уважно відстежуються як в Україні, так і в країнах НАТО.

    Останні заяви Лукашенка можуть свідчити про спробу продемонструвати більш помірковану позицію на тлі зростання напруженості в Європі. Втім, експерти закликають оцінювати такі сигнали обережно, оскільки офіційний Мінськ продовжує залишатися найближчим союзником Кремля у регіоні.

  • Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    У Німеччині розгорівся резонансний політичний та медійний скандал навколо міністра цифрових технологій Карстена Вільдбергера, якого запідозрили у системному використанні штучного інтелекту під час підготовки офіційних текстів, промов та публічних заяв. Про це повідомляє агенція dpa, посилаючись на урядові джерела та матеріали журналістських розслідувань.

    Суперечка вибухнула на тлі активного просування Німеччиною політики цифрової трансформації державного сектору, яка передбачає ширше впровадження технологій штучного інтелекту в роботу міністерств, адміністрацій і судової системи. Міністерство цифрових технологій, створене у 2025 році, було одним із ключових інструментів модернізації державного управління, однак саме його очільник тепер опинився в центрі дискусії про межі допустимого використання ШІ на найвищому рівні влади.

    Перші підозри щодо використання алгоритмів виникли після публікації низки виступів і статей, авторство яких приписується Вільдбергеру. Журналісти видання Die Zeit провели аналіз текстів із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. За їхніми висновками, у матеріалах містяться ознаки машинної генерації, зокрема характерні стилістичні повтори, узагальнені конструкції та структура, притаманна текстам, створеним нейромережами.

    У центрі уваги опинилися не лише публікації в німецьких медіа, а й парламентські промови, а також виступи міністра на міжнародних майданчиках. Зокрема, згадується його промова у 2024 році в аналітичному центрі Атлантичної ради у Вашингтоні, яку деякі експерти назвали такою, що могла бути повністю або частково створена за допомогою штучного інтелекту. Окремі аналітики звернули увагу на нетипову для політичної риторики однорідність формулювань і відсутність індивідуального стилю автора.

    Водночас експерти, залучені до перевірки матеріалів, наголошують, що інструменти для визначення використання ШІ не є абсолютно точними. Вони можуть помилково класифікувати людський текст як згенерований алгоритмами, особливо якщо він редагувався або проходив через кілька етапів автоматичної обробки. Це стало одним із ключових аргументів захисників міністра, які закликають утриматися від передчасних висновків.

    Офіційна позиція міністерства цифрових технологій полягає в тому, що Карстен Вільдбергер справді використовує штучний інтелект у своїй роботі, однак виключно як допоміжний інструмент. Речник відомства заявив, що мова йде про «робочого асистента», який допомагає структурувати думки, редагувати тексти, скорочувати довгі формулювання та пропонувати альтернативні варіанти викладу.

    У міністерстві підкреслюють, що така практика є частиною загальноєвропейського тренду цифровізації державного управління. Там вважають, що державні службовці мають не уникати штучного інтелекту, а навпаки — навчитися ефективно його використовувати. Водночас наголошується, що кожен документ, промова або офіційна заява проходить обов’язкову людську перевірку та затвердження перед публікацією.

    «Штучний інтелект можна розглядати як інструмент для роботи з інформацією — подібно до текстових редакторів чи аналітичних систем. Він допомагає пришвидшити процес підготовки матеріалів, але не замінює політичну відповідальність людини», — зазначили у відомстві.

    Попри це, критики ситуації наголошують, що використання ШІ високопосадовцями може створювати ризики розмивання персональної відповідальності за політичні заяви. Деякі експерти також звертають увагу на можливі проблеми прозорості: громадськість не завжди може відрізнити, де закінчується особиста позиція політика і починається машинна генерація тексту.

    Скандал швидко вийшов за межі суто технічної дискусії і переріс у ширшу політичну дебату про майбутнє штучного інтелекту в державному управлінні. У німецькому суспільстві та медіа почали обговорювати питання, чи повинні політики офіційно декларувати використання ШІ при підготовці своїх виступів і документів, а також чи потрібні нові правові норми для регулювання таких практик.

    На тлі скандалу в Бундестазі вже лунають заклики розробити чіткі правила використання штучного інтелекту в урядових структурах, включно з вимогами до прозорості, фіксації участі ШІ у створенні документів та визначенням меж його застосування.

    Аналітики відзначають, що ця ситуація може стати одним із перших гучних прецедентів у Європі, коли питання використання штучного інтелекту в політиці виходить на рівень загальнонаціональної дискусії і потенційних законодавчих змін.

  • Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    За інформацією джерел, після оприлюднення НАБУ так званих “плівок Міндіча” захиталось крісло під людиною Андрія Єрмака главою НАБУ Андрієм Пишним.

    Нагадаємо, 11 червня СБУ провела обшуки у фігуранта “плівок Міндіча” екс-радника наглядової ради націоналізованого “Сенс банку” бізнесмена Василя Веселого.

    За повідомленням Київської міської прокуратури обшуки у Василя Веселого відбувалися в межах розслідування щодо можливої легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Однак підприємця не затримували та не оголошували йому підозру.

    Василь Веселий вважається близьким до Тімура Міндіча та Андрія Єрмака. На “плівках Міндіча” Веселий обговорював з фігурантом “Міндичгейту” Олександром Цукерманом,  кого саме призначити до наглядової ради банку і як отримати контроль над найбільшим українським нафтохімічним підприємством “Карпатинафтохім”.

    Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, обшуки СБУ у Василя Веселого можуть бути пов’язані зі спробами “забрати справу під свій контроль та вивести з-під удару главу Нацбанку Андрія Пишного”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний являється фігурантом ряду корупційних скандалів, в тому числі про підробку диплома про вищу економічну освіту, до цього часу продовжує займати пост глави Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерела, розвиток подій навкруги персони Василя Веселого може означати, що наступною ціллю НАБУ стане сам Андрій Пишний.

  • Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Відомий київський юрист, позаштатний радник АО “Саєнко Харенко”  Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах екс-глави ОП Андрія Єрмака.

    Зокрема, мова йде про складну схему навколо володіння семи будинками та 40 га землі в елітному Козині, що під Києвом.

    Так, Дмитро Тараник у 2022 році став власником  ТОВ “Тімекс-Інвест”, яка володіє  61,1% компанії ТОВ “Берег”. Ще 39% ТОВ “Берег” через ТОВ “Мідал” нажеть Максиму Кріппі, якого також називають “гаманцем” Андрія Єрмака.

    Нагадаємо, Дмитро Тараник фактично є партнером в АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз.

    Засновник АО “Саєнко Харенко” Михайло Харенко являється також засновником в БФ “Дихай” разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів що належать Юрію Кривошеї – ТОВ “Ресткор”, створене разом з Артемом Кривошеєм. Останній близький до Максима Кріппи та працював керівником в його ТОВ “Клуб Ягуар”.

  • У Польщі вимагають від України «виправити помилку»

    У Польщі вимагають від України «виправити помилку»

    Черговий дипломатичний скандал спалахнув у відносинах між Україною та Польщею після того, як один із підрозділів Сил оборони України отримав назву «Герої УПА». Польська влада відкрито висловила невдоволення таким рішенням, а міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на українській стороні. За словами глави польської дипломатії, Варшава очікує, що Київ самостійно виправить допущену помилку.

    Виступаючи на пресконференції, Сікорський наголосив, що позиція польського уряду щодо цього питання є однозначною. Він закликав орієнтуватися на заяву польського прем’єра та зазначив, що саме Україна ухвалила рішення, яке спричинило резонанс у Польщі. Тому, на думку польської сторони, саме Україна має знайти спосіб розв’язати проблему.

    Суперечка виникла через використання назви, пов’язаної з Українською повстанською армією, яка залишається одним із найчутливіших історичних питань у польсько-українських відносинах. Якщо в Україні УПА для багатьох громадян асоціюється з боротьбою за незалежність держави, то в Польщі ця організація часто сприймається крізь призму трагічних подій Волинської трагедії та міжетнічного конфлікту часів Другої світової війни. Саме тому будь-які офіційні кроки щодо вшанування УПА регулярно стають предметом гострих дискусій між двома країнами.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі ширших дебатів у польському суспільстві щодо історичної політики України. Попри те, що Польща залишається одним із найважливіших союзників Києва після початку повномасштабного російського вторгнення, історичні суперечки продовжують періодично впливати на політичний діалог між державами.

    Окремо глава польського МЗС прокоментував внутрішньополітичний скандал, який виник навколо заступника міністра освіти Польщі Анджея Шептицького. Політик українського походження раніше порівняв бійців УПА з польськими антирадянськими підпільниками, що викликало різку реакцію з боку представників консервативної опозиції.

    Зокрема, віцепрезидент партії Право і справедливість та кандидат цієї політичної сили на посаду прем’єр-міністра Пшемислав Чарнек звинуватив уряд у тому, що він нібито «утримує в уряді українців, які ображають поляків». Ця заява викликала нову хвилю політичних суперечок у Польщі.

    Радослав Сікорський назвав такі висловлювання неприйнятними та наголосив, що Польща є державою для всіх своїх громадян незалежно від походження чи віросповідання. За його словами, подібна риторика нагадує про найтемніші сторінки польської історії та не повинна ставати інструментом політичної боротьби.

    До дискусії долучився й прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що президент України Володимир Зеленський навряд чи мав намір образити Польщу, коли українському підрозділу було присвоєно назву «Герої УПА». Водночас Туск зауважив, що українській стороні часто бракує чутливості щодо історичних тем, які мають особливе значення для польського суспільства.

    Польський прем’єр підкреслив, що між Києвом і Варшавою існує стратегічне партнерство, однак це не означає, що сторони повинні замовчувати складні питання минулого. На його думку, відвертий діалог щодо історичної пам’яті є необхідною умовою для збереження добросусідських відносин у майбутньому.

    Скандал навколо назви українського підрозділу виник у період, коли польсько-українські відносини й без того проходять через непростий етап. Останніми роками між країнами неодноразово виникали суперечки щодо оцінки історичних подій, ексгумації жертв Волинської трагедії, політики пам’яті та ролі окремих історичних постатей. Хоча офіційний Київ і Варшава продовжують активно співпрацювати у сфері безпеки, оборони та підтримки України у війні проти Росії, історичні питання залишаються джерелом постійної напруги.

    Додаткового резонансу ситуації надало засідання капітулу ордена Орден Білого Орла, яке відбулося у понеділок. Однією з тем зустрічі стала пропозиція президента Польщі Кароль Навроцький щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського цієї нагороди. Хоча остаточного рішення з цього приводу ухвалено не було, сама поява такої ініціативи засвідчила масштаб політичного резонансу, який викликала історія з назвою українського підрозділу.

    Експерти зазначають, що нинішня суперечка є черговим прикладом того, як історична пам’ять продовжує впливати на сучасну політику. Для України та Польщі, які сьогодні залишаються близькими союзниками у сфері безпеки та оборони, питання трактування минулого нерідко стають випробуванням для двосторонніх відносин. Водночас обидві сторони неодноразово заявляли про готовність продовжувати діалог, аби не допустити, щоб історичні розбіжності зруйнували стратегічне партнерство, сформоване в умовах російської агресії.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • Залужний випереджає Зеленського в рейтингу довіри українців — нові дані КМІС

    Залужний випереджає Зеленського в рейтингу довіри українців — нові дані КМІС

    Згідно з новим соціологічним дослідженням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), рівень довіри до президента України Володимира Зеленського на початок літа 2026 року становить 61%, тоді як колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний має вищий показник довіри — 73%. Результати опитування фіксують стабільність президентських рейтингів із незначними коливаннями, але водночас підкреслюють збереження лідерства Залужного серед ключових публічних фігур країни.

    Опитування проводилося КМІС у період із 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. У дослідженні взяли участь 1015 респондентів віком від 18 років, які проживають на території України, підконтрольній уряду. Соціологи зазначають, що за звичайних умов статистична похибка такої вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, і є меншою для крайніх значень.

    Згідно з результатами, 61% опитаних заявили, що довіряють президенту Зеленському. З них 33% висловили повну довіру, ще 28% — «скоріше довіряють». Водночас 34% респондентів зазначили, що не довіряють главі держави: 20% відповіли «зовсім не довіряю», а 13% — «скоріше не довіряю». Баланс довіри-недовіри становить +27%, що, за оцінками КМІС, свідчить про відносну стабільність суспільного сприйняття президента.

    Соціологи наголошують, що порівняно з квітнем 2026 року суттєвих змін у рівні довіри до Зеленського не зафіксовано. Коливання перебувають у межах статистичної похибки, однак баланс довіри-недовіри дещо покращився — з +22% до +27%. Це, за поясненням дослідників, означає не стільки зростання підтримки, скільки певне зміщення загального настрою респондентів у бік більш позитивного сприйняття, без різких змін у структурі відповідей.

    Окрему увагу в дослідженні приділено аналізу довіри до інших публічних діячів, зокрема представників сектору безпеки та оборони. Саме ця група традиційно демонструє найвищі показники підтримки серед населення.

    Лідером загального рейтингу став Валерій Залужний, якому довіряють 73% опитаних, тоді як 21% висловили недовіру. Баланс довіри-недовіри становить +52%, що робить його одним із найбільш позитивно оцінених публічних діячів у країні. Соціологи відзначають, що такі показники свідчать про збереження високого рівня суспільної довіри до військових лідерів навіть після їх переходу до дипломатичної діяльності.

    Високі результати також продемонстрували інші представники сектору оборони. Зокрема, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов отримав 70% довіри та 22% недовіри, що забезпечило йому баланс +48%. Майже аналогічний рівень підтримки має Роберт Бровді, якому довіряють 70% респондентів, а не довіряють лише 7%, що формує один із найвищих показників у всьому дослідженні — +63%.

    Серед політичних та громадських діячів також виділяються окремі фігури. Мер Харкова Ігор Терехов отримав 52% довіри та 19% недовіри, що дає баланс +32%. Міністр оборони Михайло Федоров має 50% довіри і 21% недовіри (баланс +29%). Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім отримав 47% довіри та 27% недовіри, що відповідає балансу +20%.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський має 52% довіри та 36% недовіри, що формує баланс +16%. Соціологи зазначають, що навіть за наявності суттєвого рівня критики серед частини респондентів, усі представники оборонного сектору залишаються в зоні позитивного балансу довіри.

    КМІС також звертає увагу на методологічний аспект дослідження. Соціологи зафіксували невелику кореляцію між порядком, у якому респондентам зачитували прізвища публічних діячів, і рівнем довіри до окремих фігур. Зокрема, йдеться про те, що чим пізніше у списку називався президент, тим дещо вищим був рівень довіри до нього. Дослідники пояснюють це ефектом порівняння: коли респонденти вже оцінили інших діячів, їх сприйняття президента могло ставати більш позитивним на контрасті.

    Попри це, у КМІС наголошують, що загальний висновок залишається незмінним: рівень довіри до президента України є стабільним, без суттєвих змін у динаміці. Водночас розрив між Зеленським і Залужним у показниках довіри зберігається на користь колишнього головнокомандувача, який продовжує утримувати лідерські позиції серед усіх досліджених публічних фігур.

    Соціологи підкреслюють, що загалом українське суспільство демонструє складну, але відносно стабільну структуру довіри до політичних і військових лідерів. На тлі війни та тривалих кризових умов ключову роль у формуванні суспільних оцінок відіграють фактори безпеки, ефективності державних інституцій та персональної репутації публічних діячів.

    Таким чином, результати опитування КМІС фіксують одразу дві паралельні тенденції: стабільний рівень довіри до президента Володимира Зеленського та одночасне лідерство Валерія Залужного у рейтингах суспільної підтримки серед українців, що зберігається вже тривалий час і формує один із ключових трендів політичного сприйняття в країні.

  • Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця офіційно відмовилася від отримання 15 списаних автобусів, які планувало передати польське місто-побратим Кельце, після політичного скандалу в Польщі, що розгорівся навколо заяв окремих депутатів щодо символічного контексту використання транспорту в Україні. Рішення українського міста стало завершенням кількаденного інформаційного та політичного загострення, яке вийшло за межі суто технічного питання міжнародної муніципальної допомоги та переросло у дискусію про історичну пам’ять і польсько-українські відносини.

    Як повідомила мер польського міста Кельце Агата Войда, Вінниця відкликала свій запит на отримання автобусів, які мали бути передані як безоплатна допомога в межах багаторічного партнерства між містами. Йдеться про транспорт, який Кельце виводить з експлуатації через значний вік, пробіг і технічний стан. Загалом місто списує близько 40 автобусів, частину з яких планувалося утилізувати або продати на запчастини, а 15 одиниць — передати Вінниці.

    За словами Войти, рішення Вінниці не було продиктоване відсутністю потреби в транспорті. Вона наголосила, що українське місто й надалі перебуває в умовах війни, а його транспортна система залишається вразливою до перебоїв в енергопостачанні, оскільки значною мірою базується на електротранспорті — трамваях і тролейбусах. У разі відключень електроенергії саме автобуси могли б забезпечити мінімальну мобільність населення та уникнення транспортного колапсу.

    Втім, як підкреслила польська сторона, ситуація навколо передачі автобусів набула політичного характеру після заяв окремих депутатів міської ради Кельце. Вони публічно виступили проти ініціативи, аргументуючи свою позицію символічним аспектом: один із депутатів заявив, що не хотів би, аби автобуси, передані з Кельце, курсували вулицями, названими на честь Степана Бандери у Вінниці.

    Ця заява стала одним із каталізаторів подальшої публічної дискусії в Польщі. Частина місцевих політиків поставила під сумнів доцільність гуманітарної передачі транспорту в умовах, які вони назвали «політично напруженими», а також висловила думку, що такі кроки можуть ускладнювати й без того чутливі польсько-українські відносини.

    Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що ситуація навколо автобусів виглядає «непрозорою» та політично невчасною. Він наголосив, що передача транспортних засобів у нинішніх умовах може викликати додаткові суперечки, замість того щоб залишатися суто технічною або гуманітарною ініціативою. Інший представник ради, Марчин Стемпнєвський, зазначив, що у разі неможливості експлуатації автобусів у Кельце їх доцільніше було б продати, а отримані кошти спрямувати на місцеві потреби.

    Після цих заяв у польському інформаційному просторі, за словами Агати Войти, почала формуватися хвиля критики, емоційних публікацій та звинувачень, частина з яких містила недостовірні або перебільшені твердження щодо стану автобусів і процесу їх передачі. Вона заявила, що деякі політики та публічні коментатори свідомо або несвідомо поширювали інформацію, яка не відповідала дійсності, зокрема припущення про те, що транспорт нібито вже був розібраний або утилізований, хоча на момент дискусії автобуси фактично перебували на території перевізника і проходили стандартні процедури списання.

    Мер Кельце також заявила, що рішення міської влади Вінниці відмовитися від автобусів стало вимушеним кроком, спрямованим на уникнення подальшої політизації гуманітарного питання. За її словами, українська сторона не хотіла, щоб допомога місту, яке живе в умовах війни, перетворювалася на інструмент внутрішньополітичних суперечок у Польщі або ставала причиною додаткової напруги між суспільствами.

    Водночас вона підкреслила, що мер Вінниці Сергій Моргунов у своїй позиції висловив вдячність за багаторічну співпрацю між містами та за попередню підтримку, яку Кельце надавало Україні. Партнерство між містами триває близько 70 років і охоплює різні сфери муніципальної взаємодії, включно з культурними та інфраструктурними проєктами.

    Окремо Войда наголосила, що ситуація навколо автобусів стала, на її думку, «випробуванням солідарності та політичної зрілості», оскільки замість технічного рішення питання перетворилося на майданчик для публічних суперечок і взаємних звинувачень. Вона також розкритикувала частину публічних заяв польських політиків, які, за її словами, сприяли поширенню недовіри та емоційного напруження в суспільстві.

    У Кельце також наголошують, що попри цей інцидент, загальна співпраця з Вінницею не припиняється, а інші спільні проєкти залишаються чинними. Місто підкреслює, що рішення щодо автобусів не має стати точкою розриву партнерських відносин, які формувалися десятиліттями.

    Таким чином, ситуація з передачею списаних автобусів перетворилася з технічної гуманітарної ініціативи на політично чутливу історію, в якій переплелися питання історичної пам’яті, внутрішньополітичні дискусії в Польщі та контекст війни в Україні. Внаслідок цього Вінниця ухвалила рішення відмовитися від допомоги, щоб уникнути подальшої ескалації та політизації гуманітарного жесту, який спочатку мав виключно практичний характер.