Golosnovinua.com

Позначка: політика

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що указ російського керівництва про спрощене надання громадянства РФ мешканцям невизнаного Придністровського регіону може бути використаний як інструмент для потенційної мобілізації населення на війну проти України. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на коментарі глави молдовської держави та її оцінку безпекових ризиків у регіоні.

    За словами Санду, подібні рішення можуть мати не лише адміністративний, а й військово-політичний вимір, оскільки спрощене надання громадянства РФ створює потенційну базу для розширення мобілізаційного ресурсу Росії. Вона наголосила, що в умовах триваючої війни Росії проти України будь-які механізми масової паспортизації можуть розглядатися як інструмент впливу та тиску, зокрема на населення Придністров’я.

    Мая Санду припустила, що одна з можливих цілей таких дій — посилення можливостей Росії у комплектуванні особового складу для подальшого використання у війні проти України. Вона зазначила, що Кремль може прагнути отримати додаткові людські ресурси через формальне розширення кола своїх громадян у регіонах, які не перебувають під прямим контролем міжнародно визнаних державних інституцій.

    Окремо президентка Молдови звернула увагу на те, що після початку повномасштабної війни значна частина мешканців Придністров’я зробила вибір на користь громадянства Молдови. За її словами, це пояснюється прагненням людей забезпечити більший рівень безпеки та правового захисту в умовах нестабільної ситуації в регіоні. Водночас нові кроки Росії у сфері громадянства можуть змінити цю динаміку та створити додатковий політичний тиск на населення.

    Санду також розглянула ширший геополітичний контекст, у якому може розгортатися ця ситуація. Вона припустила, що Москва може використовувати питання Придністров’я як елемент ширшої стратегії впливу на Молдову, зокрема у контексті її курсу на європейську інтеграцію та поступову реінтеграцію непідконтрольного регіону. На її думку, подібні дії можуть бути спрямовані на створення додаткових важелів тиску як на Кишинів, так і на міжнародних партнерів країни.

    Водночас президентка Молдови наголосила, що питання можливого вступу країни до Європейського Союзу не може бути предметом зовнішнього блокування. Вона підкреслила, що рішення щодо членства ухвалює виключно ЄС, а не інші держави, і Росія не має формального впливу на цей процес.

    Йдеться про нещодавній указ російського керівництва, яким спрощується процедура отримання громадянства РФ для жителів Придністров’я. Після його ухвалення тема знову привернула увагу міжнародних спостерігачів, оскільки регіон уже тривалий час перебуває у стані невизначеного політичного статусу та фактично контролюється проросійськими структурами.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський доручив встановити оперативні контакти з молдовською стороною для координації дій та оцінки потенційних ризиків. У Києві розглядають ситуацію як ще один елемент ширшої безпекової динаміки у регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України та впливом на сусідні держави.

    Експерти з питань безпеки зазначають, що Придністровський регіон залишається одним із найбільш чутливих вузлів у східноєвропейській геополітиці. Його невизначений статус, присутність російських військових та політична залежність від Москви створюють умови, за яких будь-які зміни у громадянській або правовій політиці можуть мати ширші наслідки, ніж суто адміністративні.

    Офіційний Кишинів, зі свого боку, продовжує курс на політико-дипломатичне врегулювання та поступову реінтеграцію регіону. Водночас влада Молдови підкреслює, що всі процеси мають відбуватися мирним шляхом, без ескалації конфлікту та з урахуванням міжнародного права.

  • У Британії заговорили про можливий відхід прем’єра

    У Британії заговорили про можливий відхід прем’єра

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нібито серйозно розглядає можливість залишити посаду та вже обговорює з найближчим оточенням потенційний сценарій і графік відставки. Про це повідомляє британське видання Daily Mail із посиланням на джерела в урядових колах та серед соратників глави британського уряду. За їхніми словами, розмови про можливий відхід прем’єра стали частішими на тлі внутрішньої політичної напруги та невдалих результатів Лейбористської партії на місцевих виборах.

    За даними видання, Стармер нібито визнає складність політичної ситуації та зростаючий тиск як з боку опозиції, так і зсередини власної партії. Джерела стверджують, що він усвідомлює «нестійкість нинішнього хаосу» в політичному середовищі та розглядає варіант, за якого зможе піти з посади «гідно», сформувавши зрозумілий графік передачі влади. Водночас підкреслюється, що конкретного рішення або офіційного оголошення наразі немає.

    Інше джерело в урядових структурах повідомляє, що точні терміни можливого відходу прем’єра залишаються невизначеними, а обговорення тривають у закритому форматі. Частина політичного оточення, за даними журналістів, закликає Стармера не робити жодних публічних заяв до появи результатів опитувань і підсумків підрахунку голосів на додаткових виборах у Мейкерфілді, оскільки вони можуть суттєво вплинути на його політичні позиції.

    У внутрішньопартійних дискусіях, як зазначається, лунають різні оцінки подальших кроків. Одна група соратників вважає, що прем’єру варто зберігати стабільність і дочекатися завершення виборчих процесів, щоб оцінити реальний рівень підтримки Лейбористської партії. Інші, навпаки, нібито переконують його не зволікати з рішенням, аби уникнути поглиблення кризи всередині уряду та партії.

    У матеріалі також згадується колишній керівник апарату прем’єра Морган Максуіні, який, за словами співрозмовників, наполягає на необхідності утриматися від різких кроків і продовжувати політичну боротьбу принаймні до отримання повної картини результатів виборів. Він, як стверджують джерела, вважає, що у разі напружених результатів у партії все ще може залишатися шанс на збереження політичних позицій.

    Попри ці поради, частина прихильників Стармера, за даними Daily Mail, вважає, що він не має наміру ризикувати та очікувати остаточних результатів, а може обрати більш передбачуваний сценарій із поступовим виходом із посади. Сам же політик, за інформацією джерел, прагне уникнути різких політичних потрясінь і розглядає варіант контрольованої передачі влади.

    Водночас офіційна позиція Кіра Стармера залишається незмінною: раніше він заявляв, що не планує залишати посаду попри невтішні результати місцевих виборів та посилення критики всередині Лейбористської партії. Ці заяви поки що офіційно не спростовані.

    Політична ситуація у Великій Британії додатково ускладнюється кадровими змінами в уряді. Зокрема, міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг подав у відставку, заявивши про втрату довіри до прем’єра. Його вихід із уряду став першим гучним сигналом внутрішньої кризи після поразки лейбористів на місцевих виборах і посилив дискусії щодо майбутнього керівництва партії.

    На тлі цих подій у політичних колах уже обговорюють можливість внутрішньопартійного виклику лідерству Стармера, якщо ситуація не стабілізується. Частина депутатів Лейбористської партії, за неофіційними даними, уважно стежить за рейтингами та результатами додаткових виборів, які можуть стати визначальними для подальшої політичної долі чинного прем’єра.

    Попри хвилю чуток, у британському уряді поки не оприлюднювали жодних офіційних підтверджень щодо планів відставки. Усі заяви базуються виключно на даних анонімних джерел, а остаточна політична позиція прем’єра залишається невизначеною.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.

    Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.

    Як зазначається в офіційній заяві Ради Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.

    За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.

    До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.

    У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.

    У заяві Європейського Союзу підкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.

    Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.

    Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовують Європейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.

    Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.

    Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.

    Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.

    У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.

  • Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас різко розкритикувала можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер до потенційних переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти України. Про це заявила Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 11 травня.

    Кая Каллас заявила, що вважає таку ідею неприйнятною і політично небезпечною для Європейського Союзу. Вона прямо назвала Герхарда Шредера «лобістом російських державних компаній» і наголосила, що його участь у будь-яких переговорах із Росією виглядала б як конфлікт інтересів.

    За словами Каллас, подібний сценарій фактично створює ризик ситуації, за якої представник із тісними зв’язками з Москвою міг би впливати на позицію ЄС у переговорах. Вона підкреслила, що це дало б Росії можливість непрямо формувати порядок денний переговорів через особу, яка, на її думку, має проросійську позицію.

    «Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Володимир Путін хотів би бачити саме його в такій ролі — це створювало б ситуацію, коли він фактично сидів би по обидва боки столу», — заявила Каллас.

    Вона також наголосила, що Європейський Союз не може дозволити Російській Федерації впливати на те, хто саме представляє європейську сторону у можливих переговорах щодо завершення війни. На її думку, це підривало б довіру до самого переговорного процесу та створювало б ризики внутрішнього розколу в ЄС.

    Окремо Каллас прокоментувала ширший контекст заяв про можливе «перемир’я», які останнім часом звучали з боку Москви. Вона зазначила, що такі ініціативи неодноразово мали тактичний характер і не призводили до реального зниження бойових дій. За її словами, попри заяви про припинення вогню, російські удари по цивільній інфраструктурі в Україні продовжувалися.

    У європейських дипломатичних колах також звертають увагу, що ідея залучення Шредера як потенційного посередника вже раніше викликала різку реакцію в Німеччині. Офіційний Берлін, за повідомленнями ЗМІ, не підтримує такі пропозиції і розглядає їх як спробу послабити єдність Європейського Союзу та створити політичні суперечності всередині блоку.

    Герхард Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках і тривалий час був одним із ключових політиків Соціал-демократичної партії Німеччини. Після завершення політичної кар’єри він неодноразово зазнавав критики через роботу у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також через публічні заяви на користь відновлення економічних зв’язків із Росією.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його позиція залишилася незмінною, що викликало додаткову хвилю критики як у Німеччині, так і в ширшому європейському політичному середовищі. У січні 2026 року Шредер публічно закликав не «демонізувати Росію» та виступав за відновлення енергетичної співпраці, що знову актуалізувало дискусії щодо його ролі та впливу.

    У Соціал-демократичній партії Німеччини неодноразово порушували питання його виключення, однак ці ініціативи так і не були реалізовані. Ситуація навколо його можливої ролі у міжнародних переговорах і далі викликає гострі політичні дискусії в Європі, особливо на тлі війни Росії проти України та пошуку форматів можливого дипломатичного врегулювання.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.

  • СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    Служба безпеки України не виявила достатніх підстав для запровадження санкцій проти колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. Йдеться про запит, який раніше надійшов від Національного антикорупційного бюро України з пропозицією розглянути можливість обмежувальних заходів.

    Про це свідчать офіційні відповіді Служби безпеки України та Офісу президента України, які опинилися у розпорядженні журналістів. У документах зазначено, що надані матеріали не містять достатніх даних, які б підтверджували необхідність застосування санкційного механізму.

    У СБУ наголосили, що для ініціювання санкцій потрібні чіткі й обґрунтовані докази, зокрема щодо загрози національній безпеці або завдання шкоди державним інтересам. У випадку із запитом НАБУ таких підтверджень, за оцінкою спецслужби, виявлено не було.

    Юрій Іванющенко — колишній народний депутат від забороненої нині політичної сили Партія регіонів, який тривалий час перебуває поза межами України. Його ім’я неодноразово фігурувало у різних розслідуваннях та публічних дискусіях, однак рішення щодо застосування санкцій потребує окремої процедури та погодження на рівні державних органів.

    Механізм запровадження санкцій в Україні передбачає участь кількох інституцій. Як правило, ініціативи розглядаються з урахуванням позицій силових органів, після чого рішення може ухвалювати Рада національної безпеки і оборони України з подальшим введенням у дію указом президента.

    У цьому випадку, як випливає з наданих відповідей, матеріали не дійшли до етапу погодження через відсутність достатньої доказової бази на рівні СБУ.

    Аналітики зазначають, що подібні ситуації демонструють складність санкційної політики, яка потребує не лише політичної волі, а й юридично бездоганної аргументації. Будь-які рішення про обмеження прав або активів мають бути підкріплені доказами, які витримають перевірку в судових інстанціях, у тому числі міжнародних.

    Водночас у суспільстві зберігається високий запит на посилення санкцій щодо осіб, пов’язаних із колишніми політичними елітами та потенційними корупційними схемами. У цьому контексті позиція СБУ може викликати додаткові дискусії щодо критеріїв, за якими приймаються такі рішення.

    Наразі невідомо, чи планує НАБУ повторно звертатися із доопрацьованими матеріалами або ініціювати інші правові кроки у цій справі.

    Історія із запитом щодо санкцій проти Юрія Іванющенка залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи з’являться нові докази, які можуть змінити позицію державних органів.