Golosnovinua.com

Позначка: полон РФ

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.