Golosnovinua.com

Позначка: полон

  • З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    До України у серпні та вересні вдалося повернути 41 громадянина з тимчасово окупованих територій. Серед них — четверо дітей та п’ятеро підлітків. Евакуація відбулася за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини та партнерських організацій через пункт пропуску «Мокрани – Доманове» на Волині.

    Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.

    За його словами, для багатьох повернутих це був не просто виїзд із окупованої території, а завершення тривалого періоду життя під тиском, контролем і постійною небезпекою.

    Серед евакуйованих — родина, яка змогла повернутися після звільнення батька з полону. Їхній старший син і досі залишається в полоні з квітня 2022 року. Жінка та її молодший син, за словами омбудсмана, перебували під постійним контролем окупаційних медичних і силових структур. Раніше їх нібито поміщали до місця несвободи під приводом надання медичної допомоги, де вони утримувалися примусово та проходили примусове лікування.

    Тепер ця родина змогла повернутися на підконтрольну Україні територію.

    Ще одна з повернутих — молода медикиня. Її, за даними Офісу омбудсмана, вдалося вивезти буквально напередодні можливої мобілізації до російських збройних формувань. Для неї евакуація фактично стала шансом уникнути примусового сценарію, який їй нав’язували в окупації.

    Серед повернутих є й чоловік, якого на тимчасово окупованій території кілька разів затримували та утримували в підвалах. У нього також вилучили український паспорт. Після повернення він знову отримав можливість відновити документи та самостійно вирішувати, де і як жити.

    Лубінець наголосив, що подібні історії показують, наскільки окупація впливає не лише на фізичну безпеку людей, а й на їхню можливість зберігати документи, працювати, підтримувати зв’язок із рідними та вільно пересуватися.

    Після повернення евакуйованих не залишають без підтримки. Офіс омбудсмана разом із Міжнародним благодійним фондом «Карітас України» допомагає людям відновлювати документи, отримувати фінансову допомогу, тимчасове житло, психологічний і соціальний супровід, а також квитки для подальшого переїзду.

    Загалом у серпні-вересні в межах спільного гуманітарного проєкту допомогу отримали 1140 людей, серед яких і громадяни, яких вдалося евакуювати з окупації.

    Особливо складною ситуація залишається на Херсонщині.

    За словами омбудсмана, в Олешках і навколишніх населених пунктах досі залишаються люди старшого віку, люди з інвалідністю, хворі та родини, яким надзвичайно складно виїхати. Вони живуть в умовах постійної небезпеки та обмеженого доступу до води, продуктів, медикаментів, медичної допомоги й зв’язку.

    Безпечний виїзд із таких районів залишається одним із найскладніших завдань.

    До Офісу омбудсмана щодня надходять звернення від людей, які хочуть покинути окуповані території. Для кожного випадку окремо шукають маршрути, залучають українські та міжнародні організації, а в частині випадків евакуацію доводиться організовувати через треті країни.

    Повернення 41 людини за два місяці показує, що навіть за нинішніх умов виїзд із окупації можливий, однак для багатьох він залишається складною і небезпечною операцією.

    При цьому на тимчасово окупованих територіях досі залишаються тисячі українців, які або не мають безпечного маршруту, або залежать від допомоги сторонніх організацій. Саме тому робота з повернення цивільних триває постійно — фактично в ручному режимі для кожної окремої родини.

  • Після місяців очікування — новий великий обмін

    Після місяців очікування — новий великий обмін

    Україна та Росія можуть уже найближчими днями провести новий масштабний обмін військовополоненими. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що позитивних новин щодо повернення українців із російської неволі варто очікувати «дуже швидко», а сам обмін, за його оцінкою, може відбутися вже протягом найближчого робочого тижня.

    Про це Буданов розповів у коментарі «Новини.LIVE». На запитання про перспективи наступного обміну він зазначив, що довго чекати, ймовірно, не доведеться.

    «Має бути взагалі дуже швидко, в найближчому. Я думаю, на тижні», — сказав керівник Офісу Президента.

    Таким чином, йдеться про тиждень, який починається 28 вересня. Водночас конкретної дати операції, кількості українців, яких планують повернути, а також категорій військовополонених Буданов не назвав.

    Це важливе уточнення, оскільки переговори щодо обмінів традиційно проходять у закритому режимі, а деталі часто не розголошують до моменту фактичного повернення людей. Причиною є не лише складність домовленостей із російською стороною, а й безпекові ризики для самих полонених.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими підтверджував, що після останніх повернень робота над новими обмінами не зупинялася. Після обміну 19 серпня керівник Коордштабу та начальник ГУР Олег Іващенко заявляв, що переговорний процес продовжується, а державні структури вже працюють над наступними операціями з повернення українців.

    Саме 19 серпня відбувся один із останніх великих обмінів. За даними, наведеними в матеріалі ТСН, тоді додому повернули українських захисників, серед яких був військовослужбовець, що перебував у російській неволі ще з 2017 року.

    Незадовго після цього Буданов уже говорив, що Україна готується до ще одного масштабного повернення.

    «Ненька інфо» повідомляла, що після серпневих обмінів Буданов анонсував ще один великий етап, заявивши, що він має відбутися «дуже скоро». Тоді також ішлося про продовження звірки списків і переговорів із російською стороною.

    Читайте також: «Дуже скоро»: Україна та Росія готують новий масштабний обмін полоненими. Матеріал «Ненька інфо»

    Остання заява Буданова свідчить, що переговори могли перейти до етапу, на якому українська сторона вже очікує практичного результату. Водночас ані Офіс Президента, ані Координаційний штаб станом на ранок 27 вересня не оприлюднили списків людей, яких можуть повернути.

    Особливо чутливим залишається питання військовослужбовців, які тривалий час вважалися зниклими безвісти.

    Нещодавно стало відомо, що російська сторона підтвердила перебування у полоні ще 79 українських військових, які раніше мали статус зниклих безвісти. Ці дані були передані українській стороні у відповідь на запит щодо 1500 зниклих осіб.

    За інформацією уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на цьому етапі Росія лише підтвердила факт перебування цих 79 військовослужбовців у полоні. Інформації про включення саме цих людей до наступного обміну немає.

    Питання формування обмінних списків залишається одним із найскладніших. На зустрічах із родинами військовополонених представники Координаційного штабу пояснювали критерії та принципи формування запитів на обмін, а також роботу з військовими, які зникли безвісти.

    Окрема увага приділяється українцям, які перебувають у російській неволі з 2014 року та перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році. Родини таких військових регулярно порушують питання їхнього пріоритетного повернення під час зустрічей із представниками держави.

    У Координаційному штабі наголошують, що переговори про обміни є постійним і складним процесом. Українська сторона звинувачує Росію у використанні теми військовополонених для інформаційного та психологічного тиску на родини. У серпні Коордштаб заявляв про активізацію російської дезінформації навколо обмінів і закликав орієнтуватися лише на офіційну інформацію.

    Це вже не перший випадок у 2026 році, коли Буданов заздалегідь повідомляє про підготовку великого обміну.

    Навесні він говорив про переговори щодо повернення українців напередодні Великодня. «Ненька інфо» тоді повідомляла, що контакти між Україною та Росією з гуманітарного питання продовжувалися, хоча процес ускладнювали юридичні та технічні процедури.

    Читайте також: Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов. Матеріал «Ненька інфо»

    У квітні «Ненька інфо» також писала про один із найбільш резонансних обмінів року, коли в Україну повернули 193 полонених. Особливістю тієї операції було те, що частина звільнених раніше не мала належного підтвердження свого перебування у російській неволі з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

    Читайте також: Повернули тих, кого «не існувало»: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест. Матеріал «Ненька інфо»

    Тема повернення полонених залишається одним із небагатьох напрямів, де Київ і Москва продовжують прямі або опосередковані контакти навіть на тлі бойових дій.

    При цьому сам переговорний процес значно ширший за обміни. На початку вересня Буданов заявляв, що подальші переговори щодо війни залежатимуть передусім від ситуації на полі бою, а серед питань, які обговорюються сторонами, називав безпеку чорноморського судноплавства та можливе зменшення кількості ударів по цивільних і критичних об’єктах.

    Однак гуманітарний трек — повернення військовополонених, цивільних заручників та пошук зниклих безвісти — продовжується окремо.

    У березні цього року указом президента було створено Координаційну раду з питань захисту прав ветеранів, родин загиблих захисників, полонених і зниклих безвісти. Очолив її Кирило Буданов. Завдання структури включає, зокрема, координацію державної політики щодо полонених та підтримку їхніх родин.

    Саме тому нинішня заява керівника Офісу Президента є одним із найбільш конкретних сигналів за останні тижні щодо можливого нового повернення українців.

    Утім, до офіційного повідомлення про завершення операції говорити про точну кількість звільнених чи конкретний склад групи зарано. Буданов окреслив лише орієнтовний часовий горизонт — найближчий тиждень.

    Якщо домовленості будуть реалізовані, це стане черговим етапом великої роботи з повернення військових і цивільних громадян України, які залишаються у російській неволі. Координаційний штаб наголошує, що переговорний процес триває постійно, а його головною метою залишається повернення кожного українця додому.

  • Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    В Одеській області пішов із життя захисник Маріуполя, молодший сержант Сергій Удут. Військовослужбовець провів майже три з половиною роки в російській неволі та повернувся на підконтрольну територію лише десять місяців тому. Про трагічну втрату публічно повідомили мати бійця Олена Удут та представники Роздільнянської міської територіальної громади, куди ветеран повернувся після звільнення.

    Під час повномасштабного вторгнення військовий боронив українське місто Маріуполь. Він ніс службу у складі 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами молодший сержант тримав оборону в умовах надзвичайно важких боїв, після чого потрапив до рук окупантів. Його довгоочікуване повернення на батьківщину відбулося 2 жовтня 2025 року під час чергового етапу обміну військовополоненими.

    Незважаючи на успішну репатріацію, організм захисника не зміг остаточно впоратися з наслідками пережитого стресу та тривалого фізичного виснаження у ворожих тюрмах.

    «Він вистояв там, де, здавалося, неможливо було вистояти. Пройшов через біль, страх і неволю, повернувся додому… але, на жаль, його серце не витримало наслідків тієї страшної війни. Важко знайти слова, коли смерть забирає людину, яка вже стільки віддала за Україну. Він залишив після себе пам’ять, яку не зітре час, і вдячність за мужність, відвагу та службу», – зазначила Олена Удут.

    Боротьба після неволі: як морпіх продовжував служити суспільству

    Опинившись у рідній Роздільній, Сергій Удут не замкнувся в собі, а почав активно долучатися до життя своєї громади. Протягом десяти місяців свободи він присвятив значну частину часу просвітницькій діяльності. Ветеран регулярно організовував зустрічі з місцевими школярами, спілкувався з волонтерськими організаціями та громадськими активістами.

    У своїх розмовах з молоддю військовий відверто ділився пережитим досвідом. Він прагнув донести до цивільного населення реалії фронту та полону, постійно нагадуючи суспільству про надвисоку ціну, яку українські солдати щодня платять за свободу. Місцева влада підкреслила, що його передчасна смерть стала важким ударом для всього міста.

    «Після повернення він зустрічався зі школярами та волонтерами громади, розповідав про пережите та своїм прикладом нагадував, якою ціною українські військові захищають нашу державу. Сьогодні особливо важко усвідомлювати, що життя Сергія обірвалося так рано. Людина, яка пройшла оборону Маріуполя, полон і дочекалася повернення додому, передчасно пішла з життя… Сергій Удут назавжди залишиться в пам’яті нашої громади як Захисник України, який виконав свій військовий обов’язок, пройшов надзвичайно тяжкі випробування і повернувся до рідної Роздільної. Світла і вічна пам’ять Сергію Удут. Честь Захиснику України», – йдеться в офіційному повідомленні Роздільнянської міської територіальної громади.

  • У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У Росії можуть спеціально покращувати фізичний стан українських військовополонених і цивільних напередодні обмінів, щоб створити враження дотримання міжнародних норм поводження з полоненими. Для цього, за словами української сторони, існують окремі приміщення, де людей перед передачею іншій стороні переводять на посилене харчування.

    Про це розповів керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених Андрій Пастернак під час пресконференції в «Укрінформі».

    За його словами, про практику так званого «відгодовування» українських полонених знають представники української сторони, які беруть участь у переговорах щодо обмінів. Йдеться не лише про військовослужбовців, а й про цивільних громадян, яких Росія утримує в неволі.

    Пастернак зазначив, що російська сторона, знаючи заздалегідь, кого саме планують передати під час обміну, може змінювати умови утримання цих людей напередодні їхнього повернення в Україну. Зокрема, полонених починають краще годувати, щоб під час передачі вони мали більш задовільний зовнішній вигляд.

    «Знають всі, хто дотичний до перемовин на обмін, що ворог, знаючи, кого буде віддавати, це стосується і цивільних, приводить цих полонених в нормальну форму процесом так званого відгодування», — заявив він.

    За словами представника СБУ, інформацію про такі практики українська сторона отримує безпосередньо від людей, яких вдалося звільнити з російського полону. Про подібні випадки також розповідають цивільні українці, яких повернули в рамках обмінів.

    Пастернак назвав таку практику одним з елементів психологічного та фізичного знущання над полоненими. За його словами, російська сторона може спочатку тривалий час не забезпечувати людей належним харчуванням, а безпосередньо перед обміном навмисно збільшувати кількість їжі.

    «Це також один із елементів тортур — знущання, коли одних не годують спеціально, а інших відгодовують для того, щоб він більш-менш мав нормальний вигляд», — зазначив представник СБУ.

    Українська сторона, за словами Пастернака, неодноразово звертає увагу російських представників на суттєву різницю у фізичному стані людей, яких сторони передають під час обмінів.

    Він зазначив, що українські військовополонені після повернення часто мають значно гірший фізичний стан і сильно втратили вагу. Водночас російські військовополонені, яких Україна передає російській стороні, за його словами, перебувають у значно кращому фізичному стані.

    «Наші всі дуже-дуже худі. Одиниці, які плюс-мінус в нормальному фізичному стані. Їхні ж військовополонені, яких ми віддаємо на обмін, всі дійсно відгодовані», — сказав Пастернак.

    Він також звернув увагу на відмінності в організації утримання полонених в Україні та Росії. За словами представника української сторони, в Україні існують визначені правила харчування та утримання військовополонених, а відповідні умови можуть перевіряти міжнародні організації.

    Зокрема, Пастернак згадав Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організацію Об’єднаних Націй, представники яких здійснюють відповідний моніторинг та звертають увагу на дотримання Україною норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українська сторона останнім часом неодноразово заявляла про інформаційні кампанії Росії, пов’язані з темою військовополонених. За даними українських представників, Москва намагається сформувати для міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців, яких утримують у російській неволі.

    Зокрема, російська сторона поширювала списки українських військовополонених, яких нібито «відмовляється забирати» Україна. Українські посадовці назвали такі твердження маніпулятивними та частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Києва.

    Також українська сторона повідомляла про спроби Росії використовувати українських військовополонених у військових цілях, зокрема формувати з них бойові підрозділи.

    На цьому тлі українські представники наголошують, що питання поводження з військовополоненими має розглядатися не лише в контексті обмінів, а й у ширшій площині дотримання міжнародного гуманітарного права.

    Заяви Пастернака стосуються свідчень, які, за його словами, українська сторона отримує від звільнених полонених. Водночас кожен конкретний випадок неналежного поводження з полоненими потребує документування та належної перевірки компетентними міжнародними та українськими структурами.

    Україна продовжує наполягати на необхідності повернення всіх своїх громадян із російського полону та забезпечення належного доступу міжнародних організацій до місць їхнього утримання.

  • Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Україна не відмовляється від жодного свого громадянина, який перебуває в російському полоні, і готова забирати всіх військовополонених, цивільних заручників та українських дітей. Заяви російської сторони про нібито відмову Києва від своїх громадян є частиною інформаційної кампанії проти України.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції в Укрінформі.

    За його словами, Росія розпочала медійну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. Зокрема, російська сторона поширює списки українських військовополонених, яких Київ нібито не хоче забирати.

    Лубінець наголосив, що Україна готова прийняти кожного свого громадянина, якого Росія погодиться передати.

    «Ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ», — заявив омбудсмен.

    За словами Лубінця, після появи російських списків українська сторона не залишає їх без уваги. Київ надсилає офіційні запити та підтверджує готовність оперативно забрати зазначених людей.

    Водночас, як стверджує омбудсмен, після цього російська сторона починає затягувати процедуру. Замість швидкого вирішення питання Москва запускає додаткові погодження та інші бюрократичні процеси, через що повернення людей відкладається.

    Лубінець вважає, що така тактика має не лише практичну, а й інформаційну мету. Росія, за його словами, намагається використати біль та невизначеність родин військовополонених і зниклих безвісти для створення негативного ставлення до української влади.

    Для родичів полонених ситуація залишається особливо важкою, оскільки вони щодня не мають достовірної інформації про місце перебування близької людини, її стан та перспективи повернення.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла про готовність продовжувати обміни та повертати своїх громадян. Водночас Київ звинувачує Росію у використанні теми військовополонених та цивільних заручників у пропагандистських цілях.

    Окремо українська влада попереджала про підготовку Росією нових інформаційних кампаній, у межах яких Москва намагається сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців.

    Таким чином, заява Лубінця спрямована на спростування російських тверджень про нібито небажання України повертати своїх громадян. Українська сторона наголошує: готовність забрати військовополонених, цивільних заручників та дітей залишається незмінною, а подальше повернення залежить від готовності Росії виконувати домовленості та передавати людей.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    Український бізнесмен Рінат Ахметов уперше детально розповів про свою останню розмову з командиром оборони Маріуполя Денисом Прокопенком (Редісом), яка відбулася буквально за кілька хвилин до того, як українські захисники залишили територію заводу «Азовсталь» за наказом вищого військового керівництва. Відверті спогади мільярдер озвучив у великому інтерв’ю британському виданню The Guardian, яке стало його першою масштабною розмовою із західними медіа від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами Ахметова, під час облоги Маріуполя він постійно підтримував зв’язок із командиром полку «Азов» Денисом Прокопенком. Розмови відбувалися по кілька разів на день, а сам бізнесмен був вражений стійкістю українських військових, які понад два місяці утримували останній осередок спротиву в оточеному росіянами місті.

    «Я дзвонив йому кілька разів на день і був зворушений його силою і мужністю. У його голосі ніколи не було паніки. Усі вони були сумлінними, гідними і готовими віддати життя за кожен клаптик землі», – згадує Ахметов.

    Найбільше бізнесмену запам’яталася остання розмова з Прокопенком, яка відбулася приблизно за 15 хвилин до виходу гарнізону з території металургійного комбінату. Тоді українські військові вже знали про наказ припинити оборону та вийти з підприємства, щоб урятувати життя бійців.

    Ахметов розповів, що запитав у Редіса, чим може допомогти особисто йому та його підлеглим. Відповідь командира стала для бізнесмена справжнім свідченням офіцерської честі.

    «Я сказав: “Денисе, чим я можу тобі допомогти, чим я можу допомогти твоїм хлопцям?” Він відповів: “Не турбуйся про мене, будь ласка, подбай про моїх людей”. Він знав, що потрапить у полон, але не просив жодних особистих привілеїв», – зазначив Ахметов.

    Оборона «Азовсталі» стала одним із найвідоміших символів українського спротиву під час повномасштабної війни. Після захоплення більшої частини Маріуполя саме територія металургійного комбінату перетворилася на останній форпост українських сил у місті. З 18 березня до 20 травня 2022 року українські військові, прикордонники, морські піхотинці, бійці полку «Азов» та інші підрозділи ЗСУ стримували значно переважаючі сили російської армії.

    За даними української влади, оборонці Маріуполя скували десятки тисяч російських військових, які не змогли бути перекинуті на інші напрямки фронту. Саме тому оборона міста та «Азовсталі» мала не лише символічне, а й важливе військове значення.

    20 травня 2022 року гарнізон отримав наказ припинити оборону та зберегти життя особового складу. Після виходу з території заводу українські військові потрапили до російського полону. Денис Прокопенко перебував у неволі 123 дні. Уже у вересні 2022 року його звільнили в межах масштабного обміну полоненими за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії.

    У своєму інтерв’ю Ахметов також пригадав останні мирні тижні перед початком повномасштабного вторгнення. За його словами, під час зустрічей із працівниками металургійних комбінатів «Азовсталь» та імені Ілліча він наголошував, що Маріуполь був і залишається українським містом.

    Бізнесмен переконаний, що жителі Маріуполя не підтримали російське вторгнення. Навпаки, місто стало одним із символів спротиву російській агресії.

    «Маріуполь – частина України. Коли прийшли росіяни, ніхто не вітав солдатів Путіна квітами. Навіть маленькі діти брали все, що могли, каміння і кругляки, і були готові битися», – наголосив Ахметов.

    Він також підкреслив, що після практично повного знищення міста саме оборонці «Азовсталі» продовжували стримувати величезне російське угруповання, яке налічувало десятки тисяч військових.

    Після окупації Маріуполя Ахметов втратив значну частину своїх активів. Йдеться насамперед про металургійний комбінат «Азовсталь» та комбінат імені Ілліча, які були одними з найбільших промислових підприємств України та ключовими роботодавцями регіону. Попри це бізнесмен неодноразово заявляв, що вважає відновлення Маріуполя після деокупації одним із головних завдань майбутнього.

    Тим часом українські військові продовжують завдавати ударів по російських об’єктах на окупованій території Приазов’я. Нещодавно підрозділ «Азов» повідомив про початок розвідувально-ударних операцій у районі Маріуполя із застосуванням безпілотників. За даними військових, дрони здійснюють патрулювання та ураження цілей на глибину до 160 кілометрів від лінії фронту, включно з територією самого Маріуполя.

    Крім того, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький раніше заявив, що Україна має всі шанси повернути Маріуполь військовим шляхом за сприятливих історичних обставин та відповідної ситуації на фронті.

    Історія останньої розмови між Рінатом Ахметовим та Денисом Прокопенком вкотре нагадала про драматичні події весни 2022 року та про людей, які стали символами незламності Маріуполя. Слова Редіса про своїх бійців, сказані за лічені хвилини до полону, сьогодні багато хто сприймає як один із найяскравіших прикладів відповідальності командира перед своїми підлеглими навіть у найскладніший момент війни.

  • Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Україна готує новий етап масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». У межах наступного обміну додому можуть повернути військових і цивільних українців, які перебувають у російській неволі ще з 2022 року.

    Про це під час пресконференції повідомив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, передає hromadske.

    За його словами, йдеться про так званий «змішаний» обмін, у межах якого планують повернути різні категорії полонених. Серед них — українські військовослужбовці, цивільні, жінки, важкопоранені та важкохворі бранці.

    Юсов наголосив, що у російському полоні досі перебувають українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні громадяни, яких Росія незаконно утримує після окупації українських територій.

    «Наступний обмін готується», — заявив речник ГУР.

    Водночас конкретні деталі щодо кількості людей та списків на обмін поки не розголошують із міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

    За словами представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час підготовки обмінів Україна традиційно приділяє особливу увагу поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих захисників, які найдовше перебувають у полоні.

    Окремо українська сторона наголошує на необхідності повернення оборонців Маріуполя та бійців, які потрапили у полон під час найважчих боїв 2022 року.

    Масштабний формат обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних домовленостей між Україною та Росією за час повномасштабної війни.

    Раніше Україна за посередництва США повідомляла про домовленість із Росією щодо триденного перемир’я з 9 по 11 травня та проведення великого обміну полоненими.

    Українська влада заявляла, що передала необхідні списки та готова до реалізації процедури, однак процес затягувався через позицію російської сторони.

    Перший етап масштабного обміну відбувся 15 травня. Тоді Україні вдалося повернути з російського полону 205 громадян.

    Серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.

    У Координаційному штабі неодноразово зазначали, що переговори щодо обмінів тривають фактично безперервно, а робота зі звільнення українців ведеться щодня.

    За офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія незаконно утримує у полоні, наразі не розголошується. Йдеться як про військових, так і про цивільних заручників, частину з яких утримують на окупованих територіях або в російських колоніях.

    Паралельно Україна продовжує документувати факти катувань, жорстокого поводження та порушення Женевських конвенцій щодо українських військовополонених.

    Напередодні стало відомо про загибель у полоні військового медика полку «Азов», який, за даними української сторони, помер внаслідок катувань.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію допустити представників міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.

  • «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    Повернення українських захисників із російського полону триває, однак найскладнішою категорією для обмінів залишаються оборонці Маріуполя. Більшість із тих, кого вдалося повернути під час останнього великого обміну, перебували у неволі ще з 2022 року та мають серйозні проблеми зі здоров’ям через жорсткі умови утримання в Росії.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону.

    За словами омбудсмана, ситуація із захисниками Маріуполя залишається «найскладнішою» серед усіх категорій українських військовополонених.

    «Ситуація з оборонцями Маріуполя так і залишається найскладнішою», — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що 193 із 205 українців, яких вдалося повернути 15 травня, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Значна частина з них — саме оборонці Маріуполя, які брали участь у боях за місто та обороні «Азовсталі».

    За словами омбудсмана, практично всі звільнені військові мають ознаки виснаження та потребують негайної медичної допомоги.

    «Усі схудли. Умови тримання на території Російської Федерації залишаються вкрай негативними. Хлопці не отримують достатньої їжі, не надається особлива медична допомога, тому всі відразу поїхали в лікарню», — розповів Лубінець.

    Українська сторона розглядає нинішній обмін як лише перший етап масштабнішого процесу повернення полонених. За словами омбудсмана, Україна передала посередникам усю необхідну інформацію та списки.

    Лубінець зазначив, що до переговорного процесу активно залучені міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    «Ми передали всю інформацію, яку від нас просили наші посередники, наші партнери — США та Об’єднані Арабські Емірати», — сказав він.

    Омбудсман також повідомив, що разом із військовими додому вдалося повернути чотирьох цивільних українців. Серед них — 86-річна жінка, яку росіяни примусово вивезли із Сумської області на територію РФ.

    За словами Лубінця, він особисто спілкувався з нею після повернення в Україну.

    Окремо українська сторона порушувала питання передачі листів полоненим. Росія погодилася прийняти 828 листів від родичів українських військовополонених.

    «Сподіваюся, що вони будуть максимально швидко доставлені до наших хлопців, які залишаються у полоні», — зазначив омбудсман.

    Водночас він визнав, що переговори з російською стороною залишаються вкрай складними та непередбачуваними.

    «При перемовинах із росіянами ніколи не можна бути впевненими на 100%», — наголосив Лубінець.

    Українська сторона наполягає, щоб у межах наступних етапів обміну Росія передусім повернула тяжкопоранених, важкохворих та тих військових, які перебувають у полоні з 2022 року.

    Саме оборонці Маріуполя залишаються однією з найбільш болючих тем для українського суспільства. Після захоплення міста навесні 2022 року тисячі українських військових опинилися в російському полоні. Частину з них утримували в Оленівці на окупованій території Донеччини, де в липні 2022 року стався теракт у колонії, внаслідок якого загинули десятки українських полонених.

    Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли про систематичні порушення Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Звільнені захисники регулярно повідомляють про катування, психологічний тиск, відсутність медичної допомоги та неналежне харчування.

    15 травня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, у межах якого додому повернулися 205 українців. Це один із найбільших обмінів за останній період.

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.