Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.
Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.
Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.
За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.
Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.
У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.
У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.
Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.
Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.
Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.
Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.
Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.