Golosnovinua.com

Позначка: Польща та Україна

  • «Польська економіка може зупинитися»: у Варшаві зробили заяву про українців

    «Польська економіка може зупинитися»: у Варшаві зробили заяву про українців

    Українці відіграють важливу роль у функціонуванні польської економіки, а їхня масова відсутність на роботі могла б створити серйозні проблеми для ринку праці країни. Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик.

    Як повідомляє Polsat News, польський посадовець наголосив, що українці працюють у багатьох секторах економіки та фактично допомагають закривати дефіцит кадрів, який існує на польському ринку праці.

    За словами Дущика, внесок українців у польську економіку необхідно чітко усвідомлювати як владі, так і пересічним громадянам. Він застеріг, що ситуація, за якої всі українці одночасно перестануть виходити на роботу, могла б мати серйозні наслідки для економіки країни.

    «Якщо одного дня у нас буде така ситуація, коли всі українці об’єднаються і не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», — заявив заступник міністра.

    Дущик зробив цю заяву на тлі політичної дискусії щодо подальшого перебування українців у Польщі. Зокрема, опозиційна партія «Право і справедливість» виступила з пропозицією депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.

    Заступник глави польського МВС не погодився з таким підходом. Він звернув увагу на те, що відсутність роботи не завжди означає небажання людини працювати або отримувати державну підтримку.

    За його словами, серед українців, які не працюють у Польщі, є, зокрема, люди, які доглядають за дітьми з інвалідністю, а також українці, які отримали поранення під час війни та проходять у Польщі реабілітацію.

    Таким чином, Дущик фактично закликав не оцінювати становище українців винятково через показник працевлаштування, оскільки частина людей має об’єктивні причини не працювати.

    Польський посадовець також висловив припущення щодо майбутнього українців, які перебувають у Польщі. На його думку, після завершення війни до України повернеться не така велика кількість громадян, як можна було б очікувати. Водночас він визнав, що наразі неможливо достовірно спрогнозувати, як саме розвиватиметься ситуація.

    Тема українських біженців останнім часом дедалі активніше обговорюється у польському політичному та суспільному просторі. Однією з причин стали дискусії щодо умов тимчасового захисту та державної підтримки громадян України.

    Зокрема, результати нещодавнього опитування IBRiS показали, що 67,2% поляків підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи в країні. Проти такої пропозиції виступили 23,4% опитаних.

    Водночас позиція польського уряду щодо українців не є однозначною. Окремі представники влади наголошують на необхідності інтеграції українців та їхньому внеску в економіку, тоді як частина політичних сил закликає посилити правила їхнього перебування.

    За оновленими даними Євростату, кількість українців під тимчасовим захистом у Польщі в червні скоротилася на кілька тисяч осіб. Попри це, Польща залишається однією з головних країн Європейського Союзу за кількістю громадян України, які перебувають там під захистом.

    Заява Дущика стала важливим сигналом на тлі дискусії про майбутнє українців у Польщі. Вона демонструє, що у польській владі є представники, які розглядають присутність українців не лише як міграційне чи соціальне питання, а й як важливий фактор стабільності польського ринку праці та економіки.

  • Майже 70% поляків підтримали депортацію безробітних українських чоловіків: результати опитування

    Майже 70% поляків підтримали депортацію безробітних українських чоловіків: результати опитування

    Майже 70% громадян Польщі підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи в країні. Відповідна пропозиція раніше пролунала від польської опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS).

    Про це свідчать результати опитування IBRiS для польського видання Rzeczpospolita.

    Згідно з дослідженням, 67,2% опитаних поляків позитивно ставляться до ідеї депортації українських чоловіків, які не мають легального працевлаштування в Польщі. Водночас 23,4% респондентів виступили проти такої пропозиції.

    Результати опитування демонструють помітну залежність ставлення до цієї ініціативи від віку респондентів. Серед поляків віком від 18 до 29 років ідею підтримують близько 43% опитаних. Натомість серед людей старших вікових груп рівень підтримки значно вищий і серед п’ятдесятирічних сягає близько 80%.

    Дослідження провели 7–8 серпня, одразу після того, як партія «Право і справедливість» оприлюднила свою пропозицію щодо українських чоловіків. У ньому взяли участь понад тисяча респондентів.

    Ініціатива щодо депортації стосується українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Польщі та не мають легальної роботи. Представники PiS обґрунтовують свою позицію необхідністю посилити контроль за перебуванням українських громадян та їхньою економічною активністю.

    Пропозиція вже викликала дискусію в польському суспільстві та політичному середовищі. Водночас результати опитування свідчать, що ідея має значну підтримку серед польських виборців, хоча майже чверть опитаних виступає проти неї.

    На ситуацію також впливає загальна кількість українців, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом. За оновленими даними Євростату, у червні їхня кількість скоротилася на 6335 осіб, або на 0,7%.

    Попри це, Польща залишається однією з країн Європейського Союзу, де проживає найбільше українців. Станом на кінець червня під тимчасовим захистом у країні перебували 961 170 громадян України.

    Водночас результати опитування відображають саме ставлення респондентів до політичної пропозиції, а не ухвалене рішення польської влади. Для фактичної депортації людей необхідні відповідні законодавчі та адміністративні процедури.

    Таким чином, питання статусу українських чоловіків у Польщі стає дедалі помітнішою темою польської внутрішньої політики. Високий рівень підтримки ідеї депортації серед опитаних може вплинути на подальшу політичну дискусію щодо українських біженців та умов їхнього перебування в країні.

  • Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати масштабну операцію під чужим прапором із використанням українських дронів. За словами польського дипломата, Кремль може спробувати інсценувати атаку на країну-члена НАТО або навіть на власну територію, щоб використати це як привід для подальшої ескалації. Про це Сікорський заявив під час візиту до США, повідомляє Polsat News.

    Очільник польського МЗС наголосив, що Варшава уважно стежить за діями Москви та не виключає сценаріїв, за яких Росія намагатиметься створити штучний привід для агресивних дій або інформаційної кампанії. За його словами, польська сторона має підстави вважати, що одним із можливих інструментів такої провокації можуть стати безпілотники українського типу.

    «Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», — заявив Радослав Сікорський.

    Міністр вважає, що до подібних кроків російське керівництво може вдатися через складну ситуацію, в якій опинилася Москва на тлі війни проти України. На його думку, Кремль намагається знайти нові способи змінити перебіг подій та виправдати можливу подальшу ескалацію конфлікту.

    Сікорський також провів історичну паралель із подіями, які передували початку Другої світової війни. Він нагадав про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли німецькі агенти, переодягнені у польську військову форму, здійснили напад на радіостанцію на території Німеччини, щоб створити привід для вторгнення до Польщі.

    «Такі режими завжди так чинять. Нагадаю про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ти плануєш, не роби цього», — наголосив глава польської дипломатії.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі частіших попереджень західних союзників про можливі гібридні операції Росії проти держав-членів НАТО. Раніше у західних медіа з’являлася інформація про те, що американська сторона нібито попередила Польщу щодо ризику обмеженої військової провокації з боку Росії найближчими місяцями. За даними ЗМІ, Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу виконувати свої союзницькі зобов’язання.

    Водночас Радослав Сікорський раніше заявляв, що, попри агресивну риторику Кремля, Росія наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового нападу на Польщу. На його переконання, російське керівництво дедалі більше стикається з наслідками виснажливої війни проти України.

    Польська влада також наголошує, що загроза для європейських країн уже давно не обмежується лише можливими військовими сценаріями. За оцінками Варшави, Росія активно використовує інструменти гібридної війни, організовуючи кібератаки, диверсії, інформаційні операції та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн НАТО.

    Особливу увагу, за словами польських посадовців, Кремль приділяє спробам зіпсувати відносини між Україною та Польщею. Російські спецслужби та мережі інтернет-пропаганди активно поширюють матеріали, покликані розпалити історичні суперечки та взаємну недовіру між двома державами. У польському МЗС зазначають, що до таких інформаційних кампаній долучаються й високопосадовці Росії, серед яких заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та речниця МЗС РФ Марія Захарова.

    У Варшаві переконані, що публічне озвучення можливих планів Москви є одним із способів запобігти їх реалізації. Польська сторона розраховує, що відкриті попередження можуть позбавити Кремль ефекту несподіванки та ускладнити підготовку до можливих провокацій.

  • Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Конференції з питань відбудови України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Візит українського лідера тривалий час залишався під питанням через загострення українсько-польської дискусії навколо історичної тематики та скандалу, пов’язаного з присвоєнням почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на джерело в уряді Польщі.

    За інформацією видання, Міністерство закордонних справ Польщі 16 червня офіційно отримало від української сторони дипломатичну ноту, яка підтверджує участь Володимира Зеленського у масштабному міжнародному форумі, присвяченому післявоєнному відновленню України.

    Конференція у Гданську стане одним із найважливіших міжнародних заходів року, присвячених відбудові української економіки, інфраструктури та залученню іноземних інвестицій.

    Очікується, що захід збере близько п’яти тисяч учасників із десятків країн світу. Серед них – глави держав і урядів, представники міжнародних фінансових організацій, великого бізнесу, інвестиційних фондів та провідних європейських інституцій.

    За попередніми даними, організатори планують підписати десятки міжнародних угод, меморандумів та інвестиційних зобов’язань, які стосуватимуться відновлення українських міст, розвитку енергетики, транспорту, житлового будівництва та підтримки приватного сектору.

    Польща вперше приймає Конференцію з питань відбудови України.

    Попередні форуми проходили у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі. Водночас цьогорічний захід має особливе значення, адже Польща стала одним із ключових партнерів України під час повномасштабної війни та відіграє важливу роль у логістичній, військовій та гуманітарній підтримці Києва.

    За даними польських медіа, серед почесних гостей форуму можуть бути президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та кілька єврокомісарів. Також очікується участь понад двадцяти делегацій на рівні глав держав та урядів.

    Втім, підготовка до конференції відбувається на тлі нового витка дискусій між Києвом і Варшавою щодо історичної пам’яті.

    Останніми тижнями в Польщі активно обговорювали рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА».

    Це рішення викликало гостру реакцію частини польського політикуму та громадськості через складне історичне сприйняття діяльності Української повстанської армії у польському суспільстві.

    На цьому тлі в польських медіа навіть почали з’являтися припущення, що участь Зеленського у конференції може бути переглянута або перенесена.

    Додаткових дискусій додала інформація про можливість перегляду державних відзнак, якими раніше був нагороджений український президент.

    Однак офіційний представник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич нещодавно заявив, що жодних остаточних рішень із цього приводу наразі не ухвалено.

    Тим часом українська сторона ще кілька днів тому фактично підтверджувала намір президента відвідати Гданськ.

    Зокрема народний депутат від партії «Слуга народу» Микита Потураєв у коментарі Польській інформаційній агенції зазначив, що українська делегація планує прибути на конференцію, а участь глави держави є очікуваною.

    Тепер ця інформація отримала підтвердження і з боку польського уряду.

    Політичні оглядачі зазначають, що особиста участь Зеленського у форумі може стати важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Україною та Польщею, незважаючи на періодичні суперечки навколо історичних тем.

    Особливе значення матиме також економічна складова заходу.

    За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби України у післявоєнному відновленні вже перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому міжнародні конференції з відбудови стають дедалі важливішими майданчиками для залучення інвестицій, кредитних програм та грантової підтримки.

    Очікується, що у центрі уваги цьогорічного форуму будуть проєкти відновлення енергетичної інфраструктури, модернізації промисловості, розвитку транспортних коридорів, житлового будівництва та підтримки українського бізнесу.

    Таким чином, попри політичні суперечки та історичні дискусії, Київ і Варшава продовжують демонструвати готовність до співпраці в одному з ключових напрямків – післявоєнному відновленні України та її подальшій інтеграції до європейського простору.