Позначка: Польща

  • Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Угода відповідає вимогам фермерів щодо фінансової компенсації, але не містить обмежень на український імпорт.

    Польські фермери припинили блокування польсько-українського кордону після досягнення угоди з Варшавою, яка відповідала їхнім вимогам, розрядивши суперечку, яка стала першим випробуванням нового уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.

    Новопризначений міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підписав угоду з польськими фермерами про блокування прикордонного переходу з Україною Медика-Шегині ввечері в суботу. Протест, який розпочався більше місяця тому, був скасований 24 грудня після домовленості з урядом, але відновився в середу через недовіру фермерів до угоди.

    Фермери звинуватили новий польський уряд у нездатності захистити їх від імпорту українського зерна, але також вимагали низки заходів фінансової підтримки. Суботня угода нарешті запровадила ці фінансові вимоги, зокрема запуск субсидій на виробництво кукурудзи, збереження сільськогосподарських податків на рівні 2023 року та збільшення пільгових кредитів для ліквідності, але не включала обмеження імпорту з України.

    Ці заходи «будуть реалізовані після завершення законодавчого процесу та отримання схвалення Європейською Комісією», повідомили в польському міністерстві сільського господарства .

    Незважаючи на зняття блокади, протестуючі фермери заявили, що зараз «найголовнішою» вимогою є «обмежити надходження товарів з України». Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив у п’ятницю польським ЗМІ, що вимагатиме обмеження в ЄС таких товарів, як цукор, яйця та птиця з України.

    «Цей імпорт зростає таким чином, що загрожує конкурентоспроможності сектору ЄС, включаючи польське виробництво птиці та цукру», — сказав він. Польський комісар вже конфліктував з іншими членами Європейської комісії щодо повної лібералізації торгівлі з Україною, яку виконавча влада ЄС, як очікується, рекомендує вже наступного тижня.

    «Україна така країна, що вони просто хочуть брати, брати, брати і нічого не віддавати», — сказав POLITICO телефоном у четвер Роман Кондров, один із лідерів протесту, попереджаючи про ризики приєднання країни до ЄС без обмежень.

    Тим часом польські далекобійники продовжують протести, оскільки вони хочуть, щоб уряд припинив дію угоди між ЄС та Україною, яка лібералізувала правила дорожнього транспорту, намагаючись допомогти українській економіці, покаліченій російським вторгненням.

    В основі наративів обох груп лежать сценарії кінця світу про вплив на Польщу того, що Україна одного дня стане членом ЄС. На саміті в грудні лідери ЄС погодилися розпочати переговори про вступ з Україною.

  • Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    4 січня польські аграрії відновили блокаду пункту пропуску “Медика – Шегині” на кордоні з Україною, висуваючи вимоги до уряду щодо субсидій на кукурудзу, ліквідних кредитів для фермерів і збереження сільськогосподарського податку на рівні попереднього року.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, оцінив збитки, які Україна понесла внаслідок відновлення блокади на польському кордоні. Він також зауважив, що позиція поляків не обмежується лише вимогою отримання субсидій на вирощування кукурудзи.

    Голова Всеукраїнської аграрної ради підкреслив, що фінансові втрати для економіки України є колосальними. Заборона на імпорт, яка існує з травня, разом із блокадою та забороною на перевезення, призвели до збитків в розмірі кількох мільярдів євро.

    За даними асоціації європейських перевізників, одна лише блокада з листопада призвела до труднощів та втрат на суму понад 15 мільярдів євро.

    Нездатність проїзду через блокаду призвела до втрат перспектив для України. Дистриб’ютори та логістичні компанії встановили комерційні відносини з іншими частинами Єврозони, оскільки поляки закрили імпорт для України.

    Марчук наголосив, що багато підприємців, витрачаючи тижні в чергах, втратили можливість реалізації своєї продукції у 2024 році.

    Зараз через блокаду та обмеження проїзду, Україна втратила можливість виконання перспективних контрактів на наступний рік. Це призведе до непрямих збитків для українського бізнесу, зокрема в аграрному секторі.

    “Коли європейські торговельні мережі не можуть отримувати продукцію вчасно від України, вони шукають альтернативу. Тут виникає польська альтернатива”, – додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

  • Кулеба оголосив про контакти “на всіх рівнях” з новим урядом Польщі

    Кулеба оголосив про контакти “на всіх рівнях” з новим урядом Польщі

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив про намір встановити контакти з новим урядом Польщі на різних рівнях з метою вирішення наявних проблем у відносинах між двома країнами. Під час прямого ефіру в Інстаграмі з журналістом Вадимом Карп’яком він зазначив, що історія взаємин складна, але зауважив на налаштованість Польщі вирішувати проблеми.

    Кулеба згадав про візит міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського до Києва та його зустріч з Президентом України 22 грудня, під час якої передавалися сигнали від нового польського уряду та висловлювалося бачення Варшави щодо розв’язання наявних проблем.

    Міністр підкреслив, що після цього будуть продовжені контакти з новим урядом Польщі на різних рівнях, і хоча він утримався від конкретики, зазначив, що вже заплановані зустрічі. Кулеба висловив впевненість у вирішенні проблем і наголосив, що перемога України є життєвим інтересом для Польщі, яка також визначає питання виживання останньої.

  • Інцидент в Польщі: Російська ракета потрапила на територію, Україна наголошує на  сигнальному характері для союзників

    Інцидент в Польщі: Російська ракета потрапила на територію, Україна наголошує на сигнальному характері для союзників

    Під час масованої атаки Росії на Україну в Польщу потрапив “невизначений літальний об’єкт”. Кілька годин після інциденту начальник генштабу збройних сил Польщі генерал Веслав Кукула заявив, що усі докази вказують на те, що це була російська ракета.

    У день, коли Росія завдала Україні одного з найбільших ракетних ударів, зазначений літальний об’єкт спочатку потрапив в Польщу з боку України, а потім повернувся назад в Україну, повідомив генерал.

    “Все свідчить про те, що російська ракета проникла в повітряний простір Польщі… Крім того, вона покинула наш повітряний простір”, – сказав генерал журналістам.

    За словами польських військових, ракета знаходилася в Польщі близько трьох хвилин, пройшовши приблизно 40 кілометрів вглиб країни. Ці події передували кілька годин пошуків уламків ракети.

    Росія не висловила коментарі з цього приводу. Однак раніше ранку Міністерство оборони РФ повідомило, що з 23 по 29 грудня на території України були проведені 50 групових та один масований удар “високоточною зброєю” та безпілотними літальними апаратами.

    Ракета в Польщі

    За інформацією люблінського журналіста “Газети Виборчої”, був зафіксований невідомий об’єкт біля Грубешова, розташованого в 5 кілометрах від кордону з Україною.

    “Отримали повідомлення про невпізнаний об’єкт біля Грубешова на радарі, який зник. Наразі немає підтвердження, чи він впав на території нашого воєводства. Ми підтримуємо зв’язок з військовою поліцією та поліцією Люблінського воєводства”, – повідомив воєвода Кшиштоф Коморський.

    Для пошуків уламків ракети було вислано 20 військових і багато правоохоронців. Президент Польщі Анджей Дуда та прем’єр-міністр Дональд Туск провели термінові наради.

    Об’єкт, що рухався на великій швидкості, був помічений жителями ґміни Долгобичув на Люблінщині, території, де рік тому вибухнула ракета з України, призвівши до загибелі двох осіб.

    Це вже третій випадок, коли ракети під час атак Росії на Україну проникають в повітряний простір Польщі. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат вважає це сигналом для союзників посилити українську протиповітряну оборону. Його слова стали ще одним підтвердженням необхідності посилення систем ППО для захисту України та Європи від можливих загроз.